Як це впливає на вас, що ви не знаєте “дня і години”
1. Що Божа пануюча риса має до діла з тим, що Він не відкрив котрого “дня і години” “велике горе” має початися?
БОГ ЄГОВА має добру причину чому Він не відкриває “дня і години”, в якій “велике горе” має знищити теперішній лад. Ця причина є дуже близько зв’язана з Божою головною характерною рисою — любов. (1 Ів. 4:8) Бувши Богом любови, Він хоче за слуг Собі лише тих, що дійсно глибоко люблять Його. (Пс. 119:97; 1 Ів. 5:3) Він не хоче, щоб його кмітливе створіння служили Йому лише через страх кари. Він завжди мав справу з людьми в такий спосіб, що запрошував їхню любов, а разом з тим, давав їм нагоду виявити, що дійсно є в їхніх серцях.
2. Як Єгова показав Свою любов недосконалим людям?
2 Показуючи велику незалежну ласку, Єгова дозволив навіть невдячним, неоціняючим людям користати з природних циклів, які Він спричинив діяти, щоб уможливити життя на землі. (Дії 14:16, 17; 17:24, 25) І на протязі більше як шістнадцять століть, Він надхнув коло сорок осіб записувати історію, щоб виявити, який Бог Він дійсно є, і що Він вимагає від осіб, яких похвалює. (2 Тим. 3:16, 17) Та історія, поміщена в Біблії, постачає здоровий провід, через який ми можемо користати з найкращого в житті, навіть тепер незважаючи на проблеми та тяжкі обставини. (Пс. 19:8—12) Вона також ознайомлює нас із надзвичайною любов’ю, яку Бог показав, коли послав Свого однородженого Сина віддати своє життя на нашу користь. Це дало людству нагоду набути похваленого споріднення з єдиним правдивим Богом і мати надію жити без хвороб, слабкостей, старого віку та смерти.— Ів. 3:16; Тита 3:4—7; Об. 21:3, 4.
3. Чому те, що Єгова зішле “велике горе” не суперечить тому, що Він є Бог любови?
3 Але, як такий Бог також може стягнути таке страшне горе, щоб знищити людство? Дійсно, бувши Богом любови, Він мусить зробити так. Це може звучати дивним для багатьох людей сьогодні. Це також звучало дивним для багатьох ізраїльтянів, коли коло двадцять сім століть тому, пророк Михей проголосив, що Бог стягне нещастя на десяти-племенне Ізраїльське царство і на Юдейське царство. Не вірячи цьому, вони запитали: “Чи ж дух Єгови став незадоволений, або, чи ці є чини Його?” На це Єгова відповів: “Чи Мої слова не роблять добра тому, хто ходить правдиво?” (Мих. 2:7, НС) Так, тому що Він чинить добро тим, що ходять праведно, то це вимагає, щоб Він виступав проти всіх, що вперто не хочуть пристосовуватися до праведности й тому додають до несправедливостей, пригнічення та беззаконня, які роблять життя на землі сьогодні дуже небезпечне і неприємне.
4. Яке є бажання Єгови для всього людства?
4 Одначе, до приходу Його “дня і години”, коли Він виступить проти лукавих, Єгова тепло звертається до всіх покинути їхні погані способи і напрями. (Порівняйте Ісаї 55:6, 7; Єремії 18:7—10.) Він є немов любий батько, що не тішиться карати неслухняних дітей, але радіє, коли вони чинять те, що є правильно. Показуючи як Єгова почував Себе, коли допустив страшне знищення Єрусалиму в 607 р. перед З.Д., Біблія говорить: “Бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів”. (Плач Єремії 3:33) Він бажав би, щоб люди провадили життя в такий спосіб, щоб Він не тільки не мусів виступати проти них, але також, щоб воно давало їм особисте щастя і задоволення, додаючи до безпечности та радости їхнього ближнього. “Бо (Він) не хоче, щоб хто загинув”, писав апостол Петро, “але щоб усі навернулися до каяття”.— 2 Пет. 3:9.
5. (а) Тому, що Єгова не відкрив “дня і години”, то що це спричиняє осіб виявляти про себе? (б) Як факт, що Бог не виявив “день і годину” помагає щирим особам пізнавати правдивих християнів?
5 Факт, що Бог Єгова не виявив “дня і години”, коли Він пошле Свого Сина виконати суд проти цієї лукавої системи на землі дійсно грало ролю у виявленні, що знаходиться в людських серцях. Якщо вони дійсно не люблять свого Творця і не оціняють гарного споріднення з Ним, то далі будуть йти тим шляхом і робити те до чого їхні серця нахиляють їх — мати якнайбільше матеріальне майно, популярности в світі, життя зосереджене навколо себе. Вони можуть думати, тому що Бог не виявив нам “дня і години” то воно не прийде в нашому часі. В тому самому часі, факт, що Бог не виявив “дня і години” дає користь і нагоду тим, що дійсно хочуть чинити Його волю. А як це? Те, що Бог зробив викреслює великі вистави лицемірної побожности саме перед Його “днем і годиною” серед тих, що тільки вдають бути Його слугами. Щирі особи, тому можуть легко пізнати хто є Божі віддані люди. Їм можна ясно бачити різницю між тими, що відкидають Божий “день і годину” суду, а тими, що не роблять цього.
НЕ ЗВЕРТАТИ УВАГИ НА ТОЙ “ДЕНЬ І ГОДИНУ” Є НЕБЕЗПЕЧНО
6. Яке відношення, що згадується в 2 Петра 3:3—7, багато сьогодні виявляють?
6 Коли людям звертається увагу на Біблійний доказ про близькість “великого горя”, то багато применшують і насміхаються з цього. Їхні вчинки сходяться з тим, що Біблія описує: “В останні дні прийдуть із насмішками глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями, та й скажуть: ‘Де обітниця Його приходу? Бо від того часу, як позасипали наші батьки, усе залишається так як від початку творіння’ “. Минувші виконання Божого суду, як-от потоп за Ноєвого часу, нічого не значать для них. Вони ніяк не хочуть повірити, що Бог знищить лукавих так, як Він колись зробив. Вони не хочуть змінити їхній спосіб життя, але далі піддаються власним самолюбним бажанням. (2 Пет. 3:3—7) Якщо вони будуть наполягати ходити у цьому напрямку й коли Божий “день і година” дожене їх, то вони ніяк не зможуть втекти від нещастя.
7. Як не застановлятися серйозно над певністю приходу “дня і години” здійснити суд, може впливати навіть на деяких, що товаришують із християнським збором?
7 Зневажання приходу Єговового “дня і години” здійснити Його суд, може навіть заразити тих, що вже товаришують із правдивим християнським збором сьогодні. Особа може добре знати, що Біблія говорить про “велике горе”. Вона вже можливо на протязі років слухала це, можливо навіть від посвячених християнських родичів. Але тому що нічого дійсно драматичного не стається, то в її розумі вона може відкласти в далеку майбутність прихід Божого “дня і години”. Вона може втішатися здоровим товаришуванням з членами збору, але особисто не брати участи з ними всім серцем проповідувати і робити учнів, так як Христос наказав Своїм послідовникам робити. Світ і те, що він пропонує у видимих матеріальних користях, може стати ще більш привабливий. Особа може розпалити в себе гонитву за матеріальними користями або не буде старатися позбутися способів та звичаїв, які перешкоджають їй розвивати похвалене споріднення з Богом Єговою. Вона навіть може думати собі, що коли ‘щось почне відбуватися’, то тоді вона змінить своє життя. А тепер, вона ще не є готова. Такі особи не оціняють правильности Божих вимог і є в дуже небезпечному стані.
8. Як надмірне їдження і пиття може впливати на наше відношення відносно “великого горя”?
8 Багато дозволяють надмірності затьмарити їхнє почуття до певности приходу “великого горя”. Ісус Христос остеріг Своїх учнів до цієї небезпеки, кажучи: “Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка”. (Луки 21:34, 35) Надмірності, ненажерство і п’янство ‘обтяжують’ серце почуттям провини. Разом з тим через такі надмірності трудно розвивати добрі звичаї.— Прип. 20:1; порівняйте Ісаї 28:7.
9. Як надмірна журба про заробітки на життя може поставити небезпеку?
9 Подібно, надмірна журба життєвими клопотами може обтяжити серце. Якщо особа забуває про потішаюче запевнення, що Бог Єгова дбає про Своїх людей, то серце такої особи буде спонукувати робити все, що є в її силі, щоб фінансово забезпечити свою майбутність. (Євр. 13:5, 6) З часом така особа перестане цікавитися духовними справами, і через це буде в дуже поганому стані перед Богом Єговою.— 1 Тим. 6:9, 10.
ЖИВУЧИ В ГАРМОНІЇ З ВІРОЮ
10. Як ми повинні старатися жити кожного дня, і чому?
10 Багато краще є кожного дня застановлятися над певністю приходу часу Бога Єгови виконати Свій суд. Це не тільки збереже особу від пастки божественного несхвалення, коли прийде Божий “день і година”, але зробить теперішнє життя приємнішим. (1 Тим. 4:8) Це тому, що Божі заповіді стоять засновані на любові і спонукують добро. (Рим. 13:8—10) Підкорення цим заповідям відвертає особу від розумового наслідування шляху, який є фізично або емоційно шкідливий.— Прип. 4:1—15; Еккл. 11:9, 10.
11. Що помогло колишнім чоловікам і жінкам будувати своє ціле життя навколо виконування Божої волі хоч вони знали, що кінець лукавої системи не прийде в їхньому житті?
11 Давно перед двадцятим століттям уже були деякі особи, які провадили життя в такий спосіб, який відбивав віру в Божий намір знищити все лукавство і праведно керувати земними справами. Вони знали, що цей намір не здійсниться в їхньому житті. Одначе, надія брати участь у тому, що Бог має у Своєму намірі для них, коли вони воскреснуть з мертвих, була така сильна, що вони будували ціле своє життя навколо виконання Його волі.— Порівняйте Євреїв 11:35—40.
12. Як Авраам і Сара показали свою віру у сповнення Божої обітниці?
12 Подумайте про приклад Авраама і Сари. Вони мешкали в дуже поступовому місті Ур. Однак, Авраам, за Божим запрошенням, був готовий вибратися з його рідного міста і піти до країни про яку він нічого не знав. (1 Мойс. 12:1—4) У цьому його дружина Сара вповні співпрацювала з ним. Прийшовши до країни до якої Бог запровадив їх, Авраам і Сара не оселилися у вигідному домі в якомусь місті. Вони, разом із їхніми вірними нащадками далі жили в наметах. Тому що нічого не перешкоджало їм вертатися до вигіднішого життя в Ур, то чому вони не зробили цього? Біблія відповідає: “Не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і ввірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки. Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини. І коли б вони пам’ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись. Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної”.— Євр. 11:13—16.
13, 14. Що показує, що Авраам і Сара були мудрі, коли не дозволяли неналежній журбі про матеріальні маєтки, рішати їхній шлях життя?
13 Чи ви думаєте, що Авраам і Сара зробили добрий вибір? Справді, їхнє життя було дуже задовольняюче. (1 Мойс. 25:8) Авраам і Сара дістали великі нагороди за їхній вибір. Єгова благословив Авраамове зусилля постачати для його родини, так, що йому ніколи нічого не забракнуло. (1 Мойс. 13:2; 14:14) Авраам мав дуже близьке споріднення з Богом, навіть мав привілей розмовляти з ангелами і погостити їх. (1 Мойс. 18:1 до 19:1) Бог чудово відновив йому і його дружині сили розмноження, так що йому народився Ісаак через його любу дружину Сару. І через його родину народився Божий власний Син як людина. (1 Мойс. 17:17; Євр. 11:11, 12; Луки 3:23—34) Псалма 105:14, 15 говорить як Бог хоронив і доглядав Авраама та його вірних нащадків, кажучи: “Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв: ‘Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіть лихого’ “.— 1 Мойс. 12:17; 20:3, 7.
14 “Якщо б Авраам не послухав Божого запрошення залишити місто Ур, то не мав би таких гарних нагод. Він не відрізнявся би від якого-небудь іншого заможного мешканця стародавнього Уру, про якого вже давно є забуто. Але тому, що він послухав Бога, то Єгова дотримав Свою обітницю звеличати Авраамове ім’я. (1 Мойс. 12:1, 2) Дуже мало стародавніх імен стали такі значні, як Авраамове, а особливо, як приклади визначної віри. І Авраам став ‘другом Єгови’. (Іс. 41:8) У Божому призначеному часі, Авраам воскресне з мертвих з надією на вічне життя перед ним. Про Авраама та його вірних нащадків, в листі ап. Павла до Євреїв 11:16 є сказано: “Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто [Месіянське царство]”.
15. Чи християни за першого століття сподівалися, що Божий праведний новий порядок прийде в їхньому житті?
15 Гарний дух, якого Авраам і Сара мали, також можна було бачити між правдивими послідовниками Ісуса Христа в першому столітті З.Д. Вони також знали, що нове небо і нова земля не прийдуть в їхньому житті. Апостол Павло, пишучи під божественним надхненням, пояснював своїм співвіруючим, що ‘день Єгови’ не прийде аж поки перше не вкоріниться відступлення від правдивої віри.— 2 Сол. 2:1—8; 2 Пет. 3:13.
16. Яке відношення деякі з ранніх християнів мали до матеріального майна, і як це було корисно?
16 Чи християни за першого століття, тому, не звертали уваги на прихід “дня і години” Єгови? Ті, що оціняли своє дороге споріднення з Богом як учні Ісуса Христа не забували про Нього. Вони добровільно розходилися з своїм матеріальним майном, щоб інші могли мати участь у їхніх духовних радостях. (Луки 14:33; Фил. 3:7—9) Наприклад, після П’ятдесятниці 33 р. З.Д., багато віруючих продавали своє майно, щоб помагати тим, що залишалися в Єрусалимі, користати з науки апостолів.— Дії 2:41—47; 4:34, 35.
17. Чому християни за першого століття вірили, що проповідування “доброї новини” була дуже важна річ?
17 Вірні послідовники Ісуса Христа дуже серйозно виконували своє призначення робити учнів. (Мат. 28:19, 20) За менше як тридцять років, вони вже звістили “добру новину” по широко-розкиданих частинах Римської Імперії і поза її межі. (Кол. 1:23) Вони признавали нагальність цієї роботи. Вони знали, що люди можуть умерти навіть перед тим як навчаться про надію набути безсмертного життя, як співволодарі з Ісусом Христом. Вони несамолюбно працювали, щоб дати особам стільки скільки можливо нагоду мати участь у цій чудовій нагоді. Крім цього, жидівський лад мав закінчитися в тому поколінні. Отже, без різниці де жиди тоді мешкали, то вони мусіли чути Ісусове пророцтво про це, щоб вони могли послухати і втекти від небезпеки.
18. Як християнські Свідки Єгови, як група сьогодні почуваються відносно важливости застосовувати Біблійні поради в житті, як і проповідувати іншим “добру новину”?
18 Як група, християнські Свідки Єгови сьогодні стараються робити те саме. Вони є переконані, що слухати поради Божого Слова є найкращий спосіб життя. Воно помагає утішатися життям навіть тепер і дає здорову надію на майбутність. (1 Тим. 6:17—19) Вони також бачать, як дуже важно є наосторожувати людей про потребу приходити в добре споріднення з Творцем перед тим ніж “велике горе” вдарить. (Порівняйте Єзекіїля 33:2—9; 1 Коринтян 9:16.) Тому вони є готові старатися як можуть помагати своїм співближнім набувати докладного знання про Божу волю.
19, 20. (а) До якої міри багато Свідків були готові поступати, щоб помогти іншим набирати знання про Божий намір? (б) Чи вони мають якусь причину жалувати, що не цікавилися чимось іншим?
19 Щоб помагати співближнім навчитися про Єгову та Його чудовий намір для людства, досить багато Свідків залишили процвітаючі професії, позбулися прибуткових підприємств, продали свої матеріальні речі, які вони відчували були непотрібні, або іншими способами поправляли свій стан. З цієї самої причини, багато вибиралися до інших околиць своєї країни, або навіть до інших країн. А деякі рішили не дружитися або як одружені, не мати дітей, щоб краще служити.
20 Деякі з цих уже постарілися. Чи вони стали розчаровані, що ще не є визволені від теперішньої безбожницької системи? Чи вони жалують, що не побивалися за іншими справами життя, які самі собою не були злі? Чи вони відчувають, що їхні жертви не були потрібні? Ті, які зробили таке рішення тому що дуже любили Бога Єгову і прагнули помагати іншим, не жалують. Вони не є заздрісні, думаючи, що було б краще провадити інше життя. І вони не дивляться згорда на тих, що зробили вибір осісти в якійсь околиці і воховувати дітей за Біблійними принципами. Вони є задоволені з своїх вчинків, які вони знають були правильні для них і тішуться, що втримали близьке споріднення з Богом Єговою.
ОЦНЯЮЧИ СПОСІБ ЄГОВИ
21. Як ми повинні почувати себе коли б “велике горе” не прийшло так скоро як ми особисто сподівалися?
21 Це є цілком натурально для нас хотіти скорого полегшення від світових збільшаючих проблем, від щоденної боротьби заробляти на життя, як і слабости, старого віку і смерти. Але, що коли б те полегшення не прийшло так скоро, як ви сподівалися? Як це буде впливати на ваше серце? Чи б ви були спокушені забути про важливість тримати добре споріднення з Богом Єговою і шукали б приємностей у цьому зіпсутому лукавому світі? Якщо ви справді любите Єгову, то ваша служба не буде обмежена до якогось часу чи певного дня. Ви знаєте те, що те, що правдиві християни тепер мають є найвартіше у світі. Ви є переконані, без сумніву, що Бог Єгова напевно виконає все, що обіцяв Своїм слугам. Так як говорить надхнений писатель до Євреїв: “Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показували в Ім’я Його”.— Євр. 6:10.
22. Якщо ми справді маємо такий самий погляд до людства як Єгова, то як будемо дивитися на той час, який ще залишився перед “великим горем”?
22 Ми ніколи не повинні робити заключення, що те, що є тут сказано значить, що “велике горе” ще далеко і починати думати, так як світ відчужений від Бога думає. Так довго, як люди ще відповідають на Боже тепле запрошення, то ми повинні тішитися. Це сходиться з бажанням Єгови, щоб ніхто не був знищений, але, щоб усі покаялися. (2 Пет. 3:9) Коли будемо мати Божий погляд до людства, то будемо тішитися, що дорога ще є відчинена для інших вибирати сторону Єгови з надією на вічне життя. І коли бачимо як намір Єгови сповняється, щоб так багато, як можливо ще прийшло у похвалений стан перед Ним, то це повинно підкріпляти наше переконання, що Його “день і година” здійснити суд прийде, тому що цей вчинок, також, є частина Його незмінного наміру.
23. (а) Чому ми є такі певні, що Божий намір знищити теперішню лукаву систему і завести новий порядок сповниться, і що все це станеться в Божому призначеному часі? (б) З цього, що ми особисто повинні постановити робити?
23 Власна репутація Бога Єгови, Його правдивість, дає нам певне запевнення, що Його обітниця закінчити неправедність, пригнічення і біль скоро сповниться. (Пс. 117:2) З людського погляду, деяким можливо здається, що це сповнення бариться. Одначе, так як було відкрито єврейському пророкові Авакумові: “Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться”. (Ав. 2:3) Тому що це так, то саме тепер, чи ви стараєтеся тримати похвалене споріднення з Богом Єговою? Чи ви постановили служити Йому без різниці, що майбутність може принести? Якщо любов Бога і співближнього правильно спонукує вас, то ви будете робити так. І тоді можете з довір’ям чекати нагороди, яку Бог дасть вам і всім іншим людям, що сердечно люблять Його.