Гора, що «спонукує»

НА ЗАХОДІ Ірландії гора Кро-Патрік, унікальної конічної форми, вирізняється з-поміж навколишніх гір. Щороку в останню неділю липня видається, що рухається пік гори, коли аж 30 000 чоловік, старих і молодих, підіймаються на вершину (765 метрів) як паломники.

У цей день паломники підіймаються і спускаються стежками, які є вузькі, нерівні і в деяких місцях небезпечні. Фактично останній схил (близько трьохсот метрів) надзвичайно крутий і там майже саме хитке каміння, що робить сходження ризикованим, а також виснажливим.

Дехто сходить на гору босоніж, а кілька чоловік проходять певні частини на колінах. У минулому паломництво починали темної ночі.

Чому сходження на Кро-Патрік є важливою подією для багатьох?

Давнє місце паломництва

На початку п’ятого сторіччя н. е. римо-католицька церква послала Патріка місіонерським єпископом в Ірландію. Його головною метою було навернути ірландців до християнства, і за роки проповідування і праці серед людей Патріку приписали заснування католицької церкви в Ірландії.

Виконуючи свою працю, він побував у багатьох куточках країни. Одним з них було місце на заході Ірландії, де, згідно з деякими джерелами, він провів 40 днів і ночей на вершині гори, яку назвали на його честь Кро-Патрік (означає «Пагорб Патріка»). Там він постив і молився за успіх своєї місії.

З роками виникло багато легенд про його подвиги. Одна з найвидатніших розповідає, що Патрік вигнав усіх змій з Ірландії, коли був на горі.

За переказом, він побудував маленьку церкву на вершині. Хоча тієї будівлі вже давно немає, початковий фундамент зберігся; і протягом років місцеположення будівлі, а також гора були об’єктами паломництва.

Характерні особливості паломництва

Для людей похилого віку або для тих, хто не звик лазити по горах, просто піднятися на вишину п’яти кілометрів і щасливо спуститися є певним досягненням. На запланованих місцях уздовж стежки стоять команди першої допомоги, готові справлятися з різними пошкодженнями.

Є три місця, або зупинки, в маршруті, де паломники виконують різноманітні дії в знак покаяння. Це повністю пояснено на інформаційному стенді на початку сходження. (Дивіться інформацію в рамці).

Навіщо сходити на гору?

Навіщо так багато людей здійснюють це важке паломництво? Чому дехто доходить до крайнощів, піднімаючись на гору?

Ну, дехто вірить, що, коли молитися під час паломництва, благання про щось особисте будуть скорше почуті. Інші роблять це задля прощення якогось гріха. Ще для інших це спосіб виразити подяку. Звичайно, багато людей виконують це через громадській бік паломництва. Один урядовець зауважив, що це було «виразом духу спільності і любові у суспільстві». Він також сказав, що сходження на Кро-Патрік «було їхнім шляхом наслідування св. Патріка і визнання, що завдячують йому своєю вірою». Він додав, що найважливішим є те, що сходження — це «форма покаяння, бо фізичні тягарі входять у виконання покаяння. Повільне сходження на вершину є продовженим каяттям».

Один чоловік з гордістю сказав, що сходив на гору вже 25 разів! Він вчинив це, за його словами, «щоб трохи виконати покаяння!» Інший чоловік просто пояснив: «Без труда нема плода».

Хоча це не є головним, багато людей сходять на гору босоніж. Чому? По-перше, вони вважають землю «святою» і тому знімають взуття. По-друге, це в згоді з їхньою метою — «трохи виконати покаяння». Це також пояснює, чому дехто іде до місць зупинок на колінах.

Спонука цінувати Творця

А що, коли хтось не поділяє почуттів паломників, котрі сходять на гору в певний день? За хорошої погоди і з доброю парою взуття будь-коли можна виходити на гору. Ми не піднімалися в день, коли маси паломників робили своє сходження. Часто зупиняючись для відпочинку, ми мали можливість подумати над самим сходженням і над враженням, яке воно справляє на багатьох. Уявивши тисячі паломників, котрі напружено підіймаються на гору, виконуючи різні дії в знак покаяння, ми були змушені задуматися: «Невже цього вимагає Бог? Чи наблизило когось до Бога ритуальне сходження й обходження навколо якихось пам’ятників, повторюючи напам’ять молитви?» А що сказати про Ісусову пораду стосовно повторюваних молитов у Матвія 6:6, 7?

Звичайно, ми не піднімалися на гору задля релігійного переживання. Все ж ми наблизилися до нашого Творця, бо могли ще раз помилуватись його творивом — горами, які будь-де є частиною земних чудес. З вершини ми насолоджувалися прекрасним краєвидом і навіть бачили, де земля зустрічається з Атлантичним океаном. Внизу в затоці з одного боку мерехтіли острівці, а з іншого — яскраво контрастувала нерівна суха гірська місцевість.

Ми подумали про три місця зупинки. Мимохіть згадалися слова Ісуса до своїх правдивих послідовників: «Як же молитесь, то не говоріть багато, як погане: бо вони думають, що за довгі молитви будуть вислухані» (Матвія 6:7, Куліш).

Ми усвідомили, що ця гора стала частиною традиції, котра обплутала тисячі людей тяжкими ритуалами. Ми побачили, наскільки це відрізняється від свободи, про яку говорив апостол Іван: ‘Ми додержуємося Божих заповідей, Його ж заповіді не тяжкі’ (1 Івана 5:3).

Нам сподобалася наша прогулянка, включаючи сходження на Кро-Патрік. Це спонукало нас з нетерпінням чекати часу, коли все людство звільниться від небіблійних традицій і зможе поклонятися Творцю, котрий любить землю, «в дусі та в правді» (Івана 4:24).

[Рамка на сторінці 27]

Характерні особливості паломництва

Кожний паломник, котрий сходить на гору в День св. Патріка або протягом тижня після свята чи в будь-який інший час у червні, липні, серпні і вересні і МОЛИТЬСЯ В АБО БІЛЯ КАПЛИЦІ намірів Папи, може отримати повне відпущення гріхів за умови, що піде до Сповіді і Святого Причастя на Вершині або деінде протягом тижня.

ТРАДИЦІЙНІ МІСЦЯ ЗУПИНКИ

Є три «місця зупинки»: 1) біля підніжка гори або Ляхт-Бенон; 2) на вершині; 3) Реліґ-Мвере, на певній відстані додолу від Лєканві [місто].

1-ше місце зупинки — ЛЯХТ-БЕНОН.

Паломник обходить сім разів навколо насипу каміння, промовляючи 7 разів «Отченаш», 7 разів «Богородице Діво, радуйся» і один раз «Вірую».

2-ге місце зупинки — ВЕРШИНА.

а) Паломник встає на коліна і промовляє 7 разів «Отченаш», 7 разів «Богородице Діво, радуйся» і один раз «Вірую».

б) Паломник молиться біля Каплиці намірів Папи.

в) Паломник обходить 15 разів довкола Каплиці, промовляючи 15 разів «Отченаш», 15 разів «Богородице Діво, радуйся» і один раз «Вірую».

г) Паломник обходить 7 разів навколо Лябе-Форіґ (Ложе Патріка) і промовляє 7 разів «Отченаш», 7 разів «Богородице Діво, радуйся» і один раз «Вірую».

3-тє місце зупинки — РЕЛІҐ-МВЕРЕ.

Паломник 7 разів обходить довкола кожного насипу каміння, промовляючи біля кожного 7 разів «Отченаш», 7 разів «Богородице Діво, радуйся» і один раз «Вірую» (там три насипи) і зрештою обходить довкола усієї огорожі Реліґ-Мвере, молячись 7 разів.