Присвячення й його символ

1. Як знак ототожності людини може бути добра річ, так як було з щирими євреями до знищення Єрусалиму в 607 р. до н. е.?

ЗНАК або символ тотожності людини або її офіційного становища може бути добра річ, так, потрібна річ. Наприклад, саме перед знищенням Єрусалиму в 607 р. до н. е., вислано символічного „чоловіка”, щоб позначити чола праведних ізраїльтян і охоронити їх від знищення. Тільки тих кількох зітхаючих ,над усіма тими гидотами, що робляться’ всередині того, що мало бути Боже святе місто, були позначені на спасіння.— Єзекіїля 9:1—7.

2. Про які ототожнюючі фактори дискутується в 7-му розділі Об’явлення, і як ці стосуються до спасіння?

² Сьогодні „велике горе” незабаром має вдарити цілий світ. Отже Об’явлення 7:1—8 каже нам, що „чотирьом ангелам”, стоячі на чотирьох кутах землі наказано стримувати чотири вітри, щоб вони не віяли й не створили найбільш руйнівну бурю або „горе” аж поки не попечатається призначене число Божих вибраних на їхніх чолах. Також, це дає час для „великого натовпу” очиститись „у крові Агнця”, щоб їх ототожнено гідними пережитку цього „великого горя”.— Об’явлення 7:9—14; Матвія 24:21, 22.

3, 4. Щодо єврейського первосвященика, то що буде пригадувати ,символ присвячення’ на його завої?

³ У стародавньому Ізраїлі засновано священство. Мойсей виконав точні інструкції від Єгови й зробив відмінні шати для первосвященика. Щодо завоя, то є написано: „І зробили квітку, вінця святости, зо щирого золота, і написали на нім письмом різьби печатки: ,Святиня для ГОСПОДА’ [,посвячена Єгові’, Єрусалимська Біблія], і прив’язали до нього блакитну нитку, щоб укріпити її на горі звоя”.a — 2 Мойсеєва 39:30, 31; 29:6; 3 Мойсеєва 8:9, Нова Англійська Біблія; Нового Світу Переклад (анг.).

⁴ Цей ,символ присвячення’ буде пригадувати первосвященикові, а також усім спостерігачам, що він був „посвячений” або присвячений Богом до святої служби ради присвячених людей. Він з його співсвящениками будуть брати провід навчати людей й подавати прийнятні гріх-покриваючі жертви, які допоможуть їм дотримати їхнє присвячення Богові. Це буде сприяти на святе присвячене становище народу, тому, що їх перестережено, що коли вони покинуть Єгову, то по черзі, Він їх покине і залишить їх ворогам їхнім.— 5 Мойсеєва 28:15, 25, 63.

5. Хоч сьогодні нема єврея на ім’я Коген, щоб ототожнювати себе, як Ааронський первосвященик, то чому справа з нами не є безнадійна?

⁵ Катастрофічна історія ізраїльтян є наповнена нещастями, яких вони зносили через те, що відвернулись від Божих заповідей й їхньої присвяченої служби Йому. Після другого знищення Єрусалиму з його храмом у 70 р. н. е., то первосвященик з символом присвячення на своєму завої, зійшов зі сцени. Сьогодні жоден єврей з прізвищем Коген (означає „священик”) не може доказати, що він є первосвященик Ізраїля. Чи це значить, що наш стан є безнадійний? Ні! Бо відносно прославленого Сина Божого, ми читаємо: „Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса . . . . принісши Самого Себе”.— Євреїв 7:26, 27.

6, 7. Чи Ісус народився в священицькому поколінні Ізраїля, і як Він міг статись первосвящеником?

⁶ Оскільки Ісус був Син Божий, то не мусив бути членом покоління Левія або з Ааронової священицької родини, щоб статись Божим священиком. Це може бути так згідно з чудовим розпорядком Бога Єгови. Божий дух надхнув царя Давида пророкувати про цього славетного потомка, який мав бути вищим від Його королівських предків: „Промовив Єгова Господеві Моєму: ,Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм’. Берло сили Твоєї Єгова пошле з Сіону, кажучи, ,Підкоряй Ти серед ворогів Твоїх’. Народ Твій буде добровільно віддавати себе в дні Твоєї військової потужності. У пишній святості (у святому бойовому порядку) , із лоня зірниці, ти маєш Свою молодіж немов та роса. Єгова поклявся (і не буде жаліти): ,Ти священик навіки за чином Мелхиседековим’ ”.— Псалом 110:1—4, Нового Світу Переклад; Американський переклад (анг.).

⁷ Отже, аж до нашого часу, прославлений Ісус Христос залишається королівським Первосвящеником, вищим від первосвящеників стародавнього Ізраїля з їхнім матеріальним символом присвячення. Він є на посаді, не через те, що є священиком левітів, але за присягою Бога Єгови.

Символ для тих, які „добровільно віддають себе”

8. Чому це є день Христової „військової потужності”, і як ті, які тепер добровільно віддають себе, поступають у цьому відношенні?

⁸ Учні того царського Первосвященика, Ісуса Христа, тепер „добровільно віддають себе” у дні Його „військової потужності”. Вони присвячують себе Богові Єгові в ім’я цього царського Первосвященика, і хрестяться у воді на символ свого присвячення. Це є ті, яких повне число зрештою мусить бути запечатане перш ніж почнеться „велике горе”. Вони, разом з їхніми друзями, складаючи „великий натовп”, „добровільно віддають себе” немов та роса, приносячи людям Божу відсвіжаючу звістку спасіння.— Об’явлення 7:2—4, 9, 10, 14.

9. До Римлян 12:1, 2, яку пораду Павло дає помазаним християнам?

⁹ Пишучи до учнів 1.900 років тому, апостол Павло сказав: „Благаю вас жалощами Божими, браття, віддавати ваші тіла на жертву живу, святу, прийнятну Богові, святу службу з вашими розумовими силами. І не стосуйтесь до ладу цього, але перемініться обновленням вашого розуму, щоб переконатись про добру, приємну та досконалу волю Божу”.— Римлян 12:1, 2, НС (анг.).

10, 11. (а) Отже Павло звертає свою просьбу до неєврейских християн у Римі як додаток до якої дискусії? (б) Як цей розпорядок виражає велику жалість з Божої сторони?

¹⁰ Вищедане благання Павло дає зараз після його дискусії про символічне оливкове дерево. Так як віття оливкового дерева, присвячений ізраїльський народ був природним потомком Божого „друга” Авраама. Як потомок, вони були перші в ряді статись „Авраамове насіння” згідно з обітницею дана йому. (1 Мойсеєва 12:3; 22:17, 18; Галатів 3:16, 29; Якова 2:23) Але тільки останок природних євреїв прийняли Ісуса, як Месію й були переставлені від становища, як природне насіння земного Авраама, щоб статись духовним насінням Більшого Авраама, Єгови. (Римлян 11:5, 7) Решта євреїв відрізано, як „віття”. Щоб заступити їх, то Бог звернувся до неєвреїв або, немов до символічного дикого оливкового дерева, щоб з них вибрати достатню кількість „віття” і щоб прищепити їх у духовне культивоване оливкове дерево, яке мало складатись з 144.000 віття вкорінене в Більшому Авраамові, Богові Єгові, джерело всіх благословень — Римлян 11:13—33; Об’явлення 14:1.

¹¹ Отже це був вираз великої жалості з Божого боку до тих римлян, а також усіх інших необрізаних неєвреїв, статись частиною духовного Авраамового насіння на благословення всіх родин землі за допомогою Божого царства. (Ефесян 2:12; Галатів 3:26—29) Це нав’язало на них шлях самопожертвування. Але це був єдиний привілей, якого Бог давав людським творінням, і який же спеціальний привілей це був! Не виходячи поза належних меж, апостол Павло написав і сказав їм: „Віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаряддя праведности. Бо хай гріх не панує над вами,— ви бо не під Законом (Мойсеєвим), а під благодаттю [незаслуженою ласкою, НС, анг.]”.— Римлян 6:13, 14.

12. Що це буде включати коли духом-помазаним учням Христовим було сказано „віддавайте себе Богові, як ожилих від мертвих”?

¹² Незважаючи на те, що Павло писав до вже-присвячених християн, „святих”, то не пропускав те, що вони спочатку були зробили у присвяченні їхнього життя, коли сказав: „Віддавайте себе Богові, як ожилих із мертвих”. Але вони тепер мусять дотримати своє присвячення, цим жертовним шляхом. Коли б вони не робили цього, тоді вони, як ті заміщені віття, теж будуть відрізані. (Римлян 1:7; 11:21, 22) Крім того, майбутні учні Ісуса Христа будуть читати ті надхнені слова й вони будуть їм на сильне заохочення, щоб брати всі потрібні кроки для розвиття й затримання цього присвяченого, хрещеного споріднення з Богом. Щоб зберегти своє присвячене споріднення з Богом, то вони тепер мусять постійно змагатись, щоб формувати їхні тілесні члени в зброю праведності замість підкоряти їх владі гріха. Це буде згідно з Ісусовими словами: „Коли хоче хто йти вслід за Мною,— хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста [дерева страстей, НС, анг.], та й іде вслід за Мною”.— Матвія 16:24.

„Великий натовп” символізуючих

13. Чи це правильно для тих, які мають небесну надію присвячувати себе Богові й символізувати його хрещенням у воді?

¹³ По цілому світі сьогодні більше як 2.300.000 осіб вступають на проповідування доброї новини про Царство, і велика більшість цих уже охрестились у воді на символ їхнього присвячення. На річному святкуванні Господньої Вечері, менше як 10.000 усіх цих беруть символічний хліб і вино визнаючи, що вони є Христові учні, маючи небесну надію. Але, чи всім тим іншим властиво присвячувати себе й символізувати його хрещенням у воді? Певно, що так, бо вони теж мусять входити у властиве споріднення з Богом через гарного Пастиря, Ісуса Христа, для того, щоб пережити „велике горе” саме перед нами й набути спадщину, як частину Божої „нової землі”.— 2 Петра 3:13; Об’явлення 21:1—4.

14. Властиво, яке гарне споріднення існує в „одній кошарі” Гарного Пастиря, Ісуса Христа?

¹⁴ Отже переважна більшість присвячених Свідків Єгови не плекають небесної надії співспадкоємства з Ісусом Христом у небесному Царстві. Вони не твердять бути духовні ізраїльтяни породжені духом Єгови. Однак невіддільно вони товаришують з останком духовних ізраїльтян, як члени „одної кошари” під „одним пастирем”, Ісусом Христом. (Івана 10:16) Це є дуже гарно з їхнього боку й також по-біблійному.

15. (а) Хто, у додатку до природних євреїв, вийшли з Єгипту й зрештою ввійшли в Обіцяну Землю, і як вони були там покласовані? (б) Кого вони сьогодні представляють?

¹⁵ Робім же те, що Писання у 1 Коринтян 10:18 каже нам робити, „погляньте на Ізраїля за тілом”. У часі їхнього виходу з Єгипту під Мойсеєвим проводом, то не всі виходячі були природні, обрізані ізраїльтяни. „А також багато різного люду піднялися з ними, і дрібна худоба й велика худоба”. (2 Мойсеєва 12:38) Коли ізраїльтяни ввійшли в Обіцяну Землю, то ці стались „приходько твій, що в брамах твоїх”. (2 Мойсеєва 20:10; 4 Мойсеєва 35:15; 3 Мойсеєва 19:9, 10) Той стародавній різний люд представляв „великий натовп” „інших овець” гарного Пастиря, Ісуса Христа, сьогодні.— Івана 10:14, 16; Об’явлення 7:9—17.

16, 17. (а) В який спосіб „різний люд” образно хрестяться з ізраїльтянами? (б) Хто сьогодні врятувався від образного Єгипту, і хто буде знищений під такими обставинами, як у Червоному морі?

¹⁶ У Мойсеєвому часі неізраїльтяни „різний люд” переживали такі самі досвіди, як обрізані ізраїльтяни, включаючи чудове хрещення. Відносно того хрещення, апостол Павло писав у 1 Коринтян 10:1—4: „Під хмарою всі отці наші були,— всі перейшли через море, і всі охрестилися в хмарі та в морі в Мойсея, і всі їли ту саму поживу духовну, і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос”. Отже, в образотворчий спосіб ізраїльтяни, а також „різний люд” охрестились хоч дійсно не були мокрими.

¹⁷ Те чудове хрещення Богом Єжовою передало їх Мойсеєві, як їхній Богом-даний провідник, неначе б вони дійсно охрестились у нього. Але їхнє хрещення не було на смерть, так як трапилось з женучимися єгиптянами. (2 Мойсеєва 14:1 до 15:21) Сьогодні ми наближуємось до подібного становища. Вірний останок духовних ізраїльтян і їхні друзі, „великий натовп”, вийшли з образного Єгипту. (Об’явлення 11:7, 8) Вони марширують у Новий Лад під Христовим тисячолітнім Царством. Більший Мойсей, прославлений Господь Ісус Христос, провадить їх. Женучись за ними є ворожий світ, постановивши, що вони не зайдуть безпечно в той Новий Лад. Образні єгиптяни прямують до Божого поля битви, Армагеддону, де вони охрестяться вогнем, знищенням. Жодні з них не переживуть, щоб розказати це страхітливе оповідання. (Об’явлення 16:14—16; Матвія 3:11, 12) Так як сталось в епізоді при Червоному морі, жодні з духовних ізраїльтян або „великого натовпу” „інших овець” Більшого Мойсея, не будуть знищені в Армагеддоні.

18. Як тим з „великого натовпу” пощастить так, як „різному людові” після їхнього виходу з Єгипту під Мойсеєвим проводом?

¹⁸ Вірні з „великого натовпу” не йдуть врозбрід, байдужо, бажаючи вертатись назад до образного лихом-ураженого Єгипту під його фараоном, Сатаною Дияволом. З обличчями настроєні вперед, вони мають безперервний контакт з останком духовних ізраїльтян, так як „одно стадо”. (Івана 10:16) Так як „різний люд” перейшов через Червоне море, то так ті з сучасного „великого натовпу” знайдуть себе на берегах спасіння після „війни великого дня Бога Всевишнього”.

19. Особливо відколи ті, що складають сьогоднішній „великий натовп” хрестились в воді, і як вони очистили їхню тотожність, щоб віддавати Богові чисте поклоніння?

¹⁹ Особливо від 1935 р., ті, що тепер складають „великий натовп” хрестились у воді на символ беззастережного присвячення себе Богові через Більшого Мойсея, Ісуса Христа. Вони випрали їхню одежу тотожності й „вибілили її в крові Агнця”, Більшого Мойсея. (Об’явлення 7:9—14) Вони приносять Богові чисте поклоніння.

20. Де ті з „великого натовпу” вклоняються Єгові, і як це було передсказано в Захарії 8:20—23?

21. В який спосіб „великий натовп” „хапають за полу іудея (юдея), і через що вони мають надію пережити „велике горе”?

²¹ Відношення тих „десять мужів з усіх язиків тих народів” показує відданість Одному Живому й Правдивому Богові, Богові Єгові! Сьогодні Він приймає таку відданість через найбільшого „Єврея”, який колись жив на землі, колись пожертвованого „Агнця”, Ісуса Христа. Вірно вони наслідують Ісуса хрестячись у воді на символ, не тільки на те, що віддають себе, але додатково, в їхньому випадку, свого щирого присвячення Тому Самому Богові. ,Хапаючи за полу’ останка 144.000 духовних євреїв, вони збираються з „людьми” до Єрусалиму з гори, небесного Єрусалиму. В його духовному храмі, якого представляє останок на землі, вони віддають „святу службу” Всевишньому Богові, Єгові, день і ніч. Їхня надія є пережити „велике горе”, і продовжувати їхню присвячену службу Богові назавжди на землі. Тому, що вони є правильно ототожнені, як беззастережно присвячені й хрещені слуги Божі, то це ставить їх у ряді на це, з запевненням, що „Отець Собі прагне таких, що Йому вклоняються . . . в дусі та в правді”.— Івана 4:23, 24.

[Примітки]

ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ, ЧИ ВИ МОЖЕТЕ ВІДПОВІСТИ НА ЦІ ЗАПИТАННЯ?

◻ Як звернено увагу на те, що Єгова присвятив первосвященство на Його святу службу?

◻ Як Ісус міг статись первосвящеником?

◻ Згідно з Римлян 12:1, 2, то що роблять ті, які стаються Христовими учнями?

◻ Відносно хрещення, як „великий натовп” порівнюється з „різним людом”, який вийшов з Єгипту з ізраїльтянами?

◻ Щодо хрещення, то як „десять мужів із всіх язиків тих народів” наслідують Ісуса?

[Ілюстрація на сторінці 14]

Прославлений Ісус Христос є царський Первосвященик, більший від первосвящеників у стародавньому Ізраїлі з їхнім матеріальним символом присвячення святій службі

[Ілюстрація на сторінці 17]

„Великий натовп” хрестився у воді на символ їхнього беззастережного присвячення Богові через Ісуса Христа. Чи ви теж уже беззастережно присвятили себе Богові й символізували його?