«Випробовуйте самих себе, чи ви у вірі»

Цікаві точки з Другого послання до коринтян

АПОСТОЛ Павло турбувався християнами в Коринті. Яка буде їхня реакція на його пораду в Першому посланні? У Македонії Павло зустрівся з Титом, який приніс йому рапорт, що його послання засмутило коринтян і вони покаялись. Як Павло радів з цього! (2 Коринтян 7:8​-13).

Павло написав Друге послання до коринтян з Македонії, правдоподібно в середині 55 р. н. е. У цьому посланні, він обговорює потрібні заходи для збереження збору чистим, спонукує їх допомагати нужденним християнам у Іудеї, і обороняє своє апостольство. Багато з того що Павло говорить у цьому посланні може допомогти нам «випробовувати себе, чи ми у вірі» (13:5). Як можна скористати з цього послання?

Служитель Богові потіхи

Павло показує, що так як Бог потішає нас у всіх наших горях, то ми повинні потішати інших і молитись за них (1:1—2:11). Павло з його друзями потрапили у великий тиск, але Бог визволив їх. Однак, християни в Коринті могли допомогти своїми молитвами заради них, так як ми повинні молитись за інших, які навертаються на правдиву віру. Але що сказати про неморального чоловіка згаданого в 1 Коринтян 5 розділі? Його виключили, але він покаявся. Як він потішався, коли коринтяни простили йому й люблячо відновили його в збір.

Павлові слова можуть збільшити наше оцінювання християнської служби, і зміцнити нашу позицію відносно правдивої віри (2:12—6:10). Служителі нової угоди мають привілей бути «переможцями» з Богом на чолі! Павло з його співпрацівниками мали цінну службу виконувати через милосердя показане їм. Так як ті християни, сьогочасні помазані мають службу примирення. Однак, усі Свідки Єгови збагачують інших своєю службою.

Удосконалюйте святість і будьте великодушні

Павло показує, що християнські служителі мусять удосконалювати святість у страху Єгови (6:11—7:16). Якщо хочемо стояти непохитно у вірі, то мусимо уникати зв’язків з невіруючими, і очиститись від тілесного та духовного опоганення. Християни в Коринті тримали збір чистим виключаючи неморального грішника, і Павло радів що його перше послання засмутило їх покаятись на спасіння.

Ми також довідуємось, що богобоязливі служителі одержують нагороду за їхню щедрість (8:1—9:15). Відносно пожертв нужденним «святим», Павло звертає їм увагу на гарний приклад македонців. Вони були дуже щедрі й жертвували поза їхню спроможність, і він мав надію побачити таку саму щедрість між коринтянами. Їхнє давання — а також наше — треба давати від серця, бо «Бог любить того, хто з радістю дає» й збагачує Своїх людей за всяку щедрість.

Павло — дбайливий апостол

Хвалімся Ним за наші успіхи в служінні Єгові, а не самими собою (10:1—12:13). У кінцевому підсумку, тільки духовна зброя «міцна Богом» може руйнувати фальшиві задуми. Хвастливі «передніші апостоли» між християнами ніколи не могли дорівнювати Павловій витривалості як служитель Христа. Однак, щоб Павло занадто не величався цим, то Бог дав йому в тіло «колючку» — мабуть поганий зір або тих фальшивих апостолів. Павло краще хвалився б своїми слабкостями, щоб «сила Христова» покривала його наче намет. Будучи людиною непохитної віри, він не був гіршим від тих так званих передніших апостолів. Християни в Коринті бачили доказ Павлового апостольства між собою «в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах».

Будучи служителем і апостолом, Павло цікавився духовними інтересами своїх співвіруючих, так як ми (12:14—13:14). Він «з охотою витрачувався за душі їхні». Павло побоювався, що коли прибуде в Коринт, то знайде що декотрі не покаялись з тілесних учинків. Тому-то він порадив усіх, щоб вони випробовували себе чи вони у вірі й молилися, щоб вони «не чинили ніякого лиха». На закінчення, він заохочує їх радіти, обновлюватися розумом і потішатись, думати в згоді, і жити мирно. Яка ж гарна порада для нас!

Випробовуйтеся!

У Павловому Другому посланні до коринтян маємо різні способи якими випробовувати себе, чи ми у вірі. Певно Його слова повинні спонукати нас потішати інших, так як Бог потішає нас у всіх наших стражданнях. Те що апостол сказав про християнську службу повинно спонукувати нас виконувати її вірно, тоді як удосконалюємо святість у страху Єгови.

Застосуванням Павлової поради ми станемо більш щедрими й помічними. Однак, те що він говорить повинно спонукувати нас хвалитись Єговою, а не самими собою. Це повинно збільшити нашу турботу до співвіруючих. Певно, що ці, як також інші пункти з Другого послання до коринтян, можуть допомогти нам «випробовувати себе, чи ми у вірі».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 10]

ВІДОБРАЖУЙТЕ СЛАВУ ЄГОВИ: Коли Мойсей зійшов з гори Сінайської з таблицями Свідоцтва, то його обличчя сяяло тому, що Бог говорив з ним (Вихід 34:29, 30). Павло згадує про це й каже: «Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню [Єгови, НС], і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього [Єгови, НС]» (2 Коринтян 3:7​-18). У давнину дзеркала вироблялись з таких металів як бронзи або міді. Їхню поверхню дуже шліфували, щоб відображувати предмети. Так як ті дзеркала, помазані християни відображують Божу славу, яка сяє їм від Ісуса Христа, щоб прогресивно «перемінити їх на образ» Сина Єгови, Який відображує Йому славу (2 Коринтян 4:6; Ефесян 5:1). Через Святого Духа й Святе Письмо, Бог створює у них «нову особистість», відображення Своїх власних рис (Ефесян 4:24, НС; Колосян 3:10). Незважаючи на те, чи наша надія є небесна чи земна, то виявляймо ту особистість і дорожім привілеєм відображувати Божу славу в нашій службі.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 11]

«ЗБРОЯ ПРАВЕДНОСТІ»: Один спосіб яким Павло з його друзями рекомендують себе бути Божими служителями є «зброєю правди в правиці й лівиці» (2 Коринтян 6:3​-7). Правою рукою володіли мечем, а лівою тримали щит. Незважаючи на те, що на Павла нападали зі всіх боків, то він з його співпрацівниками були озброєні вести духовну війну. Вони воювали проти фальшивих учителів і «передніших апостолів», щоб збір у Коринті не відвернувся від Христа. Павло не брав зброї грішного тіла — хитрощі, обман, або шахрайство (2 Коринтян 10:8​-10; 11:3, 12​-14; 12:11, 16). Краще, їхня «зброя» була праведна, або справедлива, засіб поширювати правдиве поклоніння проти всіх нападів. Свікди Єгови сьогодні користуються такою самою «зброєю праведності» для тієї самої цілі.