Агенти зла

БІБЛІЙНЕ пояснення про втручання демонів у справи людини дає відповідь на основні запитання щодо зла, на які в противному разі було б неможливо відповісти. Розгляньмо, наприклад, таке повідомлення з газети «Інтернешнл геральд трібюн» про хід військових дій на Балканах: «Група дослідників з Європейського товариства дійшла висновку, що [солдати] зґвалтували десь до 20 000 мусульманських жінок і дівчат... і це частина систематичної політики терору, призначеної для того, щоб залякувати, пригнічувати та виганяти їх з їхніх земель».

В одній статті журналу «Тайм» було здійснено невдалу спробу пояснити дану ситуацію: «Іноді молоді солдати ґвалтують, щоб сподобатися своїм старшим, своїм офіцерам та здобути певний вид «батьківського» схвалення. Ґвалтування є показником люті військового підрозділу. Молодик, який охоче чинить огидне, підпорядкував своє власне сумління для того, щоб спаятися з групою, що має безкомпромісні цілі. Чоловік затверджує свою відданість звірством».

Але чому «групи, що мають безкомпромісні цілі» діють більш принизливо, ніж підказує власне сумління її членів? Майже кожен особисто прагне жити в мирі зі своїм ближнім. Отже, чому в час війни люди ґвалтують, завдають страждань та вбивають одне одного? Основною причиною є дія демонічних сил.

Зрозуміння ролі демонів також допоможе розв’язати те, що декотрі називають «теологічною проблемою». Проблема полягає в тому, як погодити між собою три твердження: 1) Бог є всесильний; 2) Бог люблячий і добрий і 3) у світі панує жах. Дехто вважає, що можна погодити якісь два твердження, але три — ніколи. Натомість саме Боже Слово відповідає на це, і відповідь включає в себе невидимих духів, агентів зла.

Перший бунтар

Біблія повідомляє нам, що Бог сам є духом (Івана 4:24). З часом він став Творцем мільйонів інших духовних істот, ангельських синів. У видінні Божий слуга Даниїл бачив сто мільйонів ангелів. Усі ці духовні особи, яких створив Єгова, були праведними і чинили згідно з його волею (Даниїла 7:10; Євреїв 1:7).

Пізніше, коли Бог «землю основував», ці ангельські Божі сини «разом співали» і «радісний окрик здіймали» (Йова 38:4—7). Але один з них розвинув бажання привласнити собі поклоніння, яке по праву належить лише Творцю. Вчинивши бунт проти Бога, цей ангел зробився сатаною (що означає «противник») і дияволом (що означає «наклепник»). (Порівняйте Єзекіїля 28:13—15).

Використовуючи вужа, Сатана в Едемі розмовляв з першою жінкою, Євою, і вмовив її ослухатися прямого наказу Бога — не їсти фрукт з одного дерева в саду. Відтак до неї долучився її чоловік. Отже, перша людська пара приєдналася до цього ангела в бунті проти Єгови (Буття 2:17; 3:1—6).

Хоча події в Едемі можуть здаватися лише чітким уроком про послух, Сатана висунув там два важливі спірні питання морального плану. Перше: Сатана перечив, що Єгова по праву керує своїми створіннями і що це найкраще для них. А може, люди ліпше могли би керувати собою. Друге: Сатана піддав сумніву те, що якесь розумне створіння залишиться вірним та відданим Богові, коли слухняність, здається, не дає жодної матеріальної користі.a

Чітке розуміння цих спірних питань, які постали в Едемі, а також знання про риси Єгови допомагають нам зрозуміти розв’язання «теологічної проблеми», а саме, погодити існування зла з Божими рисами сили й любові. Справді, Єгова має необмежену силу і є самим уособленням любові, але він також мудрий та справедливий. Він проявляє ці чотири риси в досконалій рівновазі. Тому він не застосував свою непереможну силу, щоб негайно знищити трьох бунтарів. Це було б справедливо, але не обов’язково у цьому проявилася б мудрість або любов. Декотрі, можливо, вважають, що виявом любові було б простити і забути, але він цього не зробив. Це не було б ні мудро, ні справедливо.

Щоб залагодити висунуті Сатаною спірні питання, потрібен був час. Для того щоб перевірити, чи люди зможуть правильно правити собою незалежно від Бога, потрібно було часу. Дозволяючи трьом бунтарям жити далі, Єгова також дав можливість, щоб вірним служінням Богові за важких умов створіння довело фальшивість твердження Сатаниb.

Єгова прямо сказав до Адама та Єви, що коли вони їстимуть заборонений фрукт, то помруть. І вони померли, хоча Сатана запевняв Єву, що вона не помре. Сатана також є під засудженням смерті; тим часом він безупинно зводить людей. Фактично Біблія говорить: «Ми знаємо, що ми від Бога, і що ввесь світ лежить у злі [владі злого, НС]» (1 Івана 5:19; Буття 2:16, 17; 3:4; 5:5).

Бунт інших ангелів

Невдовзі після подій в Едемі до бунту проти суверенітету Єгови долучилися інші ангели. Біблія зазначає: «І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки. І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали». Інакше кажучи, ці ангели «кинули житло своє [на небі]», прийшли на землю, матеріалізувавши собі людські тіла, і насолоджувалися плотськими втіхами з жінками (Буття 6:1, 2; Юди 6).

У Буття 6:4 продовжується розповідь: «За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, — то були силачі, що славні від віку». Ці гібридні сини, яких народжували жінки від ангелів, були надзвичайно потужні, або «силачі». Вони були насильниками, або нефі·лı́мами — єврейське слово, яке означає «ті, які спричиняють, щоб інші падали».

Варто зазначити, що опис цих подій згодом було знайдено в легендах стародавніх цивілізацій. Наприклад, епос 4000-літньої давності зображає надлюдські подвиги Гільгамеша, могутнього, нестямного напівбога, який «діви не лишить... що судилась мужу». Іншим прикладом є надлюдський Геркулес (або Геракл) з грецьких легенд. Будучи сином людської жінки Алкмени та бога Зевса, Геркулес здійснив серію подвигів після того, як у нападі безуму вбив свою дружину і дітей. Хоча такі оповідання дуже спотворювалися, в міру того як їх переказували з покоління в покоління, вони мають зв’язок з тим, що говориться в Біблії про нефілімів та про їхніх бунтарських ангельських батьків.

Через вплив злих ангелів та їхніх надлюдських синів земля наповнилась насиллям до такої міри, що Єгова вирішив знищити світ великим потопом. Нефіліми загинули разом з усіма безбожними людьми, пережив лише праведний Ной зі своєю сім’єю (Буття 6:11; 7:23).

Але не загинули злі ангели. Натомість вони дематеріалізували свої людські тіла і повернулися в духовну сферу. Через непослух їм не було дозволено повернутися в Божу родину праведних ангелів; вони також не могли вже брати собі людські тіла, як робили це за Ноєвих днів. Однак як і раніше, вони згубно впливають на людство, що є під владою «князя демонів», Сатани Диявола (Матвія 9:34; 2 Петра 2:4; Юди 6).

Вороги людства

Сатана і демони були завжди кровожерливими та жорстокими. Сатана вдався до різних способів, щоб забрати стадо Йова, і потім вбив більшість його слуг. Відтак він вбив десятьох дітей Йова, спричинивши «великий вітер», який зніс дім, де вони були. Після цього Сатана вдарив Йова «злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа» (Йова 1:7—19; 2:3, 7).

Демони мають подібну злу натуру. За Ісусових днів вони позбавляли людей мови та зору. Одного разу вони змусили чоловіка битися об каміння. Вони також кинули на землю одного хлопця і ‘затрясли ним’ (Луки 9:42, Деркач; Матвія 9:32, 33; 12:22; Марка 5:5).

Повідомлення з усього світу виявляють, що Сатана і демони є сьогодні такими злісними, як ніколи. Декого вони вражають хворобами. Інших людей непокоять, позбавляючи сну або насилаючи на них кошмарні сни, або здійснюючи над ними статеву наругу. А ще інших вони довели до божевілля, вбивства або самогубства.

Як довго їх ще будуть терпіти?

Сатану і його демонів не будуть терпіти вічно. Єгова з вагомої причини дозволив їм існувати аж досі, але сьогодні їхній час обмежений. На початку цього століття було вжито важливих заходів, щоб обмежити їхню сферу діяльності. У книзі Об’явлення пояснюється: «Сталась на небі війна: Михаїл [воскреслий Ісус Христос] та його Анголи вчинили зо змієм [Сатаною] війну. І змій воював та його анголи, та не втрималися, і вже не знайшлося їм місця на небі. І скинений був змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт, і скинений був він додолу, а з ним і його анголи були скинені» (Об’явлення 12:7—9).

Яким був наслідок цього? Далі говориться: «Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває!» Праведні ангели можуть радіти, тому що Сатани та його демонів вже немає на небі. А що можна сказати про людей на землі? Біблія говорить: «Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!» (Об’явлення 12:12).

У своїй лютості Сатана та його підлеглі є сповнені рішучості спричиняти якомога більше горя перед своїм близьким кінцем. У цьому столітті вже відбулося дві світові війни і після другої світової війни — понад 150 менших війн. У наш лексикон увійшли вислови, які ілюструють насилля цього покоління: «бактеріологічна війна», «холокауст», «камбоджійський геноцид», «табори ґвалтування в колишній Югославії», «монстри» та «атомна бомба». Новини просякнуті історіями про наркотики, вбивство, бомбардування, психопатичний канібалізм, різанину, голод та катування.

Як же радісно, що все це тимчасове! У близькому майбутньому Бог знову вжиє заходів проти Сатани та його демонів. Описуючи видіння від Бога, апостол Іван сказав: «І бачив я Ангола, що сходив із неба, що мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй. І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на тисячу років,— та й кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років» (Об’явлення 20:1—3).

Після цього Диявол та його демони ‘розв’язані будуть на короткий час’, а згодом вони будуть знищені назавжди (Об’явлення 20:3, 10). Який же це буде чудовий час! Коли Сатану та його демонів буде безповоротно усунено, Єгова стане «у всьому всім». І всі по-справжньому «зарозкошують миром великим» (1 Коринтян 15:28; Псалом 37:11).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 7]

Чи лише людина відповідальна за таке, а може злобна, невидима сила співвинна в цьому?

[Відомості про джерело]

Горять нафтові свердловини в Кувейті. 1991 рік: Chamussy/Sipa Press

[Ілюстрація на сторінці 7]

Який же чудовий час настане тоді, коли демони вже не турбуватимуть людство!