Тримайся на віддалі від небезпеки

НЕ БАГАТО людей володіють тоншим відчуттям небезпеки, ніж моряки. Вони повинні бути дуже уважні до погоди, морських течій і відстані між кораблем та берегом. Коли і течія, і вітри женуть корабель до берега, моряки стоять перед важким завданням та великою небезпекою.

За таких обставин, коли є підвітряний берег, моряки зберігають достатню віддаль між своїм судном та берегом, особливо якщо воно рухається лише за рахунок вітрил. Підручник для моряків пояснює, що «потрапити в шторм з підвітряного берега — це найгірша ситуація» для моряка. Рекомендований вихід? «Ніколи не дозволь своєму кораблю потрапити у таке скрутне становище». Щоб не сісти на пісчану мілину і не розбитися об скелястий берег, треба триматися на значній віддалі від небезпеки.

Християни мусять бути чутливими до небезпек, що могли б довести їхню віру до катастрофи (1 Тимофія 1:19). У наш час обставини далеко не ідеальні, щоб неухильно триматися курсу. Так само як вітри і течії можуть звести човен з курсу, через постійний потяг недосконалої плоті та безжалісний натиск духу цього світу, який досягає сили шторму, наше присвячене життя може загубити напрям.

Чоловік, що жив у небезпеці

Як легко мимовільно потрапити у небезпечні духовні хвилі!

Розгляньмо випадок, що стався недалеко Мертвого моря, з усіх боків оточеного сушею. Маємо на увазі приклад Лота. Його рішення жити в Содомі принесло йому багато проблем та горя. Після сварки між пастухами Авраам та Лот вирішили жити в різних місцевостях. Лот, читаємо ми, вибрав район Йордану і став табором серед міст тієї околиці. Пізніше він вирішив переїхати в Содом, хоча спосіб життя мешканців того міста пригнічував його (Буття 13:5—13; 2 Петра 2:8).

Чому Лот продовжував жити у місті, відомому за свою неморальність, що сильно ображала Єгову і навіть викликала протест людей, що жили по сусідству? Содом був багатим містом, і Лотова дружина, без сумніву, втішалася матеріальними вигодами міського життя (Єзекіїля 16:49, 50). Можливо, що й самого Лота приваблювала вигідна економічна система. Хоч би що спонукувало його жити там, йому слід було покинути це місце раніше. Лише через наполягання ангелів Єгови Лотова сім’я зрештою залишила небезпечну місцевість.

Книга Буття каже: «Коли ж займалося на світання, ангели заходилися квапити Лота, кажучи: «Вставай, бери свою жінку та обох дочок, що тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на місто кара». Але навіть після цієї наполегливої перестороги Лот «зволікав». Зрештою ангели «взяли за руку його з жінкою та обох дочок... та й вивели його й полишили за містом» (Буття 19:15, 16, Хоменко).

Там ангели дали Лотові та його сім’ї останні вказівки: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув» (Буття 19:17, Хом.). Але навіть тоді Лот попросив дозволу піти у сусіднє місто Цоар, замість того щоб цілком залишити цю околицю (Буття 19:18—22). Ясно, Лот не хотів триматися якомога далі від небезпеки.

По дорозі до Цоара Лотова дружина оглянулася на Содом, очевидно, жадаючи того, що залишила позаду. Через ігнорування вказівок ангелів вона втратила життя. Лот, праведний чоловік, пережив знищення міста зі своїми двома дочками. Але яку ж дорогу ціну він заплатив за те, що вибрав жити близько до небезпеки! (Буття 19:18—26; 2 Петра 2:7).

Подалі від небезпеки

Гіркий випадок з життя Лота показує, що може статися, коли ми наближаємося до небезпечного середовища або живемо в ньому. Мудрість підказує, щоб ми, як добрі моряки, ніколи не дозволяли собі потрапити у таке скрутне становище. Від яких небезпечних ситуацій нам слід триматися подалі? Деякі християни схибили, тому що занадто втягнулися в бізнес, проводили вільний час зі світськими знайомими або емоційно прив’язалися до особи протилежної статі, з якою не могли одружитися.

Мудро в кожному випадку триматися на віддалі від небезпеки. Наприклад, чи ми усвідомлюємо духовну небезпеку, до якої можуть призвести так звані золоті пропозиції на роботі? Деякі брати занурилися в комерційне підприємництво коштом своїх сімей, власного здоров’я та теократичних відповідальностей. Деколи спокусою може бути комфорт, який приносять гроші. В іншому випадку — це спокуса довести свою ділову кмітливість. Дехто, можливо, аргументує, що мотивом є забезпечити роботою інших братів або більше жертвувати на користь всесвітньої праці. Вони, можливо, думають, що коли діло піде, то буде більше часу на справи Царства.

Які існують пастки? Нестабільність економічної ситуації та непередбачений «випадок» можуть погубити навіть добре організоване комерційне діло (Екклезіяста 9:11, Москаленко). Боротьба із сильною заборгованістю може принести муку і витіснити духовні справи. Навіть коли діло процвітає, воно, мабуть, забирає багато часу та розумової енергії і може вимагати немало контактів зі світом.

Один християнський старійшина в Іспанії якраз переживав скрутні у фінансовому плані часи, коли страхова компанія зробила йому спокусливу пропозицію. І хоча перед ним відкривалася перспектива заробляти багато грошей на посаді найманого страхового агента, він все-таки відмовився від пропозиції. «Не легко було прийняти таке рішення, але я радий, що поступив саме так,— пояснює він.— Перш за все, я не хотів заробляти гроші, використовуючи, хоча і непрямо, теократичні зв’язки. Крім того, хоча мені і подобалося бути своїм власним начальником, то таки прийшлося б часто подорожувати і затрачувати на роботу багато часу. Це обов’язково потягло б за собою занехаяння сім’ї та збору. А понад усе, я впевнений, що коли б я прийняв ту пропозицію, то втратив би контроль над своїм життям».

Жодному християнину не можна втрачати контроль над своїм життям. Ісус показав трагічні результати цього, розповівши притчу про чоловіка, який накопичував багатство, щоб потім перестати працювати і тільки насолоджуватися життям. Але тої самої ночі, коли він вирішив, що нарешті назбирав досить грошей, він помер. «Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога», — перестеріг Ісус. (Луки 12:16—21; порівняйте Якова 4:13—17).

Ми мусимо також остерігатися тісніших стосунків зі світськими людьми. Можливо, це наш сусід, однокласник, співробітник чи діловий партнер. Ми можемо думати: «Він поважає Свідків, він веде чисте життя, і ми таки розмовляємо час від часу про правду». Але випадки з іншими доводять, що через деякий час така компанія може навіть подобатися більше, ніж товариство брата чи сестри. Які ж небезпеки таїть в собі така дружба?

Невідкладність часу, в який ми живемо, може применшитися в наших очах, або нас почнуть більше цікавити матеріальні, а не духовні речі. Через страх не вгодити світському другу в нас може навіть з’явитися бажання бути прийнятими цим світом. (Порівняйте 1 Петра 4:3—7). На відміну від цього, псалмоспівець Давид віддавав перевагу людям, які любили Єгову. «Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору»,— писав він (Псалом 22:23). Наслідуючи приклад Давида, шукаючи дружби, яка б зміцнювала нас духовно, ми будемо в безпеці.

Інша небезпечна ситуація виникає тоді, коли хтось емоційно прив’язується до особи протилежної статі, з якою не може одружитися. Небезпека може з’явитися, коли людина зближується з привабливою особою, яка є цікавим співрозмовником або навіть має подібний світогляд та почуття гумору. Людина може втішатися компанією цієї особи і думати: «Я знаю міру. Ми тільки друзі». Проте раз викликані почуття нелегко втримати під контролем.

Марії, молодій одруженій сестрі, подобалася компанія Михайлаa. Він був хорошим братом, але не міг знаходити друзів. Вони мали багато спільного і могли разом посміятись. Марії було приємно думати, що у неодруженого брата є бажання звірятися їй. Невдовзі невинна на перший погляд дружба переросла у глибоку емоційну прив’язаність. Вони проводили разом все більше і більше часу і зрештою вчинили неморальність. «Я повинна була усвідомити небезпеку ще на початку,— зітхає Марія.— Як тільки дружба розцвіла, вона стала трясовиною, що затягувала нас усе глибше й глибше».

Нам ніколи не можна забувати біблійної перестороги: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне,— хто пізнає його?» (Єремії 17:9). Наше лукаве серце, як течія, що жене човен на скелі, може довести нас до згубних емоційних взаємин. Який вихід? Якщо ти не можеш одружитися, наполегливо і свідомо працюй над тим, щоб емоційно триматися на віддалі від людини, яка тебе приваблює (Приповістей 10:23).

Звільнитися від небезпеки і триматися подалі від неї

А що, коли ми вже потрапили в духовну небезпеку? Моряки, яких вітер та течії несуть на скелястий берег, відчайдушно спрямовують свій корабель у відкрите море або лавірують від підвітряного берега, аж поки не вийдуть у безпечні води. Нам також треба боротися, щоб звільнитися. Якщо будемо слухатись біблійної поради, щиро молитись до Єгови та шукати допомоги у зрілих християнських братів, то ми можемо знову вийти на безпечний курс. І до нас повернеться благословенний мир серця і душі (1 Солунян 5:17).

Хоч би якими були наші обставини, триматися подалі від «стихій світу» — мудро (Галатів 4:3). На відміну від Лота, Авраам вирішив жити окремо від світських ханаанеян, хоча це й означало багато років життя в наметах. Можливо, йому не вистачало деяких матеріальних вигод, але його простий спосіб життя захищав його духовно. І, не зазнавши катастрофи своєї віри, він став «отцем усіх віруючих» (Римлян 4:11).

Оскільки нас оточує світ людей, які потурають своїм бажанням, світ, чий «дух» стає щораз сильнішим, нам треба наслідувати приклад Авраама (Ефесян 2:2). Якщо ми приймаємо керівництво Єгови у всьому, ми зазнаємо благословення з того, що він з любов’ю охоронятиме нас. Ми відчуємо те, що відчув Давид: «Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости. Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи». Немає сумніву, якщо підемо по «стежках справедливости», не звертаючи на шлях небезпеки, ми отримаємо вічні благословення (Псалом 23:3, 6).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 24]

Якщо ти не можеш одружитися, емоційно тримайся на віддалі від людини, яка тебе приваблює.