Що правдива релігія може зробити для молоді

КОЛИ б усі члени всіх родин звернули б близьку увагу на Біблію і старались, хоч є недосконалі, пристосовувати до життя добру пораду з Біблії, то по всіх родинах була б внутрішня єдність і щастя. Крім того, не було б боротьби та воювання між родинами, племенами та націями. Але в теперішньому часі не бачимо таких обставин. Часами тільки один член у родині вибирає цей добрий шлях. Але, що сказати коли б і було так — скажім, тільки син або дочка старанно старається пристосовувати своє життя до біблійних принципів? Чи це витворює щасливий дух у родині? Не завжди. Однак, у такій родині є добрий вплив, щоб збільшувати єдність. І певно, що Бог допомагає такому синові або дочці ще краще справлятись з проблемою, щоб відчути більший душевний мир і мати корисний вплив на родину.

Обговорюючи цю думку про з’єднуючий вплив християнина, деякі будуть пригадувати собі те, що Ісус сказав, як це є записано у Луки 12, віршах 52 і 53, що Він прийшов розділювати — „п’ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох. Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи”. Цими словами Ісус не заохочував розділення у родинному спорідненні. Ісус не виступав навпроти Своїх півбратів. З другого боку, Його брати не заохочували Його, але висловлювались зневажливо відносно Його претендовання. Проте, через Ісусів шлях ці півбрати нарешті повірили в „добру новину”, яку Він навчав і стались християнами.— Ів. 7:3—5; Дії 1:13, 14.

Ісус показав, не тільки Своїм власним життям, але також словом, що Його послідовники, у багатьох випадках муситимуть зносити відсіч, насмішку, а навіть переслідування від своїх власних родин. Проте, віруючий не повинен бути причиною ворожнечі через його жорстоку або нешановну поведінку. Таке поводження було б нехристиянське, і могло б статись пасткою, в яку сам християнин, а особливо молодий, може легко попасти. Він або вона можливо були нешанобливі перед тим, як дістали знання про правду Біблії. Але, правда Біблії може чудово змінити християнина, бо він є спроможний відображувати її цінність, і таким чином доручати себе кожному сумлінню перед Богом.— 2 Кор. 4:2.

Відносно тих, що можуть дуже переслідувати християнина, тому що не розуміють, або не оцінюють його зміненого шляху, Ісус наказав: „Любіть ворогів своїх... і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі”. (Мат. 5:44, 45) Християнин завжди надіється, що такі можливо також колись стануть віруючими.

В обличчі опозиції до правди, то християнин, так як його Господь Ісус Христос, буде твердо обстоювати за правдою. Але така непохитність не мусить бути жорстокість. Християнин завжди буде люб’язний. Він не буде думати, що є вищий від когось іншого, або ставатись зухвалим або „відповідати грубо” (риса, яку особливо мають багато молодих сьогодні). Під час таких насмішок, або зловживання, то християнинові було б добре пам’ятати Петрові слова, „Завжди будьте готові оборонятись перед усіма, що вимагають в вас причини на надію у вас, але роблячи це лагідно і з глибокою пошаною”. (1 Пет. 3:15, НС, анг.) А особливо з членами у родині потрібно бути лагідними і показувати їм глибоку пошану. Щоб лагідно відповідати, то потрібно щиро та старанно студіювати Біблію і добре старатись. Усі, навіть молоді християни, повинні мати здібність давати здорові, ясні та докладні причини на їхню віру. Коли не можуть зробити цього, то тоді де ж їхня віра?

ШАНУЮЧИ АВТОРИТЕТ РОДИЧІВ

Юнак, який стався християнином, навчився, так як Ісус сказав, що „правда визволить вас”. (Ів. 8:32) Він (або вона) знаходить, що набуває свободу від багатьох речей, які контролюють, так, дійсно поневолюють молодь сьогодні — страх від своїх приятелів, соціальні тиски, щоб „наслідувати товпу”, або ,плисти за течією’, обожати героїв, заздрощі, суперництво, неправильні бажання, розстроєння, і нещасні наслідки через вплив поганих друзів. Але молодь мусить пізнати, що вона не має цілковитої свободи. Вони мусять признавати правильно установлений авторитет, один із найбільших, що ним є влада родичів. Це Сам Бог дав родичам відповідальність навчати дітей у правильний спосіб і рішити, що буде найкраще для кожної дитини.— 5 Мойс. 6:1, 6, 7; 31:12, 13.

Влада родичів включає „різку” дисципліни, або напучування. Приповістки 23:13, 14 каже: „Не стримуй напучування юнака,— коли різкою виб’єш його, не помре: ти різкою виб’єш його,— і душу його від шеолу врятуєш”. Часами, діти відчувають, що таке напучування не завжди дається правильно, але вони мусять пам’ятати, що родичі є відповідальні перед Богом за спосіб, яким виконують свою владу, і коли б вони неправильно напучували дітей, то однак Бог може зробити так, щоб таке напучування вийшло на добро покірній дитині.— Рим. 8:28.

Молодій особі буде багато легше коритись владі батьків, коли добре обдумає слова апостола Павла: „Усяка кара в теперішній час не здається потіхою, але смутком, та згодом для навчених нею приносить мирний плід праведности!” (Євр. 12:11) Юнак, який оцінює цей факт може бути вдячний за напучування від батьків та старших членів збору, а також у школі. Він буде робити скорий прогрес і буде втішатись добрим сумлінням та сміливістю мови, бо коли покориться владі, навіть хоч так зробити деколи не є дуже приємно, то таким чином юнак служить Господеві Єгові та Його Синові Ісусу Христу. Апостол звертав спеціальну увагу на юнацтво, на потіху їм, коли написав: „Діти,— будьте слухняні в усьому батькам, бо це Господеві приємно”. (Кол. 3:20) Єдиний виняток цьому був би коли б хтось вимагав, щоб юнак або юначка чинили щось, що є неприємне Господеві.

ПРАКТИКУЮЧИ МУДРІСТЬ ЗВЕРХУ

Коли ви поклоняєтесь Творцеві, то часом ви не будете одержувати допомоги від родини або друзів. Щоб втримувати рівновагу під такими обставинами, то ви можете молитись до Бога, щоб дістати Його мудрість. Учень Яків, півбрат Ісуса Христа, написав тим, що переносили такі труднощі: „Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування”. „А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє,— і буде вона йому дана”.— Як. 1:2, 5.

Яків також каже, що „мудрість зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, бестороння та нелукава”. (Як. 3:17) Добре обдумайте кожну з цих рис і чесно перевірте себе, чи ви виявляєте їх, і як можете поліпшити себе. Ці риси допоможуть вам зрозуміти стан та почуття інших і ваше власне.

Також треба пам’ятати, що члени вашої родини майже завжди дуже цікавляться вами, хоч мало знають про правдиве Християнство. Може бути, що ви почали студіювати Біблію зі Свідками Єгови. Ваші родичі та друзі можливо не знають, які люди ці Свідки Єгови є. Отже, можуть відчувати, що ,ця релігія забирає багато вашого часу’. Тому що у більшости релігій сьогодні є велике лицемірство, то можемо розуміти, чому старші люди можуть побоюватись і ставатись обережними. Бачучи ваше молоде завзяття до релігії, вони турбуються, що ви не засновуєте свою діяльність на доброму вирозумінні, тільки на хвилюванні. Якщо вони противляться вам, то з пошаною відповідайте їм у спокійному та розсудливому дусі й таким способом часами можна доказати їм, що ви зробили розумне і добре-засноване рішення.

Отже, запитайте себе: Чи я справді є мирний і розсудливий? Чи я так відношуся до моєї родини, навіть хоч вони, до якоїсь міри, противляться моїй релігії? Що мені зробити, щоб поліпшити єдність у родині й щоб з цілої душі служити Творцеві? У цьому відношенні, чи я зрівноважено і розсудливо розкладаю свої діяльності, щоб міг доглянути родинні обов’язки і брати участь проголошувати „добру новину” у корисний спосіб?

Пристосовуючись до біблійної мудрости зверху, то християнин повинен стало поліпшати свою поведінку і комунікацію з членами у родині. Можливо, що ваша родина і друзі не противляться вам, а коли б і противились, то слова апостола Петра показують, що вам слід робити. Петро потішав християнів слідуючими словами: „Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі. Бо ліпше страждати за добрі діла,— коли хоче того Божа воля,— аніж за лихі”.— 1 Пет. 3:16, 17.

Часто поведінка християнина має сильніший вплив на людей від промовленого слова.

У Гонконг, коли дівчина у другому десятку свого життя, почала регулярно ходити на релігійні зібрання Свідків Єгови, то родина несхвально дивилась на це, а особливо старші брати. Проте, один брат зауважив, що хоч дочка колись дуже сварилась з своєю матір’ю, то коли почала студіювати Біблію, вона почала змінюватись і поступово розвивала тихіший та лагідний дух. Однак, він сумнівався і не був певний чи це поліпшення приходило через вплив її нової релігії. Він відчував, що його сестру „обманювали” і що зміна в її відношенні була тільки поверхова.

Щоб переконатись про це, то одного разу цей брат пішов з нею на зібрання до місцевої Залі Царства Свідків Єгови. На своє власне здивовання, він знайшов не суспільний клуб, або щоб там подавали тарілку збирати гроші, але групу дружніх та теплих людей, які цікавились студіювати Біблію і пристосовувати своє життя до неї. Незабаром, він сам почав студіювати Біблію. Тепер, як охрещені Свідки, цей брат з сестрою приходять на зібрання і починають приводити інших членів своєї родини. Вони зацікавили їх Богом та Його Словом і опозиція тепер обернулась у родинну єдність та щастя — усе це тому, що дочка пристосовувала біблійну пораду розвиваючи лагідну натуру і бажала допомагати іншим.

Часами виглядає, що противники не зауважують нашої доброї поведінки, але це не повинно знеохочувати християнина.

Одна молода дівчина, яка колись була схильна до пустощів і мала незалежну натуру, дуже старалась перемінитися на християнську особистість. Спочатку ніхто не похвалював її за це й її поведінка не мала очевидного впливу на родичів. Тоді, одного дня вона почула, як її мати казала сусідці: „Я спочатку противилась моїй дочці, коли вона пристала до цієї релігії [Свідків Єгови], але я зауважила, що вона так поліпшила свою поведінку, що я вже більше не буду противитись, бо це мусить бути добра релігія”.

Як ця дівчина тішилась, що наполегливо продовжувала показувати гарну поведінку!

НАЙСТАРШИЙ ПРЕДОК, „СТАРИЙ ДНЯМИ”

А що це спричиняє молодь між Свідками Єгови так міцно наслідувати Біблію, навіть коли родина не схвалює цього? Чи це тому, що їх навчають, щоб вони не шанували родичів? Справді, що ні! Швидше, вони наслідують практику така стара, як саме людство, а саме, шанувати і слухатись найстаршого предка. У суспільствах по цілому світі аж до недавніх часів, завжди ходили до старшого члена у родині, шукаючи мудрости, поради та проводу. Його слово було їхнім законом і брало перевагу над словом інших членів — сина, внука, або правнука. Багато людей на Далекому Сході навіть вклоняються своїм померлим предкам і шукають проводу в них. Але правдиві християни слухаються найстаршого предка або прабатька, який не є мертвий, але „живий Бог”, тобто, Творця людства, Бога Єгови.— Єрем. 10:10—12.

Біблійна книга Даниїла (7:9) каже, що Бог є „Старий днями”. Він є від вічности до вічности і Джерело життя всіх людей. (Пс. 36:8, 10; Дії 17:24, 25, 28) Згідно з цим, то всім слід слухатись Його, так як добре виховані юнаки повинні слухатись родичів та дідів і бабів. Коли будемо наслідувати мудрість та інструкції Цього „Старого днями”, то тільки тоді будемо називатись Його дітьми. (1 Пет. 1:14; 1 Ів. 3:1; 2 Кор. 6:18) Отже, зрозуміло, що молоді слуги Творця відчувають, що мусять сумлінно слухатись Цього найвищого Родича, як остаточну владу, коли заходить якась суперечність у наказах, але однак шанувати і любити своїх родичів.

Тому що Єгова є автор родини і родинного життя, то молодим, які служать Йому, слід ставатись кращими членами родини. Сини і дочки не будуть соромити їхніх земних родичів через наслідування пристрастей, неморальність або погану поведінку цього світу. Вони будуть допомагати родичам удома і приносити їм славу своєю чистою та праведною поведінкою. (Тита 2:6—8) Звертаючи увагу на такі речі, які є багато приємніші та задовольняючі від суперечок і не слухатись влади, то правдива християнська молодь приносить хвалу Творцеві. Їхній небесний Отець, Який прославляється цим, благословить їх за їхню любов та віру.