Чи ви маєте «слухняне серце»?
КОЛИ Соломон став царем стародавнього Ізраїлю, він почувався неспроможним. Тому він просив у Бога мудрості й знання (2 Хронік 1:10). Соломон також молився: «Дай же Своєму рабові серце розумне [«слухняне», НС], щоб судити народ Твій» (1 Царів 3:9). Маючи «слухняне серце», Соломон міг би дотримуватися Божих законів та принципів і отримав би благословення Єгови.
Слухняне серце є не тягарем, а джерелом радості. Апостол Іван писав: «Це бо любов до Бога: берегти його заповіді. А заповіді його не тяжкі» (1 Івана 5:3, Хом.). Безперечно, нам слід слухатися Бога. Зрештою, Єгова є нашим Величним Творцем. Йому належить земля і все, що на ній, навіть усе срібло й золото. Тому, насправді, ми не можемо дати Богові нічого матеріального, хоча він дозволяє нам використовувати свої матеріальні цінності, щоб виражати любов до нього (1 Хронік 29:14). Єгова сподівається, що ми будемо любити його і сумирно ходити з ним, чинячи його волю (Михея 6:8).
Коли Ісуса Христа запитали, котра заповідь у Законі найбільша, він відповів: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою». Це найбільша й найперша заповідь» (Матвія 22:36—38). Один із способів виявляти цю любов полягає в тому, щоб слухатися Бога. Тому кожен з нас повинен молитися, щоб Єгова дав нам слухняне серце.
Люди зі слухняним серцем
Біблія містить багато прикладів людей зі слухняним серцем. Наприклад, Єгова сказав Ноєві побудувати для збереження життя величезний ковчег. Це була колосальна робота, яка зайняла 40 або 50 років. Навіть з усіма сучасними потужними засобами побудувати таку гігантську споруду, що могла б триматися на воді, було б неабияким інженерним досягненням. Крім того, Ной мав перестерігати людей, які, без сумніву, насміхалися й глузували з нього. Але він був слухняним до найменшої подробиці. Біблія каже: «Зробив Ной усе,— як звелів йому Бог, так зробив він» (Буття 6:9, 22; 2 Петра 2:5). Ной підтверджував свою любов до Єгови вірною слухняністю протягом багатьох років. Який чудовий приклад для всіх нас!
Розгляньмо також приклад патріарха Авраама. Бог сказав йому переїхати з багатого Ура халдейського в невідомий край. Авраам, не вагаючись, послухався (Євреїв 11:8). До кінця свого життя він та його сім’я жили в наметах. Єгова поблагословив Авраама та його слухняну дружину Сарру, що вже багато років жили як чужинці, давши їм сина Ісака. Як же 100-літній Авраам, мабуть, любив цього сина своєї старості! Через деякий час Єгова сказав Аврааму принести Ісака в жертву цілопалення (Буття 22:1, 2). Вже сама думка про це, мабуть, завдавала Авраамові болю. Проте він послухався, тому що любив Єгову і вірив, що обіцяне насіння має прийти через Ісака, навіть якщо б для цього Бог мусив воскресити його з мертвих (Євреїв 11:17—19). Але коли Авраам уже збирався вбити свого сина, Єгова зупинив його і сказав: «Тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого» (Буття 22:12). Завдяки своїй слухняності богобоязливий Авраам був названий «другом Божим» (Якова 2:23).
Ісус Христос є найбільшим прикладом слухняності. Протягом свого долюдського існування він знаходив радість у слухняному служінні своєму Отцю в небі (Приповістей 8:22—31). Як чоловік Ісус слухався Єгову у всьому, завжди з радістю виконуючи його волю (Псалом 40:9, Хом.; Євреїв 10:9). Тому Ісус міг по праву сказати: «Сам Я від Себе нічого не дію, але те говорю, як Отець Мій Мене був навчив. А Той, Хто послав Мене, перебуває зо Мною; Отець не зоставив Самого Мене, бо Я завжди чиню, що Йому до вподоби» (Івана 8:28, 29). Зрештою, щоб виправдати суверенітет Єгови і викупити слухняне людство, Ісус добровільно віддав своє життя, померши принизливою, тяжкою смертю. Дійсно, «подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної» (Филип’ян 2:7, 8). Який приклад слухняного серця!
Часткової слухняності недостатньо
Не всі, що вважали себе слухняними Богові, справді слухалися його. Розгляньмо приклад царя стародавнього Ізраїлю Саула. Бог наказав йому знищити злих амаликитян (1 Самуїла 15:1—3). Хоча Саул знищив їх як націю, він пощадив їхнього царя і залишив частину їхніх овець та худоби. Самуїл запитав: «Чому ти не послухався Господнього голосу»? У відповідь Саул сказав: «Та я послухався Господнього голосу... народ [ізраїльський] узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику... щоб приносити в жертву Господеві». Підкреслюючи потребу цілковитої слухняності, Самуїл відповів: «Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого лою! Бо непокірливість — як гріх ворожбитства, а свавільство — як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем» (1 Самуїла 15:17—23). Як багато втратив Саул через те, що не мав слухняного серця!
Навіть мудрий цар Соломон, який молився про слухняне серце, не слухався Єгову до кінця. Всупереч Божій волі, він взяв собі чужих жінок, які спонукали його грішити проти Бога (Неемії 13:23, 26). Соломон втратив Божу ласку тому, що перестав мати слухняне серце. Яка пересторога для нас!
Це не означає, що Єгова вимагає досконалості від своїх людських слуг. Він «пам’ятає, що ми — порох» (Псалом 103:14). Усі ми деколи робимо помилки, але Бог бачить, чи ми справді маємо в серці бажання догоджати йому (2 Хронік 16:9). Якщо ми прогрішились через людську недосконалість, але каємось, то можемо просити прощення на основі Христової викупної жертви, будучи впевнені, що Єгова «пробачає багато» (Ісаї 55:7; 1 Івана 2:1, 2). Можливо, знадобиться також допомога люблячих християнських старійшин, щоб ми могли видужати духовно і мати здорову віру та слухняне серце (Тита 2:2; Якова 5:13—15).
Чи ваша слухняність цілковита?
Більшість із нас, безумовно, відчуває, що як слуги Єгови ми маємо слухняне серце. Ми можемо думати: хіба я не беру участі в праці проповідування про Царство; хіба я не залишаюся непохитним, коли виникають спірні питання, наприклад, про нейтралітет? І хіба я не відвідую регулярно християнські зібрання, як спонукував апостол Павло? (Матвія 24:14; 28:19, 20; Івана 17:16; Євреїв 10:24, 25). Це правда, що люди Єгови в цілому виявляють сердечну слухняність у таких важливих справах.
Але що сказати про нашу поведінку щодо повсякденних, на перший погляд, дрібних справ? Ісус сказав: «Хто вірний в найменшому,— і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому,— і в великому несправедливий» (Луки 16:10). Тому кожному з нас добре запитати себе: чи я маю слухняне серце, щодо дрібних справ, про які інші навіть не знають?
Псалмоспівець показав, що навіть у своєму домі, де інші не бачили його, він ‘ходив у невинності серця свого’ (Псалом 101:2). У себе вдома ви можете включити телевізор і дивитися фільм. І саме тут може випробуватись ваша слухняність. Фільм, можливо, має неморальний зміст. Чи ви будете дивитись далі, оправдуючись, що такі фільми типові для нашого часу? Чи, може, слухняне серце спонукає вас підкоритися біблійному розпорядженню, що «розпуста та нечисть... нехай навіть не згадуються поміж вами»? (Ефесян 5:3—5). Чи ви вимкнете телевізор, навіть якщо сюжет дуже цікавий? Чи ви переключите на інший канал, коли в програмі показують насилля? Псалмоспівець писав: «Господь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить насилля,— ненавидить душа Його!» (Псалом 11:5).
Слухняне серце приносить благословення
Є, звичайно, багато сфер життя, в яких нам корисно перевірити себе, чи ми справді слухаємося Бога з цілого серця. Наша любов до Єгови повинна спонукувати нас догоджати йому і чинити те, що він каже нам у своєму Слові, Біблії. Слухняне серце допоможе нам підтримувати хороші взаємини з Єговою. Справді, якщо ми цілковито слухняні, слова уст наших і мислі нашого серця будуть милі Єгові (Псалом 19:15, Хом.).
Оскільки Єгова любить нас, він навчає нас слухняності для нашого ж добра. І ми дуже користаємо, коли з цілого серця покірно зважаємо на божественне навчання (Ісаї 48:17, 18). Тому з радістю приймаймо допомогу, яку наш небесний Отець подає через своє Слово, дух та організацію. Це навчання настільки добре, що ми ніби чуємо голос за собою, який говорить: «Це та дорога,— простуйте ви нею!» (Ісаї 30:21). Отримуючи від Єгови навчання через Біблію, християнські публікації та зборові зібрання, будьмо покірні, ‘в усім слухняні’ і застосовуймо те, чого вчимося (2 Коринтян 2:9).
Слухняне серце принесе нам багато радості і благословення. Воно дасть нам душевний мир, тому що ми знаємо, що догоджаємо Богу Єгові й тішимо його серце (Приповістей 27:11). У час спокуси слухняне серце служитиме захистом від поганих учинків. Безперечно, нам слід слухатися свого небесного Отця і молитися: ‘Дай же Своєму рабові серце слухняне’.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 29]
З англійської публікації «The Self-Pronouncing Edition of the Holy Bible», яка містить «Переклад короля Якова» і «Виправлене видання».