Апокаліпсис — боятись чи надіятись?

«Апокаліпсис сьогодні є не тільки біблійним виразом, він може стати цілком реальною подією» (Хав’єр Перес де Куельяр, колишній генеральний секретар ООН).

ТАКЕ застосування слова «апокаліпсис» видатними діячами світу віддзеркалює те, що́ більшість людей розуміє під цим терміном, бачачи, якого значення йому надають у кінофільмах, книжках, журнальних і газетних статтях. Усе це породжує примару космічного катаклізму. Але що ж насправді означає слово «апокаліпсис»? А ще важливішим є те, яку звістку містить біблійна книга Апокаліпсис, або Об’явлення?

Термін «апокаліпсис» походить від грецького слова, яке означає «розкриття», або «одкровення». Що ж було розкрито в біблійному Об’явленні? Чи ця книга є лише звісткою загибелі, провісником знищення усього живого? Коли історика Жана Делюмо, члена Інституту Франції, запитали про особисту думку щодо Апокаліпсиса, він сказав: «Це книга розради й надії. Люди драматизували зміст цієї книги, зосереджуючись на її катастрофічних епізодах».

Рання церква та Апокаліпсис

Як ранні «християни» ставились до Апокаліпсиса та надії на Тисячолітнє правління Христа над землею, що знаходимо в цій книзі? Згаданий вище історик заявив: «Мені здається, що в цілому християни декількох перших сторіч засвоїли поняття мілленаризму... Під час перших сторіч серед християн, які вірили в Тисячоліття, визначними були єпископ Папій з Гієраполя в Малій Азії, ...народжений в Палестині Святий Юстін, який близько 165 року зазнав мучеництва в Римі, Святий Іриней — єпископ ліонський, який помер 202 року, Тертулліан, що помер 222 року, а також великий письменник Лактанцій».

Про Папія, який, за певними даними, зазнав мучеництва в Пергамі 161 або 165 року н. е., «Католицька енциклопедія» (англ.) повідомляє: «Єпископ Папій з Гієраполя, учень Святого Івана, ставав на захист мілленаризму. Він заявляв, що отримав свою доктрину від сучасників апостолів, а Іриней розповідає, що інші «пресвітери», які бачили й чули учня Івана, перейняли від нього вірування в мілленаризм як частину Господньої доктрини. За Євсевієм, ...Папій у своїй книзі твердив, що після воскресіння мертвих настане тисячоліття видимого, славетного царства Христа на землі».

Що це говорить нам про вплив, який справляла на ранніх віруючих книга Апокаліпсис, або Об’явлення? Що́ вона вселяла в них — страх чи радість? Цікаво зазначити, що історики називають ранніх християн хіліастами, від грецьких слів хı́ліа е́те (тисяча років). Авжеж, багато з них були відомі своєю вірою в Тисячолітнє правління Христа, яке має запровадити райські умови на землі. Єдиним місцем у Біблії, де конкретно згадується надія на тисячоліття, є Апокаліпсис, або Об’явлення (20:1—7). Отже, Апокаліпсис зовсім не залякував віруючих, а давав їм чудову надію. У книжці «Рання церква й світ» (англ.) Сесіль Каду, професор історії церкви при Оксфордському університеті, пише: «Хоча хіліастичні погляди були зрештою відкинуті, Церква довгий час трималася їх; ці погляди навіть викладали деякі найбільш високоповажані автори».

Чому відкинули надію на Апокаліпсис

Оскільки незаперечним історичним фактом є те, що багато ранніх християн, якщо не всі, покладали надію на Тисячолітнє правління Христа над райською землею, чому ж такі «хіліастичні погляди» були «зрештою відкинуті»? На думку вченого Роберта Маунса, деяка критика була виправдана, оскільки «на превеликий жаль, багато хіліастів дали волю своїй фантазії та пов’язували тисячолітній період з усілякими матеріалістичними й чуттєвими крайнощами». Але такі крайні погляди можна було спростувати, не відкидаючи правдивої надії на Тисячоліття.

Щоб придушити мілленаризм, його противники використали дуже дивний маневр. «Словник католицької теології» (“Dictionnaire de Théologie Catholique») повідомляє про римського священнослужителя Кая (кінець другого — початок третього сторіччя), який «заради придушення мілленаризму недвозначно заперечив достовірність Апокаліпсиса [Об’явлення] та Євангелії Св. Івана». Відтак у цьому словнику говориться, що Діонісій, александрійський єпископ третього сторіччя, написав трактат проти мілленаризму, в якому «відважився заперечити достовірність Апокаліпсиса Святого Івана, щоб прихильники цього погляду не могли більше ґрунтувати свої вірування на цій книзі». Таке злобне протистояння надії на тисячолітнє благословення для землі показує, наскільки підступний вплив справляли тогочасні теологи.

У своїй книзі «Пошук Тисячоліття» (англ.) професор Норман Кон пише: «У третьому сторіччі відбулися перші спроби дискредитувати мілленаризм, оскільки Оріген, можливо найвпливовіший з усіх теологів стародавньої Церкви, почав представляти Царство як подію, котра відбувається не в просторі або часі, а тільки в душах віруючих». Спираючись на грецьку філософію, замість Біблії, Оріген знівечив чудову надію на земні благословення під пануванням Месіанського Царства, зробивши з неї незрозумілу «подію, котра відбувається... в душах віруючих». Католицький автор Леон Ґрі написав: «Переважаючий вплив грецької філософії... поступово призвів до занепаду хіліастичних ідей».

«Церква втратила свою звістку надії»

Безперечним є те, що отець церкви Августин найбільше посприяв злиттю грецької філософії з тогочасною релігією, яка мала лише вигляд християнства. Хоча спочатку Августин був палким прихильником мілленаризму, кінець кінцем він відмовився від усілякої думки про майбутнє Тисячолітнє правління Христа над землею. Він перетворив 20-й розділ Об’явлення в алегоричний покруч.

У «Католицькій енциклопедії» говориться: «Зрештою Августин дійшов до переконання, що не буде жодного тисячоліття. ...Перше воскресіння, про яке розповідається в цьому розділі, стосується, за його словами, духовного переродження під час хрещення, а тисячолітня субота після шести тисяч років історії — це все вічне життя». «Нова британська енциклопедія» (англ.) стверджує: «Алегоричний мілленаризм Августина став офіційною доктриною церкви... Протестантські реформатори лютеранського, кальвіністського та англіканського відгалуження... продовжували міцно триматися поглядів Августина». Отже, членів церков загальновизнаного християнства було позбавлено надії на тисячоліття.

Крім того, за швейцарським теологом Фредеріком де Ружемо, «зрікаючись своєї початкової віри в тисячолітнє правління, [Августин] завдав Церкві незліченних збитків. Використовуючи могутній вплив свого імені, він санкціонував помилку, яка позбавила [Церкву] її земного ідеалу». Німецький теолог Адольф Гарнак погодився, що відмова від віри в Тисячоліття позбавила простих людей «зрозумілої для них релігії», заступаючи «стару віру й старі надії незрозумілим для них віруванням». Порожні церкви в багатьох країнах сьогодні — це виразний доказ того, що людям потрібна зрозуміла віра й надія.

Біблеїст Джордж Біслі-Муррей у своїй книжці «Основні пункти з книги Об’явлення» (англ.) написав: «З одного боку, здебільшого через могутній вплив Августина, а з іншого — через те, що мілленаризм засвоїли секти, католики й протестанти одностайно відкинули це поняття. Коли їх запитати, яку альтернативну надію може мати в цьому світі людина, вони відповідають: «Жодної». З пришестям Христа світ буде знищений, аби поступитися вічному небу й пеклу, де вся історія піде в забуття... Церква втратила свою звістку надії».

Чудова надія на Апокаліпсис не згасла!

Зі свого боку, Свідки Єгови переконані, що чудові обітниці про Тисячоліття будуть сповнені. Даючи інтерв’ю у французькій телепрограмі «2000 рік. Страх перед Апокаліпсисом», французький історик Жан Делюмо заявив: «Свідки Єгови міцно тримаються шляху мілленаризму, оскільки говорять, що невдовзі... ми ввійдемо — як вони кажуть, через катаклізми — в 1000-літній період щастя».

Саме це бачив у видінні та описав у своїй книзі Апокаліпсис (Об’явлення) апостол Іван. Він написав: «Бачив я небо нове й нову землю... І почув я гучний голос із престолу, який кликав: «Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними», «і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре», і не буде вже смерти — ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!» (Об’явлення 21:1, 3, 4).

Свідки Єгови займаються усесвітньою працею біблійної освіти, щоб уможливити якомога ширшому загалу людей вхопитися цієї надії. Вони з радістю допоможуть і вам більше дізнатися про неї.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Папій заявив, що він отримав доктрину про Тисячоліття безпосередньо від сучасників апостолів.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Тертулліан вірив у Тисячолітнє правління Христа.

[Відомості про джерело]

© Cliché Bibliothèque Nationale de France, Paris

[Ілюстрація на сторінці 7]

«Зрікаючись своєї початкової віри в тисячолітнє правління, [Августин] завдав Церкві незліченних збитків».

[Ілюстрація на сторінці 8]

Райська земля, про яку обіцяє Апокаліпсис, це те, чого слід палко чекати.