„Ми оцінюємо старших людей!”
„ЧИ Ж немає мудрості в старших і розуміння в довголітніх?” запитав Йов. (Йова 12:12, НС) Соломон зробив подібне зауваження: „Сивизна це корона краси, коли вона знаходиться на шляху праведності”. (Приповістей 16:31, НС) Ці слова були промовлені тоді, коли ще шанувалось і поважалось старших людей. І Біблія повторно показує, як молодші в той час користали з дружби із старшими людьми.
Наприклад, Рут мала велику нагоду спостерігати й вдумуватись над прикладом її тещі, Ноомі. Очевидно товаришування з нею спонукало в Рут бажання поклонятись Єгові. Отже, коли вона мала нагоду покинути Ноомі й вернутись до своєї країни ідолопоклонників, то Рут вірно сказала: „Куди підеш ти, туди піду й я, а де житимеш ти, там житиму й я. Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог”. (Рут 1:16, 17) Так, наслідком її дружби з Ноомі, Рут стала „чеснотною жінкою”.— Рут 3:11.
Тимофій теж скористав з дружби з старшою людиною. Він багато років подорожував з апостолом Павлом. Навіть коли Павла посадили в тюрму, то Тимофій одержував листи від нього в яких Павло заохочував його „збудити немов вогонь дар Божий”, який був у Тимофієві. (2 Тимофія 1:6—8) Тимофій так докладно навчався від Павла, що коли Павло писав до Филип’ян, то міг сказати, ,нікого не маю рівного йому [Тимофієві] натурою, щоб так щиро дбав би про вас’.— Филип’ян 2:20.
Але, в наш час пошана до старших людей вже майже цілком зникла по деяких країнах. Чи ж так само буває між християнами? Зовсім ні. Правдиві християни сьогодні знають, що старші люди мають багато чого подати їм через їхню віру, відданість, і досвід у житті. Наприклад, одна сестра пише: „Коли я відчуваю тиск від цього ладу, то шукаю старших людей в нашому зборі, і набираюся духу від їхньої стійкості”. Один молодий брат, 34 років віку, подібне каже про вірних старших людей: „Вони допомогли мені в усіх сферах мого життя. Наприклад, мені було потрібно навчитись рівноваги. Один 72-тилітній брат сказав, ,Постарайся, щоб перше виконував те чого Єгова бажає. Це постійна боротьба. Ти здобудеш рівноваги, коли будеш тримати інтереси Царства на першому місці’”.
В іншому випадку, один брат, 87 років, дуже захворів. Один із страших, разом з недіяльним у службі братом, відвідали його. Сплакавши, той недіяльний брат сказав, „Ви були гарним другом. Я буду скучати за вами”. На це старенький брат відповів, „Я і за тобою буду скучати”. Плачучи, той недіяльний брат сказав, „Побачимось під Новим Ладом — якщо він колись прийде”. Хоч дуже ослабілий, наш старенький брат підвівся й непохитно відповів: „Він напевно прийде”. Тоді як той недіяльний брат не віднісся до цього заохочення, то віра того старенького брата зворушила серце старшого. „Його віра дуже допомогла мені”, він пригадує.
Так, старші брати й сестри часто мають багато досвіду у християнському житті і дають здорової та практичної поради. „Візьми й пригорнись до своїх маленьких діточок”, порадила одна старенька сестра, „бо вони скоро виростуть. Перше доглянь їх. Вони є твої дорогоцінні учні”. „Коли тиск від цього ладу приходить на вас, і коли Сатана випробовує вас”, радить інша, „то ніколи не покидайте правди. Практикуйте правду, бо це вийде вам на щастя”. Старша пара, яка вірно служила в одній місцевості Нової Зеландії років з 43, дає цю практичну пораду: „Якщо можливо, то це краще зоставатись на одному місці, ніж переїжджати з місця на місце. Правда справлятиме більше враження на суспільство, і це допоможе вам додержуватись її принципів, і таким чином вона зміцнить вас”.
Правда, багато наших стареньких братів і сестер уже не можуть проповідувати від дому до дому так як молодші. Декотрі є прикуті до ліжка. Інші страждають на болісні хвороби. Сказала одна старенька сестра, „Старіння не турбує мене. Я не люблю того, що воно приносить з собою”. Однак, ще досі вона є запопадливою християнкою!
Чи ви берете час, щоб знайомитись з вашими старшими братами й сестрами? Чи ви стараєтесь наслідувати їхні риси, яких час і досвід очистили неначе те золото? Певно, наші старенькі християнські брати й сестри є дуже дорогоцінним джерелом заохочення, якщо будемо брати час спостерігати й говорити з ними. Сказав один молодий християнин: „Вірні старші люди були мені прикладами зобов’язання до правди, справжньої любові, діяльної віри, співчуття й запопадливості в служінні Богові. Для мене їхня краса є неначе ті в повному розквіті дерева, а також неначе теплий вогонь холодної ночі”. Справді, ми маємо добру причину оцінювати наших стареньких братів і сестер!