Чим можна віддячувати Єгові?

ЄГОВА БОГ є найкращим прикладом давання. Він дав людству «життя, і дихання, і все» (Дії 17:25). Бог наказує Своєму сонцю сходити над злими й добрими людьми (Матвія 5:45). Так, Єгова дає «нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнює їжею й радощами серця наші» (Дії 14:15​-17). «Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил» (Якова 1:17).

Крім усіх матеріальних подарунків, Бог посилає духовне світло й правду (Псалом 43:3). Вірні слуги Єгови одержують велике благословення духовної поживи, яку Він постачає своєчасно через «вірного й мудрого раба» (Матвія 24:45​-47). Ми можемо мати користь з Божого духовного постачання, тому що Він уможливив грішним, вмираючим людям примиритися з Ним. Як? Він послав Свого Сина, Ісуса Христа віддати Своє життя за багатьох людей (Матвія 20:28; Римлян 5:8​-12). Який же чудовий подарунок від люблячого Бога, Єгови! (Івана 3:16).

Чи можна якось відплатити Йому?

Багато століть перед постачанням викупу, один натхненний псалмописьменник так глибоко оцінював милосердя, визволення і допомогу від Бога, що сказав: «Чим я відплачу Господеві [Єгові, НС] за всі добродійства Його на мені? Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє Ім’я [Єгови, НС]! Присяги свої Господеві [Єгові, НС] я виконаю перед усім народом Його» (Псалом 116:12​-14).

Якщо ми від усього серця присвятили себе Єгові, то покликаємо Його Ім’я з довір’ям і виконуємо свої присяги. Будучи Свідками Єгови, ми можемо благословити Єгову вихвалянням Його й проголошуванням звістки про Його Царство (Псалом 145:1, 2, 10​-13; Матвія 24:14). Але ми не можемо збагачувати Бога, бо все є Його власністю, і ми не можемо відплатити Йому за користь, яку одержуємо від Нього (1 Хронік 29:14​-17).

Грошовими пожертвами на поширення інтересів Царства неможливо віддячувати Єгові або збагачувати Його. Однак таким даванням виявляємо нашу любов до Бога. З несамолюбних грошових дарунків, не щоб придбати собі хвалу або оголосити свою добрість, але з щедрого бажання поширювати правдиве поклоніння, бувають радість і благословення від Єгови (Матвія 6:1​-4; Дії 20:35). Коли людина буде регулярно відкладати трохи свого матеріального майна підтримувати правдиве поклоніння й допомагати достойним, то не пропустить нагоди брати участь у цьому привілею і за це буде щасливою (1 Коринтян 16:1, 2). Чи це робиться даванням десятин?

Чи потрібно давати десятину?

Єгова сказав через Свого пророка Малахію: «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте,.. чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір» (Малахії 3:10). В іншому перекладі каже: «Приносьте всі десятини до комори» (Хоменко).

Десятина — це десята частина чогось, 10 процентів, яку дається або платиться як данину. Десятини головно стосуються релігійних цілей. Десяту частину доходу дається підтримувати поклоніння.

Патріарх Авраам (Аврам) дав цареві-священикові, Мелхиседекові з міста Салима, десяту частину здобичі своєї перемоги над Кедор-Лаомером і його союзниками (Буття 14:18​-20; Євреїв 7:4​-10). Пізніше, Яків дав клятву віддати Богові десяту частину свого майна (Буття 28:20​-22). В обох цих випадках десята частина давалася добровільно, тому що в тих ранніх євреїв не було законів зобов’язувати їх давати десятину

Давання десятини під Законом

Будучи людьми Єгови, Він дав ізраїльтянам закони про давання десятин. Ці десятини, очевидно, платилися двома десятими частинами річного доходу, хоч декотрі вчені думають, що десятини платилися тільки раз на рік. У рік шабашу не платили десятин, бо в тому році не сподівалися доходу (Левит 25:1​-12). Десятини давалися в додаток до первоплодів, яких жертвували Богові (Вихід 23:19).

Десяту частину земельних плодів і фруктів і здається, десяту частину новонароджених з рогатої худоби й овець, давали левітам у храмі, у яких не було земельної власності. А вони в свою чергу давали частину одержаного, на підтримку священства ааронського походження. Очевидно, вибивали дзерно з колосся і з плодів виноградної лози та оливкового дерева робили вино й олію а тоді давали десятину. Якщо ізраїльтянин бажав, то міг давати гроші замість плоди, з умовою, що додасть одну п’яту їхньої вартості (Левит 27:30​-33; Числа 18:21​-30).

Також здається відкладали іншу десятину, якою звичайно користувалася родина тоді, як народ збирався на народні свята. А що, коли б було задалеко перевозити десятину до Єрусалима? У такому разі зерно, нове вино, олію й тварини продавали за гроші, яких легко перевозити (Повторення Закону 12:4​-18; 14:22​-27). На закінченні кожного третього й шостого року семирічного шабашу, відкладали десятину левітам, іноземцям, удовам і сиротам (Повторення Закону 14:28, 29; 26:12).

Закон не вимагав кари, коли б ізраїльтянин не давав десятини. Навпаки, Єгова зобов’язав людей морально давати десятину. Іноді ізраїльтяни мусили визнавати перед Ним, що повністю віддали Йому десятину (Повторення Закону 26:13​-15). Все, яке несправедливо не віддали Єгові вважалося як украдене від Нього (Малахії 3:7​-9).

Давання десятин не обтяжувало ізраїльтян. По суті, коли ізраїльтяни додержували ці закони, то багатіли. Десятинами підтримувалося правдиве поклоніння і, щоб не ставити надмірного наголосу на спосіб як робити матеріальні пожертви. Отже всі ізраїльтяни користали з цього розпорядку давати десятину. Чи християнам теж слід давати десятину?

Чи християни мусять давати десятину?

Давання десятини вже якийсь час було звичаєм у так званому християнстві. Американська енциклопедія заявляє: «Воно [давання десятини]... поступово стало загальним у 6-му столітті. У 567 році Рада Турса й в 585 році друга Рада Макона обстоювали давання десятин... Зловживання поширилося, особливо тоді, коли право збирати десятини часто давали або продавали мирянам. З обранням папи Григорія VII, цю практику оголосили незаконною. Тоді багато мирян віддали монастирям і відділам кафедральних соборів свої права на збирання десятин. Реформація не скасувала давання десятин, і ця практика продовжувалася в римсько-католицькій церкві, як і протестантських країнах». Давання десятини зовсім скасували або поступово замінили в різних країнах і мало релігій тепер вимагають десятини.

Чи від християн вимагається десятини? У своєму алфавітному покажчику слів у Біблії, Олександр Круден сказав: «Ні наш Спаситель, ні Його апостоли не наказували давання десятини». Християни не є під наказом давати десятину. Сам Бог скасував Мойсеїв Закон з розпорядком давати десятину, прибивши його до Ісусового стовпа тортур (Римлян 6:14; Колосян 2:13, 14). Замість вимагати визначеної суми оплачувати витрати збору, християни добровільно жертвують.

Шануйте Єгову своїми дорогоцінностями

Якщо християнин із своєї волі бажає дати десяту частину свого доходу поширювати правдиве поклоніння, то звичайно, Біблія не заперечує таких пожертв. У листі разом з пожертвою, 15-ти літній юднак у Папуа — Новій Гвінеї написав: «Ще за мого дитинства батько часто наказував: «Як колись будеш працювати, то мусиш дати первоплід Єгові». Я пам’ятаю слова Приповістей 3:1, 9, які кажуть, що конче треба шанувати Єгову первоплодом. Я обіцяв робити це й тепер мушу виконувати обіцянку. З великої радості висилаю вам ці гроші на підтримування інтересів Царства». Біблія не вимагає від християн такої обіцянки. Проте щедре жертвування є чудовий спосіб виявляти сильне бажання підтримувати правдиве поклоніння.

Християнин може вирішити не визначати точної суми своїх пожертв на підтримку поклоніння Богові Єгові. Наприклад, на конгресі Свідків Єгови дві старші сестри обговорювали різні способи, якими можна жертвувати на інтереси Царства. Щодо обідів на конгресі, одна 87-ти літня сестра запитала, скільки їжа коштує, щоб зробити відповідну пожертву. Старша, 90 ти літня, відповіла: «Дайте стільки, скільки обід, на вашу думку, коштує і трохи більше». Яку ж правильну точку зору ця сестра виявила!

Тому що люди Єгови повністю присвятили себе служити Йому, то з радістю жертвують гроші й інші предмети підтримувати правдиве поклоніння. (Порівняйте 2 Коринтян 8:12). По суті, християнський спосіб давання дає нагоду виявляти глибоке оцінювання до поклоніння Єгові. Таке давання не обмежується десятиною або десятою частиною і під деякими обставинами людина буде спонукана дати більше на поширення інтересів Царства (Матвія 6:33).

Апостол Павло сказав: «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє,— не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає» (2 Коринтян 9:7). Якщо ви з радістю щедро жертвуєте поширювати інтереси правдивого поклоніння, то вам пощастить, бо в мудрій приповідці говориться так: «Шануй Господа [Єгову, НС] із маєтку свого, і з початку всіх плодів своїх,— і будуть комори твої переповнені ситістю, а чавила твої будуть переливатись вином молодим» (Приповістей 3:9, 10).

Ми не можемо збагачувати Всевишнього. Йому належать золото і срібло, худоба з тисячі гір і безліч цінностей (Псалом 50:10​-12). Ми ніколи не зможемо відплатити Богові за всі Його користі нам. Але ми можемо виявляти наше глибоке оцінювання до Нього, як і привілею виконувати святе служіння Йому на хвалу, упевнені, що хто щедро жертвує на інтереси правдивого поклоніння і шанує живого й щедрого Бога, Єгову, одержує велике благословення (2 Коринтян 9:11).

[Рамка на сторінці 29]

ЯК ДЕКОТРІ ЖЕРТВУЮТЬ НА ІНТЕРЕСИ ЦАРСТВА

◻ ПОЖЕРТВИ НА ВСЕСВІТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ: Багато-хто відкладає певну суму грошей, які кидають до скриньки на пожертви з ярликом: «Пожертви на всесвітню діяльність (Матвія 24:14)». Кожного місяця збори відсилають пожертви до всесвітнього адміністративного центру в Брукліні (Нью-Йорк) або до найближчого філіалу.

◻ ДАРУНКИ: Добровільні грошові дарунки можна надсилати прямо до Товариства Вартової Башти на цю адресу: Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania, 25 Columbia Heights, Brooklyn, New York 11 201 або до місцевого філіалу Товариства. Дорогоцінності також можна дарувати. З кожною пожертвою треба написати короткого листа й пояснити, що це добровільна пожертва.

◻ РОЗПОРЯДОК НА УМОВНІ ПОЖЕРТВИ: Гроші можна надсилати Товариству Вартової Башти за умовою, що в разі потреби, ті гроші будуть повернені жертвувателеві.

◻ СТРАХУВАННЯ: Можна найменувати Товариство Вартової Башти як спадкоємець вашого поліса страхування життя або пенсійного плану. Повідоміть Товариство якщо це ваше бажання.

◻ БАНКОВІ КОНТО: Банкові конто, сертифікати депозиту або особисті пенсійні конто можна дати в розпорядження або в разі смерті Товариству Вартової Башти згідно з вимогами місцевих банків. Треба повідомити Товариство про такий розпорядок.

◻ АКЦІЇ Й БОНИ: Акції і бони можна жертвувати Товариству Вартової Башти як прямий дарунок або за умовою, що дохід буде платитися жертвувателеві.

◻ НЕРУХОМЕ МАЙНО: Продажне нерухоме майно можна жертвувати Товариству Вартової Башти, як прямий дарунок або за умовою, що жертвуватель буде жити на ньому ціле своє життя. Перше треба порадитися в Товариства про такий розпорядок.

◻ ЗАПОВІТИ Й КРЕДИТИ: Майно або гроші можна заповідати Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania, законним заповітом, або можна намітити Товариство спадкоємцем тресту. Коли жертвуватель заповідає трест релігійній організації, то може скористати щодо податку. Копію заповіту або трестів треба надіслати Товариству.

Якщо хочете більше інформації або поради в цих справах, то пишіть до: Treasurer’s Office, Watch Tower Bible and Tract Society of Pennsylvania, 25 Columbia Heights, Brooklyn, New York 11 201 або до місцевого філіалу.