Як християни реагують на громадський осуд

ЯК ВИ себе почуваєте, коли вас хтось ганьбить або розпускає про вас брехні? Як правило, це завдає вам великого болю. Свідки Єгови відчувають те саме, коли стають мішенню неправдивих або перекручених повідомлень у засобах масової інформації. Але як сказав Ісус у Матвія 5:11, 12, вони таки мають підставу радіти.

Приміром, в одному німецькому католицькому виданні твердилось, що «кожен Свідок зобов’язаний жертвувати на рахунок центру секти десь від 17 до 28 відсотків свого заробітку». Свідки Єгови, однак, не є сектою, а їхня діяльність повністю фінансується добровільними пожертвами. Чимало читачів повірило цьому фальшивому повідомленню, що трохи засмутило Свідків Єгови. Але як правдиві християни повинні реагувати на осуд у засобах масової інформації?

Взірець для християн

У 23-му розділі Матвія яскраво описується, як Ісус засудив своїх релігійних противників за їхнє лицемірство та облуду. Чи це є для сьогоднішніх християн зразком того, як потрібно справлятися з критикою? Напевно, що ні. Божий Син засудив своїх релігійних противників, бо мав унікальну владу та проникливість, і це робилося для натовпу, що слухав.

У Матвія 15:1—11 повідомляється, що Ісуса гостро критикували, бо його учні, як казали, порушували юдейську традицію. Як відреагував Ісус? Він залишався непохитний. Одного разу Ісус прямо виступив проти своїх опонентів, спростовуючи їхні помилкові погляди. Якщо говорити у загальному, немає нічого поганого, коли сьогодні християни стараються спростувати перекручені факти про свою діяльність або вчення, намагаючись внести ясність у ситуацію логічними доказами та конкретними фактами. Вони роблять це, бо хочуть допомогти щирим людям побачити, що критика проти Свідків Єгови є безпідставною і наклепницькою.

Але візьміть до уваги, як невдовзі Ісус відреагував на такі слова своїх учнів: «Чи Ти знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?» Фарисеї «спокусилися» — вони не просто засмутилися, але стали непримиренними ворогами, яких Ісус відкинув. Отже він відповів: «Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі». Вести розмову з такими ворожими антагоністами було б безглуздо та недоцільно, і це призвело б тільки до безплідної суперечки. (Матвія 7:6; 15:12—14; порівняйте 27:11—14). Дані Ісусом відповіді показують, що є «час мовчати і час говорити» (Екклезіяста 3:7).

Свідки Єгови не сподіваються, що всі відзиватимуться про них доброзичливо. Вони пам’ятають Ісусові слова: «Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!» (Луки 6:26). Ч. Т. Рассела, першого президента Товариства Вартової башти, якось запитали, чому він не захищається від наклепників. Він відповів: «Якщо зупинятися, щоб дати стусана кожному собаці, який гавкає на вас,— ви далеко не зайдете».

Отже, ми не повинні дозволити ущипливим зауваженням з боку рішучих противників відвертати нас від служіння Богові (Псалом 119:69). Зосереджуймося на праці правдивих християн, а саме: проповідуванні доброї новини. Це дасть можливість відповісти на запитання і розповісти правду про нашу працю, яка веде до підвищення моралі людини та глибшого знання Божого Слова (Матвія 24:14; 28:19, 20).

Чи слід відповідати на критику?

Ісус сказав своїм послідовникам: «Ви не зо світу... тому світ вас ненавидить» (Івана 15:19). Чимало повідомлень у пресі, які поливають багном Свідків Єгови, є проявом цієї ненависті, і тому їх потрібно ігнорувати. А втім, засоби масової інформації інколи публікують матеріал, в якому відображається непоінформованість про діяльність Свідків або перекручуються і неправильно тлумачаться окремі факти. Деякі журналісти можуть отримати матеріал від тенденційних джерел. Чи ми ігноруватимемо фальшиве повідомлення у засобах масової інформації, чи станемо на захист правди, використовуючи відповідні методи,— залежить від обставин, ініціатора критики та його мети.

Інколи факти можна спростувати, написавши відповідного листа до видавців, якщо цілого листа буде опубліковано. Але такий лист може призвести й до чогось протилежного. Яким чином? Перша неправда завдяки цьому може набути ще більшого розголосу або цей лист може дати додаткову поживу противникам, щоб поширювати брехні або наклепи у пресі. У більшості випадків доречнішим є залишити справу з написанням листа до видавців на розгляд старійшин. Якщо негативне повідомлення в пресі породжує упередження, філіал Товариства Вартової башти може поінформувати збори даної країни про факти, і таким чином усі вісники зможуть дати задовільну відповідь тим, хто запитуватиме.

Чи вам потрібно взагалі звертати увагу на такі перекручені твердження? Ісусова порада ‘залишити їх’, тобто ігнорувати їх, стосується власне такої групи супротивників. Віддані християни мають усі біблійні підстави цуратися відступників та їхніх поглядів (1 Коринтян 5:11—13; Тита 3:10, 11; 1 Івана 2:19; 2 Івана 10, 11). Якщо хтось щиро цікавиться тим, чи критика проти Свідків базується на фактах чи вигадках, вашого ґрунтовного знання зазвичай є достатньо. (Дивіться «Вартову башту» за 1 грудня 1986 року, сторінки 13 і 14).

Якщо ви знаходите спотворену інформацію в пресі, візьміть до серця настанову з Приповістей 14:15: «Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої». У Швейцарії багато людей вкрай обурилося, коли в пресі з’явилася емоційна стаття, в якій повідомлялося, що молода жінка-Свідок померла, оскільки її родичі не дозволили медперсоналу провести переливання крові. Чи це було справді так? Ні. Пацієнтка відмовилась від переливання крові, керуючись релігійними переконаннями, але вона не мала нічого проти альтернативного безкровного лікування. Усе можна було б зробити без додаткових перепон, що могло б врятувати їй життя. Однак медперсонал лікарні безпідставно затягнув цілу справу, так що вже було пізно. Преса ж не згадала цих фактів.

Отже, уважно зважуйте, скільки правди є в таких повідомленнях. Ми можемо пояснити тому, хто запитує, що місцеві старійшини виявляють глибоку турботу в таких випадках і тримаються вказівок з Біблії. Коли ми відповідаємо, додержуючись принципів, це допоможе нам уникнути поспішних висновків (Приповістей 18:13).

Потрібно інформації з перших уст

У першому сторіччі люди поширювали брехні про Ісуса Христа для того, щоб заплямувати його репутацію; деякі навіть твердили, що він є зрадником. (Луки 7:34; 23:2; порівняйте Матвія 22:21). Пізніше молодий християнський збір зустрівся з повсюдним протистоянням з боку як релігійних, так і світських елементів. Оскільки «Бог вибрав немудре світу», багато хто з презирством дивиться на його слуг (1 Коринтян 1:22—29). Правдивим християнам сьогодні слід сподіватися осуду, що є одним із видів гоніння (Івана 15:20).

Проте Свідки Єгови цінують, коли людина, розмовляючи з ними, виявляє безсторонність і такий же склад розуму, який виявили Павлові відвідувачі в Римі, кажучи: «Прагнемо ми, щоб почути від тебе, яку думку ти маєш, бо відомо про секту цю нам, що їй скрізь спротивляються» (Дії 28:22).

З лагідністю давайте пояснення недостатньо поінформованим людям. (Римлян 12:14; порівняйте 2 Тимофія 2:25). Запропонуйте їм інформацію про Свідків Єгови з перших уст, а це допоможе розкрити суть фальшивих звинувачень. Ви також можете використати пояснення, опубліковані Товариством Вартової башти, в яких подаються подробиці про організацію, її історію та вченняa. Якось Пилип відповів Нафанаїлу простими словами: «Прийди та побач» (Івана 1:46). Ми можемо зробити те саме. Отже, щиро запрошуймо всіх бажаючих прийти до місцевого Залу Царства і самим подивитись, якими людьми є Свідки Єгови та в що вони вірять.

Не лякайтесь супротивників

Як же підбадьорює усвідомлення того, що цей осуд не перешкоджає людям ставати Свідками! Під час одної телевізійної бесіди в Німеччині відступники сплітали масу лжесвідчень проти Свідків. Коли один телеглядач з’ясував, що все сказане відступниками є фікцією, він відновив своє біблійне вивчення зі Свідками. Так, громадський осуд інколи призводить до позитивних результатів! (Порівняйте Филип’ян 1:12, 13).

Апостол Павло знав, що деякі приділятимуть більше уваги «байкам», ніж правді. Отже він написав: «Будь пильний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благовісника, виконуй свою службу» (2 Тимофія 4:3—5). Тому не дозволяйте розвіяти свою увагу і «ні в чому не бійтеся» своїх супротивників (Филип’ян 1:28, Деркач). Залишайтеся спокійними, врівноваженими і радісно проповідуйте добру новину, а це допоможе вам дати собі раду з громадським осудом. Тож пам’ятайте Ісусову обіцянку: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться,— нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами» (Матвія 5:11, 12).

[Примітка]

[Вставка на сторінці 27]

Що Ісус мав на увазі, коли, стоячи перед противниками, сказав своїм учням: «Залишіть ви їх»?

[Вставка на сторінці 29]

«Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене» (Матвія 5:11).