ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА Товариства «Вартова башта»
ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКА
Товариства «Вартова башта»
українська
  • БІБЛІЯ
  • ПУБЛІКАЦІЇ
  • ЗІБРАННЯ
  • w84 1.10 с. 12–17
  • Сучасна отара для „інших овець”

Немає відеоматеріалів для виділеного уривка.

На жаль, не вдалося відтворити відеофайл.

  • Сучасна отара для „інших овець”
  • Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1984
  • Подібний матеріал
  • „Добрий Пастир” і „мала отара”
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1981
  • Добрий пастир і кошари
    Ісус — дорога, правда і життя
  • Постачаючи Сьогоднішні Потреби
    Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1960
  • Люблячі пастирі, довірливі вівці
    Пробудись! — 1989
Показати більше
Вартова башта оголошує Царство Єгови — 1984
w84 1.10 с. 12–17

Сучасна отара для „інших овець”

„Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари,— Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде отара одна й Один Пастир”.— ІВАНА 10:16.

1. У 36 р. н.е., що додалось до кошари духовного Ізраїля?

З ВНЕСЕННЯМ нової отари духовного Ізраїля в день П’ятидесятниці 33 р. н.е., то колишня отара для природних євреїв під Мойсеєвою Закон-угодою вже минулась, здійснивши свою мету. Три роки з половиною пізніше в Кесарії навернувся, охрестився й був помазаний духом римський сотник Корнилій з його віруючою родиною та друзями. Таким чином прийнялось новонавернених, необрізаних язичників у кошару, якої Ісус Христос був „двері”. (Дії, розділ 10) Це є кошара для „Ізраїля Божого”, духовних ізраїльтян. Чи ж можна казати, що котрі-небудь з цих — євреїв чи язичників — не „є з цієї кошари”— кошари зібраної під розпорядком нової угоди? Певно що ні! — Галатів 6:16; Івана 10:16.

2. Як Ісус ще досі служить як Добрий Пастир тим під новою угодою?

2 У цьому пізному часі на землі ще є останок цього Ізраїля Божого, доказуючи, що Ісус Христос, Посередник нової угоди, був вірним і добрим Пастирем. Отже, навіть сьогодні, більше як 19 століть пізніше, прославлений Ісус Христос може правильно сказати, без претензії, те що Він сказав до Його смерті й воскресіння, так як читаємо в Івана 10:14, 15: „Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. Як Отець [Всевишній Пастир] Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу”.

3, 4. Чому „інші вівці” мусять відрізнятись від малої отари?

3 Тепер Ісус висловився чудово, але великодушно: „Також маю Я інших овець, які не з цієї кошари [або, „загороди”, Новий міжнародний переклад; Сьогоднішній англійський переклад],— Я повинен і їх припровадити. І Мій голос почують вони,— і буде отара одна й один Пастир”. (Івана 10:16) Кого Ісус мав на думці, коли сказав „інші вівці”?

4 Тому що ті „інші вівці” не були „з цієї кошари”, то вони не були з Ізраїля Божого, якого то члени мають духовну або небесну спадщину. У найбільшому те, що ці духовні ізраїльтяни будуть складати є „мала отара”, бо Ісус сказав Своїм учням чекаючим одержати святого духа в свято П’ятидесятниці: „Не лякайся, черідко мала, бо сподобалось Отцю вашому дати вам Царство”. (Луки 12:32) Та мала отара, якій буде дане небесне Царство, і яка має царювати з Добрим Пастирем, Ісусом Христом, у тому Царстві, складається з тільки 144 000 духовних ізраїльтян.— Об’явлення 7:1—8; 14:1—5.

5. Як можна вживати Об’явлення 14:4, щоб показати що інші вівці логічно мають інакшу надію від надії малої отари?

5 В Об’явленні 14:4 каже: „Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві”. Як же тих 144 000 духовних ізраїльтян можуть бути символічні первоплоди з-поміж людства, якщо не буде інших, других плодів? Напевно, що крім 144 000 духовних ізраїльтян, складаючих малу отару царських овець у кошарі нової угоди, також будуть інші вівці, яких слід пізніше збирати. І чи ж так не сталось?

6, 7. Як сповняється Об’явлення 22:17, і кого тут не запрошується „приходити”?

6 В Об’явленні 22:17 було передбачено, що „дух і невіста говорять: ,Прийди!’. А хто чує, хай каже: ,Прийди!’. і хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо”. Христова духовна невіста не каже „Прийди” до себе самої, тобто, до тих, яких Богові Єгові ще буде потрібно, щоб доповнити всього 144 000 невісту-клас. Протягом цього „закінчення ладу”, який почався в 1914 р., ми вже чули запрошення, якого „невіста” подає, у співробітництві з святим духом Всевишнього Пастиря.— Матвія 24:3.

7 Те запрошення подається людям тут на землі, бажаючим набути досконалого тілесного життя на Божий образ і подобу в Раю, якого Боже Царство через Христа відновить на землі. Сьогодні, протягом цього закінчення ладу, ці запрошені є „інші вівці” Ісусового довголітнього пророцтва в Івана 10:16. Вони не є з „цієї кошари” про яку Добрий Пастир, Ісус там згадав. Але їх запрошується за допомогою останка „овець”, які є в „цій кошарі”, і вони стали товаришувати з духовним останком подаючи запрошення ще іншим аж до закінчення цього ладу.

8. У 1905 р., який був погляд відносно інших овець?

8 У номері Сіонської Вартової Башти з 15-го березня 1905 р., (анг.) надрукувалось статтю „Правдивий Пастир, правдиві вівці, правдива кошара”. Там розрізнялось між вівцями „цієї кошари” а тими, яких Ісус назвав інші вівці. У статті підкреслилось, що „ця кошара” стосується до збору християн вибраних протягом так званої „цієї Євангельської ери”. Під заголовками „Інші вівці з іншої отари” і „Співспадкоємці тієї самої обіцянки” (сторінки 89, 90) було сказано:

„Отара, яку Господь збирав до Себе в часі цієї притчи не був природний Ізраїль, але духовний... Отже, погляд декотрих, що ми, язичники або ,інші вівці’, яких тепер згадується, збираємось у одну отару не є правильний... Очевидно ці ,інші вівці’ згадані в притчі — це ті, які стануть Господні вівці після того, як закінчиться вибирати теперішню ,малу отару’ ”.

9, 10. (а) Чому притча про вівці й козли не може стосуватись протягом Тисячоліття? (б) Коли будуть збиратись інші вівці?

9 У пізнішому параграфі тієї самої статті, то „інші вівці” порівнюється до „овець” описаних в Ісусовій притчі про вівці й козли, в Матвія 25:31—46. У 1905 р. гадали, що та притча буде стосуватись протягом Христового тисячолітнього царювання після „війни великого дня Вседержителя Бога” в Армагеддоні. (Об’явлення 16:14—16) Проте, ми мусимо пам’ятати, що притча про вівці й козли становить останню частину Ісусової відповіді на запитання Його учнів про ознаку Його „присутності й закінчення ладу”. (Матвія 24:3, НС) Отже, ця притча мусить сповнятись протягом закінчення цього ладу, який почався в 1914 р.

10 Тому то ми розуміємо, що Добрий Пастир, Ісус Христос, не почав збирати „інших овець” згаданих у Івана 10:16 в першому столітті, тоді як обрізані самаряни почали навертатись до Християнства. І Він не збирав тих овець тоді як римський сотник, необрізаний язичник, Корнилій, навернувся коло 36 р. н.е. Ну, коли ж Добрий Пастир почав збирати Своїх інших овець? Багато століть пізніше, так, в цьому 20-му столітті, так як факти показують.— Дії 8:4—17; 10:9—48.

11. На що духовні ізраїльтяни зосереджували їхню увагу аж до 1935 р.?

11 Ми зауважуємо, що аж до весни 1935 р., останок духовних ізраїльтян належучий до „цієї кошари” занято збирав у ту кошару, або огорожу, останніх членів потрібних доповнити членство 144 000 духовних ізраїльтян. Ці будуть останні члени нової угоди під посередництвом Доброго Пастиря, який помер як Агнець Божий, щоб постачити „кров вічного заповіту”. (Євреїв 13:20; Псалом 50:5) Отже, що сталось у 1935 р.?

12. Яка незвичайна річ розвинулась відносно конвенції в 1935 р.?

12 Свідків Єгови скликалось на загальну конвенцію в столиці Сполучених Штатів Америки, в Вашінгтоні, ОК, на яку то конвенцію спеціально запросилось Богобоязких студентів Біблії подібних до неізраїльтянина Йонадава. Другого дня тієї конвенції, 31-го травня, тодішній президент Товариства Вартової Башти потішив присутніх своєю промовою заснованою на Об’явленні 7:9—17, відносно „великого натовпу”. (Об’явлення 7:9, Авторизований переклад, анг.) Він пояснив, що цей передбачений „великий натовп” мав складатись з „інших овець”, зображених Йонадавом, або Єгонадавом, неізраїльтянином, який співдіяв з Єгу, царем Ізраїля, виявляючи ревність до Єгови й проти поклонників фальшивого бога, Ваала. (2 Царів 10:15—28; Єремії 35:6—19) Таким то чином Єгу не „терпів жодного суперництва проти Єгови”, або згідно з Авторизованим перекладом (анг.), був „запопадливий до ГОСПОДА”.— 2 Царів 10:16.

13, 14. (а) Хто стали сучасними Йонадавами? (б) Що це було відповідним для них робити, і чому?

13 Сотні тих, які хотіли стати такими, як Йонадав і одним з „інших овець” Доброго Пастиря, віднеслись до публічного запрошення й прибули на конвенцію в Вашінгтоні. Щоб стати сучасними антитипічними Йонадавами, то по-біблійному вони мусили зовсім присвятити себе Богові Єгові через Його Доброго Пастиря і символізувати своє присвячення цілковитим зануренням у воді, так як робили вівці належучі до „цієї кошари”. Отже, сталось що в суботу, 1-го червня, 1935 р., на конвенції охрестилось 840 присутніх, так як на масовому хрещенні в дні П’ятидесятниці 33 р. н.е. в Єрусалимі. Який же вражаючий, епохальний (важливий) спосіб це був для Гарного Пастиря показати, що Він уже почав збирати під Своє пастуше піклування тих інших овець, які мали слухати Його голосу, як голосу Щонайкращого Пастиря! Яка ж радість це була для них! Після тієї конвенції в Вашінгтоні в 1935 р., головну промову в якій пояснилось Об’явлення 7:9—17 надрукувалось у журналі Вартова Башта (анг.) в номерах з 1-го і 15-го серпня, 1935 р., під заголовком „Великий натовп” (Частини 1 і 2).

14 Тисячі тисяч читачів тоді бачили їхній привілей ставати іншими вівцями Доброго Пастиря, і щоб їх призначати до правильної кошари, або огорожи. З тією метою вони охрестились при першій нагоді на символ їхнього розумного присвячення Всевишньому Пастиреві за посередництвом Його Підпастиря, Ісуса Христа. У знанні, що Підпастир Єгови віддав Свою тілесну душу за всіх овець, то вони, в дійсності „випрали свою одіж” ототожнення в „крові” цього „Агнця” Божого і „вибілили її” для того, щоб пройти божественний огляд.— Об’явлення 7:14.

15. Які численні стали інші вівці, і на що це є доказом?

15 Закінчення ладу, яке почалось коли закінчились часи язичників у 1914 р., не завершилось у 1935 р. беручи до уваги те, що Добрий Пастир звернув свою увагу на інших овець. Знищення ладу ще продовжується аж до цього 1984 р., і закінчиться по завершенні остаточного проповідування про Царство. Так як можна бачити з присутності на Господній Вечері, то тих, які належать до кошари інших овець уже є мільйони, і безліч інших уже беруть кроки вступити до тієї кошари. Своєю численністю вони вже дуже переважають те приречене й обмежене число з 144 000 введених у цю „кошару” для духовних ізраїльтян, співспадкоємців з Божим Пастирем в Його небесному Царстві. Цей факт є додатковим доказом, що вони не є в „цій кошарі” „малого стада” Доброго Пастиря.— Луки 12:32.

16, 17. (а) Яке є споріднення між іншими вівцями а малою отарою? (б) Як сповнились Ісусові слова, що буде „одна отара”?

16 Чи різниця в надії — небесна для овець у „цій кошарі”, і земна для інших овець належучих до недавно постаченої іншої кошари — вплинуло на них, щоб розлучити одну від одної неначе між ними не було нічого спільного? Події після 1935 р. точно відповідають, Ні! Ісус, Добрий Пастир, передрік, що так не станеться, коли сказав: „І буде отара одна”. (Івана 10:16) Ми зауважуємо, що Він тут не каже, що буде „Одна отара в одній кошарі”. Хоч можуть бути відмінні кошари, то мав бути тільки „один Пастир”,— Пастир-Цар, який вже царює на небі ще від закінчення часів язичників у 1914 р. Відповідно цьому факту, то „вівці” мають одну загальну працю виконувати, ,проповідувати цю добру новину про Царство по цілій залюдненій землі на свідоцтво всім народам’, перш ніж закінчиться цей старий світовий лад.— Матвія 24:14.

17 Інші вівці ніяк не відчувають, що вони є відокремлені від малої отари. Разом, вони становлять одну отару овець Доброго Пастиря. Інші вівці дуже тішаться тим, що можуть близько товаришувати з малою отарою, рахуючи це бути великим привілеєм служити на якийсь час з тими майбутніми царями і священиками, яких підданими вони стануть протягом Тисячолітнього Царства.

18. (а) Яка є майбутність для нової угоди й помазаних овець у „цій кошарі”? (б) Яку надію мають інші вівці?

18 Коли, в Божий час, останок духовних ізраїльтян закінчать своє земне життя й одержать небесну нагороду, тоді нова угода вгрунтована на крові Посередника, Доброго Пастиря, Ісуса Христа, вже не буде більше стосуватись, бо успішно здійснила свою мету. З цим щорічне святкування Господньої Вечері в день Пасхи вже закінчиться. Тоді, також, перестане існувати „ця кошара” для отари духовних ізраїльтян. Присвячені, охрещені інші вівці зостануться на землі, щоб утішатись благословенням того Царства, складаючись з Доброго Пастиря, Ісуса Христа, та Його 144 000 співсвящеників і царів. Отара, яка залишиться на чистій землі буде складатись тільки з з’єднаних інших овець. Вони будуть слухатись голосу їхнього Пастиря-Царя, і це доведе їх до вічного тілесного досконалого життя на Райській Землі.

Чи можете пояснити?

◻ Що показує, що інші вівці є інакші від овець у малій отарі?

◻ Як сьогодні сповняється Об’явлення 22:17?

◻ Коли і де інші вівці почали висуватись вперед?

◻ Тому що інші вівці є в інакшій кошарі від помазаних, то як вони є одна отара?

[Ілюстрація на сторінці 14]

Стаття „Великий натовп”, надрукована в 1935 р., допомогла ототожнити „інших овець”

[Ілюстрація на сторінці 16]

Як покликання „малої отари” закінчувалось, то Ісус зібрав натовп „інших овець”

    Публікації українською (1950—2025)
    Вийти
    Увійти
    • українська
    • Поділитись
    • Налаштування
    • Copyright © 2025 Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania
    • Умови використання
    • Політика конфіденційності
    • Параметри конфіденційності
    • JW.ORG
    • Увійти
    Поділитись