Очікування з нетерпінням

«Створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих» (РИМЛЯН 8:19, Хом.).

1. Яка подібність існує між ситуацією сьогоднішніх християн і християн першого століття?

СИТУАЦІЯ сьогоднішніх правдивих християн нагадує ситуацію християн першого століття. Одне пророцтво допомогло слугам Єгови у той час визначити, коли повинен був з’явитися Месія (Даниїла 9:24—26). Те саме пророцтво передрікало знищення Єрусалима, але не містило жодних вказівок, які допомогли б християнам наперед знати час знищення того міста (Даниїла 9:26б, 27). Подібно до цього інше пророцтво спонукало щирих Дослідників Біблії XIX століття жити у сподіванні. Пов’язавши «сім часів», про які йдеться в Даниїла 4:22, і «часи поган», вони сподівалися, що Христос отримає царську владу в 1914 році (Луки 21:24, Бачинський; Єзекіїля 21:30—32). Хоча книга Даниїла містить багато пророцтв, жодне з них не дає можливості сьогоднішнім дослідникам Біблії точно вирахувати, коли буде знищена ціла Сатанинська система речей (Даниїла 2:31—44; 8:23—25; 11:36, 44, 45). Однак це невдовзі відбудеться, тому що ми живемо в «часі кінця» (Даниїла 12:4)a.

Пильність протягом Христової присутності

2, 3. а) Що є головним доказом того, що ми живемо протягом Христової присутності в царській владі? б) З чого видно, що християни повинні були пильнувати протягом присутності Ісуса Христа?

² Правда, пророцтво спонукало християн до очікування перед тим, як Христос був наділений царською владою в 1914 році. Але даний Христом «знак» його присутності і закінчення системи речей складався з подій, більшість з яких можна було спостерігати після початку його присутності. Такі події: війни, голод, землетруси, пошесті, ріст беззаконня, переслідування християн і всесвітнє проповідування доброї новини про Царство — служать головним доказом того, що ми сьогодні живемо протягом Христової присутності в царській владі (Матвія 24:3—14, НС; Луки 21:10, 11).

³ Однак уся суть Ісусової прощальної поради учням зводилася до слів: «Уважайте, чувайте... пильнуйте» (Марка 13:33, 37; Луки 21:36). Уважне читання контексту цього заохочення до пильності показує, що Христос не говорив у першу чергу пильнувати за знаком початку його присутності. Замість цього він наказував своїм правдивим учням пильнувати протягом його присутності. За чим правдиві християни мали продовжувати пильнувати?

4. Якій меті мав служити знак, даний Ісусом?

⁴ Ісус дав своє велике пророцтво у відповідь на запитання: «Коли станеться це [події, що доведуть до знищення єврейської системи речей] і який буде знак твоєї присутності і закінчення системи речей?» (Матвія 24:3, НС). Передречений знак повинен був засвідчити не тільки Христову присутність, але також події, які призведуть до кінця теперішньої злої системи речей.

5. Як Ісус показав, що вже будучи духовно присутнім, він усе ще «прийде»?

⁵ Ісус показав, що протягом його «присутності» (по-грецьки па·роу·сı́·а) він мав прийти з силою і славою. Стосовно цього «приходу» (це слово є формою грецького е́р·хо·маі) він проголосив: «Того часу на небі з’явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою... «Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що [Христос] близько,— під дверима! Тож пильнуйте, бо не знаєте, котрого дня прийде Господь ваш... Тому будьте готові й ви,— бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!» (Матвія 24:30, 32, 33, 42, 44).

Чому Ісус Христос приходить?

6. Як відбудеться знищення «Вавилона Великого»?

⁶ Хоча Ісус Христос присутній як Цар з 1914 року, він ще мусить судити системи й окремих осіб, перш ніж виконати вирок над тими, кого він визнає неправедними. (Порівняйте 2 Коринтян 5:10). Єгова невдовзі дасть на думку політичним правителям знищити «Вавилон Великий» (Об’явлення 17:4, 5, 16, 17). Апостол Павло конкретно сказав, що Ісус Христос знищить «беззаконника» — відступницьке духівництво загальновизнаного християнства, визначної частини «Вавилона Великого». Павло писав: «З’явиться той беззаконник, що його Господь Ісус заб’є Духом уст Своїх і знищить з’явленням приходу Свого [«присутності своєї», НС]» (2 Солунян 2:3, 8).

7. Який суд учинить Син Людський, коли прийде у славі своїй?

⁷ У недалекому майбутньому Христос судитиме людей усіх народів на основі того, як вони ставилися до його братів, які ще на землі. Читаємо: «Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята — ліворуч... Цар відповість і промовить до них [овець]: «Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих,— те Мені ви вчинили»... І [козли] підуть на вічную муку [«вічне відрізання», НС], а праведники — на вічне життя» (Матвія 25:31—46).

8. Як Павло описує прихід Христа для виконання вироку над безбожними?

⁸ Як показано в притчі про овець і козлів, Ісус виконує остаточний вирок над усіма безбожними. Павло запевняв співвіруючих, які страждали, що вони отримають «відпочинок із нами, коли з’явиться з неба Господь Ісус з Анголами сили Своєї,— «в огні полум’яному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає» Євангелії Господа нашого Ісуса. Вони кару приймуть,— вічну погибіль від лиця Господнього та від слави потуги Його, як Він прийде того дня прославитися в Своїх святих» (2 Солунян 1:7—10). Знаючи про всі ці хвилюючі майбутні події, чи ж не повинні ми виявляти віру і з нетерпінням пильнувати за приходом Христа?

З нетерпінням чекати на з’явлення Христа

9, 10. Чому помазанці, які все ще на землі, з нетерпінням очікують на з’явлення Ісуса Христа?

⁹ Коли «з’явиться з неба Господь Ісус», це буде не лише з метою знищити злих, але також дати нагороду праведним. Христові брати, які ще залишилися на землі, усе ще можуть постраждати перед з’явленням Христа, але вони радіють своєю славною небесною надією. Апостол Петро писав помазаним християнам: «Через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись» (1 Петра 4:13).

¹⁰ Помазанці сповнені рішучості залишатися вірними аж до часу, коли Христос ‘згромадить їх до Себе’, так щоб їхня «випробувана віра» «була на похвалу і честь і славу при з’явленні Ісуса Христа» (2 Солунян 2:1; 1 Петра 1:7, Дерк.). Стосовно таких зачатих духом вірних християн можна сказати: «Свідоцтво Христове між вами утвердилось, так що не маєте недостачі в жоднім дарі благодаті ви, що очікуєте з’явлення Господа нашого Ісуса Христа» (1 Коринтян 1:6, 7).

11. Що роблять помазані християни, очікуючи з’явлення Ісуса Христа?

¹¹ Помазаний останок поділяє почуття Павла, який писав: «Я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з’явитися в нас» (Римлян 8:18). Віра членів останку не потребує підтримки розрахунками часу. Вони зайняті в служінні Єгові, подаючи гарний приклад своїм супутникам, «іншим вівцям» (Івана 10:16). Ці помазанці знають, що кінець злої системи вже близький, і вони слухаються напучування Петра: «Підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з’явленні Ісуса Христа» (1 Петра 1:13).

«Створіння очікує нетерпляче»

12, 13. Як людське створіння було «підпорядковане суєті» і чого прагнуть інші вівці?

¹² Чи інші вівці також мають що «очікувати нетерпляче»? Безумовно, що так. Згадавши про славну надію людей, усиновлених Єговою як його зачатих духом «синів» і «співспадкоємців Христа» у небесному Царстві, Павло сказав: «Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих. Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії, що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих» (Римлян 8:14—21, Хом.; 2 Тимофія 2:10—12).

¹³ Через гріх Адама всі його нащадки були «підпорядковані суєті», народившись у рабстві гріха й смерті. Вони неспроможні звільнитися від цього рабства (Псалом 49:8; Римлян 5:12, 21). Як же інші вівці прагнуть «визволитися від рабства тління»! Але перш ніж це станеться, повинні відбутися певні події згідно з часами й добами Єгови.

14. Що входитиме у «виявлення синів Божих» і як це сприятиме тому, що людство «визволиться від рабства тління»?

¹⁴ Останок помазаних «синів Божих» має спершу бути ‘виявлений’. Що в це входитиме? У призначений Богом час стане явним для інших овець, що помазанці остаточно «попечатані» і прославлені, щоб царювати з Христом (Об’явлення 7:2—4). Воскреслі «сини Божі» також будуть ‘виявлені’, коли братимуть участь з Христом у знищенні Сатанинської злої системи речей (Об’явлення 2:26, 27; 19:14, 15). Тоді, протягом Христового Тисячолітнього правління, вони будуть далі ‘виявлятися’ як священицький канал для застосування до людського «створіння» користі Ісусової викупної жертви. Завдяки цьому людство «визволиться від рабства тління» і з часом отримає «свободу слави дітей Божих» (Римлян 8:21, Хом.; Об’явлення 20:5; 22:1, 2). З огляду на таку величну перспективу хіба дивно, що інші вівці «очікують нетерпляче виявлення синів Божих»? (Римлян 8:19, Хом.).

Довготерпіння Єгови означає спасіння

15. Про що ми ніколи не повинні забувати стосовно того, як Єгова розподіляє час подій?

¹⁵ Єгова є великим Розподілювачем часу. Його розподіл часу подій виявиться досконалим. Не завжди усе відбувається так, як ми особисто, можливо, сподівалися. Однак ми можемо цілковито вірити, що всі Божі обіцянки сповняться (Ісуса Навина 23:14). Він, можливо, дозволяє дечому тривати довше, ніж багато сподівалися. Але стараймося розуміти його дороги і захоплюймося його мудрістю. Павло писав: «О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його! «Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?» (Римлян 11:33, 34).

16. Хто зможе отримати користь від довготерпіння Єгови?

¹⁶ Петро писав: «Тож, улюблені, чекаючи цього [знищення старого «неба» і «землі» та заміни їх «новим небом» та «новою землею», які обіцяв Бог], попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі. А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння». Через довготерпіння Єгови мільйони отримують нагоду спастися, переживши «Божий день», який прийде несподівано, «як злодій» (2 Петра 3:9—15). Його довготерпіння також дозволяє кожному з нас ‘працювати над спасінням своїм в острасі та трепеті’ (Филип’ян 2:12, Хом.). Ісус сказав, що ми мусимо ‘уважати на себе’ і ‘пильнувати’, якщо хочемо бути схваленими і «стати перед Сином Людським», коли він прийде судити (Луки 21:34—36; Матвія 25:31—33).

Очікуймо його витривало

17. Які слова апостола Павла нам слід взяти до серця?

¹⁷ Павло спонукував своїх духовних братів ‘не дивитися на видиме, а на невидиме’ (2 Коринтян 4:16—18). Він хотів, щоб ніщо не затьмарювало перед ними небесної нагороди, призначеної для них. Належимо ми до помазаних християн чи до інших овець, пам’ятаймо про чудову надію, дану нам, і не здаваймося. ‘Очікуймо його витривало’, доводячи, що ми «не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі» (Римлян 8:25, Хом.; Євреїв 10:39).

18. Чому ми можемо з упевненістю залишити часи й доби в руках Єгови?

¹⁸ Ми можемо з упевненістю залишити часи й доби в руках Єгови. Сповнення його обіцянок «не спізниться» згідно з його розподілом часу (Авакума 2:3). А поки що для нас набирає особливого значення Павлове напучування Тимофієві. Він сказав: «Отже, я свідкую тобі перед Богом і Христом Ісусом, що Він має судити живих і мертвих за Свого приходу та за Свого Царства. Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно... виконуй працю благовісника, виконуй свою службу» (2 Тимофія 4:1—5).

19. Яку працю для людей Єгови все ще час виконувати і чому?

¹⁹ Під загрозою стоїть життя — наше і наших ближніх. Павло писав: «Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!» (1 Тимофія 4:16). Час для цієї системи речей дуже короткий. Чекаючи з нетерпінням хвилюючих подій, постійно пам’ятаймо, що тепер ще продовжується Божий час і доба, коли його люди мають проповідувати добру новину про Царство. Та праця мусить бути сповнена настільки, наскільки він того бажає. «Тоді,— сказав Ісус,— прийде кінець» (Матвія 24:14).

[Примітка]

Повторення

◻ Чим наша ситуація подібна до ситуації християн першого століття стосовно розрахунків часу?

◻ Чому християни повинні «пильнувати» навіть протягом Христової присутності?

◻ Чому людське створіння з нетерпінням очікує «виявлення синів Божих»?

◻ Чому ми можемо з упевненістю залишити часи й доби в руках Єгови?

[Ілюстрація на сторінці 17]

Християни мусять пильнувати, сподіваючись Христового приходу.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Члени помазаного останку зайняті в служінні Єгові, не базуючи свою віру на розрахунках часу.