Єгова сповняє свої обітниці для вірних
«Вірний бо Той, Хто обіцяв» (ЄВРЕЇВ 10:23).
1, 2. Чому ми можемо мати повне довір’я до обітниць Єгови?
ЄГОВА вимагає, щоб його слуги розвивали й підтримували непохитну віру в нього та його обітниці. Завдяки такій вірі людина може повністю довіряти, що Єгова виконає всі свої обітниці. Його натхнене Слово проголошує: «Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді,— як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив — те здійсниться» (Ісаї 14:24).
2 Вислів «присягав був Господь Саваот» виявляє, що Єгова урочисто присягає сповнити свої обітниці. Ось чому його Слово може казати: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6). Коли ми покладаємось на Єгову й дозволяємо, щоб нами керувала його мудрість, наші стежки обов’язково приведуть нас до вічного життя, бо Божа мудрість — «дерево життя для тих, хто тримається міцно її» (Приповістей 3:18; Івана 17:3).
Справжня віра у стародавні часи
3. Як Ной виявив віру в Єгову?
3 Ставлення Єгови до тих, хто мав справжню віру, свідчить, що на нього можна покладатися. Наприклад, понад 4400 років тому Бог сказав Ноєві, що тогочасний світ буде знищений у всесвітньому Потопі. Він наказав Ноєві побудувати величезний ковчег, щоб зберегти життя людей і тварин. Що зробив Ной? Євреїв 11:7 розповідає: «Вірою Ной, як дістав був об’явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти». Чому Ной мав віру в те, чого ніколи ще не було, «те, чого ще не бачив»? Тому що він був досить добре обізнаний з тим, як Бог поводився з людством у минулому, аби зрозуміти, що кожне Боже слово справджується. Отже, Ной був переконаний, що Потоп також прийде (Буття 6:9—22).
4, 5. Чому Авраам повністю довіряв Єгові?
4 Іншим прикладом справжньої віри є Авраам. Майже 3900 років тому Бог сказав йому принести в жертву свого єдиного сина, якого народила йому Сарра, Ісака (Буття 22:1—10). Як відреагував Авраам? В Євреїв 11:17 говориться: «Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака». Але в останній момент ангел Єгови зупинив Авраама (Буття 22:11, 12). Чому Авраам міг зважитися на такий вчинок? Бо він, як говориться в Євреїв 11:19, «розумів, що Бог має силу й воскресити [Ісака] з мертвих». Але як Авраам міг вірити у воскресіння, коли нічого такого не бачив і не було запису про воскресіння в минулому?
5 Пам’ятайте, Сарра мала 89 років, коли Бог пообіцяв їм сина. Утроба Сарри вже не була плідна, вона була, так би мовити, мертвою (Буття 18:9—14). Бог повернув до життя утробу Сарри, і вона народила Ісака (Буття 21:1—3). Авраам знав, що, оскільки Бог повернув до життя Саррину мертву утробу, при потребі Він міг повернути до життя також Ісака. Римлян 4:20, 21 каже про Авраама: «Не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв».
6. Як Ісус Навин висловив своє довір’я Єгові?
6 Більше як 3400 років тому, коли Ісусу Навину було понад 100 років віку, він за ціле своє життя бачив, яким надійним є Бог, і тому пояснив причину свого довір’я: «Ви будете знати всім своїм серцем та всією своєю душею, що не відпало ані одне слово зо всіх тих добрих слів, що про вас говорив був Господь, Бог ваш,— усе збулося вам, не відпало з нього ані одне слово» (Ісуса Навина 23:14).
7, 8. До яких рятувальних заходів вдалися вірні християни в першому сторіччі й чому?
7 Понад 1900 років тому багато смиренних людей виявляли справжню віру. Зі сповнення біблійних пророцтв вони зрозуміли, що Ісус є Месією, і прийняли його вчення. Маючи тверду переконаність, яка базувалась на фактах та Єврейських Писаннях, вони повірили в те, чого навчав Ісус. Тому, коли Ісус сказав, що через невірність Юдеї та Єрусалима на них прийде Божий суд, ці люди повірили йому. І коли він сказав цим людям, що́ слід робити, аби врятувати своє життя, вони зробили це.
8 Ісус сказав віруючим, що, коли Єрусалим буде оточений військом, їм потрібно втікати. У 66 році н. е. римське військо справді підійшло до Єрусалима. Але згодом римляни відійшли з якихось незрозумілих причин. Це було для християн сигналом покинути місто, бо Ісус був повідомив: «Коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях,— хай не вертаються в нього!» (Луки 21:20, 21). Люди, які мали справжню віру, покинули Єрусалим та його околиці й утекли до безпечного місця.
Наслідки невірства
9, 10. а) Як релігійні провідники виявляли невірство в Ісуса? б) Які були наслідки цього невірства?
9 А що зробили ті, в кого не було справжньої віри? Вони не втекли, коли мали нагоду. Вони думали, що їхні лідери врятують їх. Але ті лідери та їхні послідовники також мали докази Месіанства Ісуса. Чому ж вони не прийняли його слів? Тому що серця цих людей були злими. Це стало ясно раніше, коли на їхніх очах багато простих людей линуло до Ісуса після того, як він воскресив Лазаря. Івана 11:47, 48 розповідає: «Первосвященики та фарисеї скликали раду [«Синедріон» (СМ) — єврейський верховний суд] й казали: «Що маємо робити, бо Цей Чоловік [Ісус] пребагато чуд чинить? Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують,— і прийдуть римляни, та й візьмуть нам і Край, і народ!» У 53-му вірші говориться: «Отож, від того дня вони змовилися, щоб убити Його».
10 Яке дивовижне чудо виконав Ісус — воскресив Лазаря з мертвих! Однак релігійні провідники хотіли вбити Ісуса за це. Їхня негідність ще більше виявилася, коли ці «первосвященики змовилися, щоб і Лазареві смерть заподіяти, бо багато з юдеїв з-за нього відходили, та в Ісуса ввірували» (Івана 12:10, 11). Лазар щойно воскрес з мертвих, а вони хотіли, щоб він знову помер! Вони не турбувалися ані Божою волею, ані добробутом людей. Вони були себелюбними, цікавилися своїм становищем і своєю вигодою. «Любили вони славу людську більше, аніж славу Божу» (Івана 12:43). Але вони поплатилися за своє невірство. У 70 році н. е. римське військо повернулося й знищило їхнє місто та їхню державу, а також багатьох з них.
Віра, яку виявляють у наш час
11. Як було виявлено справжню віру на початку цього сторіччя?
11 У цьому сторіччі також було і є багато людей зі справжньою вірою. Приміром, на початку 1900-х років люди в основному сподівалися мирного й світлого майбутнього. Водночас ті, котрі повірили в Єгову, звіщали, що людство незабаром увійде в епоху найбільших проблем в історії. Боже Слово передрікало це у 24-му розділі Матвія, 3-му розділі 2 Тимофія, а також в інших місцях. Те, про що говорили ці люди віри, сталося 1914 року з початком Першої світової війни. Світ дійсно ввійшов у передречені «останні дні», коли мали настати «тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1). Чому вже тоді слуги Єгови знали правду про обставини у світі, а інші ні? Бо подібно до Ісуса Навина вони вірили, що жодне слово Єгови не залишиться несповненим.
12. Якій обітниці Єгови нині повністю довіряють його слуги?
12 Сьогодні слуг Єгови, які довіряють йому, нараховується по цілому світі майже шість мільйонів. Із сповнення Божого пророчого слова вони знають, що невдовзі Бог покладе кінець теперішній насильницькій та неморальній системі речей. Тому ці люди впевнені, що близький той час, коли вони побачать сповнення слів з 1 Івана 2:17, де говориться: «Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» Слуги Єгови повністю довіряють тому, що він сповнить цю обітницю.
13. Наскільки ви можете довіряти Єгові?
13 Наскільки ви можете довіряти Єгові? Ви можете довірити йому навіть своє життя! Якби вам і довелось тепер втратити життя за те, що ви служите йому, він поверне вам набагато величніше життя під час воскресіння. Ісус запевняє нас: «Надходить година, коли всі, хто в [«пам’ятних», НС] гробах [тобто в Божій пам’яті],— Його голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29). Чи ви знаєте якогось лікаря, політичного лідера, вченого, бізнесмена чи іншу людину, яка може це зробити? Минуле свідчить, що вони безсилі. Але це може здійснити Єгова, і він це зробить!
Дивовижне майбутнє для вірних
14. Яке дивовижне майбутнє обіцяє вірним Боже Слово?
14 Ісус вказав на певність нового світу під правлінням Божого небесного Царства, кажучи: «Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони» (Матвія 5:5). Це підсилило Божу обітницю з Псалма 37:29: «Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній». І саме перед смертю Ісуса, коли один злочинець висловив свою віру в нього, Ісус сказав цьому чоловікові: «Ти будеш зі мною в Раю» (Луки 23:43, НС). Так, будучи Царем Божого Царства, Ісус попіклується, щоб цей чоловік воскрес до життя на землі й мав можливість жити вічно в цьому Раю. Нині всі, хто повірить у Царство Єгови, можуть також сподіватися життя в Раю, коли «Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде» (Об’явлення 21:4).
15, 16. Чому в новому світі життя буде таким мирним?
15 Перенесімося думками в той новий світ. Уявіть собі, що ми вже в ньому живемо. Відразу помічаємо щасливих людей, які живуть у цілковитому мирі одні з одними. Вони втішаються тим, про що описано в Ісаї 14:7: «Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно». Чому? Передусім, подивіться, на дверях домів немає замків. Вони не потрібні, оскільки немає злочинності й насильства. Саме так, як сказано в Божому Слові: «Буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив» (Михея 4:4).
16 Також немає війни, бо в цьому новому світі війни заборонені. Уся зброя перетворена в мирні знаряддя. У повному розумінні сповнилось пророцтво з Ісаї 2:4: «Мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої — на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни!» Власне цього ми й сподівалися! Чому? Тому що мешканці нового світу навчились робити це тоді, коли служили Богові в старому світі.
17. Які життєві умови пануватимуть під правлінням Божого Царства?
17 Ви бачите ще щось — немає бідності. Ніхто не живе в жалюгідних халупах, ніхто не ходить у лахмітті й немає бездомних. У всіх затишні домівки й доглянуте господарство з розкішними деревами й квітами (Ісаї 35:1, 2; 65:21, 22; Єзекіїля 34:27). Немає голоду, оскільки Бог сповнив свою обітницю про те, що буде достаток їжі для всіх: «На землі буде збіжжя багато, на гірському верху зашумить» (Псалом 72:16). Під керівництвом Божого Царства славетний рай поширюється по цілій землі, відповідно до наміру, який Бог мав ще в Едемі (Буття 2:8).
18. Що не буде більше загрожувати людям у новому світі?
18 Ви захоплюєтеся також тим, які всі енергійні. Це тому, що тепер вони досконалі тілесно й розумово. Немає більше хвороб, болю та смерті. Ніхто не їздить в інвалідних візках і не прикутий до лікарняного ліжка. Усе це назавжди зникло (Ісаї 33:24; 35:5, 6). Немає таких тварин, які б загрожували життю, бо Божа сила зробила їх мирними! (Ісаї 11:6—8; 65:25; Єзекіїля 34:25).
19. Чому в новому світі можна буде «насолоджуватись» кожним днем?
19 Яку ж чудову цивілізацію сформували вірні жителі цього нового світу! Вони спрямовують силу й здібності, а також багатства землі на благо, а не на шкоду; на співпрацю з людьми, а не конкуренцію. Також усім, кого ви зустрічаєте, можна довіряти, бо, як обіцяв Бог, усі стали «за учнів Господніх» (Ісаї 54:13). Оскільки кожен керується Божими законами, земля «повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:9). Справді, як говориться в Псалмі 37:11 (Дерк.), у цьому новому світі можна буде «насолоджуватись» кожним днем.
Щасливе майбутнє гарантовано
20. Що нам слід робити, аби втішатися мирним майбутнім?
20 Отже, що нам тепер потрібно робити, аби втішатися тим щасливим майбутнім? В Ісаї 55:6 говориться: «Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!» Шукаючи Єгову, слід мати склад розуму, який описано в Псалмі 143:10: «Навчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій». Ті, хто робить це, можуть бездоганно ходити перед Єговою в ці останні дні й сподіватися чудового майбутнього. «Бережи [«уважай на», Хом.] неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність, переступники ж разом понищені будуть,— майбутність безбожних загине!» (Псалом 37:37, 38).
21, 22. Що Бог формує сьогодні і як здійснюється підготовка до цього?
21 Вже тепер Єгова кличе з кожного народу людей, охочих виконувати його волю. Він формує з них ядро свого нового земного суспільства, як про це передрікалося в біблійному пророцтві: «На кінці днів [час, в якому ми тепер живемо]... підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню [його піднесене правдиве поклоніння]... і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його!» (Ісаї 2:2, 3).
22 Об’явлення 7:9 описує таких людей як «натовп великий... з усякого люду, і племен, і народів, і язиків». У 14-му вірші (Філ.) говориться: «Це ті, які прийшли від великої скорботи», переживши кінець теперішньої системи. До цього ядра нового світу, яке тепер нараховує майже шість мільйонів осіб, щороку долучається багато нових людей. Усі ці вірні слуги Єгови готуються до життя в його новому світі. Вони набувають духовних та інших вмінь, необхідних, щоб перетворити нашу землю в рай. Вони беззастережно покладають надію на те, що Рай стане реальністю, «вірний бо Той, Хто обіцяв» (Євреїв 10:23).
Пункти для повторення
◻ Які були наслідки невірства в першому сторіччі?
◻ Наскільки слуги Бога можуть довіряти йому?
◻ Яке майбутнє чекає на вірних?
◻ Що ми повинні робити, аби забезпечити собі щасливе майбутнє в Божому новому світі?
[Ілюстрація на сторінці 18]
Вже тепер Єгова формує ядро нового земного суспільства.