Захист нашої віри

«В серцях своїх святіте Христа як Господа нашого. Завжди будьте готові відповісти розсудливо тим [«стати на захист перед кожним», НС], хто спитає вас, на чому грунтується ваша надія» (1 ПЕТРА 3:15, СМ).

1, 2. Чому Свідків Єгови не дивує протидія, але чого вони бажають?

У БІЛЬШОСТІ країн Свідків Єгови зазвичай вважають чесними та високоморальними людьми. Для багатьох вони — добрі сусіди, які не створюють жодних проблем. Однак нерідко — хоч би як парадоксально то здавалось — ці миролюбні християни зазнають несправедливих гонінь, і стається це як у розпалі військових конфліктів, так і в мирний час. Їх не дивує така протидія. Більш того, вони готові до цього. Адже вони знають, що вірні християни першого сторіччя нашої ери були об’єктом ‘ненависті’. Тож хіба людям, котрі сьогодні намагаються бути правдивими послідовниками Христа, можна сподіватися інакшого ставлення? (Матвія 10:22). Окрім того, Біблія говорить: «Усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі,— будуть переслідувані» (2 Тимофія 3:12).

² Свідки Єгови не шукають переслідувань, їм також не приносять жодного задоволення пов’язані з цим труднощі, як-от штрафи, ув’язнення чи жорстоке поводження з боку інших. Вони бажають «провадити тихе й мирне життя», щоб безперешкодно проповідувати добру новину про Боже Царство (1 Тимофія 2:1, 2). Свідки Єгови цінують надану їм у більшості країн релігійну свободу, яка дає змогу продовжувати поклонятися Богу. Вони також намагаються робити все від них залежне, аби ‘жити в мирі зо всіма людьми’, включаючи представників людських урядів (Римлян 12:13; 13:1—7). За що ж тоді їх ‘ненавидять’?

3. Що можна назвати однією з причин, через яку Свідків Єгови несправедливо зненавиділи?

³ По суті, Свідків Єгови несправедливо зненавиділи з тих самих причин, через які переслідували ранніх християн. По-перше, багато з того, що Свідки Єгови роблять згідно зі своїми релігійними переконаннями, не всім до вподоби. Наприклад, вони ревно проповідують добру новину про Боже Царство, і часто люди неправильно розцінюють їхню ревність. В очах цих людей проповідування Свідків — це «агресивний прозелітизм». (Порівняйте Дії 4:19, 20). Вони також нейтральні щодо політики та воєн держав, і деколи люди роблять через це неправильний висновок, нібито Свідки є нелояльними громадянами (Михея 4:3, 4).

4, 5. а) Чому можна сказати, що Свідки Єгови стали мішенню для фальшивих звинувачень? б) Хто часто є головними підбурювачами до переслідування Свідків Єгови?

⁴ По-друге, Свідки Єгови є мішенню фальшивих звинувачень: як відвертої брехні, так і перекручених тлумачень їхніх вірувань. У результаті цього в деяких країнах вони стали об’єктом несправедливих нападок. Окрім того, оскільки Свідки прагнуть лікування без застосування крові, що узгоджується з їхнім бажанням підкорятися біблійному наказу ‘стримуватися від крові’, дехто несправедливо повісив на них ярлик «убивці дітей» та «культ самовбивць» (Дії 15:29). Але насправді Свідки Єгови високо цінують життя та прагнуть отримати найліпше можливе лікування як для себе, так і для своїх дітей. Обвинувачення, нібито величезна кількість дітей Свідків Єгови щороку помирає через відмову від переливання крові, цілком безпідставне. До того ж біблійна правда не завжди однаково впливає на всіх членів родини, отже Свідків також звинувачують у руйнуванні сімей. Однак ті, хто знайомий зі Свідками Єгови, знає, наскільки відповідально вони ставляться до сімейного життя. Вони намагаються дотримуватись біблійних настанов, згідно з якими чоловік і жінка мають любити та поважати одне одного, а діти повинні слухатися своїх батьків, без різниці, чи є батьки віруючими, чи ні (Ефесян 5:21—6:3).

⁵ У багатьох випадках головними підбурювачами до переслідування слуг Єгови виявлялися релігійні противники. Вони використовували свій вплив на політичні влади та засоби масової інформації, намагаючись придушити діяльність Свідків. Як же нам, Свідкам Єгови, слід реагувати на таку протидію, яка виникає або через наші переконання й діяльність, або через фальшиві звинувачення?

«Ваша поміркованість хай буде відома всім людям»

6. Чому так важливо мати зрівноважений погляд на людей поза християнським збором?

⁶ Перш за все нам треба мати правильний погляд — погляд Єгови — на тих людей, хто не поділяє наших релігійних переконань. Інакше ми можемо зайвий раз викликати вороже ставлення або докори з боку інших. «Ваша лагідність [«поміркованість», НС] хай буде відома всім людям»,— писав апостол Павло (Филип’ян 4:5). Як бачимо, Біблія заохочує нас мати зрівноважений погляд на людей поза християнським збором.

7. Що необхідно робити, аби залишатись ‘чистими від світу’?

⁷ З іншого боку, Святе Письмо недвозначно напоумляє нас ‘берегти себе чистими від світу’ (Якова 1:27; 4:4). У цьому вірші, як і в інших місцях у Біблії, слово «світ» стосується всіх людей, котрі не є правдивими християнами. Ми живемо в такому суспільстві й стикаємося з цими людьми на роботі, у школі та по сусідству (Івана 17:11, 15; 1 Коринтян 5:9, 10). Але ми бережемо себе чистими від світу, коли уникаємо поглядів, мови, а також поведінки, що не узгоджуються з Божими праведними шляхами. Також важливо усвідомлювати небезпеку близьких стосунків зі світом, особливо з тими людьми, котрі виявляють відверту зневагу до норм Єгови (Приповістей 13:20).

8. Чому порада залишатися чистими від світу не дає нам жодних підстав зневажати інших?

⁸ Проте, порада залишатися чистими від світу не дає нам жодної підстави самовпевнено принижувати тих, хто не є Свідком Єгови (Приповістей 8:13). Згадайте приклад єврейських релігійних провідників, про яких ішлося у попередній статті. Їхня релігія не мала схвалення Єгови: вона не сприяла добрим стосункам з неєвреями (Матвія 21:43, 45). Ці фанатики були високої думки про себе та з презирством дивилися на язичників. Ми не дотримуємось такого обмеженого погляду на людей, які не є Свідками, і не обходимося з ними із зневагою. Подібно до апостола Павла, ми бажаємо, аби всі, хто чує біблійну звістку правди, отримали Боже схвалення (Дії 26:29; 1 Тимофія 2:3, 4).

9. Як зрівноважений біблійний погляд має впливати на наші висловлювання про людей, котрі не поділяють наших вірувань?

⁹ Зрівноважений біблійний погляд також має впливати на те, як ми говоримо про людей, котрі не є Свідками. Тит отримав від Павла вказівку нагадувати християнам з острова Крит ‘не зневажати нікого, бути не сварливими, а тихими [«поміркованими», НС], виявляючи повну лагідність усім людям’ (Тита 3:2). Зверніть увагу: християни не повинні були зневажати «нікого», навіть нехристиян, які жили на Криті й були відомі за свою брехливість, обжерливість та лінивство (Тита 1:12). Це означає, що з біблійного погляду було б неправильно вживати зневажливі вислови стосовно людей, котрі не поділяють наших вірувань. Погордливе ставлення до людей не буде спонукувати їх прийняти поклоніння Єгові. Коли ж ми дивимось на інших у світлі поміркованих принципів зі Слова Єгови та відповідно поводимося з людьми, то цим ‘прикрашаємо науку’ Божу (Тита 2:10).

Коли мовчати і коли говорити

10, 11. Як Ісус показав, що він знає, коли а) «час мовчати»? б) «час говорити»?

¹⁰ В Екклезіяста 3:7 говориться, що є «час мовчати і час говорити». І тут постає складне питання: як визначити, коли зігнорувати противників, а коли висловитись на захист нашої віри? Ми можемо багато чого навчитись із прикладу людини, яка завжди досконало виявляла розважливість,— Ісуса (1 Петра 2:21). Він знав, коли був «час мовчати». Наприклад, коли первосвященики та старші фальшиво звинувачували Ісуса перед Пилатом, він «нічого на те не відказував» (Матвія 27:11—14). Ісус не хотів говорити нічого, що могло б завадити виконанню Божої волі стосовно нього. Натомість він бажав, аби його вчинки говорили самі за себе. Ісус знав, що навіть правда не виправить розумів і сердець тих гордих людей. Тому він зігнорував їхні обвинувачення. Він мовчав заради певної мети й не поступився (Ісаї 53:7).

¹¹ Проте Ісус також знав, коли був «час говорити». Іноді він прямо й відверто наводив контраргументи у бесідах зі своїми критиками, спростовуючи їхні фальшиві обвинувачення. Наприклад, одного разу книжники й фарисеї в присутності багатьох людей спробували дискредитувати Ісуса, заявивши, начебто він виганяє демонів силою Вельзевула. У цій ситуації Ісус вирішив не залишати фальшивого звинувачення без уваги. За допомогою залізної логіки та яскравого наочного прикладу він спростував те брехливе твердження. (Марка 3:20—30; дивіться також Матвія 15:1—11; 22:17—21; Івана 18:37). Дещо подібне сталося, коли після зради й арешту Ісуса силою привели в синедріон; первосвященик Кайяфа зажадав відповіді на лукаве запитання: «Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав,— чи Христос Ти, Син Божий?» Цього разу знов був «час говорити», бо промовчати для Ісуса означало б те саме, що заперечити своє месіанство. Тож він відповів: «Я!» (Матвія 26:63, 64; Марка 14:61, 62).

12. Які обставини спонукали Павла та Варнаву мужньо промовляти в Іконії?

¹² Розгляньмо також приклад Павла й Варнави. У Дії 14:1, 2 говориться: «І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували. Невірні ж юдеї підбурили та роз’ятрили душі поган на братів». Єврейські противники відкинули звістку, але цього їм було мало: вони розпочали наклепницьку кампанію, намагаючись викликати у язичників упереджене ставлення до християнa. Наскільки ж люто вони, напевно, ненавиділи християнство! (Порівняйте Дії 10:28). На думку Павла й Варнави, тепер прийшов «час говорити», інакше нові учні могли б знеохотитися через громадський осуд. Отже, «довгий час пробули вони [Павло та Варнава] там, промовляючи мужньо про Господа», тобто Єгову, який виявив своє схвалення, давши їм можливість чинити чуда. У результаті «пристали одні до юдеїв, а інші трималися апостолів» (Дії 14:3, 4).

13. Коли зазвичай «час мовчати», якщо хтось зводить на нас наклеп?

¹³ Як же ставитися до наклепів нам? Усе залежить від обставин. У деяких ситуаціях, зокрема тоді, коли завзяті противники намагаються втягнути нас у безцільний спір, було б добре застосувати принцип: «є час мовчати». Не слід забувати, що деякі люди просто не хочуть знати правди (2 Солунян 2:9—12). Спроби переконати людину, чиє горде серце відмовляється повірити, не увінчуються успіхом. Більш того, коли б ми поринули з головою у дебати з кожним, хто нападає на нас та фальшиво звинувачує у чомусь, то це відволікло б нас від набагато важливішої та винагородливої діяльності — допомагати щиросердим людям, які справді хочуть пізнати біблійну правду. Тому, зустрічаючись з опонентами, головна ціль яких — поширювати про нас неправдиву інформацію, нам слід триматися натхненої поради: «Уникайте їх» (Римлян 16:17, 18; Матвія 7:6).

14. Як ми можемо захищати свою віру перед іншими?

¹⁴ Безумовно, це не означає, що ми не захищаємо свою віру. Врешті-решт, є «час говорити». Ми щиро зацікавлені в тих чесних людях, на котрих звалюється цілий потік наклепницької, критиканської інформації про нас. Ми готові дати іншим чіткі пояснення щодо своїх щирих переконань і дуже радіємо, коли маємо таку можливість. Петро написав: «У серцях своїх святіте Христа як Господа нашого. Завжди будьте готові відповісти розсудливо тим [«стати на захист перед кожним», НС], хто спитає вас, на чому грунтується ваша надія. Але робіть це з повагою і лагідно» (1 Петра 3:15, СМ). Коли люди виявляють непідробне зацікавлення і просять нас довести наші релігійні переконання, які ми цінуємо всім серцем, або коли вони питають про фальшиві звинувачення, що їх висувають противники, ми зобов’язані стати на захист своєї віри й дати ґрунтовні біблійні відповіді. Окрім того, чудовим свідченням може стати наша добра поведінка. Якщо неупереджені спостерігачі побачать, як ми з цілого серця намагаємось жити згідно з Божими праведними нормами, для них стане очевидно, що висунуті проти нас обвинувачення — фальшиві (1 Петра 2:12—15).

Як реагувати на наклепницькі повідомлення?

15. Який приклад показує, що засоби масової інформації подають перекручені повідомлення про Свідків Єгови?

¹⁵ Деколи в засобах масової інформації з’являються перекручені повідомлення про Свідків Єгови. Так, наприклад, 1 серпня 1997 року в одній російській газеті було опубліковано наклепницьку статтю, в якій серед усього іншого говорилось, нібито Свідки категорично вимагають від своїх членів «відректися від дружин, чоловіків та батьків, якщо ті не приймають та не поділяють їхньої віри». Кожний, хто справді знайомий зі Свідками Єгови, знає, що це обвинувачення фальшиве. Згідно з Біблією, християни повинні з любов’ю та повагою ставитися до невіруючих членів сім’ї, і Свідки намагаються дотримуватись цієї настанови (1 Коринтян 7:12—16; 1 Петра 3:1—4). Хоч би як там було, стаття вийшла у світ, і багато читачів отримали недостовірну інформацію. Як ми можемо захищати свою віру, якщо нас фальшиво звинувачують?

16, 17 (також рамка на сторінці 16). а) Що зазначалось у «Вартовій башті» стосовно нашої реакції на неправдиві повідомлення у засобах масової інформації? б) За яких обставин Свідки Єгови можуть зробити певні кроки у відповідь на негативні повідомлення засобів масової інформації?

¹⁶ Знову ж таки, є «час мовчати і час говорити». Стосовно цього у «Вартовій башті» якось зазначалося: «Чи ми ігноруватимемо фальшиве повідомлення у засобах масової інформації, чи станемо на захист правди, використовуючи відповідні методи,— залежить від обставин, ініціатора критики та його мети». У деяких випадках найліпше було б зігнорувати такі негативні повідомлення, щоб зайвий раз не звертати уваги громадськості на неправдиву інформацію.

¹⁷ В інших випадках може бути власне «час говорити». Можливо, журналіст або кореспондент, який заслуговує довір’я, отримав неправильну інформацію про Свідків Єгови, але був би вдячний за відомості, що правдиво віддзеркалюють факти. (Дивіться інформацію в рамці «Як було виправлене перекручення фактів»). Коли негативні повідомлення в засобах масової інформації викликають упередження, що заважає нашій проповідницькій праці, представники філіалу Товариства Вартової башти можуть взяти на себе ініціативу, аби захистити правду в підхожий спосібb. Приміром, вони можуть доручити кваліфікованим старійшинам представити факти в якій-небудь телепередачі, бо відмова зробити це означала б, що Свідки Єгови не спроможні дати відповіді. Подібними питаннями займаються деякі Свідки, котрі, керуючись мудрістю, працюють згідно з указівками Товариства Вартової башти та його представників (Євреїв 13:17).

Законний захист доброї новини

18. а) Чому для проповідування нам не потрібно дозволу людських урядів? б) Що ми робимо, коли нам не дозволяють проповідувати?

¹⁸ Своє повноваження проповідувати добру новину про Боже Царство ми отримали з небесного джерела. Ісус, який доручив нам виконувати цю роботу, отримав ‘усяку владу на небі й на землі’ (Матвія 28:18—20; Филип’ян 2:9—11). Тому для проповідування нам не потрібно дозволу людських урядів. І все ж ми визнаємо, що релігійна свобода сприяє поширенню звістки про Царство. У тих країнах, де нам дана свобода поклоніння, ми будемо використовувати для її захисту юридичну систему. Там, де нам було відмовлено в такій свободі, ми намагатимемося в рамках закону отримати її. У таких випадках нашою метою є не соціальні реформи, а ‘оборона і [«законне», НС] утвердження Євангелії’c (Филип’ян 1:7).

19. а) Коли ми віддаємо ‘Богові — Боже’, які наслідки це може принести? б) Що ми рішучо настроєні робити?

¹⁹ Ми, Свідки Єгови, визнає́мо Єгову Всесвітнім Сувереном. Його закон — найвищий. Ми сумлінно підкоряємося людським урядам і в такий спосіб ‘віддаємо кесареве — кесареві’. Але ми не дозволимо нічому завадити нам виконувати набагато важливіший обов’язок — ‘віддавати Богові — Боже’ (Матвія 22:21). Ми повністю усвідомлюємо, що за це нас будуть ‘ненавидіти’ народи, але миримося з тим як з одним із аспектів кошту учнівства. Правнича історія Свідків Єгови у XX сторіччі свідчить про наше рішення захищати свою віру. З допомогою та підтримкою Єгови ми і надалі будемо ‘безупинно навчати і звіщати Євангелію’ (Дії 5:42).

[Примітки]

Чи ви пам’ятаєте?

◻ Чому Свідки Єгови є об’єктом ‘ненависті’?

◻ Як слід ставитись до людей, які не поділяють наших релігійних переконань?

◻ Який приклад зрівноваженості в стосунках із противниками залишив Ісус?

◻ Як можна застосовувати принцип, що є «час мовчати і час говорити», коли на нас зводять наклеп?

[Рамка на сторінці 16]

Як було виправлене перекручення фактів

«У містечку Якуйба (Болівія) місцева євангелістська група домовилася з однією телестанцією про показ фільму, який явно був створений відступниками. Оскільки програма залишила погані враження, старійшини вирішили відвідати дві телестанції та оплатити показ по місцевому телебаченню відеофільмів «Свідки Єгови. Організація, що стоїть за цією назвою» та «Біблія. Книга фактів і пророцтв». Подивившись відеофільми Товариства, власник однієї радіостанції обурився через перекручення фактів у програмі відступників та запропонував Свідкам Єгови безкоштовно зробити оголошення про їхній обласний конгрес, який незабаром мав відбутися. Кількість присутніх на конгресі була надзвичайно високою, і багато щиросердих людей почали ставити питання, що їх турбували, коли Свідки відвідували їх у служінні» («Щорічник Свідків Єгови за 1997 рік» (англ.), сторінки 61, 62).

[Ілюстрація на сторінці 17]

Деколи Ісус відверто спростовував фальшиві звинувачення своїх критиків.