Біблія — книга для всього людства

„ОСЬ натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом”.

Що ж це той натовп? Що ці люди роблять?

„В їхніх руках було пальмове віття”, продовжує Біблія. „І взивали вони гучним голосом, кажучи: ,Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві’”. Ні, це не є насильна юрба, вимагаюча якихось прав, і цей натовп не демонструє заради якогось питання. Краще, це щасливий, радіючий натовп, який тільки що зазнав дуже веселий досвід. „Це ті, що вийшли з великого горя... Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже,.. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре”.

Звістка для всього людства

Зображення того міжнародного „великого натовпу” знаходиться в останній книзі Біблії, Об’явленні, 7 розділі, у віршах від 9 до 17. Образотворчою мовою Біблія показує нам майбутній час, коли людство вже не буде поділене расою, мовою, і національністю, але з’єднається в мирі та згоді й буде задовольнятись дійсною свободою від страху й нужди. По суті, це є виняткова звістка, яку Біблія має для всього людства.

,Але’, ви можливо питаєте, ,як же ця звістка може бути винятковою? Чи ж люди кругом світу вже не говорили про мир і єдність?’ Так, говорили. У цій ері міжнародної напруженості, яку посилюють політичні, расові, економічні й релігійні боротьби, то хто ж при здоровому розумі не турбувався б про світовий мир? Але давно перед тим, коли ще не було міжнародної боротьби й перед тим, коли переживання людства ще не було спірним питанням, то Біблія вже говорила про час, коли все людство буде задовольнятись миром і єдністю під одним урядом,— Божим Царством.

Світовий погляд від самого початку

Від самого початку, Біблія представляє світовий погляд щодо майбутності людства. „Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею”, був перший наказ Творця, Бога Єгови, Адамові й Єві. (1 Мойсеєва 1:28) Адам і Єва не мали бути предками якоїсь одної раси або нації. Краще, вони мали бути прародителями людської раси. Апостол Павло засвідчив цей факт, коли приніс біблійну звістку грекам у Афенах. Він сказав їм, що Бог „ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі”.— Дії 17:26.

Ми мусимо признати, що ідея про братерство цілої людської раси вже багато давніше поширилась від того часу, коли люди взагалі почали думати про неї. Навіть сьогодні, незважаючи на все те говоріння про світовий мир і братерство, то чи ж це не правда, що расове упередження й націоналізм продовжують бути найбільшими розкольниками, які мучать людство? Однак, Біблія перевершує всі ці, а також інші перепони. Вона говорить до людей всіх націй, як до одної великої родини, а про землю, що вона є одним великим домом для цілої людської раси. У цьому розумінні, вона справді є книгою для всього людства.

Надія на те, щоб ціла людська раса жила як одна щаслива родина по цілому світі, була б здійснилась, коли б Адам і Єва були послухались Бога. Але так не сталось. „Через одного чоловіка [Адама] ввійшов до світу гріх, а гріхом смерть, так прийшла й смерть у всіх людей через те, що всі згрішили”, каже Біблія.— Римлян 5:12.

У світлі цього, то жодна раса або нація не є вищою або меншою від іншої. Тут знову, Біблія говорить про все людство без упередження або спеціальної улюбленості. Просто, вона каже, що „усі згрішили, і позбавлені Божої слави”. (Римлян 3:23) Хоч люди по деяких місцевостях світу можуть бути багатіші, краще освічені, тощо, то чи ж це не правда, що всіх людей спіткають ті самі основні проблеми — хвороба, старіння, недосконалість, і смерть?

Обіцянка на користь усьому людству

Хоч становище людства стало безнадійним, то Бог таки дав людству надію. У критичний час, Бог Єгова втрутився в цю справу з обіцянкою. Авраамові, Бог сказав: „І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе”. (1 Мойсеєва 22:18) Між іншим, цю обіцянку прийняли три головних релігій у світі — Іудаїзм, Християнство, і Іслам — як частину свого віровчення. Тільки Біблія показує як ця обіцянка сповнилась, записуючи стосунки Бога Єгови з Авраамом і його потомками, включаючи стародавній Ізраїль.

Але багато людей будуть заперечувати цьому. Вони кажуть, що це є добрий приклад національного упередження. На цій підставі вони відкидають Біблію, або принаймні багато Святого Єврейського Письма, і кажуть що це є тільки племінне вчення. Але чи ж це є здоровий висновок? Чому ж Єгова так довіряв Авраамові і зробив йому цю обіцянку?

Біблія пояснює: „,Авраам же ввірував Богові [Єгові, НС], і це йому зараховане в праведність’, і був названий він ,другом Божим’”. (Якова 2:23) Цікаво звернути увагу на те, що свята книга Ісламу, Коран, теж каже, що Бог прийняв Авраама за Свого друга через його віру. „Хто ж має кращу релігію від того, який зовсім віддасть себе Аллахові? Він чинить добро (іншим) і наслідує віру Авраама, праведного, і Аллах узяв собі Авраама за друга”.— СУРА IV, вірш 125, Святий Кур’ан, переклав М. Н. Шакір.

Що ж сказати про ізраїльтян? Більше як 400 років після того, як Бог дав Авраамові ту обіцянку, Мойсей сказав їм: „Не через численність вашу понад усі народи Господь [Єгова, НС] уподобав вас та вибрав вас, бож ви найменші зо всіх народів, але з Господньої [Єгови, НС] любови до вас, і через додержання Його присяги, що присягнув був вашим батькам”.— 5 Мойсеєва 7:7, 8.

Отже, Бог не дав їм обіцянки, тому що Авраам або ізраїльтяни були вищою расою або народом, або тому що якимсь чином вони були кращими від інших людей. Краще, Бог дав їм обіцянку на підставі Своєї любові й незаслуженої добрості, на підставі віри й праведних вчинків. Апостол Павло пояснив це, коли сказав: „Не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду”.— Дії 10:34, 35.

Тому то, хоч Бог Єгова мав виключні стосунки з народом Ізраїлю на якийсь час, то дійсно цікавився добробутом усього людства. Його стосунки з Ізраїлем не є записані в Біблії з наміром поширювати думку про націоналізм, або величати один народ над іншим. Краще, „все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію”. (Римлян 15:4) Так, ці події підкреслюють Божу любов і терпеливість у сповненні надії, що людство колись знову буде з’єднане миром і згодою. Як же здійсниться ця надія?

Урядження для миру

„За Своїм [Божим] уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі,— що на небі, і що на землі”, пояснив Павло. (Ефесян 1:9, 10) Що ж є це „урядження”?

Це слово перекладається з грецького оі·ко·но·міʹа, яке в основному значить „управляти домом”. Хоч тепер людство є розділене політикою, расою, економією, і релігією, то Бог обіцяв знищити всі ці розділюючі сили й знову з’єднати все людство в щасливу родину по цілому світі. Як же Він зробить це? Він завершить це через Месіанське Царство під владою Свого Сина, Ісуса Христа.— Дивіться Даниїла 2:44; Ісаї 9:6, 7.

Сьогодні, серед глобальної напруженості й проблем, мільйони людей по цілому світі віднеслись до біблійної звістки про мир і єдність. Вони виступили як незчисленний „великий натовп” про якого говориться в Об’явленні. Символічно, вони вже розмахують пальмовим віттям перед Божим престолом, віддаючи хвалу й покоряються Тому, „Хто сидить на престолі”, Богу Єгові, і „Агнцеві”, Ісусу Христу.— Об’явлення 7:9, 10.

Чи ж вам сподобалась ця звістка? Незважаючи з якої раси, національності або мови ви походите, то коли дослідите й приймете біблійну звістку тепер, ви можете приєднатись до цього міжнародного „великого натовпу”. Разом з ним, ви можете сказати з довірям: „Є нові небеса й нова земля, яких ми чекаємо згідно з [Божою] обіцянкою, і в цих праведність домуватиме”.— 2 Петра 3:13, НС.

Справді, Біблія може бути книгою для вас!

[Ілюстрація на сторінці 5]

Адам і Єва були прародителями людства

[Ілюстрація на сторінці 7]

Авраам, який залишив свою батьківщину, здобув Божу ласку через віру й правильні діла