Жінки, які трудяться в Господі
«Вітайте Трифену й Трифосу, що працюють у Господі» (РИМЛЯН 16:12).
1. Як Ісусова служба на землі виявилася благословенням для жінок?
ІСУСОВА служба на землі була великим благословенням для єврейських жінок. Жінки всіх рас матимуть втіху, надію і нову гідність від праці, якій він поклав початок. Він не звертав уваги на традиції в іудаїзмі, які «ради передання... знівечили Боже Слово» (Матвія 15:6). Багато цих традицій виявляли зневагу до основних, даних Богом прав жінок.
Ісусове ставлення до жінок
2. Чому можна сказати, що Ісус зовсім інакше ставився до жінок?
2 Яку протилежну позицію до релігійних провідників займав Ісус по відношенню до жінок! В «Іудейській енциклопедії» говориться, що релігійні провідники вважали жінок «пожадливими, тими, що підслуховують, ледачими і заздрісними». На розмови з жінками дивилися несхвально, і «вченому розмовляти з жінкою на вулиці було ганьбою». («Єрусалим за днів Ісуса» [англ.], Йоашіма Єремія; порівняйте Івана 4:27). Можна багато більше сказати про таке презирливе ставлення провідників іудаїзму до жінок. Але вищесказаного достатньо, щоб показати, що Ісусове ставлення до жінок було докорінною зміною для того часу.
3. Які події протягом Ісусової служби показують, що він охоче навчав жінок глибоких духовних правд?
3 Ісус став досконалим прикладом того, як чоловіки можуть мати сердечні, однак чисті відносини з жінками. Ісус не тільки розмовляв з жінками, але також навчав їх глибоких духовних правд. По суті, він перший раз виявив себе як Месію жінці, та до того ж самарянці (Івана 4:7, 25, 26). Крім цього, з того, що сталось, коли Ісус відвідав Марту та Марією, показує, що на відміну від єврейських релігійних провідників Ісус не вважав, що жінка не мала права на деякий час залишити свої кухонні обов’язки, щоб збільшувати духовне знання. На тій оказії Марія «обрала найкращу частку», поставила духовні справи на перше місце (Луки 10:38-42). Через кілька місяців, після смерті їхнього брата Лазаря саме Марта, а не Марія прагнула зустрітися з Господом. Навіть сьогодні ми дуже хвилюємося, коли читаємо ту проникливу глибоко духовну розмову між Ісусом та Мартою про надію на воскресіння! (Івана 11:20-27). Який же великий привілей це був для Марти!
Жінки, які прислуговували Ісусові
4, 5. Крім апостолів, які ходили вслід за Ісусом протягом його служби в Галілеї, як жінки служили йому?
4 У той час, коли Ісус подорожував по країні, він також приймав служіння жінок. У своєму Євангеліє Марко каже, що «жінки... у Галілеї, ходили за Ним [Ісусом] та Йому прислуговували» (Марка 15:40, 41). Хто були ті жінки і як вони служили Ісусові? Біблія не називає нам імен усіх тих жінок, але Лука згадує кількох і пояснює, як вони прислуговували Ісусові.
5 Лука написав: «І сталось, що Він після того проходив містами та селами, проповідуючи та звіщаючи Добру Новину про Боже Царство. Із ним Дванадцять були, та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло, і Іванна, дружина Худзи, урядника Іродового й Сусанна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили» (Луки 8:1-3). Ісус не забороняв тим жінкам ходити вслід за ним і допомагати йому та його апостолам своїм майном.
6. (а) Хто супроводив Ісуса протягом його останньої подорожі в Єрусалим? (б) Хто був з Ісусом до самої смерті? (в) Беручи до уваги традиції іудаїзму, то чому сказане в Івана 20:11-18 є таким незвичайним?
6 У час Ісусової страти було «багато жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували. Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа» (Матвія 27:55, 56). З цього бачимо, що багато вірних жінок стояли біля Ісуса в час його смерті. Також вартим нашої уваги є те, що ті жінки були першими свідками його воскресіння (Матвія 28:1-10). Саме собою це вже було ударом по єврейській традиції, тому що в іудаїзмі жінок вважали негідними бути правовими свідками. Маючи це на увазі, прочитайте Івана 20:11-18 і уявіть собі, як сильно хвилювалася Марія Магдалина, коли воскреслий Господь появився перед нею, покликав її по імені й тоді послав її як свідка повідомити його учнів, що він справді був живий!
Вірні християнські жінки після свята П’ятидесятниці
7, 8. (а) Як ми знаємо, що жінки були присутні під час вилиття святого духа у свято П’ятидесятниці? (б) Як християнські жінки брали участь у поширенні раннього християнства?
7 Після Ісусового вознесіння на небо богобоязливі жінки були присутні разом з вірними апостолами у верхній кімнаті в Єрусалимі (Дії 1:12-14). Очевидно, що між присутніми, на яких Бог вилив свого духа в свято П’ятидесятниці, були жінки. Чому? Тому що коли Петро пояснював, що сталося, то цитував з пророцтва Йоіла 2:28-30, в якому згадуються «доньки» і «рабині» (Дії 2:1, 4, 14-18). Отже, від самого початку породжені і помазані духом християнські жінки були частиною християнського збору.
8 Жінки відігравали важливу, хоч не домінуючу роль у поширенні християнства. Очевидно, у Маріїному великому домі, матері Марка й тітки Варнави, збирався єрусалимський збір (Дії 12:12). В її домі збирався збір саме під час великого переслідування християн (Дії 12:1-5). Чотири дочки євангеліста Пилипа мали привілей служити християнськими пророчицями (Дії 21:9; 1 Коринтян 12:4, 10).
Ставлення Павла до жінок
9. Яку пораду Павло дає відносно християнських жінок у своєму першому Посланні до коринтян, і який божественний принцип він заохочував жінок поважати?
9 Іноді Павла обвинувачують у женоненависництві, тобто, що він ненавидів жінок. Правда, Павло казав, щоб жінки служили на своєму правильному місці в християнському зборі. При звичайних обставинах жінки не мали навчати на християнських зібраннях (1 Коринтян 14:33-35). У разі, коли на зібранні не було християнського чоловіка або коли християнська жінка пророкувала під впливом святого духа, то мусила покривати собі голову. Таке покривало було «знак влади», видимий доказ того, що жінка визнавала Божий розпорядок щодо головування (1 Коринтян 11:3-6, 10).
10. У чому дехто обвинувачував апостола Павла, але як ми знаємо, що це було фальшиве обвинувачення?
10 Очевидно, Павло бачив потребу нагадати раннім християнам про ці теократичні принципи, щоб «усе було добропристойно і статечно» на християнських зібраннях (1 Коринтян 14:40). Чи це значить, що Павло ненавидів жінок, так як дехто заявляє? Зовсім ні. Чи ж Павло в останньому розділі свого Послання до римлян не передав сердечний привіт дев’ятьом християнським жінкам? Чи він не цінив глибоко працю таких жінок як Фіва, Прискилла, Трифена й Трифоса, сказавши, що вони «працювали в Господі»? (Римлян 16:1-4, 6, 12, 13, 15). І під натхненням Павло написав: «Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої,— бо всі ви один у Христі Ісусі!» (Галатів 3:27, 28). Павло дуже любив і цінив своїх християнських сестер, між якими була Лідія, котра виявила їм зразкову гостинність у час випробування (Дії 16:12-15, 40; Филип’ян 4:2, 3).
Працьовиті жінки в наш час
11, 12. (а) Як Псалом 68:12 сповняється в наш час? (б) В якому становищі опинилося багато наших сестер, і чому їм потрібні наші любов і молитви?
11 У християнському зборі сьогодні є багато жінок, що «трудяться в Господі». Статистичні дані виявляють, що «провісниць велика многота», які складають велику кількість Свідків і якими Єгова користується в цей час кінця (Псалом 68:12). Ці працьовиті християнські жінки заслужили собі гарну репутацію тим, що стараються виконувати свою роль дружин, матерів, господинь, годувальниць сім’ї, як і християнських служительок.
12 Декотрі з цих добрих сестер мають невіруючих чоловіків, і цілими днями справляються з такою ситуацією. Декотрі вже протягом багатьох років стараються бути добрими дружинами у той час як вірно служать Єгові. Таке життя нелегке, але вони терплять з надією, що чоловіки «будуть приєднані без слова» їхньою гарною християнською поведінкою. І як ціла родина радіє, коли такий чоловік прийме правду! (1 Петра 3:1, 2). Тим часом таким вірним сестрам, напевно, потрібні братня любов і молитви інших членів збору. Так як «лагідний і мовчазний дух», який вони стараються виявляти, є «дорогоцінне перед Богом», то так само їхня непохитна вірність є дуже дорогоцінною в наших очах (1 Петра 3:3-6).
13. Чому можна сказати, що наші сестри-піонери є жінками, які «трудяться в Господі», і як слід ставитися до них у зборах?
13 Можна без сумніву сказати, що сестри, які служать піонерами, дуже «трудяться в Господі». Крім проповідування багато таких сестер мусять дбати про дім, чоловіка і дітей. Декотрі працюють неповночасно, щоб постачати свої матеріальні потреби. Усе це вимагає доброго організування, рішучості, наполегливості й великого труду. Ці християнські жінки повинні відчути любов і допомогу тих, чиї ситуації не дозволяють їм служити піонерами.
14. (а) Які згадуються гарні приклади наполегливості? (б) Яких інших християнських жінок слід похвалити і чому? Згадайте деякі місцеві приклади.
14 Декотрі християнські жінки дуже завзято виконують свої піонерські обов’язки. У Канаді Грейс Лаунсбері перший раз зазнала радість піонерського служіння в 1914 році. У 1918 році, захворівши, вона перестала піонерувати. Але в 1924 році знову вступила в повночасне служіння. У час написання цієї статті вона все ще служить піонеркою на 104 році свого життя! Багато сестер-місіонерів, які навчалися в перших класах Ґілеаду, Біблійної Школи Вартової Башти, і ще вірно служать місіонерами або членами родини Бетель у Брукліні, або в одному з філіалів Товариства Вартової Башти. Усі ці християнські жінки, дійсно, всі сестри, які трудяться служачи в Бетелі, виявляють саможертовний дух і є гарними прикладами. Чи ми висловлюємо їм наше оцінювання їхньої жертовності?
Дружини подорожуючих наглядачів
15, 16. Яка група християнських жінок особливо заслуговує сердечної похвали і чому?
15 Дружини подорожуючих наглядачів також заслуговують нашої сердечної похвали й підбадьорення. Ці дорогі сестри подорожують з їхніми чоловіками від збору до збору або від району до району, щоб підбадьорювати братів духовно. Більшість цих жінок відмовилися від домашніх вигод; кожного тижня вони сплять на іншому ліжку і не завжди вигідному. Але вони радо приймають те, чим брати можуть послужити їм. Вони є гарним прикладом їхнім духовним сестрам.
16 Ці християнські жінки також є такою безцінною допомогою своїм чоловікам, як побожні жінки, які ходили вслід за Ісусом і «Йому прислуговували» (Марка 15:41). Вони не можуть багато часу проводити зі своїми чоловіками, які «мають багато праці в Господньому ділі» (1 Коринтян 15:58, НС). Декотрі з них, як, наприклад, Роза Шуміга з Франції, яка розпочала повночасну службу в 1948 році, пакували валізи своїм чоловікам і подорожували з ними 30 або 40 років. Вони охоче ідуть на самопожертви заради Єгови й своїх братів та сестер. Вони гідні нашого оцінювання, любові й молитов.
Дружини старішин
17, 18. (а) Які риси мусять розвивати дружини тих братів, які служать старійшинами й службовими помічниками? (б) На які саможертви дружини старійшин погоджуються заради Єгови та своїх братів, і як інші дружини можуть допомагати своїм чоловікам?
17 У своєму переліку якостей братів, яких можна призначати служити старійшинами й службовими слугами, апостол Павло також згадує жінок і пише: «Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому» (1 Тимофія 3:11). Правда, ця загальна порада стосується всіх християнських жінок. Але беручи до уваги зміст, то дружини братів, які призначені служити, повинні бути у цьому добрими прикладами.
18 На щастя, тисячі дружин християнських наглядачів є гарними прикладами у цьому. Вони помірковані у своїх звичках та манері одягатися, серйозно ставляться до християнського способу життя, не розносять пліток і щиро стараються бути вірними в усьому. Вони також готові саможертвувати, тому що чоловіки віддають свій час справам збору, який в іншому випадку проводили б з ними. Ці вірні християнські жінки заслуговують нашої сердечної любові і підбадьорення. У багатьох зборах більше братів, мабуть, добилися б привілеїв, якщо б їхні дружини покірно погоджувалися приносити самопожертви на добро всім.
Вірні «старші жінки»
19. Чому ми дуже оцінюємо багатьох «вірних жінок» у наших зборах і якими повинні бути наші почуття до них?
19 З того що ми навчилися про жінок, згаданих у Біблії, стає відомо, що вік не є перешкодою для вірних жінок, щоб служити Єгові. Сара, Єлисавета й Анна є гарними прикладами цього. У наш час також є багато християнських жінок похилого віку, які є гарними прикладами віри й витривалості. Крім того, вони можуть розумно допомагати молодшим сестрам і таким чином полегшувати працю старійшин. З власного досвіду в правді вони можуть давати молодшим жінкам розумні поради, що і уповноважує їх робити Святе Письмо (Тита 2:3-5). У разі, коли треба давати пораду старшій сестрі, то старійшина повинен «докоряти... немов матірок». Старійшини повинні «шанувати вдів» і, якщо постає потреба, організувати їм матеріальну допомогу (1 Тимофія 5:1-3, 5, 9, 10). Звичайно, наші дорогі сестри повинні відчувати себе бажаними, і що їх цінять у зборі.
Правителі з Христом
20. Який великий привілей був даний багатьом християнським жінкам, і чому інші вівці можуть радіти з цього?
20 Щодо раси або статі, то із Святого Письма стає ясно, що «не дивиться Бог на обличчя» (Римлян 2:10, 11; Галатів 3:28). Таким способом Єгова також вибирає правителів з його Сином у Царстві (Івана 6:44). Яким вдячним великий натовп інших овець повинен бути за те, що такі вірні жінки, як Ісусова мати Марія, Марія Магдалина, Прискилла, Трифена, Трифоса, і багато інших, які колись служили в ранньому християнському зборі, тепер царюють у Царстві, і збагачують той уряд своїм особистим розумінням жіночих почуттів і переживань! Яке ж чудове передбачення й мудрість Єгови! (Римлян 11:33-36).
21. Яке наше ставлення до «жінок, що трудяться в Господі»?
21 Ми сьогодні можемо поділяти погляди апостола Павла, коли він говорив з любов’ю та оцінюванням про «тих [жінок] хто в боротьбі за Євангелію помагали мені» (Филип’ян 4:3). Усі Свідки Єгови, як чоловіки, так і жінки, вважають за велику радістю і привілей працювати разом з «многотою провісниць», жінками, «які працювали в Господі» (Псалом 68:12; Римлян 16:12).
Запитання для повторення
◻ Як Ісус виявив, що не погоджувався з упередженням єврейських релігійних провідників відносно жінок?
◻ Як богобоязливі жінки служили Ісусові і який великий привілей декотрі з них одержали?
◻ Яку пораду дав Павло відносно жінок на зібраннях у зборі?
◻ Які сестри заслуговують особливої любові й допомоги, і чому?
◻ Яким повинно бути наше сталення до всіх жінок, що в наш час «трудяться в Господі»?