Всесвітній релігійний парламент. Чи він матиме успіх?

СОТНІ релігійних провідників з’їхались влітку 1993 року на другий Всесвітній релігійний парламент, який відбувся в Чикаго (штат Іллінойс, США). Серед делегатів були представники буддизму, загальновизнаного християнства, індуїзму, іудаїзму та ісламу. Були присутні також відьми і поклонники богиням. Всі вони обговорювали свою роль у припиненні війни. Голова парламенту визнав, що «сьогодні дві третини головних конфліктів у світі мають релігійний характер».

Сто років тому

Чи цей парламент мав успіх? Подивімося, що відбулося сто років тому на першому Всесвітньому релігійному парламенті. Він також пройшов у Чикаго влітку 1893 року, і на ньому було репрезентовано понад 40 релігій. Форум Всесвітнього релігійного парламенту заявляє, що ті, котрі побували на ньому в 1893 році, «вважали його першою серією міжнародних міжконфесійних зборів, які посприяють розумінню, миру та прогресу. Але ці сподівання не виправдались. Релігійна нетерпимість та насилля є невід’ємною частиною війн в останні 100 років і досі». Чому така невдача? Тому що саме поняття про міжконфесійні зв’язки не схвалене Богом. Біблія говорить: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними» (2 Коринтян 6:14—17).

Відповідно до цього у номері «Сіонської Вартової башти» за вересень 1893 року з іронією було наголошено на те, що Всесвітній релігійний парламент не має біблійного схвалення, такими словами: «Археологи викопали з руїн Вавілона та інших стародавніх міст багато добре збережених циліндрів з випаленої глини, але напевно існують деякі інші, яких ще не знайшли. ...Вони ж не знайшли жодного, який би повідомляв, що Мойсей та Ісус Навин скли́кали «релігійний парламент» з моавітянами, аммонітянами та едомлянами... Вони не знайшли жодного, який би говорив про те, що незламний, похилий віком Самуїл ходив до Ґата та Екрона, щоб запросити делегацію священиків Даґона прийти в Шіло і провести конференцію зі священиками Єгови... Вони не знайшли жодного, який говорив би про зодягненого в шкіряні паси Іллю, що пропонував провести «конгрес» із священиками Ваала та Молоха і цілий тиждень обговорювати догмати їхніх окремих вірувань для сприяння обопільній повазі між своїми релігіями».

Єдина надія — Боже Царство

Всесвітній релігійний парламент не матиме успіху. А щодо самого парламенту, то газети і делегати послуговувалися такою термінологією, як «хаос», «безладдя» та «сум’яття». Згідно з одним повідомленням, потрібно навіть було двічі втручатись поліції, щоб заспокоювати заворушення, спричинені політичними розбіжностями. У документі за номером 1952 парламент затвердив один із своїх намірів: «Створити постійний Світовий парламент релігій, який співпрацюватиме з ОРГАНІЗАЦІЄЮ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ у здобутті всесвітнього миру та взаєморозуміння всіх людей». На противагу цьому Ісус сказав, що його Царство не є частиною цього світу. Біблія говорить про Боже Царство як про єдиний засіб для розв’язання проблем людства (Даниїла 2:44; Івана 18:36).