Слово Бога триває вічно
«Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!» (ІСАЇ 40:8).
1. а) Що в цьому контексті є ‘Словом нашого Бога’? б) Чим є обіцянки людей у порівнянні зі словом Бога?
ЛЮДИ схильні покладати надію на обіцянки видатних осіб. Але хоча б якими жаданими здавалися ці обіцянки людям, котрі бажають поліпшення в житті, такі обіцянки, немов пов’ялі квіти, в порівнянні зі словом нашого Бога (Псалом 146:3, 4). Понад 2700 років тому Бог Єгова натхнув пророка Ісаю написати такі слова: «Всяке тіло — трава, всяка ж слава — як цвіт польовий: трава засихає, а квітка зів’яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!» (Ісаї 40:6, 8). Що ж таке «Слово», яке триває? Це Боже твердження про свій намір. Нині це «Слово» записане для нас у Біблії (1 Петра 1:24, 25).
2. Усупереч яким поглядам і діям Єгова сповнив своє слово щодо стародавнього Ізраїлю і Юди?
2 Люди, які жили за днів стародавнього Ізраїлю, пересвідчилися у правдивості записаного Ісаєю. Єгова через своїх пророків передрік, що з причини великої невірності, буде спочатку забране в неволю десятиплемінне царство Ізраїлю, а потім — двоплемінне царство Юди (Єремії 20:4; Амоса 5:2, 27). Хоча ці невірні гнали, а навіть вбивали пророків Єгови, спалили сувій з Божою попереджальною звісткою і звернулися за військовою підтримкою до Єгипту, щоб перешкодити сповненню цього пророцтва, слово Єгови не зазнало невдачі (Єремії 36:1, 2, 21—24; 37:5—10; Луки 13:34). Відтак, у дивовижний спосіб сповнилась Божа обіцянка повернути покаянний останок євреїв на їхню землю (Ісаї, розділ 35).
3. а) Які записані Ісаєю обіцянки особливо цікавлять нас? б) Чому ви переконані в тому, що всі вони сповняться?
3 Через Ісаю Єгова теж передрік праведне правління Месії над людством, визволення від гріха й смерті, а також перетворення землі в рай (Ісаї 9:5, 6; 11:1—9; 25:6—8; 35:5—7; 65:17—25). Чи це теж сповниться? Немає й тіні сумніву! Це прорік «Бог, який не обманює». Він наказав записати своє пророче слово нам на благо й ужив заходів, щоб його зберегти (Тита 1:2, СМ; Римлян 15:4).
4. Як підтвердилося те, що Боже слово «живе», хоча оригінальні рукописи Біблії не збереглися?
4 Єгова не зберіг оригінальних рукописів, в яких його давні письменники записали ці пророцтва. Але його «Слово», тобто його оголошений намір, стало по-справжньому живим словом. У міру того як Божий намір неухильно просувається вперед, стають явними думки й внутрішні спонуки людей, на життя котрих воно впливає (Євреїв 4:12). Крім того, історія показує, що збереження й переклад натхнених Писань завдячує божественному провидінню.
Коли його хотіли заборонити
5. а) Яких зусиль доклав сирійський цар, щоб знищити натхнені Єврейські Писання? б) Чому йому не вдалося цього зробити?
5 Неодноразово можновладці старалися знищити натхнені писання. У 168 році до н. е. сирійський цар Антіох Епіфан (зображений на 10-й сторінці) спорудив жертовник Зевсові в храмі, який був присвячений Єгові. Він також розшукав «книги Закону», спалив їх і оголосив, що кожен, хто має такі Писання, буде страчений. Хоч би скільки примірників він спалив в Єрусалимі та Юдеї, він не міг цілковито заборонити Писань. Єврейські поселення були розкидані по багатьох країнах, і кожна синагога мала свою збірку сувоїв. (Порівняйте Дії 13:14, 15).
6. а) Які відчайдушні зусилля докладалися для того, щоб знищити Писання, котрими користувалися ранні християни? б) Яким був результат цього?
6 Так само 303 року н. е. римський імператор Діоклетіан видав наказ про спустошення домів, де проводили зустрічі християни, і звелів їхні «Писання віддати вогню». Таке руйнування тривало ціле десятиріччя. Незважаючи на жахливе переслідування, Діоклетіан не зміг придушити християнство, також Бог не дозволив поплічникам імператора знищити всі примірники будь-якої частини Його натхненого Слова. Своїм протистоянням поширенню і проповідуванню Божого Слова вороги виявили, що́ було в їхніх серцях. Вони засвідчили, що засліплені Сатаною і виконують його волю (Івана 8:44; 1 Івана 3:10—12).
7. а) Які спроби робилися на заході Європи, щоб стримати поширення біблійного знання? б) Що було здійснено в справі перекладу й опублікування Біблії?
7 Також видозмінювалися спроби стримати поширення біблійного знання. Коли латина вийшла з повсякденного ужитку, то не язичницькі правителі, а люди, які називали себе християнами,— папа Григорій VII (1073—1085) і папа Інокентій III (1198—1216),— чинили запеклий опір перекладанню Біблії на мови простих людей. Намагаючись усунути незадоволеність церковною владою, 1229 року Тулузький собор (Франція) видав постанову про те, що мирянин не може посідати біблійних книг мовою простого народу. Щоб забезпечити виконання цієї постанови, використовувалися агресивні сили інквізиції. Але за 400 років інквізиторської влади, ті, хто любив Боже Слово, таки змогли зробити повний переклад Біблії. Поширювалися також друковані видання цієї книги коло 20 мовами й говірками, а більшість її частин — ще 16 мовами.
8. Що відбувалося в галузі перекладу й розповсюдження Біблії в Росії XIX сторіччя?
8 Проте не тільки римсько-католицька церква намагалася приховувати Біблію від народу. На початку XIX сторіччя професор Санкт-Петербурзької академії богослов’я Павський переклав Євангеліє від Матвія з грецької мови на російську. На російську також були перекладені інші книги Християнських грецьких Писань, а Павський виступав у ролі редактора. Їх широко розповсюджували, аж поки церковна влада підступом не переконала царя в 1826 році віддати Російське біблійне товариство віданню «Священного Синоду» російської православної церкви, який відтак успішно перешкоджав роботі цього товариства. Пізніше Павський перекладав з єврейської на російську Єврейські Писання. Майже водночас із ним теж перекладав Єврейські Писання з єврейської на російську архімандрит православної церкви Макарій. Їх обох покарали за їхні старання, а зроблені ними переклади поклали в архіви церкви. Церква вперто вчепилася за Біблію старослов’янською мовою, якою прості люди на той час уже не могли ані читати, ані розуміти її. Тільки тоді, коли вже було неможливо стримувати зусилля людей здобувати біблійні знання, 1856 року «Священний Синод» взявся за свій синодальний переклад, роблячи його за детально опрацьованими директивами, аби запевнити використання такої мови, яка б відповідала церковним поглядам. Отже, у зв’язку з розповсюдженням Божого Слова стала явною різниця між зовнішнім виглядом релігійних провідників і їхньою сутністю, яку виявляли їхні слова й вчинки (2 Солунян 2:3, 4).
Охорона Слова від перекручування
9. Як деякі перекладачі Біблії виявляли любов до Божого Слова?
9 Серед тих, хто перекладав і переписував Святе Письмо, були чоловіки, які по-справжньому любили Боже Слово й з усіх сил старалися зробити його досяжним усім людям. У 1536 році Вільям Тиндаль помер мученицькою смертю за те, що намагався зробити Біблію досяжною англійською мовою. Католицька інквізиція ув’язнила Франсіско де Енсінаса (після 1544 року) за те, що він переклав і опублікував іспанською Християнські грецькі Писання. Ризикуючи життям, Роберт Моррісон з 1807 по 1818 роки перекладав Біблію на китайську.
10. З яких прикладів видно, що були перекладачі, котрі керувалися далеко не любов’ю до Божого Слова?
10 Проте переписувачі й перекладачі у своїх працях не завжди керувалися любов’ю до Божого Слова. Розгляньте чотири приклади: 1) самаряни побудували на горі Ґарізім храм, який би конкурував із храмом в Єрусалимі. Щоб виправдати це, у самарійському П’ятикнижжі було зроблено дописку до Вихід 20:17. Було додано заповідь — збудувати кам’яний жертовник на горі Ґарізім і приносити на ньому жертви,— начебто вона була частиною Десяти Заповідей. 2) Людина, яка першою перекладала книгу Даниїла для грецької «Септуагінти», надто вільно підійшла до перекладу. Вона впровадила думки, що, як вона вважала, пояснюють або поліпшують єврейський текст. Ця людина випустила подробиці, котрі, як вона гадала, будуть неприйнятні для читачів. Перекладаючи пророцтво про час з’явлення Месії, яке знаходимо в Даниїла 9:24—27, вона сфальсифікувала установлений період, а також додала, переробила й переставила слова, очевидно, стараючись надати пророцтву вигляду, нібито воно підтверджує боротьбу маккавеїв. 3) У IV сторіччі н. е. в одному латинському трактаті надто ревний оборонець догмата про Трійцю додав слова «на небі: Отець, Слово й Святий Дух, і ці троє — Одно», начебто вони є цитатою з 1 Івана 5:7. Пізніше цей уривок внесли в текст рукопису латинської Біблії. 4) Король Франції Луї XIII (1610—1643) доручив Жаку Корбену перекласти Біблію французькою для того, щоб розладнати старання протестантів. Маючи це на увазі, Корбен долучив деякі текстуальні вставки, в тому числі й посилання в Дії 13:2 на «святу жертву літургії».
11. а) Як Боже Слово витримало протистояння, незважаючи на безчесність деяких перекладачів? б) Як існування багатьох давніх рукописів засвідчує те, що́ говорилося в початковому біблійному тексті? (Дивіться інформацію в рамці).
11 Єгова не перешкодив упровадженню таких самовільних змін у його Слово, але ці зміни й не перекрутили його наміру. Які були наслідки? Додатки про гору Ґарізім не зробили релігію самарян Божим знаряддям, щоб поблагословити людство. Натомість вони засвідчили, що, хоча релігія самарян претендувала на віру в П’ятикнижжя, не можна було розраховувати, що вона навчає правди (Івана 4:20—24). Спотворювання мови у «Септуагінті» не перешкодило Месії прийти в передречений пророком Даниїлом час. Крім того, хоча в першому сторіччі люди користувалися «Септуагінтою», звичаєм євреїв, очевидно, було слухати в синагогах Писання єврейською мовою. Внаслідок цього «усі люди чекали», коли наблизиться час сповнення пророцтва (Луки 3:15). Що ж до додатків у 1 Івана 5:7 на підтримку доктрини про Трійцю та в Дії 13:2 на підтвердження літургії — вони також не змінили правди. З часом цей обман було повністю викрито. Велика скарбниця біблійних рукописів мовами оригіналу дає можливість перевіряти обґрунтованість будь-якого перекладу.
12. а) Які серйозні зміни зробили декотрі перекладачі Біблії? б) Наскільки серйозними були такі зміни?
12 Інші старання змінити Писання включали в себе не тільки перефразовування декількох віршів. Одним з них був напад на правдивого Бога. Вже характер і розміри змін є чітким свідченням впливу з джерела, куди могутнішого від будь-якої людини чи людської організації. Так, цей вплив походить від архіворога Єгови, Сатани Диявола. Піддаючись такому впливу, перекладачі й переписувачі — декотрі завзято, інші неохоче — почали усувати особисте ім’я Бога, Єгова, з його натхненого Слова в тисячах місць, де воно з’являлося. Уже на самому початку деякі перекладачі з єврейської мови на грецьку, латинську, німецьку, англійську, італійську, голландську та інші мови повністю випустили божественне ім’я або зберегли його лише в декотрих місцях. Його також усунули з Християнських грецьких Писань.
13. Чому попри повсюдні зусилля змінювати Біблію Боже ім’я не було стерто з пам’яті людей?
13 Але цього славетного імені так і не змогли стерти з пам’яті людей. Переклади Єврейських Писань іспанською, португальською, німецькою, англійською, французькою та багатьма іншими мовами всюди вживали Боже особисте ім’я. До XVI сторіччя Боже особисте ім’я знову почало з’являтися в різних єврейських перекладах Християнських грецьких Писань; у XVIII сторіччі — німецьких; у XIX — хорватських та англійських. Хоча люди можуть старатися приховувати Боже ім’я, однак, коли прийде «день Єгови», тоді, за проголошенням Бога, ‘народи пізнають, що Я — Господь [«Єгова», НС]’. Цей Божий проголошений намір не зазнає невдачі (2 Петра 3:10, НС; Єзекіїля 38:23; Ісаї 11:9; 55:11).
Звістка охоплює всю землю
14. а) Скількома європейськими мовами було надруковано Біблію до XX сторіччя і який був результат цього? б) Скількома африканськими мовами була доступна Біблія під кінець 1914 року?
14 На зламі XX сторіччя в Європі вже друкували Біблію 94 мовами. Біблія зробила своїх дослідників у цій частині землі пильними стосовно того, що події, які потрясають світом, ознаменують кінець часів поган у 1914 році. І ці події справді прийшли! (Луки 21:24). Перед кінцем епохального 1914 року ціла Біблія або деякі її книги були опубліковані 157 мовами Африки, на додаток до широковживаних англійської, французької та португальської. Отже, були закладені підвалини для того, щоб смиренні люди з багатьох місцевих племен і народів могли навчатися біблійних істин, які визволяють духовно.
15. Що можна сказати про поширення Біблії мовами народів Америки на час початку останніх днів?
15 Коли світ увійшов у передречені останні дні, Біблія вже була поширена в Америці. Іммігранти з Європи привозили її багатьма мовами. Міжнародні Дослідники Біблії (як тоді називали Свідків Єгови) вже проводили далекосяжну програму біблійної освіти, в яку входили публічні лекції та активне розповсюдження біблійної літератури, що вони видавали. Крім того, щоб задовольнити потреби місцевих жителів Західної півкулі, біблійні товариства друкували Біблію ще 57 мовами.
16, 17. а) Наскільки була поширена Біблія, коли настав час для всесвітнього проповідування? б) Як насправді виявилося те, що Біблія є незнищенною і дуже впливовою книгою?
16 Коли настав час всесвітнього проповідування доброї новини перед тим, як «прийде кінець», Біблія не була новою в Азії та на островах Тихого океану (Матвія 24:14). Вона вже видавалася 232 мовами, якими розмовляють у цій частині світу. Деякими мовами існувала повна Біблія, було й багато перекладів Християнських грецьких Писань, а також окремі книги зі Святого Письма.
17 Зрозуміло, Біблія вижила не просто як музейний експонат. З усіх книг вона перекладена на найбільшу кількість мов і є найбільш поширеною книгою. Оскільки сам Бог підтримує цю книгу, усе записане в ній збувалося. Її вчення й дух, який натхнув ці вчення, також справляли визначальний вплив на життя людей у багатьох країнах (1 Петра 1:24, 25). Але щось грандіозніше мало статися.
Чи ви пам’ятаєте?
◻ Що таке ‘Слово нашого Бога’, яке триває вічно?
◻ Як старалися заборонити Біблію і які були результати?
◻ Як зберігається бездоганність Біблії?
◻ Як Боже твердження про його намір стало живим словом?
[Рамка на сторінці 12]
Чи ми справді знаємо, що говорилося в оригіналі Біблії?
Коло 6000 рукописних єврейських манускриптів підтверджують зміст Єврейських Писань. Декілька з них датуються дохристиянською ерою. Щонайменше 19 наявних рукописів повних Єврейських Писань датуються періодом до винаходу друкування методом рухомих літер. Крім того, існують переклади із цього ж періоду, які були зроблені ще на 28 мов.
Що ж до Християнських грецьких Писань, є каталогізовано коло 5000 рукописів грецькою мовою. Один з них датується періодом до 125 року н. е., отже, небагато років після написання оригіналу. Вважається, що деякі уривки походять ще з більш раннього періоду. На 22 із 27 натхнених книг припадає з 10 до 19 повних унціальних рукописів. Найменше повних унціальних рукописів з усіх книг цієї частини Біблії припадає на книгу Об’явлення — їх усього три. Один рукопис повних Християнських грецьких Писань датується четвертим сторіччям н. е.
Жодний інший давній твір не підтверджується такою безліччю стародавніх документів.