Що таке секта?
БУВ день 28 лютого 1993 року. Понад сто працівників правоохоронних органів почали наліт на групу будинків, в яких жили десятки чоловіків, жінок та дітей. Ціль — знайти нелегальну зброю та арештувати підозрюваного злочинця. Проте несподівано з будинків вилетів цілий град куль. На вогонь відповіли вогнем.
У цій сутичці загинуло десять осіб і кілька було поранено. Наступних 50 днів сотні працівників правоохоронних органів тримали в облозі ці кілька будинків, у яких було стільки зброї, що її вистачило б на невелику війну. Ця безвихідь закінчилася розв’язкою, у якій загинуло 86 осіб, серед них принаймні 17 дітей.
Але ким були вороги? Бандою злочинців, зв’язаних з наркотиками? Загоном партизанів? Ні. Як ви, можливо, знаєте, «ворогом» була група релігійних поборників, члени секти. Їхня трагедія поставила непримітну громаду людей, що живуть у долинах Центрального Техасу (США), в центр міжнародної уваги. Служби новин затопили ефір та періодику розповідями, аналізами та коментарями про небезпеку фанатичних сект.
Нагадувалося про попередні випадки, у яких ватажки сект довели своїх послідовників до смерті: вбивства у Каліфорнії у 1969 році, пов’язані з іменем Менсона; масове самогубство членів секти у 1978 році у Джонстауні (Гайана); договір про вбивство-самогубство у 1987 році у Кореї під керівництвом Парк Сун Я, лідера секти, внаслідок чого загинуло 32 особи. Цікаво, що більшість із цих людей називали себе християнами і заявляли, що вірять у Біблію.
Зрозуміло, багатьох людей, які поважають Біблію як Боже Слово, вражає таке зухвале зловживання Святим Письмом цими сектами. В результаті цього з метою спостереження за сектами та виявлення їхніх небезпечних дій протягом кількох років утворилися сотні організацій. Спеціалісти з питань сектантства передбачають, що прихід через кілька років нового тисячоліття може ознаменуватися сильним збільшенням кількості сект. В одному журналі новин зауважувалося, що, згідно з антисектантськими групами, існують тисячі сект, «готових заполонити ваше тіло, взяти під контроль ваш розум, зіпсувати вашу душу. ...Не багато з них мають зброю, але більшість вважаються небезпечними. Вони зведуть вас і ограбують, одружать і похоронять».
Що таке секта?
Слово «секта» широко вживається багатьма людьми, які, можливо, не повністю усвідомлюють його додаткові значення. Щоб не заплутатися, деякі теологи просто уникають вживання цього слова.
«Філософський словник» вказує, що секти — це «загальна назва різних течій та об’єднань віруючих, які склалися як опозиція пануючому релігійному напряму». За такими критеріями всі релігійні організації можна було б вважати сектами. «Радянська енциклопедія історії України» визнає, що «багато з сучасних світових релігій починали своє існування як секти». Однак у загальному вжитку слово «секта» набуло сьогодні іншого значення. Та сама енциклопедія говорить: «Сектанство більш тонко отруює свідомість віруючих людей, ніж інші форми релігії... [воно] обирає специфічні, завуальовані методи впливу на віруючих, щоб перетворити їх на релігійних фанатиків». А в «Кишеньковому словнику атеїста» написано, що секти нерідко призводять до «крайнього фанатизму й екстремізму». У «Філософському словнику» говориться: «Сектантська громада є відособленим колективом».
Підтверджуючи це поширене вживання терміна, журнал «Ньюсуїк» пояснює, що секти — це «звичайно малі групи з крайніми поглядами, суть і цілі яких задаються одною харизматичною особистістю». Подібно до цього, журнал «Ейзіяуїк» вказує, що «термін [секта] неясний, але звичайно він вказує на нові релігійні віровчення, що будуються навколо харизматичних лідерів, які часто проголошують себе уособленням Бога».
Стиль спільної резолюції 100-го Конгресу штату Меріленд (США) також виявляє принизливе додаткове значення слова секта. У резолюції говориться, що «секта — це група людей або рух, що характеризується надмірною відданістю якійсь особі чи ідеї і використовує неетично хитрі способи переконування та контролю з метою досягнення цілей своїх керівників».
Отже, ясно, що під словом секта розуміється релігійна група з радикальними поглядами та звичаями, які суперечать загальноприйнятим сьогодні нормам поведінки. Свої релігійні церемонії вони, як правило, проводять таємно. Багато з цих сектантських груп в дійсності ізолюються у своїх громадах. Їхня відданість самозваному людському лідеру у більшості випадків незаперечна та виключна. Часто ці лідери хваляться, що вони нібито вибрані Богом або навіть самі мають божественну природу.
Іноді антисектантські організації та засоби масової інформації говорять про Свідків Єгови як про секту. У кількох недавніх газетних статтях Свідків ставили поряд з релігійними групами, знаними за свої сумнівні ритуали. Але чи правильно говорити, що Свідки Єгови є малою релігійною групою з крайніми поглядами? Члени сект часто ізолюються від друзів, родини, а навіть суспільства в цілому. Чи так себе поводять Свідки Єгови? Чи Свідки використовують обманні та неетичні способи пошуків нових членів?
Керівники сект відомі за використання хитрих, завуальованих методів впливу на розуми віруючих. Чи є якісь докази того, що Свідки Єгови роблять це? Чи їхнє поклоніння замасковане таємничістю? Чи вони наслідують та обожнюють якусь людину-лідера? Справді, чи Свідки Єгови є сектою?
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]
Jerry Hoefer/Fort Worth Star Telegram/Sipa Press