Чи наше майбутнє записане наперед?

ХРИСТИЯНИН, мусульманин, єврей, індуїст чи представник іншої релігії — люди усіх вірувань зазнають лих, які викликають у них смуток.

Наприклад, 6 грудня 1997 року в сибірському місті Іркутську сталася жахлива трагедія. Коли величезний транспортний літак Ан-124 тільки-но здійнявся в повітря, у нього не спрацювали два двигуни. Літак, повністю заправлений пальним, впав на житловий квартал. Полум’я стало пожирати чимало багатоквартирних будинків, несучи із собою смерть та поранення великій кількості безпорадних жителів, у тому числі ні в чому не винним дітям.

У тій місцевості Сибіру, напевно, живуть люди, що дотримуються різних релігійних поглядів. Декотрі з них, мабуть, сповідують християнство, але все-таки вони могли вважати, що ця трагедія стала вироком долі. І в тих, і в інших може з’являтися думка: «На це була Божа воля, і якби ті люди не стали жертвами тої трагедії, вони померли б якось інакше — така їхня доля».

Подібні погляди — чи то висловлені вголос, чи ні — відображають ідею, притаманну багатьом релігіям по всьому світі, а саме ідею про долю. Чимало людей вірять, що наше майбутнє — від дня народження до дня смерті — записане заздалегідь в якомусь вигляді.

Віра в долю набирає різних форм, і через те важко зробити визначення усіх її аспектів. Доля — це в основному поняття про невідворотність усього, що відбувається,— як доброго, так і поганого,— кожного вчинку, кожної події; воно має статися, бо було приречене заздалегідь вищою силою, яка перебуває поза контролем людини. Така ідея є в астрології, кармі індуїзму та буддизму, а також у доктрині загальновизнаного християнства про приреченість. Ще в стародавній Вавилонії вірили, що боги керують долею та майбутнім за допомогою спеціального документа. Вважалося, що будь-який бог, котрий тримав під контролем ті «таблиці приречення», міг визначати долю людей, царств, а навіть самих богів.

Багато вірять, що ще до народження людини Бог своїм божественним промислом визначає все, що з нею станеться, у тому числі тривалість життя, чи вона буде чоловіком чи жінкою, багатою чи бідною, щасливою чи нещасною. Говорять, що ще до того, як має відбутися будь-яка подія, Бог заздалегідь має її на увазі або про неї записано в певній книзі. Тому нічого дивного немає в тому, що, коли віруючого спостигає якесь лихо, він говорить: «Мектуб», тобто «так записано»! Наводяться доводи, що, оскільки Бог усе знає заздалегідь, він повинен визначати, хто буде слухатися його, а хто — ні. Тому багато прихильників таких ідей вірять, що навіть ще до народження людини Бог визначає, чи вона отримає приречення вічно блаженствувати в Раю, чи вічне засудження.

Вам, можливо, такі ідеї дуже нагадують доктрину про приречення, котрої вчать у деяких церквах загальновизнаного християнства. Найвизначнішим протестантським поборником вчення про приречення був Жан Кальвін, французький діяч Реформації, який жив у XVI столітті. За його визначенням, приречення — це «вічна постанова Бога; нею він вирішив, що зробити з кожною людиною. Не всім при створенні даровано однаковий стан, але одних призначено для вічного життя, а інших — на вічне страждання». Кальвін також заявляв: «Бог не тільки передбачив падіння першого чоловіка і в ньому смерть його нащадків; але також за власним бажанням влаштував це».

Проте не всі вірять у приречення та фаталізм, хоча їхні релігії проповідують ці вчення. Дехто слушно вказує на те, що у релігійних писаннях згадується про свободу волі людини. По суті, і до сьогодні ведеться багато суперечок стосовно людських вчинків, чи вони є наслідком вільного вибору людини, чи заздалегідь визначені Богом. Дехто, наприклад, наводить доводи, що людина повинна мати свободу вибору й дій, оскільки Бог, який є справедливим, вимагає, щоб вона була йому підзвітна та несла перед ним відповідальність за свої вчинки. Інші говорять, що Бог є творцем людських вчинків, але пізніше людина якось «оволодіває» ними і стає відповідальною за них. Проте загалом багато вірять, що кожна подія у нашому щоденному житті — чи то незначна, чи то велика — приречена Богом.

А в що ви вірите? Чи Бог вже визначив ваше майбутнє? Чи люди справді мають свободу волі, здатність самим робити вибір стосовно свого майбутнього? До якої міри доля залежить від наших учинків? У наступній статті ми постараємось дати відповіді на ці запитання.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

SEL/Sipa Press