Покладайтеся на Єгову, щоб сповнити його намір
«Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (ПСАЛОМ 37:29).
1. Який намір Єгова має стосовно людей і нашої землі?
ЄГОВА створив наших перших прабатьків Адама і Єву досконалими. Він створив їх так, щоб вони могли жити вічно на землі — якщо слухатимуться його законів (Буття 1:26, 27; 2:17). Крім того, Бог поселив їх у райському оточенні (Буття 2:8, 9). Єгова сказав до них: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею» (Буття 1:28). Отже, їхні нащадки повинні були зрештою розійтися по всій землі і ця планета мала стати раєм, заселеним досконалими та щасливими людьми. Який же гарний початок мав людський рід! «І побачив Бог усе, що вчинив. І ото,— вельми добре воно!» (Буття 1:31).
2. Які запитання виникають з огляду на стан людських справ?
2 Однак стан людських справ за тисячі років не засвідчує, що Божий початковий намір може здійснитися. Людство дуже далеко відійшло від досконалості і взагалі не має щастя. Світові умови завжди приносили горе, і, згідно з пророцтвом, вони вкрай погіршилися в наш час (2 Тимофія 3:1—5, 13). Чому ж тоді ми можемо мати впевненість, що Божий намір для людей буде виконано у недалекому майбутньому? Чи пройде значно більше періодів часу, протягом яких безупинно пануватиме страждання?
У чому ж причина?
3. Чому Єгова не покінчив із бунтом людства відразу?
3 Ті, що володіють точним знанням Божого натхненого Слова, знають, чому Єгова допустив такі погані умови на землі. Ці люди також знають, що́ саме він зробить для них. Вони дізналися з Біблії про те, що наші перші прабатьки зловжили чудовим даром свободи вибору, який дав людям Бог. (Порівняйте 1 Петра 2:16). Вони вибрали помилковий шлях незалежності від Бога (Буття, 2 і 3-й розділи). Їхній бунт породив запитання більшої ваги, а саме: чи Всесвітній Суверен має право керувати людьми? Чи його правління є найліпшим для них? Чи може людське правління мати успіх без Божого нагляду? Найліпший спосіб, щоб отримати відповіді на ці запитання,— це дозволити людському правлінню існувати впродовж сторіч. Немає жодного сумніву, що результати мали показати, чи люди зможуть бути успішними осторонь від свого Творця.
4, 5. а) Який результат того, що люди відкинули Боже правління? б) Що остаточно засвідчив перебіг часу?
4 Коли Адам і Єва покинули Бога, він більше не підтримував їхнього досконалого стану. Без його допомоги вони почали вироджуватися. Наслідком була недосконалість, старість і врешті смерть. За законами спадковості наші перші прабатьки передали ці згубні риси всім своїм нащадкам, у тому числі й нам (Римлян 5:12). А що ж можна сказати про результати тисяч років людського правління? Вони є такими катастрофічними, як про це сказано в Екклезіяста 8:9: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї».
5 Перебіг часу остаточно довів той факт, що люди не в стані успішно керувати своїми справами осторонь від свого Творця. Натхнений біблійний письменник Єремія промовив: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23; Повторення Закону 32:4, 5; Екклезіяста 7:29).
Божий намір не змінився
6, 7. а) Чи за тисячоліття історії змінився Божий намір? б) Який намір у Бога?
6 Чи змінився Божий намір за тисячоліття людської історії, обтяженої таким злом та стражданням? Його Слово говорить: «Так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив,— на проживання на ній Він її вформував» (Ісаї 45:18). Отже, Бог сформував землю, щоб її заселяли люди, і це все ще є його наміром.
7 Єгова не тільки створив землю, щоб вона була заселена, але й мав на меті, щоб вона стала раєм, якому радітимуть досконалі, щасливі люди. Ось чому Біблія передрікає, що буде «нова земля» — нове людське суспільство, в якому ‘правда [має] пробувати’ (2 Петра 3:13). В Об’явлення 21:4 Боже Слово повідомляє нас, що в новому світі «Бог кожну сльозу з очей [людства] зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде». Ось чому Ісус міг сказати про цей близький новий світ на землі як про «рай» (Луки 23:43).
8. Чому ми можемо бути впевнені, що Єгова сповнить свій намір?
8 Оскільки Єгова всемогутній та всевідаючий Творець усесвіту, ніхто не може перешкодити здійсненню його наміру. «Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді,— як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив — те здійсниться» (Ісаї 14:24). Тому, коли Бог говорить, що зробить цю землю раєм, де житимуть досконалі люди, це й збудеться. Ісус сказав: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони». (Матвія 5:5; порівняйте Псалом 37:29). Ми можемо бути певні, що ця обіцянка сповниться. Ми фактично навіть можемо покласти своє життя за це.
Вони покладались на Єгову
9. Який вчинок Авраама засвідчив про те, що він покладався на Єгову?
9 Чимало богобійних людей впродовж всієї історії віддали своє життя за Божий намір стосовно землі, бо були переконані, що він сповнить його. Хоча вони мали обмежене знання про цей намір, все ж таки покладались на Бога і зосереджували своє життя на виконанні його волі. Приміром, Авраам жив коло 2000 років перед тим, як Христос прийшов на землю,— задовго до написання Біблії. Він повністю покладався на те, що Єгова сповнить свої обіцянки. Авраам міг дізнатись про Творця від свого вірного прабатька Сима, якого навчав Ной. Отже, коли Бог сказав Аврааму виїхати з квітучого Ура халдейського до незнайомого та небезпечного Ханаанського краю, цей патріарх вирушив, знаючи, що він може покладатися на Єгову (Євреїв 11:8). Дещо пізніше Єгова сказав йому: «Я виведу з тебе великий народ» (Буття 12:2, Хоменко).
10, 11. Чому Авраам хотів пожертвувати свого єдинородного сина Ісака?
10 А що сталося після того, як в Авраама народився Ісак? Єгова сказав Аврааму, що через Ісака його нащадки розмножаться і стануть великим народом (Буття 21:12). Отже, коли Єгова сказав Аврааму, випробовуючи його віру, пожертвувати свого сина Ісака, це здавалося великою суперечністю (Буття 22:2). Все ж таки з повною довірою до Єгови Авраам ужив заходів, аби виконати це, і він вже навіть підняв ніж, щоб вбити Ісака. В останній момент Бог вислав ангела, щоб стримати Авраама (Буття 22:9—14).
11 Чому Авраам був такий слухняний? В Євреїв 11:17—19 повідомляється про це: «Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого, що йому було сказано: «В Ісакові буде насіння тобі». Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз». У Римлян 4:20, 21 говориться подібне: «[Авраам] не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але... був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв».
12. Як було винагороджено Авраама за його віру?
12 Авраама було винагороджено за його віру не тільки тим, що його син Ісак залишився живий і що з нього вийшов «великий народ», але й іншим способом. Бог сказав Аврааму: «Всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Буття 22:18). Яким чином? Цар Божого небесного Царства мав прийти з роду Авраама. Те Царство мало знести цей злий світ Сатани (Даниїла 2:44; Римлян 16:20; Об’явлення 19:11—21). Тоді, на очищеній землі під правлінням Царства мав поширитись Рай і люди з «усіх народів», що виконують Божу волю, мали втішатися досконалим здоров’ям і жити вічно (1 Івана 2:15—17). І хоча в Авраама було лише обмежене знання про Царство, він довіряв Богові та сподівався встановлення того Царства (Євреїв 11:10).
13, 14. Чому Йов покладався на Єгову?
13 Через декілька сторіч після цього народився Йов, який жив між XVII та XVI століттями до н. е. на території сучасної Аравії. Він також жив ще перед тим, як почала писатися Біблія. Йов «був чоловік... невинний та праведний, і він Бога боявся, а від злого втікав» (Йова 1:1). Коли Сатана вразив Йова огидною болючою хворобою, цей вірний чоловік «не згрішив своїми устами» у час тяжкого випробування (Йова 2:10). Йов покладався на Бога. Не відаючи про причину свого великого страждання, він усе ж таки довірив своє життя Богові та покладався на його обіцянки.
14 Йов знав, що навіть якби він помер, Бог зможе колись повернути йому життя через воскресіння. Він висловив цю надію, звернувшись до Бога Єгови: «О, якби ти в шеолі [могилі] мене заховав, ...коли б час Ти призначив мені,— та й про мене згадав! Як помре чоловік, то чи він оживе? ...Кликав би Ти,— то я відповів би Тобі» (Йова 14:13—15). Незважаючи на нестерпний біль, Йов виявив віру у суверенітет Єгови такими словами: «Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе» (Йова 27:5).
15. Як Давид висловив свою віру в обіцянку Єгови?
15 Майже через шість сторіч після Йова і близько тисячі років перед тим, як прийшов на землю Ісус, Давид також виявив свою віру в новий світ. Він говорив у псалмах: «Ті, хто вповає на Господа — землю вспадкують! А ще трохи — й не буде безбожного, ...а покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим! Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній». Завдяки своїй непохитній надії Давид заклика́в: «Надійся на Господа [Єгову, НС]... Хай Господь буде розкіш твоя,— і Він здійснить тобі твого серця бажання!» (Псалом 37:3, 4, 9—11, 29).
16. Яку надію має ‘велика хмара свідків’?
16 Впродовж сторіч вірні люди мали ту саму надію вічно жити на землі. По суті, вони сформували «велику... хмару свідків», які повністю покладалися на обіцянки Єгови. Чимало тих свідків Єгови давнини було замучено і вбито за їхню віру, «щоб їм отримати краще воскресіння». Яким чином? У новому світі Бог винагородить їх ліпшим воскресінням і перспективою жити вічно (Івана 5:28, 29; Євреїв 11:35; 12:1).
Християнські свідки покладаються на Бога
17. До якої міри християни в першому сторіччі покладалися на Єгову?
17 У першому сторіччі н. е. Єгова розкрив новосформованому християнському збору більше подробиць про Царство і його панування над землею. Наприклад, апостола Івана було натхнено Божим духом написати, що число співучасників з Ісусом Христом у небесному Царстві становитиме 144 000 осіб. Ними мали стати вірні Божі слуги, які були «викуплені від людей» (Об’явлення 7:4; 14:1—4). Разом з Христом вони мають «царювати» з неба над землею (Об’явлення 20:4—6). Ці християни з першого сторіччя настільки покладалися на здійснення Єговою своїх обіцянок про небесне Царство та його земне володіння, що вони охоче віддали б за віру своє життя. І багато з них зробили це.
18. Як Свідки Єгови сьогодні наслідують своїх братів з давнини?
18 Сьогодні коло п’яти мільйонів Свідків Єгови мають таке саме довір’я до Єгови, яке мали їхні брати, що жили багато сторіч тому. Ці сучасні Свідки також повністю покладаються на Божі обіцянки. Вони присвятили своє життя Богові та мають повну Біблію, через яку зміцняють свою віру (2 Тимофія 3:14—17). Ці сучасні Свідки Єгови наслідують Ісусових послідовників з першого сторіччя, які заявили, що вони ‘Бога слухатимуться більш, як людей’ (Дії 5:29). У нашому сторіччі багато цих християнських Свідків зазнали жорстокого гоніння. Декотрі за віру навіть втратили своє життя. Ще інші померли від хвороб, через нещасні випадки та старість. Але вони покладалися на Бога так само, як вірні свідки у давнину, бо знали, що в його новому світі він поверне їх до життя через воскресіння (Івана 5:28, 29; Дії 24:15; Об’явлення 20:12, 13).
19, 20. Що ми знаємо з біблійного пророцтва про наші дні?
19 Свідки Єгови дорожать тим, що їх було зібрано з усіх народів в одне всесвітнє братство, про яке вже давно передрікалось у біблійному пророцтві (Ісаї 2:2—4; Об’явлення 7:4, 9—17). А Єгова послуговується ними, щоб виконувати всесвітню працю проповідування і збирати ще інших щиросердих людей під затишок свого схвалення та охорони (Приповістей 18:10; Матвія 24:14; Римлян 10:13). Усі ці люди повністю покладаються на Єгову, знаючи, що незабаром він впровадить свій чудовий новий світ. (Порівняйте 1 Коринтян 15:58; Євреїв 6:10).
20 Біблійні пророцтва зазначають, що, починаючи з важливого 1914 року, світ Сатани перебуває майже 80 років у своїх останніх днях. Цей світ наближається до свого кінця (Римлян 16:20; 2 Коринтян 4:4; 2 Тимофія 3:1—5). Тому Свідки Єгови сповнені сміливості, бо розуміють, що незабаром Боже Царство перейме цілковитий контроль над усіма земними справами. Покінчивши із сьогоднішнім злим світом та установивши свій праведний новий світ, Бог повністю зітре погані обставини, які вже існують на землі стільки сторіч (Приповістей 2:21, 22).
21. Чому ми можемо радіти, незважаючи на нинішні клопоти?
21 Бог вічно виявлятиме свою велику турботу про нас, зливаючи благословення, які зроблять щось більше, ніж тільки відшкодують будь-яке лихо, заподіяне нам у минулому. У новому світі відбуватиметься стільки чудового, що наші колишні клопоти буде стерто з пам’яті. Як же заспокоює розуміння, що в той час Єгова ‘Свою руку відкриє,— і все, що живе, зичливо нагодує’! (Псалом 145:16; Ісаї 65:17, 18).
22. Чому нам слід покладатися на Єгову?
22 У новому світі вірне людство побачить, як сповняються слова з Римлян 8:21: «Саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих». Люди побачать, як сповняються слова з молитви, якої Ісус навчав своїх послідовників: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Матвія 6:10). Отже, повністю покладайтеся на Єгову, бо він дає надійну обіцянку: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній» (Псалом 37:29).
Як би ви відповіли?
◻ Який намір має Єгова стосовно людей і нашої землі?
◻ Чому Єгова допустив, щоб на землі існували такі погані умови?
◻ Як вірні люди давнини виявляли своє довір’я до Єгови?
◻ Чому сьогоднішні служителі Бога покладаються на Єгову?
[Ілюстрація на сторінці 16]
Бог створив людей, щоб вони жили вічно в щасті на райській землі.
[Ілюстрація на сторінці 18]
Авраам вірив, що Єгова може воскрешати мертвих.