Вісники Царства діють по всій землі

«Моїми ви свідками будете... до останнього краю землі» (ДІЇ 1:8).

1. Яку, за словами Ісуса, вістку його послідовники мають проголошувати в наш час?

ОПИСУЮЧИ працю, виконувати яку Єгова послав на землю свого Сина, Ісус сказав: «Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство» (Луки 4:43). Подібно до цього, розповідаючи про працю, яку його учні виконуватимуть на землі, коли він повернеться з царською владою, Ісус промовив: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14).

2. а) Чому так важливо, щоб вістка про Царство набула широкого розголошення? б) Яке питання кожен з нас повинен поставити собі?

² Чому новина про Боже Царство є такою важливою? Чому Царство вимагає такого широкого розголошення? Тому що це Месіанське Царство, яке оправдає всесвітній суверенітет Єгови (1 Коринтян 15:24—28). За допомогою цього Царства Єгова виконає вирок над сучасною сатанинською системою речей і сповнить свою обіцянку поблагословити всі родини землі (Буття 22:17, 18; Даниїла 2:44). Таким свідченням шляхом проголошення Царства Єгова знайшов людей, яких пізніше помазав, щоб вони були співспадкоємцями разом з його Сином. За допомогою проголошення Царства сьогодні також проводиться робота розділення (Матвія 25:31—33). Єгова бажає попередити людей з усіх народів про свій намір. Він хоче, щоб вони мали нагоду вибрати життя як піддані його Царства (Івана 3:16; Дії 13:47). Чи ти береш повну участь у проголошенні цього Царства?

Очікування кінця часів поган

3. а) Яка була своєчасна тема промови Рассела, з котрою він виступав під час ранньої подорожі для організації груп вивчення Біблії? б) Що усвідомлювали Дослідники Біблії стосовно місця, яке повинно займати у їхньому житті Царство?

³ Ще у 1880 році Чарльз Тейз Рассел, перший редактор журналу «Вартова башта», здійснив подорож по північному сході Сполучених Штатів, щоб заохотити до заснування груп вивчення Біблії. Відповідно до цього тема його промови була «Справи, які стосуються Царства Бога». Як було показано у перших номерах «Вартової башти», Дослідники Біблії (тодішня назва Свідків Єгови) усвідомлювали, що коли вони хочуть виявитися достойними взяти участь у Божому Царстві, то мусять поставити Царство на перше місце, з радістю використовуючи своє життя, здібності та маєтки у служінні. Все інше в житті мало займати друге місце (Матвія 13:44—46). До їхньої відповідальності входило проголошувати іншим добру новину про Боже Царство (Ісаї 61:1, 2). Наскільки вони виконали це завдання перед кінцем часів поган у 1914 році?

4. Скільки біблійної літератури розповсюдила невелика група Дослідників Біблії до 1914 року?

⁴ З 1870-х років до 1914 року Дослідників Біблії було відносно мало. У 1914 році лише близько 5100 брали активну участь у публічному свідченні. Але яким же надзвичайним було це свідчення! У 1881 році, всього два роки після випуску першого номера «Вартової башти», вони розпочали розповсюдження 162-сторінкової публікації «Харч для мислячих християн». За кілька місяців було роздано 1 200 000 примірників. Через кілька років вже десятки мільйонів буклетів щорічно розповсюджувалося багатьма мовами.

5. Хто такі колпортери і який дух вони виявили?

⁵ Також, починаючи з 1881 року, деякі вісники почали служити колпортерами. Це були попередники сьогоднішніх піонерів (повночасних проповідників). Деякі колпортери, подорожуючи пішки чи на велосипедах, особисто свідчили у всіх куточках своєї країни. Інші вирушали у закордонні території, як, наприклад, у Фінляндію, Барбадос та Бірму (сьогодні М’янма), куди вони першими принесли добру новину. Вони виявили місіонерський запал, який мав Ісус Христос та його апостоли (Луки 4:43; Римлян 15:23—25).

6. а) Як багато брат Рассел подорожував, щоб поширити біблійну правду? б) Що ще робилося для розповсюдження доброї новини в інших країнах перед кінцем часів поган?

⁶ Брат Рассел особисто багато подорожував, щоб розповсюдити правду. Він часто їздив у Канаду; виголошував промови у Панамі, на Ямайці та Кубі; більше десяти разів побував у Європі й об’їхав навколо земної кулі у проповідницькій подорожі. Він висилав також інших чоловіків, які мали розпочати і очолити проповідування доброї новини в інших країнах. Адольф Вебер, наприклад, був посланий у Європу в середині 1890-х років і з Швейцарії їздив проповідувати у Францію, Італію, Німеччину та Бельгію. Е. Дж. Коварда направили у Карибський басейн. Роберт Голлістер був призначений у країни Сходу в 1912 році. Там було приготовано спеціальні буклети десятьма мовами, і місцеві жителі розповсюдили мільйони цих примірників в Індії, Китаї, Японії та Кореї. Якщо б ти жив у той час, чи серце спонукувало б тебе докладати зусиль, щоб донести добру новину до інших людей у твоїй місцевості і далі?

7. а) Як для посилення свідчення використовувалися газети? б) Що собою являла фотодрама «Створення» і скільки людей подивилися її лише за один рік?

⁷ З наближенням кінця часів поган для публікування біблійних проповідей брата Рассела використовувалися газети. Головний наголос ставився не на 1914 рік, а на Божий намір та на певність його сповнення. У той час ці промови регулярно публікувалися у 2000 газет, які досягали 15 000 000 читачів. На початку 1914 року Товариство почало широко показувати фотодраму «Створення». У чотирьох 2-годинних сеансах представлялися біблійні істини, починаючи від створення і аж до Тисячолітнього Царства. Всього за рік у Північній Америці, Європі, Австралії та Новій Зеландії цю драму бачили дев’ять мільйонів людей.

8. У скількох країнах Дослідники Біблії проголошували добру новину до 1914 року?

⁸ Згідно з наявними даними, під кінець 1914 року ці ревні благосвісники проголошували Боже Царство вже у 68 країнахa. Але це був тільки початок!

Ревне проголошення встановленого Царства

9. Як на конгресах у Сідар-Пойнті праці свідчення про Царство було дано особливий поштовх?

⁹ У 1919 році, коли Дослідники Біблії зібралися у Сідар-Пойнті (штат Огайо), Дж. Ф. Рутерфорд, який був тоді президентом Товариства Вартової башти, заявив: «Нашим покликанням було і є оголошувати прихід славетного царства Месії». У 1922 році на другому конгресі у Сідар-Пойнті брат Рутерфорд підкреслив факт, що в кінці часів поган у 1914 році «Цар слави прийняв велику владу і почав правити». Після цього він звернувся до аудиторії з недвозначною заявою: «Чи ви вірите, що Цар слави почав правити? Тоді вперед, у поле, ви, сини Всевишнього Бога! ...Звіщайте цю вістку скрізь. Світ повинен знати, що Єгова є Богом і що Ісус Христос є Царем царів та Господом господів. Це день усіх днів. Дивіться, Цар править! Ви є його глашатаями».

10, 11. Як радіо, машини з гучномовцями та плакати використовувалися, щоб доносити до людей правду про Царство?

¹⁰ Від часу тих конгресів у Сідар-Пойнті вже пройшло понад 70 років і майже 80 років, відколи Єгова почав виражати свій суверенітет через Месіанське правління свого Сина. Наскільки Свідки Єгови у дійсності виконали працю, поставлену перед ними у Божому Слові? Яку участь береш у ній ти особисто?

¹¹ На початку 1920-х років радіо стало знаряддям для публічного проголошення вістки про Царство. Протягом 1930-х років промови на конгресах на тему Царства як надії світу передавалися за допомогою радіомереж, одночасного радіомовлення через кілька станцій та телефонних ліній, що охоплювали цілу земну кулю. Використовувалися також машини з установленими на них гучномовцями, за допомогою яких біблійні промови відтворювали у громадських місцях. Потім, 1936 року, у Глазго (Шотландія) наші брати почали проходити діловими кварталами з плакатами, на яких рекламувалися публічні промови. Коли нас було мало, ці методи свідчення багатьом людям виявилися дуже ефективними.

12. Який, згідно зі Святим Письмом, є один з найефективніших способів свідчити, що його нам особисто слід застосовувати?

¹² Звичайно, Святе Письмо ясно показує, що, як християни, ми особисто маємо відповідальність свідчити. Ми не можемо просто дозволити виконувати цю роботу газетним статтям або радіопередачам. Тисячі вірних християн — чоловіків, жінок та молодих людей — взяли на себе цю відповідальність. У результаті цього проповідування від дому до дому стало розпізнавальним знаком Свідків Єгови (Дії 5:42; 20:20).

Проповідування по всій населеній землі

13, 14. а) Чому деякі Свідки переїжджають служити в інші міста чи навіть країни? б) Як сердечна турбота про співвітчизників допомогла поширити добру новину?

¹³ Знаючи, що вістка про Царство повинна бути проповідувана по всій населеній землі, деякі Свідки Єгови також серйозно розглянули свої можливості досягати території за межами їхньої околиці.

¹⁴ Багато людей навчилося правди після того, як залишили місцевість, де народилися. Хоча вони переїхали, можливо, з матеріальних міркувань, то таки знайшли щось цінніше і дехто відчув спонуку повернутися у свою країну чи місцевість, щоб ділитися правдою там. Таким чином на початку цього століття проповідування доброї новини поширилося в Скандінавії, Греції, Італії, у країнах Східної Європи та в багатьох інших краях. Навіть сьогодні, у 1990-х роках, вістка про Царство розповсюджується таким способом.

15. Що у 1920-х та 1930-х роках було досягнено братами, які мали дух, описаний в Ісаї 6:8?

¹⁵ Застосовуючи поради Божого Слова у своєму житті, деякі погодилися служити в місцях, де вони раніше не жили. В. Р. Браун (якого часто називали «Біблійний Браун») був одним з них. У 1923 році він переїхав з Трінідаду у Західну Африку, щоб там проповідувати. У 1930-х роках Франк і Ґрей Сміт, Роберт Нісбет і Дейвід Норман були серед тих, які донесли вістку про Царство до східного узбережжя Африки. Інші допомагали опрацьовувати Південно-Американське поле. На початку 1920-х років канадець Джордж Янґ брав участь у праці в Аргентині, Бразилії, Болівії, Чілі та Перу. Хуан Муньїз, який служив раніше в Іспанії, працював у Аргентині, Чілі, Парагваю та Уругваю. Всі вони виявили дух, описаний в Ісаї 6:8: «Ось я,— пошли Ти мене!»

16. Де ще, окрім основних населених центрів, було дано свідчення у довоєнні роки?

¹⁶ Проповідування доброї новини досягло навіть віддалених територій. Свідки на човнах відвідали всі морські порти Ньюфаундленду, об’їхали арктичне побережжя Норвегії, тихоокеанські острови та порти Південно-Східної Азії.

17. а) Скількох країн Свідки досягнули до 1935 року? б) Чому робота не була закінчена на тому?

¹⁷ Дивовижно, що у 1935 році Свідки Єгови вже проповідували у 115 країнах і досягли 34 інших країн у проповідницьких подорожах або за допомогою літератури, надісланої поштою. Але робота ще не була закінчена. Того року Єгова відкрив їм очі на свій намір зібрати «великий натовп», який має пережити для нового світу (Об’явлення 7:9, 10, 14). Ще залишилося багато праці свідчення!

18. Які потреби у роботі проголошення Царства були задоволені за допомогою Школи Ґілеад та Школи службового вдосконалення?

¹⁸ Незважаючи на те що землю охопила друга світова війна і в десятках країн літературу та діяльність Свідків Єгови заборонили, свої двері відкрила Школа Вартової башти Ґілеад, щоб навчати майбутніх місіонерів для ще більшої праці проголошення Царства в інших країнах. До сьогоднішнього часу випускники школи Ґілеад служили у понад 200 країнах. Вони робили більше, ніж розповсюджували літературу і переїжджали на інше місце. Вони проводили біблійні вивчення, організовували збори та навчали людей брати на себе теократичну відповідальність. У недавній час старійшини та службові помічники, які закінчили Школу службового вдосконалення, також допомогли задовольнити нагальні потреби у зв’язку з цією працею на шістьох континентах. Була закладена тверда основа для подальшого росту. (Порівняйте 2 Тимофія 2:2).

19. Як служителі Єгови відгукнулися на запрошення служити в місцях, де була більша потреба?

¹⁹ Чи могли ще й інші допомогти у цих неопрацьованих територіях? У 1957 році на конгресах по цілій землі окремих осіб та цілі родини — зрілих Свідків Єгови — заохотилося подумати над переїздом у території, де є більша потреба, щоб жити там і служити. Це запрошення дуже нагадувало запрошення, дане Богом апостолу Павлу, який бачив у видінні чоловіка, що благав його: «Прийди в Македонію, і нам поможи!» (Дії 16:9, 10). Дехто переїхав у 50-х роках, інші — пізніше. Близько тисячі Свідків переїхало в Ірландію та Колумбію; сотні переїхали в багато інших місць. Десятки тисяч вісників переселилися в ті місцевості своєї країни, де була більша потреба (Псалом 110:3).

20. а) Чого було досягнено після 1935 року на сповнення Ісусового пророцтва в Матвія 24:14? б) Як робота прискорилася за минулих кілька років?

²⁰ З благословенням Єгови його народ продовжує прогресувати у праці проголошення Царства надзвичайними темпами. Від 1935 року кількість вісників зросла майже у вісім разів, а ріст піонерів є на 60 відсотків більшим, ніж ріст вісників. У 30-х роках почали проводити домашні біблійні вивчення. Сьогодні їх проводиться в середньому понад чотири з половиною мільйони щомісяця. Від 1935 року на працю проголошення Царства було присвячено 15 мільярдів годин. Регулярне проповідування доброї новини сьогодні проводиться у 231 країні. З відкриттям у Східній Європі та Африці територій для проповідування доброї новини, щоб публічно виявляти вістку про Царство, ефективно використовувалися міжнародні конгреси. Як Єгова вже давно обіцяв у Ісаї 60:22, він таки ‘прискорює роботу свого часу’ (Хоменко). Який же це великий привілей для нас брати у ній участь!

Донесення доброї новини всім, кому можливо

21, 22. Як ми особисто можемо стати ефективнішими Свідками в території, де служимо?

²¹ Господь ще не сказав, що робота закінчена. Багато тисяч ще тільки приєднуються до правдивого поклоніння. Тому виникає питання: «Чи ми робимо все можливе, щоб добре використовувати час, який Єгова терпляче дає для цієї праці?» (2 Петра 3:15).

²² Не кожен може переїхати у слабо опрацьовану територію. Але чи ти повністю використовуєш можливості, відкриті перед тобою? Чи ти свідчиш співробітникам? вчителям та однокласникам? Чи ти пристосувався до зміненої ситуації у своїй території? Якщо в результаті зміненого графіку роботи дуже мало людей можна застати вдома у денний час, чи змінив ти свій розклад, щоб відвідувати їх ввечері? Якщо будинки стають неприступними для незапрошених відвідувачів, чи ти свідчиш по телефону та в листах? Чи підтримуєш ти виявлене зацікавлення повторними відвідинами і чи пропонуєш домашні біблійні вивчення? Чи ти старанно виконуєш своє служіння? (Порівняйте Дії 20:21; 2 Тимофія 4:5).

23. Що повинно бути очевидним стосовно нас, оскільки Єгова спостерігає за тим, що ми робимо?

²³ Хай кожен з нас так служить, щоб чітко показати Єгові, що ми справді цінуємо величний привілей бути його Свідками у цей знаменний час. Хай це буде нашим привілеєм стати наочними свідками виконання суду Єгови над зіпсутою старою системою та початку славного Тисячолітнього Правління Ісуса Христа!

[Примітка]

Для повторення

◻ Чому проповідування вістки про Царство є таким важливим?

◻ Наскільки добра новина була проповідувана до 1914 року?

◻ Яке велике свідчення було дане після встановлення Царства?

◻ Що може зробити нашу участь у служінні продуктивнішою?

[Рамка на сторінках 16, 17]

СВІДКИ ЄГОВИ — вісники Божого Царства

На сотнях конгресів по усьому світі в 1993—1994 роках було оголошено випуск нової книжки під заголовком «Свідки Єгови — вісники Божого Царства» (англ.). Це найбільш інформативна, всебічна історія Свідків Єгови. Ця книжка на 752 сторінки з гарними ілюстраціями також містить понад тисячу фотографій з 96 країн. До кінця 1993 року її вже видано 25 мовами і тепер перекладається багатьма іншими.

Чому ця книжка є своєчасною? За останні роки мільйони людей по всьому світі стали Свідками Єгови. Усім їм треба бути обізнаними з історією своєї організації. Разом з тим їхнє проповідування та спосіб поклоніння проникли у національні та расові групи всього світу і були сприйняті молодими людьми й людьми похилого віку, які мають різний економічний стан та рівень освіти. У результаті чимало тих, хто спостерігає за подіями, ставлять запитання про Свідків — не тільки про їхнє віровчення, але й про їхнє походження, історію, їхню організацію та мету їхньої діяльності. Інші ж не завжди відзиваються про них безсторонньо. А втім, ніхто не може знати сучасну історію Свідків Єгови ліпше, ніж знають її самі Свідки. Видавці книжки доклали зусиль, аби представити цю історію об’єктивно і безсторонньо. Таким чином вони підтвердили документально сьогоднішнє сповнення дуже важливого аспекту знака Христової присутності, про який записано в Матвія 24:14, і вони зробили це в таких подробицях, як можуть зробити тільки ті, хто поглинутий передреченою там роботою.

Цю книжку поділено на сім головних частин:

Частина 1. Вона переглядає історичні початки Свідків Єгови. У ній подається стисле, інформативне обговорення їхньої сучасної історії від 1870 до 1992 року включно.

Частина 2. Тут можна знайти інформативний перегляд поступового розвитку вірувань, які відрізняють Свідків Єгови від інших релігійних груп.

Частина 3. У цьому фрагменті книги розглядається формування структури їхньої організації. Ця частина подає цікаві факти про їхні зборові зібрання та конгреси, а також про те, як вони будують Зали Царства, більші Зали конгресів та об’єкти для видавання біблійної літератури. Тут повідомляється про запопадливість, з якою Свідки Єгови звіщають Боже Царство, та про любов, що проявляється в тому, як вони дбають одні про одних під час великих труднощів.

Частина 4. Тут ви знайдете захопливі подробиці про те, як проголошення Божого Царства поширилось до великих країн та віддалених островів по всій землі. Уявіть-но собі, 1914 року проповідування велось в 43 країнах, а на 1992 рік — в 229! Розповіді учасників цього глобального розширення про цікаві випадки з проповідування справді зігрівають серце.

Частина 5. Щоб виконати всю цю працю проголошення Царства, треба було розширити мережу міжнародних об’єктів для друкування Біблій, а також біблійної літератури понад двомастами мовами. Із цієї частини ви дізнаєтесь про цей аспект їхньої праці.

Частина 6. Свідкам також треба було зносити випробування — одні через людську недосконалість, інші через фальшивих братів, а ще більше через пряме гоніння. У Божому Слові попереджалося, що так мало бути (Луки 17:1; 2 Тимофія 3:12; 1 Петра 4:12; 2 Петра 2:1, 2). Ця частина книжки розповідає в яскравих барвах про те, що насправді мало місце, і як віра Свідків Єгови допомогла їм звитяжно все це знести.

Частина 7. На закінчення у книжці розглядається, чому Свідки Єгови мають непохитну впевненість у тому, що організацію, до якої вони належать, справді веде Бог. Тут також обговорюється питання, чому вони вважають, що необхідно постійно пильнувати — як цілій організації, так і кожному зокрема.

На додачу до вищезгаданого ця приваблива книжка містить у собі чудову і надзвичайно інформативну 50-сторінкову вставку кольорових фотографій, на яких можна побачити всесвітній центр, а також об’єкти філіалів, що використовуються Свідками Єгови по цілій землі.

Відгуки тих, хто її прочитав

Як реагували ті, хто вже прочитав цю книжку? Ось декілька відгуків:

«Я щойно закінчив читати захопливу і живу документальну розповідь «Свідки Єгови — вісники Божого Царства». З такою відвертістю, відвагою і з таким чуттям могла написати тільки організація, яка виявляє повну відданість та покору правді».

«Завдяки чесності та відвертості, з якими написана, вона читається, наче книга Дій».

«Яка ж цікава ця нова публікація! ...Це просто історичний шедевр».

Прочитавши майже половину книжки, один чоловік написав: «Я пройнявся благоговінням, був приголомшений та мало не розплакався. ...За всі роки жодна інша публікація так не зворушила мене».

«Тільки-но я подумаю, як ця книжка зміцнить віру нашої молоді і тих, хто тепер приходить в організацію, моє серце співає з радості».

«Я завжди цінувала правду, але ця книжка ще більше відкрила мені очі і допомогла як ніколи зрозуміти, що за всім цим є дія святого духу Єгови».

[Ілюстрації на сторінці 18]

Багато людей почуло вістку про Царство навіть тоді, коли Свідків ще було мало.