«Ера пожадливості»

ЯКЩО людині трудно знищити звичайну простуду, то яка ж можливість викоренити багато складнішу хворобу пожадливості?

Здається, пожадливості й самолюбства навіть не потрібно навчатись — очевидно ми успадковуємо їх з народження. Дивіться, як двоє дітей граються й відразу побачите це.

Пожадливість між людьми загальна й дуже шкодить, але в народному або міжнародному масштабі вона шкодить мільйонам людей. Візьміть, як приклад, міжнародну торгівлю наркотиком. Одна газета на іспанській мові заявляє, що це найбільша торгівля в світі — 300 тисяч мільйонів доларів доходу на рік. Через зловживання наркотиком багато людей вмирають передчасно, а мільйони іншних руйнують своє життя. Яка ж причина такого тривожного поширення торгівлі наркотиком? Немає сумніву, що це є пожадливість.

Газета Уорлд пресс рів’ю (англ.) каже, що головна причина на це є пожадливість. Вона цитує з новинкової газети Камбіо 16, з Мадріда, яка твердить, що «тільки 10 до 20 процентів доходу з продажі наркотиків іде до тих країн, які вирощують наркотики. Інших 10 процентів зливається торговцям, які вкладають капітал у лабораторії, екіпажі, і зброю... З решти доходу користають споживачі-країни а також світова банкова система через податкову політику для зниження податків».

Це суперечить думці, що потреба є причиною на пожадливість, що тільки убогі й непривілейовані люди є пожадливі. Очевидно, пожадливість стала всесвітньою хибою людства і поширюється до всіх частин суспільства, а навіть тих людей в яких потреби немає. Пожадливість дуже підступна — навіть люди нормально задоволені своєю долею в житті стають пожадливими, коли трапиться нагода.

Журналістка Мег Грінфілд оплакує: «У газеті щоденно читаємо про присяжних, які вирішують судові питання, і спеціальні прокурори, і сумнівні заходи, обманні дії досягнення успіху шахрайським шляхом — усі ці дуже пригнічують. Незважаючи на те, що декотрі обвинувачування безпідставні, а інші перебільшені, то стає очевидно, що знову й знову людей не карали за їхні вчинки... навіть багато нашого альтруїзму просто це потурання своїм бажанням, пожадливість».

До якої міри поширене?

Пожадливість не є щось нового між людством, незважаючи на те, що вона дуже поширилась через тиски життя в цьому 20 столітті. Зажерливість уже так поширилась, що в редакторській статті газети Крістіан сенчурі (англ.) каже, що 1980 роки були: «Ерою напруги», запозичене з 1950 рр. або «Я перший десятиліття» з 1970 рр. 1980 роки газета називає «Ерою пожадливості»!

Сьогодні, усюди між людьми бачимо пожадливість — на роботі, у школі, і в суспільстві. Її псуючий вплив уторгується в комерцію, у політику, а навіть головні релігії світу.

Дуже часто пожадливість доводить до незаконного зіпсуття або обману. Наприклад, Канберра таймс, надає Австралії сумнівну славу за обман у страхуванні автомашин. Австралійський Журнал адвокатської спілки підтверджує це, кажучи: «Обманні вимагання/страхового відшкодування страхувальниками надають мільйони доларів кошту кожного року страхуючим компаніям, і непрямо страхованим особам». Журнал додає, що «проблема стає все більш серйозною, а головно відносно підпалу, грабіжів при кораблях, страхування автомашин і майнового страхування».

Легко зрозуміти чому багато людей насміхаються з ідеї, що пожадливість колись буде знищена. Вони думають, що пожадливість завжди буде з нами, і що світ без пожадливості це неможлива мрія.

Пожадливість буде винищена

На якій підставі грунтується вищесказане, яке здається неможливим? Це грунтується на тім, що багато людей вже позбулися пожадливості. Правда, вони не здобули досконалого успіху, але з цього бачимо чого можна здобути з допомогою правильної освіти й спонук. Наступна стаття показує, як цілковите викоренення пожадливості стане дійсністю по цілому світі.