Як ми можемо до віри додати чесноту?
«Покажіть у вашій вірі чесноту» (2 ПЕТРА 1:5).
1, 2. Чому слід сподіватися, що люди Єгови діятимуть чеснотливо?
ЄГОВА завжди діє у чеснотливий спосіб. Він робить те, що праведне і добре. Тому апостол Петро міг сказати про Бога як про того, хто покликав помазаних християн своєю «славою і чеснотою». Точне знання про їхнього чеснотливого небесного Отця показало їм те, що було потрібно для життя у справжній боговідданості (2 Петра 1:2, 3).
2 Апостол Павло заохочував християн «бути наслідувачами Богові, як улюблені діти» (Ефесян 5:1). Поклонникам Єгови слід у будь-якій ситуації діяти так чеснотливо, як їхній небесний Отець. Але що таке чеснота?
Що таке чеснота
3. Як визначається слово «чеснота»?
3 Сучасні словники визначають слово «чеснота» як «високу моральну якість, доброту». Це «правильні дії та мислення, добрий характер». Чеснотлива особа є праведною. Чеснотою теж називають «відповідність нормам правильного». Безумовно, християнська «норма правильного» визначається Богом і пояснюється у його Святому Слові, Біблії.
4. Які риси, згадані в 2 Петра 1:5—7, слід розвивати християнам?
4 Справжні християни підкоряються Божим праведним нормам і відгукуються на його цінні обіцянки, виявляючи віру. Вони також слухаються Петрової поради: «Докладіть усі ваші старання і зрощуйте у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання, у пізнанні — стриманість [самовладання, НС], у стриманості терпеливість [витривалість, НС], у терпеливості побожність [боговідданість, НС], у побожності братолюбство, в братолюбстві загальну любов» (2 Петра 1:5—7, Хоменко). Християнин мусить наполегливо працювати, щоб розвивати ці риси. Це не є справою кількох днів чи років, треба докладати зусиль протягом цілого життя. Адже нелегким завданням є вже сама потреба додати до віри чесноту!
5. Що таке чеснота з біблійного погляду?
5 Лексикограф М. Р. Вінсент говорить, що початкове класичне значення грецького слова, перекладеного словом «чеснота», була «висока якість будь-якого роду». Петро використав форму множини, коли сказав, що християни повинні були проголошувати «чесноти» Божі, тобто високі якості (1 Петра 2:9). У біблійному значенні чеснота вживається не у значенні пасивної риси, але «моральної сили, моральної енергії, сили душі». Згадуючи про чесноту, Петро мав на увазі хоробру моральну якість, яку Божим служителям слід виявляти і підтримувати. Однак, оскільки ми недосконалі, чи для нас взагалі можливо поводитися чеснотливо в Божих очах?
Недосконалі, однак чеснотливі
6. Чому можна сказати, що хоча ми недосконалі, то також можемо діяти чеснотливо в Божих очах?
6 Оскільки ми маємо успадковану недосконалість і гріх, то, можливо, цікавимося, як же нам справді поводитися чеснотливо в Божих очах (Римлян 5:12). Нам обов’язково потрібно допомоги Єгови, якщо ми хочемо мати чисте серце, з якого походять чеснотливі думки, слова та дії. (Порівняйте Луки 6:45). Згрішивши з Вірсавією, розкаяний псалмоспівець Давид благав: «Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови» (Псалом 51:12). Давид отримав Боже прощення і допомогу, необхідну для того, щоб триматися чеснотливого способу життя. Тому, якщо ми серйозно згрішили, але з розкаянням прийняли допомогу від Бога та старійшин збору, ми можемо повернутися на чеснотливу путь і залишитися на ній (Псалом 103:1—3, 10—14; Якова 5:13—15).
7, 8. а) Що необхідно для того, щоб залишитися чеснотливими? б) Що допомагає християнам бути чеснотливими?
7 Через успадковану гріховність ми мусимо вести постійну внутрішню боротьбу, щоб діяти згідно з вимогами чесноти. Якщо ми хочемо залишатися чеснотливими, нам не можна дозволяти собі ставати рабами гріха. Навпаки, ми мусимо бути «рабами праведности», завжди думати, говорити і діяти у чеснотливий спосіб (Римлян 6:16—23). Звичайно, наші плотські бажання та гріховні нахили сильні, тому виникає конфлікт між ними та чеснотою, якої вимагає від нас Бог. Що слід робити?
8 По-перше, нам потрібно дотримуватися керівництва святого духу Єгови, тобто діючої сили. Тому нам слід слухатися Павлової поради: «Духом живіть, і ви не будете чинити похоті плотської, бо плоть бажає противного духові, а дух — противного плоті: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хотіли б» (Галатів 5:16, 17, Філарет). Так, спонукою до праведності є Божий дух, а керівництвом для правильної поведінки — його Слово. У нас є також допомога люблячої організації Єгови та поради «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45—47). Таким чином, ми можемо успішно боротися з гріховними схильностями (Римлян 7:15—25). Звичайно, коли з’являється нечиста думка, нам слід негайно позбутися її і молитися до Бога про допомогу відкинути спокусу діяти нечеснотливо (Матвія 6:13).
Чеснота й наші думки
9. Якого мислення вимагає чеснотлива поведінка?
9 Чеснота починається зі способу мислення. Щоб мати божественне схвалення, нам слід думати про праведні, добрі та чеснотливі речі. Павло сказав: «Браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала,— думайте про це!» (Филип’ян 4:8). Нам потрібно зосереджувати свої думки на праведних, чистих справах, і все, чому бракує чесноти, не повинно приваблювати нас. Павло міг сказати: «Чого ви навчились, що прийняли й чули та бачили в мені [у зв’язку зі мною, НС],— робіть те». Якщо ми будемо такі, як Павло,— чеснотливі в думках, мові, та ділах, то будемо добрими друзями, служитимемо хорошим прикладом християнського життя і «Бог миру буде з нами» (Филип’ян 4:9, Дерк.).
10. Як особисте застосування слів з 1 Коринтян 14:20 допоможе нам залишатися чеснотливими?
10 Якщо ми бажаємо залишатися чеснотливими в думках і таким чином задовольняти небесного Отця, нам необхідно слухатися Павлової поради: «Не будьте дітьми розумом: на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні» (1 Коринтян 14:20, Філ.). Це означає, що, як християни, ми не намагаємося пізнавати зло або набувати досвід у поганих речах. Замість того щоб дозволяти своїм розумам псуватися, ми мудро вибираємо залишатися недосвідченими та невинними у цьому відношенні, як діти. У цей самий час ми повністю розуміємо, що неморальність та злі вчинки є гріховними в очах Єгови. Палке бажання з усього серця задовольняти його своєю чеснотою принесе нам користь, бо воно спонукуватиме нас уникати нечистих форм розваг та інших псуючих впливів цього світу, що лежить у силі Сатани (1 Івана 5:19).
Чеснота і наша мова
11. Якої мови вимагає чеснота і який приклад подають нам у цьому Бог Єгова та Ісус Христос?
11 Якщо наші думки чеснотливі, це повинно мати сильний вплив на те, що́ ми говоримо. Чеснотливість вимагає чистої, здорової, правдивої та підкріпляючої мови (2 Коринтян 6:3, 4, 7). Єгова є «Богом правди» (Псалом 31:6). Він правдивий у всіх своїх ділах, і його обіцянки є певними, оскільки він не може обманювати (Числа 23:19; 1 Самуїла 15:29; Тита 1:2). Божий Син Ісус Христос «повний благодаті та правди». Коли він був на землі, то завжди говорив правду, яку отримав від Отця (Івана 1:14; 8:40). Більше цього, Ісус «не вчинив... гріха, і не знайшлося в устах Його підступу» (1 Петра 2:22). Якщо ми є справжніми служителями Бога і Христа, ми будемо правдивими в мові і праведними в поведінці, ніби «підперезавши стегна свої правдою» (Ефесян 5:9; 6:14).
12. Якої мови нам слід уникати, якщо хочемо бути чеснотливими?
12 Якщо ми чеснотливі, існують деякі різновиди мови, яких нам слід уникати. Ми будемо керуватися наступною Павловою порадою: «Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою». «А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим, і гидота [ганебна поведінка, НС], і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування» (Ефесян 4:31; 5:3, 4). Іншим буде приємно перебувати в нашому товаристві, тому що наші праведні серця спонукують нас уникати нехристиянської мови.
13. Чому християни повинні контролювати свій язик?
13 Бажання задовольняти Бога і говорити те, що чеснотливе, допоможе нам контролювати свій язик. Через гріховні схильності ми всі деколи спотикаємося. Однак учень Яків каже, що, коли «коням вкладаємо уздечки до рота», вони слухняно йдуть, куди ми скеровуємо. Тому нам слід докладати зусиль, щоб стримувати свій язик і говорити тільки те, що чеснотливе. Безконтрольний язик — «як світ неправости» (Якова 3:1—7). Усі злі риси цього безбожного світу пов’язані з непогамовним язиком. Він відповідальний за такі руїнницькі речі, як фальшиве свідчення, кривда та лихослів’я (Ісаї 5:20; Матвія 15:18—20). Коли буйнний язик говорить образливо, різко або зводить наклепи, він наповнений смертельною отрутою (Псалом 140:4; Римлян 3:13; Якова 3:8).
14. Якої подвійності у мові мусять уникати християни?
14 Як показав Яків, було б непослідовно «благословляти Бога», говорячи про нього добре, а потім зловживати язиком і «проклинати людей», бажаючи їм зла. Який же гріх співати хвалу Богові на зібраннях, а тоді виходити і погано говорити про своїх співвіруючих! Солодка і гірка вода не може виходити з того самого джерела. Якщо ми служимо Єгові, інші мають право сподіватися, що ми говоритимемо чеснотливі, а не огидні слова. Тому остерігаймося недоброї мови і завжди стараймося говорити те, що піде на користь нашим друзям і підкріпить їх духовно (Якова 3:9—12).
Чеснота і наші дії
15. Чому це так важливо не вдаватися до лукавства?
15 Оскільки думки і мова християн повинні бути чеснотливими, що можна сказати про дії? Єдиний спосіб набути Божого схвалення — це бути чеснотливим у поведінці. Залишивши чесноту, вдавшись до лукавства та обману, служителі Єгови не можуть по праву думати, що це буде прийнятним для Бога. У Приповістей 3:32 говориться: «Бридить Господь крутіями, а з праведними в Нього дружба». Якщо ми дорожимо своїми взаєминами з Богом Єговою, ці глибокі слова повинні стримувати нас від шкідливих та лукавих задумів. Адже серед семи речей, огидних душі Єгови, є «серце, що кує лихі задуми»! (Приповістей 6:16—19, Хом.) Тому уникаймо таких дій і робімо те, що чеснотливе, щоб воно було на користь іншим людям і на славу нашому небесному Отцеві.
16. Чому християнам не слід вдаватися до лицемірства?
16 Виявляння чесноти вимагає від нас чесності (Євреїв 13:18). Лицемірна особа, вчинки котрої не відповідають її словам, не є чеснотливою. Грецьке слово гі·по·крі·те́с, перекладене словом «лицемір», означає «той, хто відповідає», і відноситься також до сценічного актора. Оскільки грецькі та римські актори носили маски, це слово почали образно вживати до осіб, які вели себе удавано. Лицеміри — «невірні». (Порівняйте Луки 12:46 з Матвія 24:50, 51). Лицемірство (гі·по́·крі·сіс) може також стосуватися злісності та хитрощів (Матвія 22:18; Марка 12:15; Луки 20:23). Як сумно, коли довірливу особу обманюють усмішками, лестощами та удаваними вчинками! А як приємно, коли ми знаємо, що маємо справу з християнами, гідними довір’я. До того ж Бог благословляє нас за чеснотливість і нелицемірність. Він схвалює тих, які проявляють «нелицемірну братерську любов» і мають «нелицемірну віру» (1 Петра 1:22; 1 Тимофія 1:5).
Чеснота — доброта на ділі
17, 18. Як ми будемо поводитися з іншими, якщо виявляємо плід духу доброту?
17 Якщо ми додаємо до своєї віри чесноту, ми будемо старатися уникати думок, слів та вчинків, неприйнятних для Бога. Однак виявляння християнської чесноти також вимагає, щоб ми практикували доброту на ділі. У дійсності чесноту навіть називають добротою. А доброта є плодом святого духу Єгови, не просто людських зусиль (Галатів 5:22, 23). Якщо ми проявляємо плід духу доброту, ми матимемо спонуку добре думати про інших людей і хвалити їх за добрі риси, незважаючи на всі їхні недосконалості. Чи вони вірно служили Єгові протягом багатьох років? Тоді нам слід виявляти до них повагу і добре відзиватися про них та про їхнє служіння Богові. Наш небесний Отець звертає увагу на любов, яку вони виявляють до його імені, та на їхні чеснотливі діла віри, отже, нам теж слід так робити (Неемії 13:31б; Євреїв 6:10).
18 Чеснота робить нас терпеливими, чуйними, співчутливими. Якщо у нашого співпоклонника горе або депресія, ми будемо потішати його і намагатимемось заспокоїти, подібно як наш небесний Отець потішає нас (2 Коринтян 1:3, 4; 1 Солунян 5:14). Ми співчуваємо тим, хто сумує, можливо, через смерть улюбленої особи. Якщо ми можемо зробити що-небудь, щоб полегшити їхні страждання, ми зробимо це, тому що дух, сповнений чесноти, спонукує до дій, що виявляють любов і доброзичливість.
19. Як до нас будуть ставитися інші, якщо наші думки, слова та діла будуть чеснотливими?
19 Так само як ми благословляємо Єгову, коли добре про нього говоримо, інші люди теж будуть благословляти нас, якщо ми чеснотливі в думках, словах та діях (Псалом 145:10). Мудре прислів’я каже: «Благословення над головою праведника; уста безбожних таять насильство» (Приповістей 10:6, Хом.). Злій, насильній особі бракує чесноти, яка спонукувала б інших любити її. Така особа пожинає те, що сіє, бо люди не можуть чесно благословляти її, схвально відзиваючись про неї (Галатів 6:7). Наскільки ж краще тим, які думають, говорять та діють чеснотливо як служителі Єгови! Вони завойовують любов, довір’я та повагу інших людей, спонуканих благословляти їх і добре про них говорити. Крім того, їхня побожна чеснота приносить їм безцінне благословення Єгови (Приповістей 10:22).
20. Який вплив можуть мати чеснотливі думки, слова та діла у зборі людей Єгови?
20 Чеснотливі думки, слова та діла обов’язково приноситимуть користь зборові людей Єгови. Коли співвіруючі поважають одні одних у серцях і розумах, серед них процвітає братерська любов (Івана 13:34, 35). Чеснотлива мова, включаючи щиру похвалу та підбадьорення, сприяє теплому почуттю співпраці та єдності (Псалом 133:1—3). Сердечні, чеснотливі дії спонукують інших людей відповідати тим же. Найголовнішим є те, що християнська чеснотність доводить до схвалення і благословення від нашого чеснотливого небесного Отця — Єгови. Тому поставмо собі за мету відгукнутися на Божі цінні обіцянки, виявляючи віру. І докладімо усіх старань, щоб показати у своїй вірі чесноту.
Які ваші відповіді?
◻ Як би ви визначили слово «чеснота» і чому недосконалі люди можуть бути чеснотливими?
◻ Яких думок вимагає чеснота?
◻ Як чеснота повинна впливати на нашу мову?
◻ Як чеснота повинна впливати на наші дії?
◻ Які переваги дає чеснота?
[Ілюстрація на сторінці 21]
Оскільки солодка і гірка вода не може виходити з одного джерела, інші люди по праву сподіваються, що служителі Єгови говоритимуть тільки чеснотливі речі.