Коли справді здійсниться тривалий мир?
«ВІЙНА — це є одна з постійних властивостей історії й це не ослабляє з розвитком цивілізації й демократії»,— написали Уїлл і Аріел Дюрант в їхній книжці Уроки історії (англ.). «Мир — це нестійка рівновага, яку можна зберігати тільки визнаною перевагою або рівновагою сил».
Справді, незважаючи на величезні зусилля, постійний мир ухиляється від людства. Чому? Тому що існують багато глибші причини на війну, ніж політичні, територіальні й громадські сутички, які бачимо на поверхні. Дюранти дійшли до цього висновку: «Причини війни є ті самі, що й причини конкуренції між людьми: загарбання, забіякуватість, гордість; бажання харчів, земель, матеріалів, палива, влади».
Проте особливо Біблія визначає головну причину на розбрат і війну між особами й в більшому масштабі. У Біблії читається так: «Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси,— від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють? Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й заздрите — та досягнути не можете, сваритеся та воюєте» (Якова 4:1, 2).
Отже, справа зводиться до того: Щоб здійснити правдивий мир, конче треба усунути не тільки симптоми — тобто війни, повстання, державні перевороти, революції, але і основні причини — підозру, жадібність, ненависть, ворожість, вкорінені в усіх особах. Їх слід замінити вчинками, які відповідають несамолюбним позитивним рисам любові, доброти, довір’я й щедрості. Чи є хтось, який може здійснити все це? Якщо здійснення цього залежало б від смертної людини, то відповідь мусила б бути ні. Але існує Хтось, Якому здійснення миру не було б занадто трудно. Це Той, Хто має відповідь на запитання: Коли дійсно буде мир?
Той, Хто може здійснити мир
Близько 28 століть тому, пророк Ісая написав під натхненням: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний [могутній, НС], Отець вічности, Князь миру. Без кінця буде множитися панування та мир» (Ісаї 9:5, 6 [9:6, 7, НС]).
Виявилося, що Цей, Хто здійснить безперервний мир — це Сам Ісус Христос, «Син Всевишнього» (Луки 1:30-33; Матвія 1:18-23). Але чому Він матиме успіх, тоді як усі князі й правителі зазнають невдачу? Насамперед варто підкреслити, що обіцяна «Дитина» не завжди була безпорадним немовлятком, як дехто уявляє собі. Краще, те Дитя мало мати «владу» як «Князь миру» на вічне благословення людству.
Але Ісусове панування включає в себе ще інші відповідальності. Як «дивний Порадник», Він надзвичайно розуміє людську натуру й має найвизначнішу здібність, і тому може дійти до суті складних спірних питань і таким чином розв’язати тернисті проблеми, які спіткають і розстроюють світових правителів сьогодні (Матвія 7:28, 29; Марка 12:13-17; Луки 11:14-20). Як «Бог сильний», воскреслий богоподібний Ісус Христос, царюючий на небі як Месіанський Цар, буде працювати для миру, і повторюватиме у великому масштабі Його діла, які Він колись виконував на землі — зцілить людей, від невиліковних хвороб, постачатиме їжу і напій натовпам, навіть контролюватиме погоду (Матвія 14:14-21; Марка 4:36-39; Луки 17:11-14; Івана 2:1-11). Будучи «Отцем вічности», Ісус має силу воскресити померлих, і дати їм вічне життя. А Сам буде жити вічно, і тому гарантує, що Його панування й мир ніколи не закінчаться (Матвія 20:28; Івана 11:25, 26; Римлян 6:9).
Оскільки Ісус має такі здібності, то очевидно, може боротися з глибокими причинами на війну й розбрат. Він не буде тільки виготовляти мирний договір або план так званого мирного співіснування народів, який пізніше скасовується війною. Краще, Він усуне всі політичні, територіальні, громадські й економічні нерівності з’єднанням людства під одним пануванням, тобто Своїм Месіанським Царством. Він запровадить усіх людей поклонятися єдиному правдивому Богові, Єгові, і цим чином знищить одну з основних причин на війну — фальшиву релігію. Немає сумніву, що Ісус Христос, Князь миру, здійснить усе це. Але постає запитання: Коли?
Події, які доводять до тривалого миру
Після Свого воскресіння і вознесіння на небо в 33 році н. е., Ісус мусив чекати призначеного часу, щоб почати діяти, згідно з наказом Єгови: «Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм! Господь [Єгова, НС] із Сіону пошле берло сили Своєї,— пануй Ти поміж ворогами Своїми!» (Псалом 110:1, 2; Луки 22:69; Ефесян 1:20; Євреїв 10:12, 13). Коли це сталося? Понад 70 років Свідки Єгови кругом світу вже проповідували добру новину, що 1914 року Ісус Христос почав царювати в Божому небесному Царствіa.
Але ви можливо будете казати: «Після 1914 року не було миру. Навпаки, обставини від того часу дуже погіршилися». Це правда. Це є дійсним доказом, що події відбуваються точно, як було передречено. Біблія каже, що саме тоді, коли «перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його... погани розлютилися» (Об’явлення 11:15, 18). Народи, замість підкорятися Богові Єгові і Його Князеві миру, повністю віддалися воюванню шаленої боротьби за світове панування й спрямовували свій гнів особливо на християн, які свідчили про Боже засноване Царство.
Книга Об’явлення також виявляє, що як тільки настав час Ісусу Христу прийняти Царську владу, то скинув Сатану і його демонів із неба: «Тепер настало спасіння, і сила, і царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч!» З яким наслідком? Оповідання продовжує: «Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Об’явлення 12:10, 12).
Останнє попередження
Уже розуміємо чому народи, хоч докладали зусиль, не могли здійснити мир. Великий гнів Сатани, який відображується гнівом народів, підбурює світ як ніколи в історії людства. Коли все це закінчиться? У Біблії поміщається важливий ключ до цього запитання: «Коли говоритимуть: «Мир і безпечність», тоді несподівано прийде загибіль на них» (1 Солунян 5:3).
Чи ви оцінюєте важливість цієї перестороги? Світові події, як наприклад, про які говориться в попередній статті, виявляють, що правителі й багато людей говорять про мир вважаючи його бути в межах досяжності. Інші вважають, що із закінченням холодної війни, загроза ядерної війни є справою минулого. Так, народи вже багато говорили про мир і безпеку. Але чи світові обставини дійсно прямують до миру? Пам’ятайте, Ісус сказав про тих, хто переживе останні дні, які почалися в 1914 році: «Поправді кажу вам: не перейде цей рід, аж усе оце станеться» (Матвія 24:34). Так, мир дійсно настане в нашому поколінні, але не через зусилля народів. Міцно встановлений, справедливий, праведний мир, який Бог Єгова обіцяє, здійсниться тільки через майбутнє панування Його Князя миру, Ісуса Христа (Ісаї 9:6 [9:7, НС]).
Якщо ви прагнете того дня в якому мир справді здійсниться й разом з вашими улюбленими зазнати радість з нього, то покладайтеся на Князя миру й добре пам’ятайте Його запевняючі слова: «Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!» (Луки 21:36).
[Примітка]
a За деталями біблійної хронології і сповнених біблійних пророцтв, дивіться розділи 12 до 14 в книжці «Нехай прийде Царство Твоє» (англ.), виданої Товариством Вартової Башти Біблії й Брошур, зареєстроване.
[Рамка на сторінці 6]
ВИЗНАЧЕННЯ МИРУ
Сьогодні більшість людей думає, що мир є тільки відсутність війни або розбрату. Проте, це є дуже обмежене визначення цього слова. У біблійні часи слово «мир» (по-єврейськи ша·ломʹ) або вислів «Мир вам!» вживалося як звичайне вітання (Суддів 19:20; Даниїла 10:19; Івана 20:19, 21, 26). Ясно, це слово не стосується тільки відсутності війни. Зверніть увагу на те, що книжка Поняття про мир (англ.) говорить про це слово. «Слово шалом у значенні миру оригінально передавало думку становища світу або суспільства, завершеності, єдності, благотворності, цілісності... Де буває мир у світі й всіх його суспільствах, то там і завершений та найвищий рівень існування». Як настане Божий мир, то люди не тільки не будуть «навчатись війни», але «буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіговницею» (Михея 4:3, 4).
[Ілюстрація на сторінці 7]
Після першої світової війни відчулося відсутність миру.