Допомога робити мудрі рішення
ЕЛІС зробила немудре рішення, яке було дуже згубне для неї. „Я покинула Єгову й Його організацію”, вона призналась. Хоч зрештою вона вернулась назад до Єгови, то проминуло 13 „нещасних років”, так як вона назвала їх.
Християнин не повинен недооцінювати небезпеки немудрих рішень відносно його служіння Богові. Це не значить, що людина, добре обдумавши доречні факти, навмисно робить злі рішення. Часто люди вирішують тільки на підставі підсвідомих реакцій. Коли хвилювання затьмарять спірне питання, і коли на здібність мислення впливає недосконале серце, то з цього виникають велика шкоди й смуток.
Справді, „серце найлукавіше над усе”. (Єремії 17:9) Проте, Біблія показує нам, як ми можемо охоронятись. „Коли мудрість увійде до серця твого”, вона каже, „розважність тоді тебе пильнуватиме”. (Приповістей 2:10, 11) Але як же можна наповнити серце мудрістю?
Навчіться з минулого
Спробуйте цю пораду. Поставте себе на місце колишніх Божих слуг, які зустрічали випробовування подібні до ваших. Наприклад, припустім, що в місцевому християнському зборі виникла ситуація, яка турбує вас. Старайтесь пригадати собі подібну ситуацію, яка згадується в Біблії.
Що сказати про християнський збір у Коринті в першому столітті? Уявіть, що ви є членом коринтянського збору. Ви вже два або три роки є християнином. Як ви радієте через те, що навчились правди протягом 18 місяців Павлового перебування в тому місті! Але тепер, виникають проблеми.
У зборі виникають кліки й розбрат, які загрожують його єдності. (1 Коринтян 1:10, 11) Неморальність загрожує його духові. (1 Коринтян 5:1—5) Члени того збору подають одні одних до світського суду і це руйнує його гарну репутацію.— 1 Коринтян 6:1—8.
Уявляючи себе в стародавньому Коринті, ви турбуєтесь, тому що декотрі члени того збору завжди сваряться над дуже неважливими справами. (Порівняйте з 1 Коринтян 8:1—13.) Розбрат, заздрість, гнів, і безладдя дуже засмучують вас. (2 Коринтян 12:20) Вас дуже турбує те, що через кількох гордовитих членів дуже трудно жити по-християнськи. (1 Коринтян 4:6—8) Вас мучить те, що декотрі навіть сумніваються позиції й владі апостола Павла, несправедливо обвинувачують його, і висміюють його через те, що він не є яскравим промовцем. (2 Коринтян 10:10; 12:16) Ви турбуєтесь, щоб ті, які явно поширюють свої особисті опінії, не зруйнували віру членів збору в основні доктрини.— 1 Коринтян 15:12.
Мусите вирішувати
,Так не повинно бути’, ви зітхаєте. ,Чому ж старші не спростують справ? Щось дуже є негаразд’.
Чи ви покинули б той коринтянський збір, роблячи висновок, що було б краще служити Богові десь інше? Або чи ви будете вирішувати, що було б найкраще вже зовсім не товаришувати з співхристиянами? Чи ви дозволите цим проблемам применшувати вашу радість і довір’я, що Бог Єгова й Ісус Христос керують збором? Чи ви будете критикувати, нарікати, і сумніватись намірам співхристиян? Чи ви будете сповільнюватись у проповідуванні, робити висновок, що була б мала користь скеровувати зацікавлених людей до такого збору?
Дивлячись на цю ситуацію безсторонньо, було б легко казати, що ви вирішили б вірно держатись Божого збору, незважаючи на недосконалість його членів. Але коли б вам сьогодні трапилась подібна ситуація, то чи ви логічно вирішували б, зберігаючи душевний мир? Чи ви сьогодні вирішували б так як думаєте, що ви вирішували б, коли б були жили в той час?
Користаючи з мудрої поради
Християни коринтянського збору, які мудро вирішували були ті, які не покидали його. Вони були такої думки як Петро роки раніше. Коли декотрі учні покинули Ісуса, то Петро сказав: „До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого”. (Івана 6:68, 69) Очевидно, тілкьи коли не будемо покидати Божої організації, тоді скористаємо з її поради.
У нових зборах, так як у Коринті, звичайно, через тілесну недосконалість виникають проблеми вимагаючі суворої поради. Але, коли Павло давав християнам у Коринті пораду, то пам’ятав, що більшість тих християн ще були „улюблені”. (1 Коринтян 10:14; 2 Коринтян 7:1; 12:19) Він не забував, що Єгова дає незаслуженої ласки й прощає тим, які слухаються Його керівництва.— Псалом 129 (130):3, 4.
Звичайно, тому що до християнського збору приєднуються всілякі люди, то декотрим трудніше слухатись керівництва ніж іншим. На це є різні причини. Декотрі зміни трудніше робити ніж інші. Також, фізична й розумова будова, оточення, походження, і обставини є інакші для кожної особи. Отже, як розумно не критикувати надмірно й пам’ятати, що „любов покриває багато гріхів”! (1 Петра 4:8) Таж, якщо Єгова та Його Син охоче терплять тілесні недосконалості й недозрілості в Їхньому зборі, то чи ж нам не виявляти такого самого духу? — 1 Коринтян 13:4—8; Ефесян 4:1, 2.
Коли б ви були членом збору стародавнього Коринта, то слухаючи Павлової люблячої, але міцної, поради пригадувало б вам, що Христос, як Голова християнського збору, дуже цікавиться його добробутом. (Матвія 28:20) Це підкріпило б ваше довір’я в Ісусову обіцянку, що Він триматиме Своїх послідовників з’єднаними, як вони будуть відповідати на допомогу через „вірного й розумного слугу”. (Матвія 24:45—47; Ефесян 4:11—16) Так, ті Павлові слова допомогли б вам зберегти радість і стійкість навіть під час трудних обставин. Ви мали б довір’я, що Бог зміцнить вас змагатись з якими-небудь труднощами, яких Він тимчасово дозволить існувати.
Це не значить, що християнин повинен ставати байдужим, коли в зборі виникає якийсь поганий стан. У Коринті, такі дозрілі чоловіки як Степан, Фортунат, Ахаїк і декотрі з родини Хлоїних, діяли. Здається, вони повідомили Павла про це становище. (1 Коринтян 1:11; 5:1; 16:17) І, зробивши це, вони довірливо лишили справу в його руках. Ревність за праведність не заганяла їх втрачати довір’я в Христове керівництво або „гніватись на Єгову”.— Приповістей 19:3, НС.
Сьогодні, наша ревність за праведність навіть не дозволить нам подумати сповільнятись у нашій Богом-даній праці проповідувати добру новину. Сповільнятись у проповідуванні виявлятиме те, що ми вже не турбуємось добробутом інших людей, і що не виконуємо те чого Христос бажає від нас. „Отож, брати любі мої”, радить Павло, „будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна в Господі”.— 1 Коринтян 15:58.
Відомі нам задуми Сатани
Боротись з труднощами в зборі, як-от Коринті деколи може бути трудніше ніж пряме переслідування. Сатана використовує такі становища, щоб спонукувати нас неправильно вирішувати й покидати Єгову. Але ,відомі нам задуми Сатани’.— 2 Коринтян 2:11.
Павло сказав християнам у Коринті, що вони скористають з перегляду діяльностей раніших слуг Божих. „Усе це трапилось з ними, як приклади”, він сказав про ізраїльтян, „а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов”. (1 Коринтян 10:11) Ми сьогодні так само можемо скористати, коли уважно переглянемо діяльності ранніх християн. Наприклад, ми можемо розглянути те, що сталось у Коринті. Думаючи як ми тоді були б правильно вирішували допоможе нам уникати неправильних рішень тепер.
Після 13 „нещасних років” Еліс каже про своє перше зібрання в Залі Царства: „Я з ніким не говорила, щоб не плакала. Я вже вернулась додому — дійсного дому. Трудно повірити цьому”. Отже, постановіть, незважаючи на проблеми, які ще можуть виникнути, додержуватись вашого розумного рішення й ніколи не покидати організації Єгови! Ви будете втішатись великим і вічним благословенням у товаришуванні з Божими людьми.— Приповістей 2:10—15, 20, 21.