Підтримуючи чистоту, коли приносимо дари
„ДАЙТЕ ГОСПОДУ [ЄГОВІ, НС, АНГ.] СЛАВУ ЙМЕННЯ ЙОГО, ЖЕРТВИ ПРИНОСЬТЕ І ВХОДЬТЕ В ПОДВІР’Я ЙОГО! ДОДОЛУ ВПАДІТЬ УВ ОЗДОБІ СВЯТІЙ ПЕРЕД ГОСПОДОМ [ЄГОВОЮ, НС].— Пс. 96:8, 9.
1, 2. Чому Божі люди мусять бути непорочними, і як це було поставлено, як печать на ізраїльтянів?
СВЯТІСТЬ, непорочність або чистота Єгови вимагають, щоб Його люди теж були непорочними. (1 Пет. 1:14—16) Цей постачаннями у Мойсеевому законі. Вони факт ставив глибоку печать на ізраїльтяні мали триматись окремо від неморальних та псуючих практик навколишніх народів, і, якщо можливо, не доторкатись до трупа або чого-небудь іншого, що могло опоганювати їх, і не їсти нечистих тварин.— 3 Мойс. 11:4—8, 10—20, 24, 25; 18:3—24.
2 Під час військових експедицій, ізраїльтяни були під наказом тримати себе чистими в їхньому таборі. У Законі було сказано: „І буде табір твій святий, і Він [Єгова] не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться”. (5 Мойс. 23:15) Коли б ізраїльтянин якимось способом опоганив себе, то мусів ,випрати одежу свою, і був нечистим аж до вечора’. (3 Мойс. 11:40) Навіть прання одежі не вистачало. Аж поки не прийшов новий день після заходу сонця, так як в євреїв рахували дні, тоді особа могла мати чистий стан перед Єговою. Під час Ізраїлевого мандрування в пустині, коли в таборі було мільйони осіб, то підтримування божественного рівня чистоти не було малою справою.
3. У справах чистоти, яку відповідальність мали ааронські священики?
3 Щоб приносити прийнятну жертву, ізраїльтянин мусів бути церемонійно чистим. (3 Мойс. 15:31) Священики мали обов’язок підтримувати Божі рівні чистоти, тримати себе непорочними і допомагати співізраїльтянам триматися в прийнятному стані, щоб приносити божественно схвалені жертви.— Мал. 2:7.
4. Як Бог Єгова дивився на ті жертви ізраїльтян, які не відповідали Його вимогам?
4 Коли ізраїльтяни ігнорували божественні вимоги для правильної поведінки, то їхні жертви, не тільки ставались незначними, але дійсно були огидою для Бога Єгови. Писання кажуть нам: „Жертва безбожних — огида для Господа [Єгови, НС], а молитва невинних — Його уподоба”. (Прип. 15:8) „Хто ріже вола є як той, хто вбиває людину. Той, хто приносить у жертву ягня є як той, хто передомлює шию собаці. Той, хто дарунка приносить — свинячої крови! Хто приносить пам’ятник ладану є немов висказуючий благословення таємничими словами. Ті також є ті, що повибирали свої дороги, і в їхніх гидотах їхня душа радіє”.— Іс. 66:3, НС.
5. Чому ми сьогодні повинні турбуватись нашим станом перед Богом?
5 Праведні принципи об’єднані в Божому Законі даний Ізраїлеві, не змінились. Вони завжди пристосовуються до всяких ситуацій і під усякими обставинами. Тому то християнські Свідки Єгови сьогодні хочуть серйозно застановлятись над їхнім власним станом перед Богом. Кожний може запитати себе: ,Чи я стараюсь тримати себе чистим розумово, морально, фізично та духовно? Чи я особисто сприяю чистоті християнського збору — чистота, яка відрізняється у протилежності лукавому, нечистому поколінні. Чи спосіб, яким я доглядаю і володію моїм домом та іншим майном, включно моє тіло, показує, що близько дотримую вимоги Єгови? Чи це є правда про цілий спосіб мого життя? Наша позитивна відповідь на ці запитання буде доказом, що ми стараємось покоряти себе надхненому напучуванні, щоб хоронитись від „усякої нечисти тіла та духа”.— 2 Кор. 7:1.
НАВЧАЮЧИСЬ ПРО ПРИЙНЯТНІ ЖЕРТВИ ВІД ІНШИХ ПОСТАЧАНЬ У ЗАКОНІ
6. Що Закон казав про миро святого помазання?
6 Умови відносно миропомазання в Мойсеєвому Законі також показують важливість підтримувати Божі рівні святості. Отримавши спеціальний рецепт для виробу мира, для помазання, Мойсей також одержав строгі правила для володіння цією речовиною. Ми читаємо: „Це буде Мені миро святого помазання на ваші покоління. На людське тіло не буде воно лите, і за постановою про нього не буде робитися, як воно,— святиня воно, воно буде святиня для вас! Кожен, хто сам робитиме масть, як воно, і хто дасть із нього на чужого, той буде витятий із народу свого”. (2 Мойс. 30:31—33) Не шанувати святої цілі миро святого помазання становило кримінальним злочином.
7. Чого важливого ми можемо навчитись від Божественних наказів про миро помазання?
7 У цьому є важливі науки для нас. Біблія показує, що миро представляло святого духа Єгови. (Порівняйте Захарії 4:2—6.) Великий Цар-Священик, Ісус Христос, був помазаний, не миром святого помазання, але святим духом. (Мат. 3:16, 17; Луки 4:18; Євр. 1:8, 9) Справді, ми повинні мати велику повагу до Божого духа, стараючись всією силою, коритися його проводові. Це включає зберігати добре сумління, щоб ми не нехтували або не ,засмучували святого духа’. (Ефес. 4:30) Крім того, тому що це через Його святого духа, Бог Єгова підбудовує християнський збір, то ми мусимо вважати, щоб не віддавати честь людям за досягнення. (1 Кор. 3:5, 6) Наша непохитна віра в надхнені пророцтва також підтверджує, що правильно ставимося до духа, який є відповідальний за ті пророцтва. (2 Пет. 1:21) Чи наші слова та вчинки показують, що ми чекаємо „на нові небеса і нову землю” бажаючи, щоб так багато людей як можливо ще навчились про цю чудову надію? — 2 Пет. 3:13, 14.
8. Що Закон приписував відносно ладану?
8 Так як у справі мира святого помазання, Божий Закон Ізраїлеві вміщав точні інструкції відносно ладану. Склавши список складових частин і спосіб для приготовлення ладану, Біблія каже: „Це буде найсвятіше для вас! А кадило (ладан, НС), що зробите, за постановою про нього це зробите собі,— воно буде тобі святість для Господа [Єгови, НС]! Кожен, хто зробить, як воно, щоб нюхати з нього, той буде витятий з народу свого”. (2 Мойс. 30:34—38) Таким то чином користуватись святим ладаном у нечестивий спосіб було строго заборонено. Чого ми можемо навчитись від цього?
9. (а) Що ми навчаємось від Псалма 141:2 і Об’явлення 5:8 про значення ладану? (б) Як ми можемо показати, що оцінюєм привілей молитви?
9 Ладан представляв прийнятні молитви Божих вірних слуг. Цю правду висказано в Псалмі 141:2: „Нехай стане молитва моя як кадило (ладан, НС) перед лицем Твоїм, підношення рук моїх — як жертва вечірня”. Також, у книзі Об’явлення 5:8 (НС,) ми читаємо, що „ладан означає молитви святих”. Як важливо це є, щоб ми дуже оцінювали привілей молитви! Ми можемо показувати таке оцінення регулярною молитвою з просьбами, які є в гармонії з Божою волею. (1 Ів. 3:21, 22; 5:14, 15) Самолюбні, неправильно спонукані молитви є подібні до неправильного користування ладаном, і наш небесний Отець не буде слухати таких молитов.— Як. 4:3.
10. Яку пораду Писання дають відносно того, хто може представляти збір у молитві?
10 Тому, що молитва є такою важливою частиною правдивого поклоніння, то чоловіки, які представляють збір у молитві, повинні бути прикладом. Апостол Павло дав Тимофієві цю надхнену пораду: „Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву”. (1 Тим. 2:8) Не заплямовані невірними вчинками до Бога та людей, і не бувши недоброзичливими на когось, такі мужі можуть відповідно представляти збір. Тому, що молитва є така серйозна, то ми повинні старатись, щоб не думати про щось інше, коли хтось прохає Єгову нам на користь.
11, 12. (а) Що це є обітниця? (б) Згідно з Законом, яким серйозним це було не дотримати обітниці?
11 Близько пов’язано з розпорядком приносити жертви, в Законі було постачання відносно обітниць. Ізраїльтянам було сказано: „І принесете огняну жертву для Господа [Єгови, НС], цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці”. (4 Мойс. 15:3) Багато обітниць були зроблені, як звернення до Бога за Його ласкою та поміччю. За умовою, що Всевишній задовольнить прохання, то складаючий обітницю добровільно зобов’язував себе виконувати щось спеціальне або стримуватись від якоїсь діяльності, в якій інакше мав право брати участь.
12 Дійсно, обітниця була така сама, як присяга. Не дотримання обітниці було дуже серйозною справою, так як можемо бачити з слідуючої заяви у Законі: „Коли ти складеш обітницю Господеві [Єгові, НС], Богові твоєму, не загаюйся виконати її, бо конче буде жадати Господь [Єгова, НС], Бог твій від тебе, і буде на тобі гріх. А коли ти не складав обітниці, не буде на тобі гріха”.— 5 Мойс. 23:22, 23.
13. В гармонії з Божим законом про обітниці, що повинно бути правдивим про наше слово, як християни?
13 Принцип, якого можемо навчитись з цього є, що наш небесний Отець сподівається, щоб ми були чесними і праведними у всіх точках життя. Наші бажання повинні бути такі, як псалмоспівця Давида: „Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця — перед лицем Твоїм, Господи [Єгово, НС], скеле моя й мій Спасителю”! (Пс. 19:15,) Коли те так, то ми будемо слухатись напоминання учня Якова: „Слово ж ваше хай буде: ,Так, так’ та ,Ні, ні’, щоб не впасти вам в осуд”. (Як. 5:12) Так, наше слово повинно бути таке вірне, як підписаний документ. Люди повинні довіряти нам, що наше слово є вірогідне, заслуговує довір’я. Оскільки Єгова сподівається, щоб Його слуги ,говорили правду кожен з ближнім своїм’, то людина, яка не говорить правди і не є чесною, не може сподіватись, щоб Всевишній сприятливо дивився на її дари.
14, 15. (а) Який розпорядок Закон містив для свят? (б) Чи ці свята знаходять якесь порівнювання з християнськими конвенціями сьогодні, і що 1 Коринтян 5:7, 8 виявляє в цьому відношенні?
14 Тут ще є одне поле христиняської діяльності над яким нам було б добре подумати, а саме, що в Законі є приписано. Єгова наказав Своєму народові, Ізраїлеві, щоб вони святкували троє річних свят. Кожний ізраїльтянин чоловічої статі мусів приходити на ці свята. (5 Мойс. 16:16) Це значило, що декотрі мусіли досить далеко подорожувати, без вигідностей дому. Сьогодні, ми можемо їздити на дві або три різних конвенцій щорічно, і це часами може вимагати деяке жертвування. Чи ми дійсно стараємось приходити на конвенції, тому що бажаємо бути спільно з братами і користати з щедрого постачання духовної поживи?
15 Безперечно, тут є втягнено щось більше ніж тільки оцінювати конвенції Божих людей. Чому? Тому, що ми не є обмежені святкувати точні дні і свята так, як ізраїльтяни. (Кол. 2:16, 17) Апостол Павло написав: „Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим тістом, бо ви прісні, бо наша Пасха, Христос, за вас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистоти та правди”. (1 Кор. 5:7, 8) Ісуса Христа, як дійсність пасхального агнця, пожертвованого тільки раз. Отже, наше ціле життя, як християн, порівнюється до свята опрісноків. Чи ми є охочі позбутись всього грішного, щоб тримати особисту і зборову чистоту? Ми мусимо обов’язково дотримувати Божі праведні вимоги кожного дня, щоб Бог прийняв наші служби.
ЄГОВА ДУЖЕ ЦІКАВИТЬСЯ НАМИ
16. (а) Через кого Єгова постачав сильні застереження в п’ятому столітті перед З.Д.? (б) У тому часі, які були обставини відносно керування?
16 Тому що запрошення Єгови, щоб приносити Йому наші жертви не є на Його користь, але навпаки, на наш вічний добробут, то було б добре звернути увагу на Його ласкаві перестороги відносно того, що робить наші дари прийнятними. У п’ятому столітті перед З.Д., через Свого пророка Малахію, Бог Єгова дав суворе застереження відносно цього тим, що заявляли поклонятись Йому. В той час панувала Перська Світова Сила. Околиці, колись під керівництвом малих царств, тепер були під провінціальним керуванням, в яких губернатори репрезентували перського царя. Щоб губернатори могли втримати імперське керування і збирати податки для імперської скарбниці, то цим начальникам дано життя-і-смерть силу над горожанами їхніх провінцій. Тому що губернатор мав таку велику владу, то більшість горожан сплачували їхні податки, а навіть приносили йому додатковий дарунок. Вони не хотіли викликати в нього незадоволення і ставити своє власне життя під небезпеку.
17. За часу Малахії, як ізраїльський народ з його священиками, не приносили Єгові прийнятних дарів?
17 На такому фоні, тепер можемо краще оцінити придатність слів Єгови через Малахію. Всевишній напучував тих ізраїльтянів. Через Малахію, Він показав як люди грішили, коли жертвували сліпих, кульгавих та хворобливих тварин і коли священики приймали такі хибні жертви. Тоді прийшов виклик: „Принеси но подібне [ваші жертви] своєму намісникові, чи тебе він вподобає, чи підійме обличчя твоє”. (Мал. 1:7, 8) Ізраїльтяни могли легко уявити собі небажані наслідки такого поводження з людським намісником. Як же їм надіятись на схвалення Великого Царя, Єгови? Вони ніяк не могли сподіватись цього. Вони мали б найбільшу користь як би покорились заохоченню Малахії: „А тепер ублагайте ви Боже лице, і хай стане для нас милостивим”. (Мал. 1:9) Лише коли жили відповідно, з вимогами Єгови, то вони змогли б набути божественного схвалення.
18. Як християни можуть бути винні у таких самих хибах, як ті ізраїльтяни за часу Малахії?
18 Ми сьогодні мусимо бути певними відносно того чи самі користаємо з навчальних прикладів записаних в Святому Писанні. (Рим. 15:4) Ми не можемо робити вигляд, що приносимо великодушні дари, так як робили Ананій і Сапфіра, коли в дійсності побиваємось відносно власних самолюбних користей. (Дії 5:1—11) Це не було б відповідно так витрачувати всі наші енергії, майно та здібності до такої міри ради власного задоволення, що майже нічого не лишається для допомоги іншим матеріально й духовно. Це було б таке саме як би говорити Єгові: ,Ось даю Тобі залишки мої’. Чи ж це не було б образою для Нього? Чи дійсно можемо сподіватись, що Він буде схвалювати таку уявну службу? Як ясно, що ввесь спосіб нашого життя, наше денне життя, наші відношення та спонука є пов’язані з нашими жертвами Єгові! У всіх відношеннях, мусимо тримати нашу чистоту.
19. Що може допомогти нам вирішити, чи ми даємо наше найкраще?
19 Так як з ізраїльтянами, то так само і з нами, нехай ,дар кожного буде за благословенням Єгови’. (5 Мойс. 16:17) Отже, з оціненням порахуймо благословення, яких наш небесний Отець дав нам, не пропускаючи ані одного. Тоді, особисто зможемо рішити, чи віддаємо Єгові у пропорції з дарами, яких Він дає нам. Як чудово, що Він знає наші здібності, проте, однак спеціально не вказує, що ми повинні особисто приносити Йому! Він дозволяє нам виявляти наші оцінення від серця. І чи ж ми не бажаємо дати Йому те, що Йому належить, тобто, наше найкраще? Що-небудь менше, як це не вистачить. Отже, даймо наше найкраще Тому, Хто дав нам усе, що ми маємо!
[Ілюстрації на сторінці 11]
МИРО ПОМАЗАННЯ (дух Єгови)
ЛАДАН (прийнятні молитви)
ЦІЛОПАЛЕННЯ (цілковита відданість)
ОПРІСНОКИ (чисте життя)