Нещасливі випадки — приречені чи випадкові?

КОЛИ Крістіна, вродлива молода натурщиця, переходила запруджену вулицю Нове де Жулю в Сан-Паулу, Бразілія, то не бачила наближаючого автобуса. Водій відчайдушно старався зупинити автобус, але не міг, переїхав Крістіну, і вбив її.

Репортаж цього трагічного випадку появився на першій сторінці бразільської газети У Естадо де С.-Паулу (29 липня 1990). Однак у Бразілії це тільки один із 50 000 нещасливих випадків із смертельним кінцем, які щороку трапляються. Тоді як тисячі людей є покалічено в таких випадках, то багато не є пошкоджені. Але, чому ця молода дівчина зазнала аварію й вмерла? Чи вона була приречена на смерть того дня?

Багато людей казали б, що це приречення долі. Вони вірять у долю, тобто вважають, що великі події, як, наприклад, час смерті є приречені. З цього погляду, наприклад, зародилися ось які вислови: «Ніхто не може боротися проти долі»; «Настав його час»; «Хай буде що буде». Чи такі широко відомі вислови хоч трохи відображують правду? Чи ми є цілком залежні від долі?

Фаталізм, або поняття, що всі події є заздалегідь визначені, поширювався серед давніх греків і римлян. У наш час ця ідея сильно виявляється в багатьох релігіях. Іслам, наприклад, дотримується слів Корану: «Жодна душа не може померти без дозволу Аллаха й помирає тільки у визначений час». Серед так званих християн віра в долю також дуже поширилася і їй сприяла доктрина приречення, Жана Кальвіна. Тому духівництво часто каже засмученим родичам, що якийсь нещасливий випадок був «Божою волею».

Однак вірити, що нещасливі випадки трапляються через долю, суперечить розсудливості, життєвому досвіду й логічності. По-перше, автомобільні аварії не можуть бути від Бога, тому що дослідження справи часто виявляє зовсім логічну причину на аварію. Крім того, статистичні дані ясно показують, що бути обережним, наприклад, пристебнутися ременем до сидіння в автомобілі, дуже зменшує можливість смертельних випадків. Чи будь-яка обережність перешкоджала б здійсненню Божої волі?

Віра в долю шкідливо впливає на людину. Чи ж вона не заохочує до нерозсудливих вчинків, як наприклад, нехтування дозволеної швидкості й вуличних знаків або водіння автомобіля під впливом алкоголю чи наркотиків? Більш серйозним є те, що віра в фаталізм спонукує декотрих людей винуватити Бога за нещасливі випадки. Ставши розгніваними та безпорадними й будучи переконані, що Бог не турбується ними, дехто навіть може утрачати віру. Поет Емерсон гарно висловився про це коли сказав: «Найгіркіший, трагічний елемент у житті є віра в жорстоку Долю або приречення».

Але що Біблія говорить про лиха й нещасливі випадки? Чи вона дійсно вчить, що вони бувають внаслідок долі? Крім того, що вона говорить про можливість на спасіння? Чи ми можемо вирішувати це самі для себе?

[Вставка на сторінці 4]

«Найгіркіший, трагічний елемент у життті є віра в жорстоку Долю або приречення» (Ралф-Уолдо Емерсон).