Чи ви протистоїте духові незадоволення?

МАЙЖЕ з самого початку Святе Письмо звертає нам увагу на ремствування в дусі нарікання (Вихід 15:24). Сьогодні ремствування дуже скоро поширюється. Маючи великий вплив, воно загрожує поглинути всіх людей. Дух ремствування часто виявляється наріканням, тихим шепотінням, бурмотанням або незадоволенням. Правдиві християни мусять протистояти такому ремствуванню. Але, як же нам не піддатись духові незадоволення?

Як почалось незадоволення

Під деякими обставинами можна оправдати незадоволення. Зрозуміло, «нарікання на Содом й Гоморру» стало велике через лукавство мешканців тих міст (Буття 18:20, 21, НС). Але необгрунтоване нарікання й бурмотання вкорінюються в незадоволенні. Оригінально Сатана Диявол, що «зводить усесвіт», підбурив дух незадоволення (Об’явлення 12:9). У саді Едемському він здійснив ситуацію з наміром збудити незадоволення, перше в Єві, а тоді в Адамі (Буття 3:1​-7). З того часу, Сатана дуже успішно здійснював ситуації, під якими поширюється незадоволення.

Століття після того як Адам і Єва збунтувались в Едемі, Єгова прославив Своє Ім’я, визволивши ізраїльтян з Єгипту й організував їх у народ (Вихід 9:16). Чи ж вони були вдячні своєму Визволителеві? Протягом 40 років мандрування в пустині, ізраїльтяни повторно нарікали на Єгову, і критикували Мойсея та Аарона! Одного разу, Єгова сказав: «Аж доки цій злій громаді нарікати на Мене?» (Числа 14:26, 27; Вихід 16:2, 7). Дух незадоволення наполегливо поширювався протягом цілої історії стародавнього Ізраїлю (Єзекіїля 18:25).

Нарікання на долю в житті

Будучи недосконалою, людина може неправильно дозволити своїм обставинам стати причиною на нарікання. Праведний Йов так засумував через жахливі страждання, що прокляв день свого народження (Йова 3:1​-3). Чи сповідуючі християнство можуть ставати невдоволеними своєю долею в житті? Так, можуть, і декотрі дійсно нарікали на свою долю.

Говорячи про «безбожних», які крадькома ввійшли в християнський збір у першому столітті, учень Іуда написав: «Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску» (Юди 3, 4, 16). Щоб бути вірними християнами, то необхідно уникати таких ремствувачів. Скільки ж краще полічити наші блаженства як слуги Єгови, і таким чином розвинути дух, яким Він буде задоволений (Галатів 6:18).

На братів або друзів

Слуги Єгови повинні люблячо співпрацювати одні з одними. Однак, ремствуванням можна порвати близькі споріднення. Корей, Левіт з його громадою ремствували на Мойсея й Аарона і виявляли заздрісного духу. Тому що Єгова став дуже невдоволений цим, то знищив тих ремствувачів (Числа 16 розділ).

Століття пізніше, апостол Іван згадав позиції-жадаючого Діотрефа, який «словами лихими обмовляв його». Якщо Іванові вдасться відвідати той збір, то він мав намір звернути увагу на вчинки цього ремствувача (3 Івана 9, 10).

Мусимо бути обережними, щоб не стати незадоволеними й не нарікати на привілеї в зборі. Наприклад, треба приборкувати почуття незадоволення, коли когось призначають на позицію доглядати за відповідальностями яких, ми віримо, самі можемо краще доглянути. У цьому можемо помилятись, і певно що не хочемо розвивати духу Корея або Діотрефа.

Шукайте біблійних ліків

Ми всі, будучи недосконалі й живучи в ці тяжкі часи, деколи почуваємось незадоволені. Але в нас є потрібна допомога, бо Святе Письмо показує, як можна перебороти дух незадоволення й напрям до нарікання.

Насамперед не забуваймо, що Єгова не схвалює нарікання, тому що це виявляє брак віри й любові до Бога. Тому апостол Павло перестеріг: «Ані не нарікайте, як деякі з них [ізраїльтяни в пустині] нарікали,— і загинули від погубителя» (1 Коринтян 10:10; Числа 14:35​-38). Павло теж написав: «Робіть усе без нарікання та сумніву [сперечання, НС]» (Филип’ян 2:14). Як же людині сердечно служити «щасливому Богові» й завжди нарікати? (1 Тимофія 1:11). Конче потрібно дивитись на деякі справи з точки зору Єгови й зовсім покладатись на Його спроможність зробити нас задоволеними й щасливими. Пам’ятайте, між плодами Його духа є радість (Галатів 5:22, 23).

Визнавати, що в житті завжди бувають зміни допоможе нам не піддаватись духові незадоволення. Яка-небудь причина на нарікання є тільки тимчасова. (Порівняйте 2 Коринтян 4:17). Усвідомлювати цей факт допоможе нам завжди радіти в службі Єгові. Замість піддаватись турботі або незадоволенню, то «як маєм поживу та одяг», ми «задоволені будьмо з того» (1 Тимофія 6:8). Знання, що Єгова «тебе не покине, ані не відступиться від тебе» дуже потішає. Будучи безпечні під опікою нашого небесного Отця, стараймось не нарікати на нашу долю в житті, але будьмо «задоволені тим, що маємо» (Євреїв 13:5).

Пам’ятайте нашу блаженну позицію

Чи ви деколи стаєте незадоволені з вашим досягненням у житті? Якщо так, то подумайте про ваше колишнє становище, і про теперішню привілейовану позицію в духовному раю, яким утішаються правдиві християни. (Порівняйте 2 Коринтян 12:1​-4). Христових помазаних послідовників «покликано з темряви в Боже чудесне світло». Їхні друзі, «великий натовп», теж втішаються чудесним світлом правди, маючи чудові можливості перед собою (1 Петра 2:9; Об’явлення 7:9​-14). Чи ж ми не повинні бути задоволені — дійсно, дуже щасливі — нашим духовним світлом, і привілеєм знати й служити Богові Єгові та нашому Цареві, Ісусові Христові?

Ми є частиною міжнародного товариства братів і сестер, великої проповідуючої організації під керівництвом Ісуса Христа й Його «вірного та розумного раба». Це всесвітнє братерство виконує волю Єгови проповідуванням доброї новини Царства й робленням учнів (Матвія 24:14, 45​-47; 28:19, 20; 1 Петра 2:17). Які ж чудові причини на задоволення!

Якщо особисто ми не є задоволені з чимсь у зборі, то може бути, що не розуміємо деяких розвитків або помиляємось поглядом — що є зовсім можливе між недосконалими людьми, а навіть присвяченими християнами. (Порівняйте Приповістей 16:2; Галатів 2:11​-14; Филип’ян 4:2). З другого боку, якщо є причина на обурення, то чи ж не краще довіряти Єгові, що Він виправить справу через Свого Сина, Голову збору? (Ефесян 5:22, 23). Краще бути терплячим, ніж незадоволеним!

Коли вдумуємось у стосунки Єгови з Його народом, як організація, то маємо здорові причини на задоволення. Наприклад, через Свою організацію Єгова дуже розяснив нам біблійні доктрини, і це підбадьорило слуг Єгови духовно. Маємо пояснення Божої точки зору в справах моральності так, що Свідки Єгови, хоч недосконалі, є видатно моральні. Наше розуміння дій правдивої християнської організації збільшилось, уможливлюючи нам служити Єгові в згоді з біблійним керівництвом для організування зборів (Филип’ян 1:1). Чи ж це не повинно збільшувати наше задоволення, як присвячені християни?

Вірні християни теж мають чудову надію на майбутність, надія яка повинна допомагати нам переборювати який-небудь тимчасовий брак цілковитого задоволення. Той час, коли все живе хвалитиме Єгову, вже дуже близький! (Псалом 150). Тим часом, не робімо місця на ремствування. Краще, служімо нашому люблячому небесному Отцю з благочестивим задоволенням.