Чому дехто є народженим знову

«КОЛИ ХТО не народиться згори [знову, НС], то не може побачити Божого Царства» (Івана 3:3). Ці слова інтригували й заплутували багатьох людей, відколи Ісус Христос промовив їх понад 1900 років тому.

Щоб правильно зрозуміти Ісусові слова про народження знову, спершу треба відповісти на такі питання: Який є Божий намір щодо людства? Що стається з душею, коли людина помирає? Що повинно зробити Боже Царство?

Божий намір щодо людства

Перша людина, Адам, була створена досконалим людським сином Божим (Луки 3:38). Бог Єгова ніколи не планував, щоб Адам помер. Адам та його дружина Єва мали перспективу привести на світ безгрішну людську родину, яка жила б вічно і наповнювала б райську землю (Буття 1:28). Смерть не була частиною Божого початкового наміру для чоловіка та жінки. Вона з’явилася серед людей тільки внаслідок бунту проти божественного закону (Буття 2:15​-17; 3:17​-19).

Цей бунт порушив великі моральні спірні питання: правомірність Божого суверенітету і здатність людей залишитися вірними його законам. Для вирішення цих спірних питань потрібен був час. Але намір Бога Єгови щодо людства не змінився, і Бог не може потерпіти невдачу в тому, що він планує зробити. Він збирається наповнити землю досконалою людською родиною, яка втішатиметься вічним життям у Раю (Псалом 37:29; 104:5; Ісаї 45:18; Луки 23:43). Ми повинні мати на увазі цю важливу істину, розглядаючи Ісусові слова про народження знову.

Що стається з душею, коли людина помирає?

Не знаючи того, що Божий святий дух відкрив письменникам Біблії, грецькі філософи намагалися знайти зміст життя. Вони не могли повірити, що людина повинна жити всього кілька років, часто в жалюгідних умовах, і тоді припинити існування. У цьому вони мали рацію. Але у своїх висновках про перспективи людини після смерті вони помилялися. Вони зробили висновок, що людське існування в якійсь іншій формі продовжується після смерті, що всередині кожного є безсмертна душа.

Євреї та особи, що визнавали християнство, знаходилися під впливом таких поглядів. У книжці «Небо: історія» говориться: «Де б розпорошені євреї не зустрічали грецьких інтелектуалів, там порушувалося питання про безсмертя душі... Грецькі доктрини про душу,— продовжує книжка,— справили значний вплив на іудейські і, у свою чергу, християнські вірування... Створивши унікальний синтез платонівської філософії та біблійної традиції, Філон [іудейський філософ з Александрії; жив у І-му столітті] приготував шлях для пізніших християнських мислителів».

У що вірив Філон? Та сама книжка продовжує: «За його уявленнями, смерть відновлює душу до її початкового стану, в якому вона перебуває ще до народження. Оскільки душа належить до духовного світу, життя в тілі стає нічим, окрім короткого, часто нещасного епізоду». Однак «до народження» Адам перебував у стані небуття. Згідно з біблійним описом, Бог ніколи не планував автоматичного перенесення в якусь іншу реалію смерті, начебто земля була тільки перехідним етапом до вищого або нижчого рівня існування.

Біблія, Боже натхнене духом Слово, не вчить про те, що людська душа є безсмертною. Святе Письмо ні разу не вживає виразу «безсмертна душа». Воно заявляє, що Адам був створений як душа, не разом з душею. У книзі Буття 2:7 говориться: «І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її,— і стала людина живою душею». Людство ніколи не зустрічало перспективи вічного життя в небі чи вічних мук у вогненному пеклі. Біблія показує, що душа, або особа, яка помирає, не має жодного свідомого існування (Псалом 146:3, 4; Екклезіястова 9:5, 10; Єзекіїля 18:4). Отже, філософи мали небіблійні погляди на душу. Нам потрібно остерігатися обманних ідей, що можуть затуманити наше розуміння Ісусових слів про народження знову.

Народжені знову, щоб правити як Царі

Ісус говорив Никодимові, що ті, хто є «народженими знову... входять в царство Боже» (Івана 3:3​-5, НС). Що таке Царство? На зорі людської історії Бог Єгова символічною мовою попередив про свій намір використати особливе «насіння», тобто майбутнього правителя, для того, щоб розчавити голову стародавньому Змı́ю — Сатані Дияволу (Буття 3:15; Об’явлення 12:9). Поступово Святе Письмо виявило, що «насіння» — це Ісус Христос, який править із співволодарями у винятковому вияві Божого суверенітету — Месіанському Царстві (Псалом 2:8, 9; Ісаї 9:5, 6; Даниїла 2:44; 7:13, 14). Це і є небесне Царство, уряд у небі, який оправдає суверенітет Єгови і визволить людство від полону гріха та смерті (Матвія 6:9, 10).

Співправителі Ісуса — це 144 000, викуплені з людства (Об’явлення 5:9, 10; 14:1​-4). Бог вибрав деяких осіб з недосконалої родини Адама, щоб вони стали тими «святими Всевишнього», які правлять з Христом у Месіанському Царстві (Даниїла 7:27; 1 Коринтян 6:2; Об’явлення 3:21; 20:6). Ці чоловіки й жінки непохитно вірять в Ісуса Христа, який сказав, що вони будуть «народжені знову» (Івана 3:5​-7, НС). Як і чому відбувається це народження?

Ці особи були охрещені у воді як Христові послідовники. На основі Ісусової викупної жертви Бог простив їм гріхи, проголосив їх праведними і прийняв як духовних синів (Римлян 3:23​-26; 5:12​-21; Колосян 1:13, 14). Апостол Павло говорить до таких осіб: «Взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: «Авва, Отче!» Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми — діти Божі. А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись» (Римлян 8:15​-17).

Як послідовники Христа, вони мали нове народження, тобто новий початок у житті. Результатом була переконаність у тому, що вони поділятимуть небесний спадок з Ісусом (Луки 12:32; 22:28​-30; 1 Петра 1:23). Апостол Петро описав це переродження таким чином: «[Бог] великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа, на спадщину нетлінну й непорочну та нев’янучу, заховану в небі для вас» (1 Петра 1:3, 4). Це нове життя в небі стає можливим для таких осіб тому, що Бог воскрешає їх так, як воскресив Ісуса (1 Коринтян 15:42​-49).

А що з землею?

Це не означає, що всі слухняні люди будуть зрештою народжені знову, щоб піти з землі на небо. Така помилкова ідея нагадує погляди таких філософів, як Філон, який навчав, що «життя в тілі [є] нічим, окрім короткого, часто нещасного епізоду». Але все в порядку з початковим земним творінням Бога Єгови (Буття 1:31; Повторення Закону 32:4).

Людське життя не мало бути коротким і болісним. Ісус Христос та особи, народжені знову, щоб служити з ним царями та священиками в небі, усунуть усі шкідливі наслідки бунту Сатани (Ефесян 1:8​-10). Через них — обіцяне «насіння Авраама» — «усі народи землі будуть... благословляти себе» (Галатів 3:29; Буття 22:18). Для слухняного людства це означатиме життя на райській землі, що буде далеко не таким, як коротке, наповнене стражданням, існування сьогодні (Псалом 37:11, 29; Об’явлення 21:1​-4).

Хто матиме користь?

Серед тих, що матимуть користь із Божого благословення, будуть воскреслі померлі, які повірять в Ісусову викупну жертву (Івана 5:28, 29; Дії 24:15). Більшість з них ніколи не вчилися про Бога та Христа і тому не могли виявити віри в Ісуса. Серед воскреслих будуть такі вірні люди, як Іван Хреститель, який помер ще перед тим, як Ісусова смерть відкрила дорогу до небесного життя (Матвія 11:11). Окрім них, «великий натовп... з усякого люду... виправ одіж свою, та вибілив її в крові Агнця...», Ісуса Христа. Вони позитивно відгукуються на працю проповідування Царства, очолювану Ісусовими народженими знову «братами», і переживуть Божу війну Армагеддон, щоб жити на очищеній землі (Об’явлення 7:9​-14; 16:14​-16; Матвія 24:14; 25:31​-46). Таким чином, Бог забезпечить спасіння мільйонам, хоча вони і не є народженими знову, щоб правити з Христом у небі (1 Івана 2:1, 2).

Чи ви будете серед тих, які успадкують життя на райській землі? Це можливо, якщо ви вірите в жертву Ісуса Христа і встановите активний зв’язок зі збором правдивих християн. Він не зіпсований філософіями, але залишився «стовпом і підвалиною правди». (1 Тимофія 3:15; порівняйте з Івана 4:24; 8:31, 32). Тоді ви зможете чекати на чудове майбутнє, коли народжені знову сини Божі правитимуть у небі і всі Божі земні діти будуть повернені до досконалості на чудовій райській землі. Отже, скористайтесь нагодою жити у новому світі вічних благословень (Римлян 8:19​-21; 2 Петра 3:13).

[Ілюстрація на сторінці 6]

Адамові ніколи не було надано можливості вибирати вічне життя в небі чи вічні муки у вогненному пеклі.