Різдво. Вихідний день чи релігійне свято?
У Китаї його називають «Різдвяний Дідусь», у Великобританії його ім’я — «батечко Різдво», в Сполучених Штатах Америки — Санта Клаус, у Росії — «Дід Мороз», а в Україні — «Святий Миколай».
Для багатьох цей кумедний дідусь, пузан-веселун із білосніжною бородою — головний персонаж різдвяно-новорічних свят. Однак широко відомо і те, що Святий Миколай — особа вигадана. Основою легенди про нього стали перекази про єпископа міста Міри (що на території сучасної Туреччини), який жив у IV сторіччі.
Люди завжди справляють свята так, як підказують їм традиції та перекази, і святкування Різдва — не виняток. Легенда про Святого Миколая є лише одним з прикладів того, як популярні свята нерозривно пов’язані з народними віруваннями. Хоча часом люди твердять, що різдвяні обряди, засновані на Біблії, насправді більшість з них — язичницькі.
Ще одним прикладом є різдвяна ялинка. «Нова британська енциклопедія» (англ.) вказує: «Поклоніння дереву, поширене серед язичників Європи, збереглося після їхнього навернення у християнство в скандинавських звичаях прикрашати оселю та хлів на Новий Рік вічнозеленими рослинами, щоб віднаджувати Диявола, та ставити дерево для птахів на Різдво».
Виготовлення гірлянд із гостролиста або з інших вічнозелених рослин — теж поширений різдвяний звичай. Він також сягає корінням у язичництво. Давні римляни прикрашали храми галузками гостролиста під час Сатурналій, семиденного зимового свята на честь Сатурна, бога землеробства. Це язичницьке свято відомо зокрема розгульними бенкетами та розпусними забавами.
Різдвяний звичай — поцілунок під гілкою омели (зображеною тут) — може видаватися комусь дуже романтичним, але це пережиток середніх віків. Друїди стародавньої Британії вірили у магічну силу омели, тому її використовували для захисту від демонів, вроків та іншого лиха. З часом виникло повір’я, що поцілунок під омелою веде до шлюбу. Цього звичаю дехто і досі не забуває під час Різдва.
Це лише декілька сучасних різдвяних звичаїв, які перейшли безпосередньо з язичництва або зазнали його впливу. Вам, напевно, цікаво, як саме це сталося. Яким чином свято, що, як вважають, відзначається на честь Христового народження, так переплуталося з нехристиянськими звичаями? І найголовніше, що думає про це Бог?