Закон до Христа

«Як я кохаю Закона Твого, цілий день він — розмова моя!» (ПСАЛОМ 119:97).

1. Що керує рухом небесних тіл?

ВІД раннього дитинства Йов, напевно, захоплено вдивлявся у зоряне небо. Очевидно, батьки навчали його назв великих сузір’їв і того, що вони знали про закони, які керують рухом сузір’їв на небі. Крім того, за давніх часів люди стежили за рівномірним рухом цих величних зоряних формацій, аби визначати пори року. Але незважаючи на глибоке благоговіння, що Йов відчував, вдивляючись у небо, він не знав, які потужні сили утримували їх вкупі. Тому він навряд чи міг відповісти, коли Бог Єгова запитав його: «Чи знаєш ти небес закони?» (Йова 38:31—33, Хом.). Так, зірками керують настільки точні й складні закони, що й нині вчені не розуміють їх повністю.

2. Чому можна сказати, що всім створінням керують закони?

² Єгова є Верховним Законодавцем у Всесвіті. Усім його творивом керують закони. Його улюблений Син, «первородний усього сотворіння», вірно слухався закону свого Отця ще до створення фізичного всесвіту! (Колосян 1:15, УКУ). Закони також керують ангелами (Псалом 103:20). Навіть тварини керуються законами, слухаючись інстинкту, який вклав у них їхній Творець (Приповістей 30:24—28; Єремії 8:7).

3. а) Чому люди потребують законів? б) За допомогою чого Єгова керував ізраїльським народом?

³ А що сказати про людей? Хоча нам дані такі дари, як розум, моральність і духовність, ми все-таки потребуємо божественного закону, котрий би вказував нам, як користуватися цими дарами. Наші прабатьки Адам і Єва були досконалими, тому їм було потрібно всього-на-всього декількох законів. Любов мала бути головною підставою для них охоче слухатися свого небесного Отця. Але вони не хотіли слухатися (Буття 1:26—28; 2:15—17; 3:6—19). Унаслідок цього їхні нащадки народжувалися грішними створіннями, які потребували для керівництва значно більше законів. Проходив час, і Єгова з любові задовольняв цю потребу. Він давав конкретні закони Ноєві, які той мав передавати своїй сім’ї (Буття 9:1—7). Через багато сторіч Бог постачив через Мойсея детальний, писаний звід Закону для нового народу — Ізраїлю. Тоді вперше Єгова керував цілим народом за допомогою божественного закону. Дослідження того Закону допоможе нам зрозуміти важливу роль, яку відіграє божественний закон у житті сучасних християн.

Мета Мойсеєвого Закону

4. Чому було важко, щоб з вибраних нащадків Авраама вийшло обіцяне Насіння?

⁴ Апостол Павло, котрий був ретельним дослідником Закону, запитав: «Для чого ж тоді Закон?» (Галатів 3:19, Дерк.). Аби відповісти на це запитання, нам потрібно пригадати, що Єгова пообіцяв своєму другові Аврааму, що з його генеалогічної лінії вийде Насіння, яке принесе великі благословення всім народам (Буття 22:18, Ог., 1988). Але виникла проблема: не всі вибрані нащадки Авраама — ізраїльтяни — любили Єгову. З бігом часу більшість з них стали твердошиїми, неслухняними, а декотрі — просто ворохобними! (Вихід 32:9; Повторення Закону 9:7). Такі особи жили серед Божого народу не тому, що постановили бути з ним, а лише тому, що народилися в ньому.

5. а) Чого Єгова навчав ізраїльтян через Мойсеїв Закон? б) Як цей Закон мав впливати на поведінку тих, хто тримався його?

⁵ Як з такого народу могло вийти обіцяне Насіння і як цей народ міг скористатися з цього? Замість контролювати цих людей, немов ро́ботів, Єгова навчав їх через закон (Псалом 119:33—35; Ісаї 48:17). По суті, єврейське слово тог·ра́г, перекладене словом «закон», означає «наука». Про що ж навчав закон? Головним чином про те, що ізраїльтянам потрібен Месія, який має врятувати їх з їхнього грішного стану (Галатів 3:24). Цей Закон також навчав побожного страху та слухняності. Відповідно до обіцянки, даної Авраамові, ізраїльтяни мали служити свідками Єгови для всіх народів. Тому Закон мав навчати їх високих, благородних норм поведінки, що добре свідчило б про Єгову; це повинне було допомагати ізраїльтянам стерегтись розбещених звичаїв довколишніх народів (Левит 18:24, 25; Ісаї 43:10—12).

6. Скільки положень вміщає Мойсеїв Закон і чому їхню кількість не потрібно вважати надмірною? (Дивіться примітку під текстом). б) Яке знання ми можемо здобути, займаючись дослідженням Мойсеєвого Закону?

⁶ Тому не дивно, що Мойсеїв Закон вміщає багато положень — всього понад 600a. Цей писаний закон охоплював питання, пов’язані з поклонінням, урядом, мораллю, правосуддям, а навіть раціоном та гігієною. Але чи це означає, що Закон був лише безліччю суворих правил і чітких заповідей? Аж ніяк! Дослідження цього Закону дає глибоке розуміння сердечної особистості Єгови. Розгляньте декілька прикладів.

Закон, який виражав милосердя і співчуття

7, 8. а) Як Закон наголошував на милосерді й співчутті? б) Як Єгова з милосердям використав Закон у випадку Давида?

⁷ Закон наголошував на милосерді й співчутті, зокрема до вбогих і безпорадних. Особлива увага зверталася на вдів і сиріт (Вихід 22:21—23). Не дозволялося жорстоко поводитися з в’ючними тваринами. Поважалися основні майнові права (Повторення Закону 24:10; 25:4). Хоча Закон вимагав смертної кари за вбивство, він допускав виявлення милосердя у випадках неумисного вбивства (Числа 35:11). Очевидно, ізраїльські судді мали право вирішувати, беручи до уваги склад розуму правопорушника, чи його слід покарати за певні провини. (Порівняйте Вихід 22:6 і Левит 5:20—26).

⁸ Єгова дав суддям приклад, показавши, як непорушно застосовувати Закон, коли потрібно, і як при найменшій можливості виявляти милосердя. Воно було виявлене царю Давиду, який вчинив перелюб і вбивство. Покарання таки не оминуло Давида, бо Єгова не охоронив Давида від жахливих наслідків його гріха. Але заради угоди про Царство й через милосердний характер самого Давида та глибоку скруху його не було страчено (1 Самуїла 24:5—8; 2 Самуїла 7:16; Псалом 51:3—6; Якова 2:13).

9. Яку роль у Мойсеєвому Законі відігравала любов?

⁹ Крім того, Мойсеїв Закон наголошував на любові. Чи ви можете уявити собі, що одна із сучасних держав має закон, який зобов’язує любити? Тому Мойсеїв Закон не тільки забороняв вбивати, але й наказував: «Будеш любити ближнього свого, як самого себе» (Левит 19:18). Він не тільки забороняв несправедливе ставлення до приходька, але й велів: «Ти будеш любити його, як самого себе, бо приходьки були ви в єгипетськім краї» (Левит 19:34). Він не тільки засуджував перелюб, але й наказував чоловікові веселити свою дружину! (Повторення Закону 24:5, Кул.). Тільки в самій книзі Повторення Закону коло 20 разів вживаються єврейські слова, які вказують на любов. Єгова запевняв ізраїльтян, що він любив, любить і любитиме їх (Повторення Закону 4:37; 7:12—14). Дійсно, найбільша заповідь Мойсеєвого Закону була: «Люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю» (Повторення Закону 6:5). Ісус сказав, що весь Закон тримається на цій заповіді, а також на заповіді любити свого ближнього (Левит 19:18; Матвія 22:37—40). Тому не дивно, що псалмоспівець написав: «Як я кохаю Закона Твого, цілий день він — розмова моя!» (Псалом 119:97).

Надуживання Законом

10. Як євреї здебільшого ставилися до Мойсеєвого Закону?

¹⁰ Як же сумно, що ізраїльтяни здебільшого не цінували Мойсеєвого Закону! Ці люди не корилися Закону, ігнорували його, або забули про нього. Вони оскверняли чисте поклоніння огидними релігійними звичаями чужих народів (2 Царів 17:16, 17; Псалом 106:13, 35—38). Вони зраджували Закон також іншими способами.

11, 12. а) Які угруповання релігійних провідників заподіяли шкоди після смерті Ездри? (Дивіться рамку). б) Чому стародавні рабини вважали необхідним «зробити огорожу довкола Закону»?

¹¹ Найбільшої шкоди заподіяли Закону ті, хто заявляв, що навчає та охороняє його. Це сталося після смерті вірного переписувача Ездри, який жив у п’ятому сторіччі до н. е. Ездра завзято боровся проти руйнівного впливу інших народів та особливо наголошував на читанні й навчанні Закону (Ездри 7:10; Неемії 8:5—8). Декотрі вчителі Закону твердили, що вони йдуть слідами Ездри й на цій основі утворили так звану «Велику синагогу». Серед її положень був наказ: «Зробіть огорожу довкола Закону». Ці вчителі стверджували, що Закон є немов добре доглянутий сад. Щоб ніхто не грішив у цьому саду, ламаючи його закони, вони створили додаткові закони — «усний Закон», які б не давали людям наблизитися до такого гріха.

¹² Дехто може стати на захист єврейських провідників. Після смерті Ездри євреї перебували під впливом іноземних влад, зокрема під впливом Греції. Щоб боротися проти впливу грецької філософії та культури, були утворені різні угруповання єврейських релігійних провідників. (Дивіться інформацію в рамці, сторінка 10). З часом члени декотрих угруповань почали суперничати й навіть випереджувати левитське священство в ролі вчителів Закону. (Порівняйте Малахії 2:7). З 200 року до н. е. в життя євреїв почав поступово входити усний закон. Спочатку було заборонено записувати цей закони, щоб не прирівнювати його до писаного Закону. Але з часом людське міркування взяло верх над божественним, і зрештою ця «огорожа» заподіяла шкоди самому «саду», який вона повинна була захищати.

Забруднення фарисейством

13. Як декотрі єврейські релігійні провідники виправдовували створення багатьох правил?

¹³ Рабини твердили, що, оскільки Тора, або Мойсеїв Закон, була досконала, вона має містити відповіді на всі запитання. Такий погляд насправді не виявляв благоговіння. По суті, він давав рабинам право вміло використовувати людські аргументи, щоб створювати враження, ніби Боже Слово є підмурком правил для всіх особистих і повсякденних справ.

14. а) Як єврейські релігійні провідники роздули до невпізнанності вказівки з Писань про відокремлення від поган? б) З чого видно, що рабинські правила так і не змогли охоронити людей від поганського впливу?

¹⁴ Знову й знову релігійні провідники брали вказівки з Писань і роздували їх до невпізнанності. Приміром, Мойсеїв Закон говорив відокремлюватися від поган, рабини ж проповідували необґрунтовану зневагу до всього неєврейського. Вони навчали, що єврей не повинен залишати свою худобу у дворі язичника, бо язичники «підозрюються в скотолозтві». Єврейці не можна було допомагати язичниці при пологах, бо цим вона «допомагає народити дитину для ідолопоклонства». Оскільки рабини мали неабиякі застереження щодо грецьких гімнастичних залів, вони заборонили всі атлетичні вправи. Але історія доводить, що все це так і не змогло охоронити євреїв від язичницьких вірувань. По суті, самі фарисеї почали навчати поганської грецької доктрини про безсмертя душі! (Єзекіїля 18:4).

15. Як єврейські релігійні провідники спотворили закони про очищення та кровозмішення?

¹⁵ Фарисеї також спотворювали закони про очищення. Кажуть, що, якби фарисеям дати можливість, вони очищали б саме сонце. Їхній закон твердив, що людину оскверняє зволікання «сходити по потребі»! Миття рук стало складним ритуалом, в який входили правила, котру руку слід мити спочатку і як це робити. Особливо нечистими вважалися жінки. На основі наказу з Писань не ‘наближатися’ до жодної близької родички (насправді ж це закон проти кровозмішення) рабини наказували чоловікові не ходити позаду своєї дружини й не розмовляти з нею на ринку (Левит 18:6, Хом.).

16, 17. Як усний закон вплинув на заповідь про відзначання щотижневої суботи і які були наслідки цього?

¹⁶ Особливо відомим є духовне знущання усного закону над законом про суботу. Бог дав ізраїльтянам просту заповідь: не робити жодної праці в сьомий день тижня (Вихід 20:8—11). А втім, усний закон окреслив ще 39 різних видів заборонених справ, як, скажімо, зав’язувати або розв’язувати вузол, зробити два стібки, записати дві єврейські літери та інше. Кожна з цих справ вимагала масу подальших правил. Які вузли були заборонені, а які ні? Усний закон давав на це холодні відповіді. Заборонялося лікувати. Наприклад, у суботу було заборонено вправляти зломлену кінцівку. Людина, що мала зубний біль, могла приправляти їжу оцтом, але не мала права смоктати оцет через зуби. Адже це могло б притупити біль!

¹⁷ Отже, похований під сотнями створених людиною правил, закон про суботу втратив своє духовне значення для більшості євреїв. Коли Ісус Христос — «Господь... суботі» — виконував у суботу захопливі й зворушливі чуда, це зовсім не торкало сердець книжників і фарисеїв. Їх турбувало тільки те, що він ігнорує їхні правила (Матвія 12:8, 10—14).

Візьміть урок з безглуздя фарисеїв

18. Що стало наслідком додавання усних законів і традицій до Мойсеєвого Закону? Наведіть приклад.

¹⁸ Підбиваючи підсумок, ми можемо сказати, що ці додаткові закони й традиції так приліпилися до Мойсеєвого Закону, як певні види мушель (вусоногі ракоподібні) до корабельного корпусу. Власникові корабля треба докласти неабияких зусиль, щоб відшкребти цих надокучливих істот, бо вони сповільнюють хід судна й руйнують його антикорозійне покриття. Так само й усні закони з традиціями обтяжували Закон і поступово спотворили його глибоке значення. Але замість відшкребти такі чужі закони, рабини нагромаджували їх. Коли прийшов Месія, щоб виконати Закон, цей «корабель» був настільки обліплений «мушлями», що ледь тримався на плаву! (Порівняйте Приповістей 16:25). Замість охороняти Закон-угоду, ці релігійні провідники чинили безглуздя, порушуючи його. Чому ж не встояла їхня «огорожа» із законів?

19. а) Чому не встояла «огорожа довкола Закону»? б) З чого видно, що єврейським релігійним провідникам бракувало справжньої віри?

¹⁹ Провідники юдаїзму не зрозуміли, що боротися проти зіпсуття треба в серці, а не на сторінках кодексів (Єремії 4:14). Ключем до перемоги є любов — любов до Єгови, його закону й праведних принципів. Така любов спонукує ненавидіти все те, що ненавидить Єгова (Псалом 97:10; 119:104). Люди, серця котрих сповнені любові, залишаються вірними законам Єгови, хоча й живуть у цьому розбещеному світі. Єврейські релігійні провідники мали великий привілей навчати людей, щоб підтримувати їх і вселяти таку любов. Чому вони не змогли цього робити? Очевидно, тому, що їм бракувало віри (Матвія 23:23). Якби вони вірили, що дух Єгови може діяти в серцях вірних людей, їм би не було потрібно суворо контролювати життя інших (Ісаї 59:1; Єзекіїля 34:4). Ці провідники не передавали віру, бо самі не мали її; вони обтяжували народ людськими заповідями (Матвія 15:3, 9; 23:4).

20, 21. а) Як вплинув на юдаїзм зосереджений на традиції склад розуму? б) Який урок ми можемо взяти з того, що трапилося з юдаїзмом?

²⁰ Єврейські провідники не сприяли любові. Їхні традиції створили релігію, опановану зовнішньою, механічною слухняністю про людське око, яка стала плідним розсадником лицемірства (Матвія 23:25—28). Їхні постанови породжували безліч підстав, аби засуджувати інших. Отже, пихаті, владні фарисеї знаходили достатньо причин, щоб критикувати самого Ісуса Христа. Так і не зрозумівши головної мети Закону, вони відкинули єдиного правдивого Месію. Зі свого боку він був вимушений сказати єврейському народу: «Ось ваш дім залишається порожній для вас» (Матвія 23:38; Галатів 3:23, 24).

²¹ Який урок ми можемо взяти з цього? Суворий склад розуму, зосереджений на традиції, не сприяє чистому поклонінню Єгови! Але чи це означає, що поклонники Єгови сьогодні взагалі не повинні підкорятися жодним правилам, за винятком тих, які конкретно згадуються у Святому Письмі? Зовсім ні. Щоб отримати повну відповідь на це запитання, розгляньмо тепер те, як Ісус Христос замінив Мойсеїв Закон новим і ліпшим законом.

[Примітка]

Чи ви можете пояснити?

◻ Як божественний закон керує всім створінням?

◻ Яка була головна мета Мойсеєвого Закону?

◻ З чого видно, що Мойсеїв Закон наголошував на милосерді й співчутті?

◻ Чому єврейські релігійні провідники додали до Мойсеєвого Закону незліченну кількість правил і які наслідки це принесло?

[Рамка на сторінці 10]

Єврейські релігійні провідники

Книжники. Вони вважали себе наступниками Ездри й тлумачами Закону. У книжці «Історія євреїв» (англ.) говориться, що «не всі книжники мали благородні цілі, а їхні спроби знайти в законі прихований зміст часто доводили до створення безцільних формул і безглуздих обмежень. А ті переростали у звичаї, які швидко ставали вкрай тиранічними».

Хасидим. Назва означає «благочестиві», або «святі». Згадані вперше як клас коло 200 року до н. е., вони мали великий політичний вплив, були фанатичними поборцями чистоти Закону, протистояли тиранії грецького впливу. Хасидим поділялися на три групи: фарисеїв, саддукеїв та єсеїв.

Фарисеї. Декотрі фахівці вважають, що ця назва походить від слів, які перекладаються «відокремлені», або «сепаратисти». Вони трималися крайніх фанатичних поглядів щодо відокремленості від язичників, а також вважали свою громаду відокремленою і вищою від простого єврейського люду, який не міг розібратися в заплутаному усному законі. Один історик сказав про фарисеїв: «Здебільшого вони ставилися до людей, як до дітей, формалізуючи й окреслюючи найменші деталі ритуалів». Ще один фахівець сказав: «Фарисейство створило масу юридичних правил, охоплюючи всі моменти життя, тож неминучим виявилося те, що, звеличуючи дрібне, вони применшували важливе (Мт. 23:23)».

Саддукеї. Це угруповання було тісно пов’язане з аристократією та священством. Вони надзвичайно противилися книжникам і фарисеям, говорячи, що усний закон не має сили писаного Закону. Те, що вони програли цю битву, видно із самої Мішни: «Суворіші вимоги ставляться до [виконання] слів книжників, ніж до [виконання] слів [писаного] Закону». А в Талмуді, в якому часто згадується усний закон, навіть сказано: «Слова книжників... приємніші, ніж слова Тори».

Єсеї. Це угруповання аскетів, які усамітнювались відокремленими общинами. За «Тлумачним біблійним словником» (англ.), єсеї були прискіпливішими за фарисеїв і «подеколи... більш фарисейськими, ніж самі фарисеї».

[Ілюстрація на сторінці 8]

Очевидно, батьки Йова навчали його про закони, які керують сузір’ями.