Чому так багато злочину?
«БІЛЬШІСТЬ злочину вчинено проти майна»,— було сказано в брошурі виданій британським урядом. Однак, кажуть, що в тій країні насильний злочин проти людей «щонайшвидше поширюється», незважаючи на те, що становить тільки 5 процентів усього злочину.
Це ситуація цілого світу. Викрадання людей, грабіж з насильством, гвалтування, як також інші насильні акти регулярно описуються в світовій пресі, яким часто приділяють більшої уваги ніж доповідям про ненасильницький злочин. Очевидно, ви, а також ваше майно, можуть стати предметом злочину. Але з якої причини? Що спонукує людей на дорогу злочинства?
Багато злочинців є опортуністами (людина, яка замінює принципи залежно від обставин). Тому то, поліцейська влада заохочує людей більш усвідомлювати обставини в їхньому сусідстві, щоб протидіяти поширенню злочину. Тоді як такими заходами стараються припинити кримінальні акти, то чи ж вони зупиняють людей від попадання в злочинство? Ні.
Кримінальну психіку вже широко досліджують. Цікаво, Боже Слово, Біблія, допомагає нам зрозуміти як злочинці думають і перестерігає юнаків про тих, які спокусливо намовляють їх: «Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, причаймося на безвинного — без усякої причини, поглиньмо їх, мов Шеол, живих, цілком, мов би вони провалилися в пропасть! Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, сповнимо наші доми здобиччю. Кинь жереб твій разом із нами, гаман нехай один буде в усіх нас!» (Приповістей 1:11-14, переклад Хоменка). Так, зажерливість, заздрість, і матеріалістичний світогляд розмножують злочин.
Зловживання наркотиком і філософія гедонізму (напрям у житті, за яким насолода, приємність є найвищими благами, або метою життя) також запановують над думками багатьох людей в цьому 20 столітті. Щоб задовольнити свої надмірності, такі є готові шкодити людям, а навіть вбивати їх за гроші. У ці «критичні часи», це дійсно правда, що «ноги» все більше й більше людей «біжать до злого, поспішають, щоб кров пролити» (2 Тимофія 3:1, 3, 4; Приповістей 1:16, переклад Хоменка).
Злочин «це серйозний переступ, а зокрема проти моралі»,— каже Вебстерів дев’ятий академічний словник (англ.). Ми живемо в ері занепаду моралі. Апостол Павло перестеріг християн у ефеському зборі про тих, які «поводяться в марноті свого розуму,— вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець, вони отупіли». Тому то сьогодні, так як ті ефесяни, ми мусимо бути дуже обережні (Ефесян 4:17-19).
Чи ж масова продукція й швидке поширення садистичних відеокасет, які прославляють війну, і себелюбна гонка за забороненими розкошами не спонукують декотрих до злочинства, тоді як невинні люди стають предметом їхнього злочину? Але в цій плутанині злочинної інтриги є ще інша стихія. Яка?
Це гнів Сатани Диявола підвіває полум’я безумного насильства й злочину, які стали характерною ознакою теперішнього світу (1 Івана 5:19; Об’явлення 12:12). Він має на меті відвернути всіх людей від правдивого Бога, Єгови. Правда, з багатьма він матиме успіх, але пророчо Біблія показує, що він не зламить вірності правдивих Божих слуг. Зрештою, Сатана буде знищений. Але, чи ж знищення Сатани значитиме кінець злочину? І чи кінець злочину вже близький?