У пошуках довшого життя
«Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями: вона виходить, як квітка — й зів’яне, і втікає, мов тінь,— і не зостається» (Йова 14:1, 2).
ЦЬОМУ спостереженню про скороминущість буття вже близько 3500 років, проте навіть сьогодні його мало хто заперечуватиме. Люди ніяк не бажають миритися з тим, що розквіт сил швидко минає, а на зміну йому приходить старіння і смерть. Історія просто переповнена розповідями про засоби, якими люди намагалися продовжити своє життя.
За часів Йова єгиптяни марно прагнули повернути собі молодість, споживаючи сім’яники тварин. Однією з головних цілей середньовічної алхімії було створення еліксиру життя. Чимало алхіміків уважало, що джерелом безсмертя є штучно виготовлене золото, а тривалість життя можна збільшити, коли їсти із золотих тарілок. Даоси зі Стародавнього Китаю гадали, що можуть досягти безсмертя, змінивши хід хімічних процесів в організмі шляхом медитацій, дієти та дихальних вправ.
Іспанський мандрівник Хуан Понс де Леон уславився як невтомний шукач джерела молодості. А один лікар, котрий жив у XVIII сторіччі, у своїй книжці «Герміпп Редівівус» дав таку пораду: навесні помістити молодих дівчат у маленьку кімнатку, а повітря, котре вони видихатимуть, збирати в спеціальні пляшки. За його словами, це повітря належало вживати як мікстуру довголіття. Мабуть, і без пояснень зрозуміло — жоден з цих засобів нікому життя не подовжив.
Відтоді як Мойсей записав Йовове твердження, минуло майже 3500 років. Людина винайшла автомобіль і комп’ютер, побувала на Місяці, проникла в таємниці атома та живої клітини. Але попри увесь цей технічний поступ вона й далі «короткоденна та повна печалями». За останнє сторіччя в розвинених країнах середньостатистична тривалість життя і справді стрімко зросла, однак це відбулося переважно завдяки поліпшенню системи лікування, дійовішим санітарно-гігієнічним заходам та більш раціональному харчуванню. Приміром, за період від середини XIX сторіччя до початку 1990-х пересічна тривалість життя чоловіків у Швеції зросла з 40 до 75 років, а жінок — з 44 до 80. Чи можна це назвати правдивим сповненням людського прагнення жити довше?
Ні, не можна. Хоча в декотрих країнах дедалі більше людей і доживає до глибокої старості, проте слова, записані Мойсеєм багато років тому, навіть сьогодні не втратили своєї актуальності: «Дні літ наших — у них сімдесят літ, а при силах — вісімдесят літ... бо все швидко минає, і ми відлітаємо» (Псалом 90:10). Чи дочекаємося ми якоїсь зміни у близькому майбутньому? Чи зможе колись людина жити значно довше, ніж тепер? Відповіді на ці запитання містяться в наступній статті.