Правда про Віфлеєм і різдво
«КОЛИ подумаємо про Таємницю Віфлеєма, то неможливо не думати про сумніви, які спадають на думку» (Віфлеєм, Марії Терези Петроззі).
«Які сумніви?» — ви мабуть питаєте. Таж, різні переконання про різдво й різдвяні місцевості грунтуються на фактах. Чи вони дійсно грунтуються на фактах?
Коли Ісус народивися?
Про день Ісусового народження, Марія Тереза Петроззі питає: «Точно коли народився Відкупитель? Ми любили б знати, не тікльи рік, але також місяць, день, і годину. Але нам не дано такої точної математичної інформації». Нова католицька енциклопедія погоджується з цим і каже: «День народження Ісуса Христа можна вирахувати тільки приблизно». Про день у який припускають Христос народився, вона каже: «25 грудня не відповідає народженню Христа, але святові Наталіс соліс інвікті, на честь сонцю, римське свято під час сонцестоння».
Ви мабуть питаєте, якщо Ісус не родився 25 грудня, то в який же день Він народився? З 26 і 27 розділів Євангелія від Матвія, довідуємось, що Ісус помер у час єврейської Пасхи, яка почалась 1 квітня 33 року н. е. Крім того, з Луки 3:21-23 довідуємось, що Ісусові було років з 30, коли Він почав Свою службу на землі. Тому що Його служба тривала три роки з половиною, то Ісус помер у 33 1/2 році свого життя. Шість місяців пізніше, Христові сповнилося б 34 роки, який-то час припадав би близько 1 жовтня. Порахувати назад до Ісусового народження, доводить нас, не до 25 грудня або 6 січня, але близько 1 жовтня 2 року до н. е.
Також вартим нашої уваги є те, що в грудні, у Віфлеємі й сусідніх місцевостях дуже зимно, перепадають холодні дощі, а іноді сніг. Пастухи не доглядають своїх отар уночі тією порою. Це не є якась нова зміна в погоді. Святе Письмо говорить про іудейського царя Єгоякима, який «сидів у зимовому домі, десятого місяця [кіслева, що дорівнює листопадові-грудневі], і перед ним був розпалений коминок» (Єремії 36:22). Нагрівали кімнату в ту пору. Крім того, у Ездри 10:9, 13 маємо ясний доказ, що місяць кіслев був «час дощів, і нема сили стояти на вулиці». З цього бачимо, що в грудні погода в Віфлеємі не відповідає біблійному описові подій відносно часу народження Ісус Христа (Луки 2:8-11).
В якому місці?
Що ж правильно вірити про місцевість, яка була частковим приводом на Кримську війну (1853—56), в якій то кривавій боротьбі загинуло понад сто тисяч французьких вояків? Чи Ісус дійсно народився в цьому місці?
По-перше, Біблія не каже точно в якому місці Ісус народився. Матвій і Лука підтверджують факт, що Ісусове народження сповнило пророцтво про Месію записане в Михеї 5:1 [5:2, НС], в якому було передречено, що «Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів віковічних» народиться у Віфлеємі (Матвія 2:1, 5; Луки 2:4). Обидва Євангелія не вдаються в подробиці, тільки кажуть, що Ісус родився в Віфлеємі, і так як Лука написав, дитятка знайшли сповите, яке в яслах лежало (Луки 2:7).
Чому ж письменнки Євангелій не вдавались у подробиці? Марія Тереза Петроззі каже: «Євангелісти не викладають подробиць, правдоподібно тому, що подробиці малозначні». Очевидно, Ісус Сам не вдавався в подробиці про Його народження, бо ані раз не згадує дня або місця в якому народився. Ісус родився в Віфлеємі, але не вважав те місто бути Його домом. Біблія каже, що Галілея була Його «батьківщиною» (Марка 6:1, 3, 4; Матвія 2:4, 5; 13:54).
Читання Івана 7:40-42 показує, що люди взагалі не знали місця Його народження думаючи, що він народився в Галілеї: «Інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?» Грунтуючись на сказаному в Івана 7:41, твір Церква Різдва Христового, Віфлеєм робить цей висновок: «Тому що виникали такі дискусії, то саме собою це не є доказом, що Христос не родився в Віфлеємі; принаймні це показує, що співучасники не усвідомлювали цього».
Ясно, протягом Свого земного життя, Ісус не вдався в подробиці про Своє народження, не звертаючи уваги на місцевість. На якій же основі грунтується думка, що церква Різдва Христового є та місцевість до якої Йосип привів Марію, щоб вона породила?
Петроззі визнає відверто: «Неможливо докладно казати, що ця печера-кімната була одна з численних природних печер біля Віфлеєма, або стайні заїзджого двору. Проте, традиція першої половини другого століття точно виявляє нам місцевість печери-стайні» (курсив наш).
Проста традиція
Марія Тереза Петроззі, як і Р. У. Гамільтон, разом з різними іншими дослідниками історії Віфлеєма, кажуть, що Юстін Мученик, з другого століття н. е., перший заявляв, що Ісус родився в печері-кімнаті, але не казав точно в котрій. Про цю заяву Юстіна Мученика, Гамільтон доходить до цього висновку: «Це тільки побіжна згадка, і припускати, що святий Юстін мав на думці якусь особливу печеру, теперішню печеру-кімнату Ісусового народження, було б надавати занадто багато доказу одному слову».
У примітці під текстом Гамільтон пише: «Доповідь про народження Христа в апокрифічній „Книзі Якова“ або „Протеєвангеліум“, писана близько тієї самої ери, також говорить про печеру, але каже, що вона знаходилась у половині дороги до Віфлеєма. Щодо історичної цінності, оповідання подає думку, що традиція ще не пов’язувалась з якоюсь єдиною місцевістю, і певно не з печерою в якій Христос народився».
Третьостолітні релігійні письменники Оріген і Євсевій поєднують тоді відому традицію до особистої місцевості. Гамільтон доводить нас до цього висновку: «Як тільки традицію поєднали з особистою печерою, то вже не буде [традиція] відхилятись від цього висновку; і впевнено можемо робити висновок, що печера, яку гості відвідували після 200 року н. е., є та сама теперішня печера Христового народження».
У. Г. Бартлетт, у своїй книжці Прогулянки по місті й околицях Єрусалима [англ.] (1842), висловлює цю здогадку про печеру-кімнату Христового народження: «Хоч традиція, що це є місце в якому Спаситель народився, уже давня, про яку згадував святий Ієронім, який мешкав і помер у сусідній камері, то та місцевість не відповідає правдоподібності, незважаючи на те, що деколи печери служили як стайні в Палестині, то ця печера є глибше під землею ніж було б вигідно для такої цілі; і коли, крім цього, звернемо увагу на звичай монахів твердити, що значні біблійні події відбувались у печерах, або тому що вони справляють велике враження, то стає малоймовірно що Христос родився в цій печері».
До якого висновку нам доходити з досяжного історичного доказу, а важливіше, з біблійних фактів, що ні Ісус ні Його учні не надавали важливості Ісусовому місцю народження? Очевидно, коли Гелена, мати Константина Великого, вибрала місцевість церкви Різдва Христового в 326 році н. е., то зробила це на основі того, що Гамільтон називає «поєднання з давньою традицією». Це не грунтується на історичному ні на біблійному доказі.
Це доводить до додаткового висновку, що дійсна місцевість Христового народження не є відома. Чи це логічно, щоб вірні ходили на прощі до таких місцевостей як печера-кімната Христового народження й обожнювали їх? Коли б це була вимога для християн, то чи ж Ісус Сам не наказав би учням сповняти цей обов’язок або принаймні не виявив би Свого бажання в цій справі? Чи ж це не було б записано в Божому Слові, Біблії, щоб усі люди читали? Оскільки такого доказу в Святому Письмі немає, то було б добре запитати, що Ісус вважав гідним Своїм послідовникам святкувати.
Шукайте як можете, Ісус наказав Своїм учням святкувати тільки Його жертовну смерть. Він помер весною саме після останньої пасхи з Його учнями. На тій оказії Він наказав Своїм вірним учням приготувати символічну вечерю з пасхального прісного хліба, маци, і червоного вина. Про цю просту церемонію, започатковану 1 квітня 33 року н. е., Він наказав: «Це чиніть на спомин про Мене!» (Луки 22:19, 20).
Слухаючись цього біблійного наказу від Самого Ісуса, Свідки Єгови кругом світу щороку святкують Спомин Христової жертовної смерті. Це зібрання не відбувається в якійсь спеціальній місцевості — верхній кімнаті в Єрусалимі, бо Ісус не наказував цього. Але по цілому світі, вони збираються в їхніх Залах Царства й в інших вигідних місцях. Наступний Спомин припадає 30 березня 1991 року, після заходу сонця. Запрошуємо вас прибути до найближчого Залу Царства Свідків Єгови й святкувати з ними.
Щоб святкувати цю важливу подію, як Ісус наказав, вам непотрібно подорожувати в Єрусалим або в Віфлеєм. Ні Ісус, ні Його учні не приписували важливості якимсь місцям для християнського поклоніння. Протилежно цьому, Ісус сказав самарянці, яка поклонялась на горі Гарізім, в Самарії, на північ від Єрусалима: «Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви. Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців» (Івана 4:21, 23).
Ті, що поклоняються Отцеві духом і правдою не поклоняються в якомусь спеціальному місці, як-от у Віфлеємі, і не вживають жодних предметів, як наприклад ідолів у їхньому поклонінні. Апостол Павло сказав: «Мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому, бо ходимо вірою, а не видінням» (2 Коринтян 5:6, 7).
Проте, ви мабуть бажаєте знати, як Богові слід поклонятись в прийнятний спосіб? Запитайте ж Свідків Єгови, коли вони відвідають ваш дім.
[Ілюстрація на сторінці 5]
Узимку, деколи сніг укриває землю біля Віфлеєма. Чи ж пастухи спали б надворі з їхніми вівцями?
[Відомості про джерело]
Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.
[Ілюстрації на сторінці 7]
Церква Різдва Христового в Віфлеємі з її підземною печерою-кімнатою.
[Відомості про джерело]
Pictorial Archive (Near Eastern History) Est.
[Відомості про джерело]
Garo, Nalbandian