Чи Бог приймає усяке поклоніння?
БОГ створив людину з духовною потребою — потребою поклонятися. Ця потреба не розвинулася сама. Вона була притаманна людині з самого початку.
На жаль, людство розробило багато різних способів поклоніння, і в загальному це не створило однієї щасливої об’єднаної родини. Натомість і досі ведуться криваві війни в ім’я релігії. Повстає важливе питання: «Чи все одно, як людина поклоняється Богові?»
Сумнівне поклоніння у давнину
Стародавні народи, які населяли Близькій Схід, є прикладом з історії, котрий допомагає відповісти на це питання. Багато людей поклонялися богові на ім’я Ваал. Вони також поклонялися подругам Ваала, наприклад Ашері. Поклоніння Ашері включало використання священного паля, котрий, як вважають, є сексуальним символом. Археологи, працюючи у цьому районі, відкопали численні зображення голих жінок. На цих знахідках, за словами «Релігійної енциклопедії» (англ.), «зображено богиню із збільшеними статевими органами, котра підтримує свої груди» і, «вірогідно, зображення представляють... Ашеру». Абсолютно очевидно, поклоніння Ваалу часто було дуже неморальним.
Тому не дивно, що в поклоніння Ваалу входили сексуальні оргії (Числа 25:1—3). Сихем-ханаанеянин зґвалтував молоду незайману дівчину Діну. Однак він вважався найшляхетнішим чоловіком у своїй родині (Буття 34:1, 2, 19). Кровозмішення, гомосексуалізм і скотолозтво були звичайними (Левит 18:6, 22—24, 27). Саме слово «содомізм», або гомосексуалізм, походить від назви міста, яке колись існувало в цій частині світу (Буття 19:4, 5, 28). У поклоніння Ваалу також входило кровопролиття. Адже поклонники Ваала вкидали своїх дітей живими в полум’я вогню на жертву своїм богам! (Єремії 19:5). Усе це було пов’язано з релігійним вченням. Яким чином?
«Звірство, хтивість та розпуста ханаанської міфології,— пояснює д-р Мерел Унгер у своїх книжці «Археологія та Старий Завіт» (англ.),— набагато більші, ніж деінде на Близькому Сході в той час. І приголомшлива особливість ханаанських божеств — те, що вони взагалі не мали моралі, повинна була викликати найгірші риси в їхніх поклонниках та найнеморальніші звичаї того часу, такі, як храмова проституція [та] принесення в жертву дітей».
Чи Бог приймав поклоніння ханаанеян? Певна річ, ні. Він навчав ізраїльтян, як поклонятися йому в чистості. Стосовно згаданих вище звичаїв він попереджав: «Не занечищуйтеся тим усім, бо всім тим занечищені ті люди, яких Я виганяю перед вами. І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх,— і та земля виригнула мешканців своїх!» (Левит 18:24, 25).
Чисте поклоніння стає забрудненим
Багато ізраїльтян не прийняли Божий погляд на чисте поклоніння. Навпаки, вони дозволили, щоб поклоніння Ваалу залишилося в їхньому краї. З бігом часу ізраїльтяни спокусилися й стали намагатися змішати поклоніння Єгові з поклонінням Ваалу. Чи приймав Бог таке змішане поклоніння? Розгляньмо, що сталося під час правління царя Манасії. Він поставив жертовник Ваалові, спалив свого сина у жертву й займався магією. «[Він] зробив Ашеру... у Господньому храмі, що про нього Господь сказав: «В Єрусалимі покладу моє ім’я» (2 Царів 21:3—7, Хом.).
Піддані Манасії ішли за прикладом свого царя. По суті, він «звів їх до того, щоб робити гірше від тих народів, яких Господь вигубив з-перед обличчя Ізраїлевих синів» (2 Царів 21:9). Замість того щоб прислухатися до повторюваних попереджень, Манасія вчинив вбивство й наповнив Єрусалим невинною кров’ю. Хоча Манасія зрештою змінився, його син і наступник, цар Амон, відновив поклоніння Ваалу (2 Царів 21:16, 19, 20).
З часом у храмі почалася чоловіча проституція. Як дивився Бог на цей вияв поклоніння Ваалу? Він попереджав через Мойсея: «Не принесеш дару розпусниці й ціни пса [мабуть, педераста] до дому Господа, Бога твого, ні за яку обітницю, бо тож вони обоє — гидота перед Господом, Богом твоїм» (Повторення Закону 23:18, 19, примітка).
Внук Манасії, цар Йосія, очистив храм від неморального поклоніння Ваалу (2 Царів 23:6, 7). Але справи зайшли занадто далеко. Невдовзі після смерті царя Йосії в храмі Єгови знову почали поклонятися ідолам (Єзекіїля 8:3, 5—17). Тому Єгова спонукав царя Вавилону зруйнувати Єрусалим і його храм. Сумний факт з історії є доказом, що певні форми поклоніння неприйнятні для Бога. А що сказати про сьогодення?