Віра в Божого Сина — Як це повинно впливати на вас?
„ПОВОДЬТЕСЬ ДОСТОЙНО ЗГІДНО ХРИСТОВОЇ ЄВАНГЕЛІЇ (ДОБРОЇ НОВИНИ).... СТІЙТЕ ТВЕРДО В ОДНІМ ДУСІ, БОРЯЧИСЬ ОДНОДУШНО ЗА ЄВАНГЕЛЬСЬКУ ВІРУ”.— ФИЛ. 1:27. НС.
1. (а) Яка праця тепер є близько остаточного кінця? (б) Що свідчить, що сьогодні на землі можна знайти віру?
СПОВНЕННЯ пророцтв вказують, що ми знаходимось глибоко в часі „кінця віку” (кінця цієї системи речей). (Мат. 28:20) Вже минуло більше, як 64 років від того часу, як „Син Людський”, Ісус Христос, прибув з усіма ангелами, щоб „сісти на престолі [небесному троні] слави Своєї”. Суд й відділення (відлучення) людей на вірних „овець” і невірних „козлів”, вже наближається свого остаточного кінця. (Мат. 25:31—33) Отже, ми можемо запитати: Чи „Син Людський” справді знайшов віру на землі? Зібрання інтернаціонального збору Свідків Єгови — більше, як два мільйони сильне — ясно свідчить про те, що Він знайшов, що така віра є тут на землі.
2. Чому конвенції Божих людей відповідно зображені (описані), як щось, що „не є з цього світу?”
2 Звіти новин описують про конвенції Свідків Єгови, як щось, що „не є приналежне до цього світу”. І чимсь винятковим, незвичайним, вони мають бути! Це все є в наслідок намагання Божих людей бути людьми високої якости, відмінними від людей світу. Фактично, цей великий збір подорожує від існуючого недосконалого світу до чудової „нової системи”, де хвороб, смерти і смутку більше не буде. Слово Бога Єгови запевняє нас про це! (Об. 21:1—4) Для того, щоб досягти цієї мети, ми потребуємо триматися міцно і непохитно нашої перемоги вірою. А як ми можемо робити це?
СУДЖЕННЯ СВІТУ РОЗПОЧАЛОСЯ
3. Які зміни відбулися від 1914 р., і що вони означали?
3 Коли в 1914 році розпочався кінець „цієї системи речей”, на землі почали відбуватися величезні зміни. Це було точно так, як Ісус Христос Сам сказав — світові війни, землетруси, пошесті, хвороби, розріст беззаконства та охолодження любови. (Мат. 24:3—12; Луки 21:10, 11) Час суду для цього світу розпочався.
4, 5. (а) Як релігії так званого Християнства показали, що вони не мають віри? (б) Як це робило протилежну різницю з Свідками Єгови у відношенні до світу? (в) Як ми показуємо нашу непереможну віру?
4 А як релігії так званого Християнства віднеслися до такого стану? Чи вони показали себе бути переможцями вірою? Далеко від цього! Замість того, щоб прийняти „ознаку”, що Боже Царство є близько, священство так званого Християнства підтримувало вмираючу „систему речей”. Як світова війна поглинула Європу, церкви воюючих обох сторін умовляли християнів забивати християнів, а це спричинило жахливу кровопровину, масове душогубство. І коли війна скінчилася, релігії так званого Християнства вибрали і прийняли не новоцарюючого царя, Ісуса Христа, але людиною-створене політичне тіло, яке вони блюзнірсько назвали „політичний вираз Божого Царства на землі”. Це була Ліга Народів, яка народилася в 1919 році з проголошуючим наміром охороняти світовий мир і безпечність. Біблійна книга Об’явлення зображує це, як „багряночервоного кольору дика звірина... переповнена іменами богозневажними”.— Об. 17:3, НС.
5 Церкви так званого Християнства, своєю підтримкою цілковитої війни, а потім підтримкою цього людського творива — заміну Царства Божого, ясно показали себе де вони знаходяться — як частина цього світу. З другого боку, Свідки Єгови, своєю нейтральною позицією до міжнародних конфліктів і насильств та до політик цього лукавого світу, безсумнівно показали, що вони „не є частиною світу”. (Ів. 15:19, НС) Наша віра спочиває не на тілесній зброї або на воєнних машинах, військової сили, чи воєнних здобутках смертної людини. Але наша непереможна віра визнає, що „Бог є Правитель Більший, як людина”. І тому, що ми „слухаємось Бога, як правителя” у свідченні відносно Його царського наміру, ми показуємо, що ми маємо Божого духа. (Дії 5:29—32 НС) Таким чином, при Його допомозі, ми дістаємо силу і енергію виконувати працю, про яку Ісус Христос сказав: „Хто вірує в Мене, той учинить діла (працю), які чиню Я, і ще більші від них він учинить у проповідуванні широко по всій землі встановленого Царства Божого.— Ів. 14:12.
6. Який був ясний доказ присутности Божого духа від 1919 р.?
6 Очевидність присутности святого духа Бога Єгови була ясно доказана на інтернаціональній конвенції Свідків Єгови, яка відбулася в 1919 і 1922 р. в Сідер Поінт, Охайо, С.Ш.А. Вона зміцнила віру малої решти помазаних християнів і дала їм енергію відповісти на заклик: „Проголошуйте, проголошуйте, проголошуйте, Царя і Його Царство”. Енергійно вони продовжували проголошувати далеко і широко „добру новину Царства”. В часі вибуху скаженної другої світової війни, їхнє число зросло до більше, як 67.000, навчаючи і проголошуючи в різних країнах земної кулі.
ВІРА ПЕРЕМАГАЄ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
7. Як приклади показують, що віра торжествуючо перемогла переслідування?
7 Здійснювання такого поширення не було без жорстокого переслідування. Наприклад, тому що чесність-дотримуючі Свідки відмовлялись поклонятися Націстському уряду Німеччини, за ними полювали, жорстоко переслідували, ловили, і як тварини разом кидали до огидних концентраційних таборів. Також, 635 цих вірних слуг Бога Єгови померли у в’язницях. Але однак це не зламало їхньої віри. Один спостерігач описує про віру окремих Свідків, як „фортеця (твердиня), яка може бути зруйнована, але не здобута”. Так, як один наочний свідок дає коментар відносно свого рідного брата, брутально розстріляного Націстською С. С. гвардією на прилюдній публічній страті: „На кожного справило сильне враження його тихість, спокій і холоднокровність, так як би був хтось, що вже виграв боротьбу”.
8. (а) На протязі випробовуючих років другої світової війни, як християнська віра процвітала (мала успіх)? (б) Але, що релігійні провідники благословляли і вихваляли?
8 Так як вже вищезгадали, Свідки Єгови увійшли в тяжкі роки другої світової війни числом 67.000 осіб, але вони вийшли з цього конфлікту (коли закінчилася війна) кількістю і силою більше, як 141.000 осіб. Заборони, ув’язнення й інші випробовування їхньої чесності та суцільности не примусило їх відступити від їхньої віри. Проте, релігійні провідники так званого Християнства благословляли такі переслідування і вбивства. І навіть незважаючи на те, що „червоного кольору” дика звірина оказалася бути неспроможна і несправдила їхніх надій, як Ліга Націй, релігійні провідники були дуже швидкі вітати знову її, коли ця (дика звірина) з’явилась, як „Об’єднані Нації”. Вони міцно поклали свої надії на неї. (Об. 17:3—8) В часі відвідин колишнім Папою Павлом VI головної квартири Об’єднаних Націй в Нью-Йорку, в 1965 р., він вихвалював це тіло, як „велична понад усі міжнародні організації’ і як „остання надія на згоду і мир”.
ПРОДОВЖУЮЧА ПЕРЕМОГА ВІРОЮ
9. (а) Яку своєчасну інформацію Свідки Єгови дали знати в 1942 р.? (б) Як Божі люди робили успіхи і просувалися вперед в їхній перемозі?
9 Коли в 1942 р. Об’єднані Нації були перше пропоновані союзними державами, Свідки Єгови дали знати на їхніх конвенціях в тому році, що це буде просто відродження Ліги. Вони показували з Божого Слова, що О. Н. мусять остаточно піти на знищення, разом з усіма іншими політичними організаціями, в кінцевій сутичці Гар-Магеддоні. Оточені доказами „часу кінця” люди Бога Єгови швидко посувалися вперед в їхній перемозі вірою. (Дан. 11:35) Біблійна школа Ґілеад була організована у 1943 р., і місіонери були розіслані до всіх кінців земної кулі. А з якими наслідками? Коли в 1945 році було 141.606 вісників Царства, які були активні в 66-ох країнах, то в 1978 р. згідно з звітом служби, їх було 2. 182.341 в діяльній службі, в 205-ох країнах. Перемогу вірою ще ясніше можна бачити, а особливо в більше, як 40 краях де Свідки Єгови тепер служать під забороною або іншими обмеженнями.
10. Як випробовування якости віри були показані в Малаві й інших країнах під обмеженням?
10 Видатно серед країв, де було тяжке випробовування віри, є мала африканська країна Малаві. Аж до 1962 р., Свідки Єгови втішалися швидким збільшенням. Але, в 1964 р., раптом вибухло несамовите переслідування. Тому, що Свідки Єгови не поклонялися малавському відрізку (куску) „дикої звірини, що вийшла з моря” (Об. 13:1, 4) через купування квитків членства політичної партії, вони були вигнані з їхніх домів, багато було згвалтовано і забито. Кінець кінцем, більшість із них були вигнані з їхньої батьківщини. Але випробовування якости їхньої віри, яке доказалося бути так „немов би огнем”, спричинило радість, не лише для них самих, але для всіх їхніх християнських братів по всій землі. (1 Пет. 1:7) В усіх країнах де Свідки Єгови є примушені служити підпільно, спостерігається така сама якість твердої і непохитної віри. Всі ці Свідки, а їх є більше, як 200. 000 в таких країнах, мають чудові успіхи в їхній перемозі вірою.
11. Що показує, що ми мусимо тривати в нашій перемозі вірою?
11 Проте, що сказати про Свідків Єгови в країнах де немає труднощів, де ми живемо без постійної небезпеки бути арештованими, ув’язненими, або навіть загубити життя? Сумно сказати, але факт є, що у деяких місцевостях не все цілком добре. Це включає багато заможних країн, де є багато різних спокус, а особливо спокус до неморальности і розкошів та насолод. Але ніхто ніколи не повинен загубити погляд на цей факт: Ми мусимо тривати в нашій перемозі вірою, аж поки будемо визволені з цієї зіпсутої і злої системи речей, чи це буде через смерть, або чи це буде через пережиток „великого горя”.
12. Як перестерігаючі слова з пророцтва Ісуса Христа повинні примушувати нас звертати пильну увагу (бути уважними) сьогодні, і чому?
12 Як надто необхідно, щоб всі мали це ясне оцінення! З кожного боку докази є ясні, що цей світ хитається на краю знищення. „Останні дні” майже пливуть в їхньому напрямку течії. Отже, закінчуючі слова пророцтва Ісуса Христа відносно кінця цієї системи речей, повинні звучати своєю ясністю сьогодні всім людям Бога Єгови: „Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі. Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, „що має відбутись, та стати перед Сином Людським!”— Луки 21:34—36.
„ПРИЗНАЧЕНИЙ ЧАС” НАБЛИЖАЄТЬСЯ БЛИЖЧЕ
13. Чому це є дуже потрібно, щоб ми з повною надією далі чекали на судний вирок Бога Єгови?
13 Хоч „велике горе” не прийшло так скоро, як багато з нас сподівалися, то це не є причина на знеохочування або занепад духа. Бог є той Самий, Він не змінився. (Мал. 3:6) І Він не змінив Свого великого наміру. Єгова сказав відносно „доброї новини”: „Так буде Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім (без наслідку) до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його послав!” (Іс. 55:11) Час для Бога виконати судовий вирок не змінився. Він наближається все ближче і ближче кожного дня. Отже, давайте завжди будемо пам’ятати слова Ісаї 30:18, НС: „Бо Єгова — то Бог правосуддя: блаженні всі ті, хто надію на Нього кладе!”
14. (а) Наше дотримування якої упевності й довір’я доведе нас до того, що нарешті слова Ісуса Навина стануть нашими власними? (б) Яке підбадьорування й заохочення ми можемо знайти в пророцтві Авакума?
14 Це не залежить від того, як і коли ми сподіваємось якогось часу періоду, але наша, від усього серця щира упевненість і довір’я до Єгови, як до Бога, Який „не може говорити неправду”, уможливлює для нас здобути перемогу вірою. (Тита 1:2) Це довір’я нарешті доведе нас до тієї точки, коли ми, як стародавній Ісус Навин, зможемо сказати нашим супутникам (компаньйонам) в цій перемозі вірою: „Ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що до вас говорив був Господь [Єгова], Бог ваш — усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово”. (Іс. Нав. 23:14; 21:45) Ми можемо мати повну упевненість в пророка Авакума слова, що „на (призначений НС) умовлений час це видіння, і приспішає кінець”. Нехай і ми продовжуємо приспішати поруч з цим видінням, аж поки наша перемога буде повна. Пророцтво запевняє нас: „Не обмане. Якщо б протягнулось (забарилось НС), чекай ти його, бо воно конче прийде не спізниться.— Ав. 2:3.
„БОГ ЄГОВА НЕ БАРИТЬСЯ”
15. (а) Чому це можна сказати, що „Єгова не бариться?” (б) Як Його день остаточно прийде?
15 Дев’ятнадцять сотень років минуло від того часу, як були апостоли. Але в Божих очах, це є менше, як два дні. Це є навіть так, як апостол Петро висловився: „Нехай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа [Єгови] один день — немов тисяча років, а тисяча років — немов один день! Не бариться Господь [Єгова] із обітницею, як деякі вважають це барінням, але вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб усі навернулися до каяття. День же Господній [Єгови] прибуде, як злодій вночі.— 2 Пет. 3:8—10.
16. Чому день Єгови ще не прийшов, і як справді ми повинні реагувати на ситуацію?
16 А що, як день Єгови, згідно Його розкладу, ще має пару більше коливань маятника на Його годинниковому часі? Чи ми не радіємо, що це ще дало можливість зібрати докупи сотки тисяч більше Його „овець?” Коли маятник цього годинника продовжує коливатися, десятки тисяч бувших католиків в південних європейських країнах збираються в одно стадо до Царства, сотки на відокремлених морських островах покидають їхнє ідолопоклонство і тисячі на азійському континенті звільняються від східних забобонностей, з метою користуватися і прийняти „добру новину”. Причина на те, що несподіваний день (як злодій вночі) Єгови ще не прийшов є та, що для нас є ще далі невідкладна праця збирати до стада „інших овець”. Бог Єгова не бариться. Давайте і ми не будемо зволікати або сповільнятися, але вживати кожну нагоду, щоб повністю брати участь у Його праці.
17. (а) Яку своєчасну пораду дав ап. Петро на цей день? (б) Що відрізняє і робить видатними людей Бога Єгови, і як вони далі показують свою віру?
17 Апостол Петро дає пораду: „Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах! Найперше майте щиру любов один до одного”. (1 Пет. 4:7, 8) Як ця зла „система речей” буде робити останні намагання, щоб знищити Божих людей, ми справді потребуємо залишатися спокійними, пробудженими, пильними, завжди молитися і бути упевненими в нашій перемозі вірою. Ми потребуємо бути об’єднані в цю сильну любов, яка є тим видатним і відрізняючим знаком людей Бога Єгови на цілій землі. Коли, за цілу історію людства були люди подібні, як Свідки Єгови сьогодні? Це є лише єдинне братерство, яке просякає в далекі закутини заселеної землі. Яка ж сила інакша, як не дух Бога Єгови, може об’єднати два мільйони осіб „з усього люду, племен і народів, і язиків”, в таку чудову єдність віри, мети і діяльности? Спільно разом ми здобудемо перемогу і спільно будемо далі показувати цю віру свідченням про Царство Єгови через Його Сина Ісуса Христа.— Об. 7:9.
ЯК КІНЕЦЬ НАБЛИЖАЄТЬСЯ
18, 19. (а) В апостольських днях, як події розвились у виповненню біблійного пророцтва? (б) Яку сумну помилку можливо деякі зробили?
18 Люди Бога Єгови сьогодні є подібні до тих вірних християнів, які нетерпляче чекали первісного сповнення „знака” в стародавньому Єрусалимі за апостольських днів. Вони пильно стежили і очікували прихід „гидоти спустошення”, яка мала стояти на „місці святому”. Нарешті це сталося. Римські армії атакували і проникнули так далеко, як аж до західної стіни площі святині. Що ж тепер християни мусять робити? Ісус сказав їм: „Починати втікати в гори”. Коли ті римські армії несподівано відступили, ці християни скористали з нагоди. Вони зробили так втікаючи в гори Перея. Але чи тепер вони були врятовані? Чи їхня перемога вірою була повна, завершена? Ні, ще не була.— Мат. 24:15, 16.
19 Нетерплячо ці християни чекали на наступний розвиток подій — виконання суду Єгови на Єрусалим. Вони чекали один рік, і однак нічого не сталося. Два роки і нічого не сталося. Три роки і ще нічого не сталося. Деякі з цих християнів можливо стомилися від довгого чекання. Вони можливо сказали: „Вертаймось назад до міста й будемо знову займатися своїми заняттями та провадити легкий спосіб життя”. Яка сумна і трагічна помилка це була б!
20. Як віра діяла на користь їхнього спасіння?
20 Зненацька, несподівано, четвертого року, римська армія вернулася назад. Місто і його святиня були знищені і зруйновані так, що не залишилося каменя на камені. Це сталося точно так, як Ісус Христос пророкував. (Луки 19:41—44; 21:20—24) Але Божі люди поза Юдеєю продовжували бути активні й пробуджені. Вони чекали на Бога Єгову. Їхня віра діяла на користь їхнього спасіння.
21. Яке видатне сповнення пророцтва мало місце від 1945 р.?
21 Сьогодні, ми знаходимось в подібному стані. Так зване Християнство є сучасного-дня рівнозначним (рівноцінним) з стародавнім невірним містом Єрусалиму. „Гидота спустошення”, згідно з пророцтвом Ісуса Христа, ясно пізнається Святим Писанням, як організація Об’єднаних Націй сьогодні. Це є та сама „червоного кольору дика звірина”, що про неї говориться в 17 розділі книги Об’явлення. Коли ця „звірина” вийшла з безодні в 1945 р., світова імперія фальшивих релігій, „Вавилон Великий”, головною частиною якого є так зване Християнство, був спроможний їхати на ній і мати деяке керівництво та вплив.
22. Яку значну зміну ситуації можна бачити в О. Н., і що це означає?
22 Проте, сьогодні є зовсім інша справа. Держави, які дивляться на релігію, як на „опіум для народу”, здобувають велику силу в Об’єднаних Націях. Їхня позиція, це є дійсна загроза в сфері дій так званого Християнства, дійсно для всіх релігій. Дуже скоро ми сподіваємось бачити, як „десять рогів” цієї „дикої звірини” обернуться проти світових релігій, спустошаючи навіть релігійне королівство так званого Християнства. Тоді почнеться „велике горе”, яке буде дуже швидко поспішати до його найвищої точки Армагеддону.— Об. 17:12—18; 19:19—21.
23. (а) 3 огляду на критичну ситуацію на землі, що ми мусимо тепер робити? (б) Як ви можете досягнути своєї мети, як світовий переможець вірою?
23 Беручи до уваги критичну ситуацію на землі сьогодні, що ми, Свідки Єгови повинні робити? Ми повинні бути певні, що наша втеча в охоронні „гори” Царства Божого є повна і цілковита. Ми мусимо бути непохитні й безстрашні у продовжуванні досягнути перемоги нашою вірою. Ми мусимо зробити незмінне рішення бути переможцями через нашого Бога, Який любить нас. Доки тут ще є час на це, ми мусимо пильно і завжди продовжувати брати активну участь у проповідуванні доброї новини та в робленні учнів. Чи ви з усіма Свідками Єгови в цілому світі продовжуєте „стояти міцно в однім дусі, борячись однодушно за віру Євангельську (добру новину)?” (Фил. 1:27) Чи ви таким чином прославляєте і звеличуєте ім’я Єгови і Царство Його Сина, Ісуса Христа? Роблячи так, ви також можете чудово досягнути своєї мети, як славетний світовий переможець вірою.