Плодотворність, яка прославляє Бога
1. По словах Єгови в Єзекіїля 15:1—5, то яка Він каже є головна ціль виноградної лози?
Яку, дійсно, ціль ця виноградна лоза має сповнити? Давно тому Садівник першої виноградної лози запитав свого пророка Єзекіїля про це, слідуючими словами: „Сину людський, чим краще виноградове дерево від усякого дерева, та виноградна галузка, що була серед дерев лісових? Чи візьметься з нього кусок дерева, щоб зробити яку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повісити на ньому всяку річ? . . . Як було воно непорушним воно не надавалося на роботу”. (Єзек. 15:1—5) З цього стається ясно, що в основному, виноградна галузка мусить видавати плід, солодкий виноград з якого роблять вино.— Суд. 9:13.
2. У гармонії з ціллю цієї виноградної лози, чому Ісус, так як сказано в Івана 15:16 вибрав ті апостольські „галуззя”?
2 Коли Ісус обходив останню Пасху з Своїми апостолами, то там було вино. Після тієї вечері Він дав Свою власну притчу про „правдиву виноградну лозу” з її „галуззями”. Маючи цю притчу на думці Він міг сказати Своїм одинадцятьом вірним апостолам: „Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець [Садівник виноградної лози], чого тільки попросите в Імення Моє [якщо будете плодотворні]”.— Ів. 15:16.
3. Чому виноградну лозу обрізується кожного року, і що оціняюча „галузка” „правдивої виноградної лози” повинна навчитися з цього?
3 Кожного року виноградну лозу підтинають зайві галузки, щоб вона родила багато плоду. Це є подібне до того, що Ісус сказав про Себе, як духовну „виноградну лозу”, кажучи: „Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає. . . . Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь,— і згорять”. (Ів. 15:2, 6) А що ми можемо навчитися з цього? Якщо ми є „галузка” тієї духовної „виноградної лози” і оціняємо цей привілей, то не схочемо, щоб нас відтинали. Отже, нам слід родити плід — багато плоду!
ПЛІД
4. Що є цей „плід” так, як показує Ісаї 5:7?
4 Але що є цей плід? Цей плід, виноград, не представляє Христових учнів. Це галуззя представляють духом-породжених учнів. Писання показують, що цей плід, який росте на галузках, представляє. Наприклад, коли Єгова порівнював стародавній Ізраїль до виноградника, то показав, якого плоду Він бажав від нього. Він сказав: „Бо виноградник Господа [Єгови] Саваота — то Ізраїлів дім, а муж Юди — коханий Його саджанець. Сподівавсь правосуддя, та ось кроволиття, сподівавсь справедливости Він, та ось зойк [немов у стародавньому Содомі]”.— Іс. 5:7; 1 Мойс. 18:21; 19:13.
5. За Ісусового часу, які важливіші речі Божого закону релігійні провідники занедбували, і що вони навчали у своєму вченню?
5 Отже, як частина плоду того символічного „виноградинка” Ізраїля, Єгова, як Садівник сподівався від нього правосуддя і праведности, що є протилежні порушенню закона, лихослів’ю, та скандальній поведінці. В Ізраїлі за Ісусового дня не було ні правосуддя, ані праведности. Незадовго перед Своєю мученицькою смертю в Єрусалимі, Він сказав лицемірним книжникам та фарисеям: „Ви даєте десятину із м’яти, і ганусу та кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру”. (Мат. 23:23) Про нарушення Божого Закону, Ісус дальше сказав: „Ви [фарисеї та книжники] ради передання вашого знівечили Боже Слово”. „Навчають наук — людських заповідей”.— Мат. 15:6, 9.
6, 7. (а) Так як сталося з природним Ізраїлем, то якого плоду шукається від „галузок” цієї „правдивої виноградної лози”, і як його треба показувати? (б) За часу Єремії, в які два способи Ізраїль чинив перелюб?
6 Суд і правосуддя, милосердя, вірність, правильність, дотримування, а не перекручення Божого Закону, були частиною плоду, якого Єгова сподівався від символічного „виноградника” Ізраїля. Щоб погоджуватися з цим, то чи ж Він повинен сподіватися якогось іншого плоду на „галузках” Своєї „правдивої виноградної лози”? Зовсім ні! Плід, якого Він бажає, як прикрашення того „галуззя” є особистість, яка відбиває Христові риси. Але тут плід значить щось більшого ніж лише бездіяльна особистість.
7 Діяльний вислів характерних рис особистости також вимагається. Наприклад, за часу пророка Єремії, Єгова висловив Своє розчарування плодом Свого символічного „ізраїльського виноградника”. Він сказав: „Бо на кожному взгір’ї високому, і під кожним зеленим деревом, ти клалась блудницею . . . А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він — насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого? . . . Як ти зможеш сказати: ,Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила’ ”? (Єрем. 2:20—23) Отже, моральна чистота і виключне поклоніння також був плід, якого Єгова сподівався від „Ізраїлевої символічної виноградної лози”. Але, замість такого плоду по його галузках, Єгова знайшов, що ізраїльтяни чинили перелюби, нарушували подружню вірність між собою, також, коли цілий народ входив у дружній союз з сусідніми поганськими народами, то чинив духовний перелюб.— Порівняйте Якова 4:4.
8. Як ізраїльтяни не поклонялися Єгові виключно?
8 Крім цього, замість виключно поклонятися Єгові, як своєму Богові, то народ гнався ідолопоклонно за ваалськими бовванами і поклонявся їм. По суті, „виноград” того „виноградника” символічного Ізраїля, був ,виноград Содому’, так, що його „гроно” було гірке. Отже, між плодами ізраїльської „виноградної лози” були мужоложство, так як у стародавньому Содомі. (5 Мойс. 32:32) Цей небажаний плід стоїть протилежно плодові, якого Бог бажає.
9. Як „галуззя” цієї „правдивої виноградної лози” мусять стримуватися від духовного перелюбу, навіть коли світ і ненавидить їх за це?
9 Цей незмінний Бог не бажає такого плоду на „галуззях” Своєї „правдивої виноградної лози”, Ісусі Христі. Отже духовні ізраїльтяни того царського класу мусять триматися морально чистими. Вони не можуть чинити духовного перелюбу і ставатися друзями цього світу. Від них Бог Єгова вимагає виключного поклоніння. Чи вони дбають, коли світ ненавидить їх за те, що вони приносять такий плід? „А що ви не зо світу, але я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить”. Так Ісус промовив до Своїх одинадцятьох вірних апостолів тієї ночі, коли Юда Іскаріотський зрадив Його.— Ів. 15:19.
10. (а) Який плід відокремлення та незаплямовання „галуззя” тієї правдивої „виноградини” мусять приносити, і що вони мусять робити з їхнього боку? (б) Як ізраїльський народ потерпів тому, що не приносив такого плоду?
10 Те, що вони не є частиною цього світу і здержуються від його політики та конфліктів (сутичок) — є плід, який показує, що вони є чисті і незаплямовані цим світом. Усі мусять мати цей плід, що належить до організації Єгови, так як її представляє Його Син „правдива виноградна лоза”, Ісус Христос. Вони беззастережно мусять триматися Божого царства в руках Ісуса Христа. Це значить, що вони мусять явно приймати і признавати, що Син Божий, є довго-обіцяний Месія, або Христос. Та символічна „виноградна лоза” природного Ізраїля не приносила такого плоду Ісусові Месії. Цей народ не приносив „плоду” Божого царства. За це вони дуже постраждали тим, що від них царство Боже було відібрано і дано народові, духовному Ізраїлеві, який буде приносити добірний плід. (Мат. 21:43) Цей новий народ складається з „галузок”, які доказують свою вірність „правдивій виноградній лозі”, тому, що не відкидають Ісуса, як Месію, так як зробив єврейський народ, але відкрито приймають Його і ходять Його слідами.
11. (а) Так як показує пророцтво в Матвія 24:14, то що більше треба робити крім лише ,приймати Ісуса в своє серце’? (б) Яка риса „правдивої виноградної лози” ставить обов’язок на її „галуззя”?
11 Отже, це значить, що щось іншого є включене ніж лише признавати та приймати Месію в своєму серці, ,приймати Ісуса в своє серце’, як то кажуть євангелисти так званого Християнства. Цей факт треба підтвердити і виявити публічними діями або ділами. (Рим. 10:10) Треба брати особисту участь, щоб сповняти Ісусове пророцтво: „Ця добра новина царства буде проповідуватися по цілій залюдненій землі, на свідоцтво народам усім’. (Мат. 24:14, НС) Якщо посвячена, хрещена, духом-помазана „галузка” Христової „виноградної лози” не бере дієвої участи у цій передсказаній роботі, то як вона може видавати „плід” Божого царства? Вони мають цей обов’язок, тому що є „галуззя” Того, що був перший помазаний духом Суверенного Господа Єгови, щоб проповідувати добру новину Царства. (Іс. 61:1—3; Луки 4:16—21) Так як стебло „виноградної лози”, то такі мусять бути сік-всмоктуючі „галузки”!
12. Від 1914 р., в якому великому масштабі, мусить сповнитися Матвія 24:14, і хто має обов’язок проповідувати цю „добру новину”?
12 Пророцтво у Матвія 24:14 частково сповнилося у першому столітті З.Д., відколи Ісус вознісся на небо з’явитися перед Богом до 70 р. З.Д., коли римляни знищили Єрусалим. Але те сповнення зображало цілковите сповнення того пророцтва після 1914 р. При кінці Часів Поган в осени того року, на небі народилося Боже Месіянське царство. Сьогодні, більше, як дев’ятнадцять століть після того, як Христос, „виноградна лоза” почала родити своє „галуззя”, є лише малий останок тих „галузок”, що ще живуть на землі і родять „плід” Божого царства, беручи до уваги, що у найбільшому має бути 144.000 таких „галузок”, як співспадкоємців з Ісусом Христом. (Об. 7:4—8; 14:1—3) Цей останок має відповідальність проповідувати „цю добру новину царства” по цілому світі, щоб усі народи почули її.
13. Отже, який „плід” останок виноградних „галузок” прославляє Ісусового Отця по цілому світі?
13 Ми прославляємо Бога Єгову, коли приносимо плід покірности цьому наказові, щоб проповідувати. То є так, як Ісус сказав на заохочення Своїх „галузок”: „Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите й будете учні Мої”. (Ів. 15:8) У цьому часі останнього сповнення Матвія 24:14, чи останок таких „галузок” родив „багато плоду”? Якщо б ми переглянули досяжні записи післявоєнного 1919 р. З.Д., то мусимо відповісти, Так! Такою „плодотворністю” Бог Єгова прославляється по цілому світі.
В ЄДНОСТІ З „ВИНОГРАДНОЮ ЛОЗОЮ”
14. Як, в Івана 15:4—6, Ісус показав, що „галуззя” останку мусять втримати незламану єдність з Ним, щоб родити такий великий плід?
14 Щоб приносити так багато плоду на протязі цих буйних часів після вибуху Першої Світової Війни у 1914 р., то „галузки” мусіли мати незламну єдність з „виноградною лозою”, Христом. До останку цих плодотворних „галузів” пристосовуються Ісусові слова: „Перебувайте в Мені [Правдива Виноградна Лоза], а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позостанеться на виноградині, так і ви, як в Мені перебувати не будете. Я — Виноградина, ви — галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви. Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галузка, і всохне. І громадять їх, і кладуть на огонь,— і згорять”.— Ів. 15:4—6.
15. (а) Якщо б апостоли були відвернулися від Нього, то до чого Ісус ніколи не призначив би їх в єдності з Собою? (б) Чому останок не міг появитися з Ліги Націй і залишитися в єдності з „правдивою виноградною лозою”?
15 Ісус Христос не буде призначати тим „галуззям” царство з Собою на небі, якщо вони не будуть вірні Йому навіть в часі тяжкого часу. (Луки 22:28—30) Щоб втримати своє помазання духом Суверенного Господа Єгови, то вони мусять бути з’єднані з Ним, з стеблом тієї „виноградини”. Інакше, їхнє місце в тому небесному царстві відбереться від них. (Об. 3:5, 11) Отже, коли Часи Поган закінчилися у 1914 р., і коли виявилося народження Божого месіянського царства на небесах, то що останок помазаних „галузок” був під обов’язком робити? Вірно привітати прославленого Ісуса Христа, як Божого вкоронованого Месіянського Царя! Щоб продовжувати бути в єдності з Ним, вони ніколи не можуть зріктися Його, щоб вибрати людську заміну, як-от Лігу Націй, за правильне царство над землею. Тому що вони залишилися з’єднані з Ним, то Він не покинув їх.
„ВЕЛИКИЙ НАТОВП” В ОБ’ЯВЛЕННІ 7:9—17
16. (а) Як Друга Світова Війна впливала на споріднення „великого натовпу” з останком виноградних „галузок”? (б) До чиєї сторони „великий натовп” прилучився відносно організації Об’єднаних Націй, і чому?
16 На протязі останніх чотирьох років існування Ліги Націй, як миротворної організації, почав являтися передсказаний „великий натовп” з чоловіків та жінок, які дуже раділи з царського плоду на галуззях „правдивої виноградної лози”. Жорстокі труднощі та переслідування, яких накидали на них під час Другої Світової Війни, через їхню дружбу з помазаним останком, не відірвали їх від тих носителів „плоду” Царства. Вони знали, що коли хочуть бути вірні вкоронованому Цареві „правдивій виноградині”, то також мусять бути вірні Його „галуззям”, Його духовним братам. (Мат. 25:31—40) Так як Христові „брати”, вони не прийняли відновленої організації для світового миру та безпечности у формі організації Об’єднаних Націй. Замість пропонувати цю відновлену заміну Месіянського царства Єгови, вони проповідували разом з останком царських спадкоємців, як Свідки Єгови.
17. (а) Під якою „виноградиною” той „великий натовп” воліє мешкати на землі в символічному розумінні? (б) Під якою „виноградною лозою” вона колись мешкала?
17 Щодо життя в безпечності на землі під власною виноградиною та фіґовим деревом у символічному розумінні то що той „великий натовп” вибирає? Вони воліють мешкати під „правдивою виноградиною” і її „галуззями”, тому що вони репрезентують царство Єгови через Христа. (Мих. 4:1—4) Перед тим, як навчилися доброї новини про новонароджене царство Єгови під владою Ісуса Христа, „правдива виноградина”, вони жили під іншою виноградиною — „виноградиною земною”. (Об. 14:19) А яка є ця „виноградина”? Це є світова політична організація через яку людські провідники зухвало стараються панувати над світом, і з її допомогою змагаються з Месіянським царством Єгови.
18. Чому „галуззя” тієї „правдивої виноградної лози” заохочували „великий натовп” виходити з-під „виноградини земної”?
18 Плодотворні „галуззя” тієї „виноградини”, яку Єгова насадив, заохочували тих з „великого натовпу” вийти з-під тієї „виноградини земної”. Вони вже більше не повинні споживати її отрутний, смертельний виноград та пити її вино. А чому ні? Тому, що та „виноградина” є засуджена на знищення, так як передсказує Об’явлення 14:18—20:
„І інший ангел, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом крикнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: ,Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли’. І ангел кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву. І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій”.
Тут одна символічна виноградина виступає проти другої, бо прославлений Ісус Христос, що є „правдива виноградна лоза”, потовче той ворожий виноград, „виноград земний”. А „коні”, яких уживається товкти виноград у глибокому чавилі двісті миль довге — це воєнні коні Ісуса Христа та Його ангельського війська.— Об. 19:11—15.
19. (а) Чому немає „чавила” Божого гніву для Його духовного „виноградника”? (б) Чому це пошкодить „великому натовпу”, коли б він заводив такі речі, як тернина та будяччя в той виноградник?
19 А „чавило” Божого „гніву” є стримане для протихристиянської „виноградини земної”. З другого боку, ще відколи Бог відновив останок духовних ізраїльтян до Його ласки післявоєнного 1919 р., Він більше не мав „гніву” проти цієї символічної або духовної „виноградини”. Він охороняв цього „виноградинка” духовного Ізраїля, щоб він родив на Його славу. У ньому нема відповідного місця на такі речі, як тернина та будяки, які перешкоджають і нищать плодотворність цього „виноградника”. (Луки 6:44) Отже, „великий натовп”, що тепер товаришує з „виноградником” Єгови не хоче вводити такі речі, що є подібні до тернини та будяків у плодотворний „виноградник”. Це пошкодило б „великому натовпу”, бо Єгова маючи незмінний намір, щоб Його духовний „виноградник” родив до повної міри, буде виступати проти такої „тернини та будяччя”. Він потопче та спалить їх огнем.— Іс. 27:4.
20. Яке споріднення „великий натовп” повинен розвивати з Єговою, і яку пісню він повинен співати Його „виноградникові”?
20 Тепер прийшов час для „великого натовпу” примиритися з Єговою й вхопитися за Його „твердиню”, або джерело сили, щоб чинити те, що є приємне Йому. Прийшов час для них пам’ятати слова пісні, яку тепер співають цьому „виноградникові”, духовному Ізраїлі: „У той день заспівайте про нього, про виноградник принадний: ,Я Господь [Єгова], його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, стережу його вдень та вночі, Я гніву не маю. Хто Мені дасть тернину й будяччя, . . . Я піду проти них, і спалю їх усіх! Хіба буде держатися міцно Мого він захисту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною, щоб мир учинити!’ Яків у майбутньому пустить коріння, розцвітеться Ізраїль і пуп’янки пустить.”— Іс. 27:2—6.
21. (а) До якої міри останок духовного Якова або Ізраїля повинен бути плодотворний? (б) Що показує, що Єгова зробив землю плодотворною для них?
21 Тепер є „день” для останку духовного Якова або Ізраїля показати плодотворність і наповнювати землю своїм життя-підтримуючим плодом. Єгова зробив землю дуже плодотворною по цілому світі, бо сотки тисяч людей відгукаються на свідоцтво про Царство, якого останок проповідує у більше, як двісті країнах, щоб зібрати „великий натовп”, який привітує Єгову, як Всесвітнього Суверена та Ісуса Христа, як Того, що тепер є уповноважений царювати над цілою землею.— Об. 7:9—17.
22. Як плодотворність останку „галузок” тієї „правдивої виноградної лози” впливає на Бога, і також на плодотворність „великого натовпу”?
22 Справді, що плодотворність „галузок” тієї „правдивої виноградини” прославляє Виноградаря, Бога Єгову. Наслідком їхньої християнської праці, „великий натовп” прославляє цього Бога, Який насадив та обробляє таку гарну річ, як ця царська „виноградина” з її галуззями. Навчаючись від цієї плодотворної „виноградини” з її „галуззями”, „великий натовп” також старається бути плодотворним, розвиваючи всі риси побожної особистости і дієво висказує та виявляє їх на славу Єгові.
[Ілюстрація на сторінці 9]
ПЛОДОТВОРНИЙ ОСТАНОК І „ВЕЛИКИЙ НАТОВП” БУДУТЬ ОХОРОНЕНІ, КОЛИ АНГЕЛ БУДЕ ЖАТИ „ВИНОГРАДНИК ЗЕМЛІ”