Почуття безпеки тепер та вічна безпека в майбутньому

ЧОМУ безпека часто є чимось примарним і, коли її знаходять,— вона тільки тимчасова? Чи може почуття безпеки ґрунтуватися на фантазіях — на тому, чого ми сподіваємося досягнути, а не на тому, що досяжне? Таку оману можна назвати життям у світі мрій.

Фантазія допомагає розуму покинути реальне життя з його небезпеками та ввійти у чарівний безпечний світ, відганяючи все, що могло б зіпсувати цю фантазію. Проте нерідко проблеми реального світу раптово вдираються у світ мрій і вщент знищують почуття благополуччя, повертаючи мрійника до реальності.

Розгляньмо, як люди шукають безпеки в місцеперебуванні. Велике місто, наприклад, може здаватися багатонадійним і породжувати мрії про насолоди, велику зарплату і вишукане житло. Можна сподіватися, що це дасть довгождану безпеку. Але чи реальна така мрія?

Місцеперебування — велике місто чи великі мрії?

У країнах, що розвиваються, привабливості великих міст сприяє реклама, яка може породжувати палкі мрії. Відповідальні за таку рекламу організації не завжди зацікавлені вашою безпекою, але — продажем своїх товарів. Вони приховують проблеми реального світу за сценами успіху, в яких зображається безпека. Отже, безпеку ототожнюють з рекламованим товаром та великим містом.

Розгляньте такий приклад. Місцева влада в одному західноафриканському місті встановила рекламні щити, на яких яскраво показала, що куріння насправді не відрізняється від спалювання зароблених тяжкою працею грошей. Це був один із заходів кампанії, мета якої — застерігати громадян перед курінням. Виробники та торговці цигарок постаралися нейтралізувати цей захід хитро продуманими рекламними щитами, на яких зображалися курці у привабливих сценах щастя й успіху. Крім того, одна тютюнова фабрика видала декотрим своїм робітникам вишукану уніформу й модні бейсбольні кепки, щоб ті пропонували цигарки молодим людям на вулиці, заохочуючи кожного «спробувати». Чимало молодих людей приїхали із сіл і, наївно «клюнувши» на рекламні трюки, попалися на гачок. Вони потрапили в залежність від куріння. Юних селян пошуки безпеки привели у велике місто, щоб допомагати своїм рідним або щоб заробити гроші. Замість цього багато грошей, які ці особи могли ліпше використати, вони пускали з димом.

Реклама, яка зображає успішне життя у великому місті, не завжди пов’язана з торгівлею. Така реклама може походити з уст людей, які переїхали туди і яким ніяково повернутися додому в село. Не бажаючи бути невдахами, вони хваляться вигаданим багатством та досягненнями, здобутими в місті. Але, придивившись до їхнього суспільного становища, можна побачити, що теперішній стиль життя нічим не ліпший від колишнього життя в селі. Вони б’ються над фінансовими проблемами, так само як і більшість інших жителів міста.

Саме у великих містах новоприбулі шукачі безпеки стають жертвами безпринципних ділків. Чому? Головно тому, що вони не мають часу завести близьких друзів і перебувають далеко від рідних. Тож у них немає радників, які могли б допомогти їм уникнути пасток матеріалістичного міського життя.

Жозуе́ не потрапив у пастку куріння. Крім того, він зрозумів, що вимоги міського життя набагато перевершують його здатність успішно давати собі раду з ними. У цьому випадку найліпше з усього, що місто могло справді запропонувати йому,— це великі, нездійснені мрії. Він зрозумів: у місті йому не знайти справжньої безпеки, воно для нього є чужим середовищем. Цього юнака охопило почуття порожнечі, неповноцінності та невдачі, і зрештою, переборовши свій гонор, він вирішив повернутися в село.

Він побоювався, що над ним будуть сміятися. Але родина та справжні друзі щиро прийняли Жозуе́ з розкритими обіймами. Завдяки сердечності його родини, знайомому оточенню села та любові друзів з християнського збору невдовзі він відчув набагато більшу безпеку, ніж у великому місті, де мрії багатьох обернулися в кошмар. На превелике диво, спільна праця з батьком у полі зрештою принесла йому та його родині більший прибуток, ніж його чистий дохід у місті.

Гроші. У чому справжня проблема?

Чи гроші дадуть вам почуття безпеки? Ліз із Канади говорить: «У молодості я думала, що гроші звільняють від тривоги». Вона покохала чоловіка, який був добре забезпечений матеріально. Невдовзі вони побралися. Чи вона почувалася безпечною? Ліз веде далі: «Коли я вийшла заміж, ми мали шикарний будинок, дві машини, наші фінанси дозволяли нам придбати будь-яку матеріальну річ... ми могли насолоджуватися будь-якими подорожами та розвагами. Може видаватися дивним, але я і далі турбувалася про гроші». Вона пояснює причину: «Ми мали що втрачати. Здається, чим більше ти маєш, тим менш безпечним почуваєшся. Гроші не принесли свободи від турботи й тривоги».

Якщо вам здається, що у вас недостатньо грошей, аби почуватися безпечно, запитайте себе: «У чому річ? Це справді брак грошей чи неспроможність мудро розпоряджатися ними?» Роздумуючи про минуле, Ліз говорить: «Тепер я розумію, що за часу мого дитинства джерелом проблем у нашій сім’ї було погане ведення сімейного бюджету. Ми купували в кредит і тому завжди сиділи в боргах. Це породжувало тривогу».

А втім, хоча сьогодні Ліз та її чоловік мають менше грошей, вони почуваються набагато безпечнішими. Пізнавши правду з Божого Слова, вони припинили слухати спокусливі розмови про гроші, а почали зважати на Божу мудрість, зокрема на такі слова: «А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!» (Приповістей 1:33). Вони хотіли, щоб їхнє життя було змістовнішим, а цього не можуть дати ніякі гроші на банківському рахунку. Тепер, будучи місіонерами в далекій країні, Ліз та її чоловік навчають як заможних, так і бідних людей про те, що Бог Єгова незабаром встановить справжню безпеку на цілій землі. Така діяльність дає глибоке задоволення і стабільність, які походять не від матеріальної вигоди, а від величнішого наміру та більших цінностей.

Пам’ятаймо основну істину: бути багатим у Бога — це куди цінніше, ніж мати матеріальний статок. Усюди у Святому Письмі наголошується не на володінні матеріальними багатствами, а на доброму становищі перед Єговою — становищі, яке можна зберігати завдяки постійному й вірному виконанню Божої волі. Ісус Христос заохотив нас ‘багатіти в Бога’ і збирати ‘скарб у небі’ (Луки 12:21, 33).

Суспільне становище. Чого ви прагнете?

Якщо ви схиляєтесь до думки, що соціальна драбина — це шлях до безпеки, запитайте себе: «Хто на цій драбині досягнув справжньої безпеки? Скільки ще потрібно підніматися, щоб здобути її?» Успішна кар’єра може дати вам помилкове почуття безпеки, доводячи до розчарування чи, куди гірше,— до трагічного падіння.

Життєві випадки виявляють, що добре ім’я у Бога дає набагато більше безпеки, ніж ім’я в людей. Тільки Єгова може дати людям дар вічного життя. При цьому наше ім’я записується не в якийсь громадський реєстр, але в Божу книгу життя (Вихід 32:32; Об’явлення 3:5).

Не приймаючи бажане за дійсне, як ви розцінюєте свою теперішню ситуацію і чого можете по-справжньому сподіватися від майбутнього? Ніхто не може мати всього. Один мудрий християнин якось сказав: «Мені треба було навчитися, що в житті не можна робити дві речі одночасно, але треба вибирати те чи інше». Зупиніться на цьому місці й прочитайте інформацію в рамці «Розказано в Беніні».

А тепер дайте відповідь на такі запитання: що є важливою метою в моєму житті? Який найкоротший шлях до неї? Чи може бути, що я роблю довгий, небезпечний об’їзд, а до всього бажаного та реалістично досяжного існує простіший шлях?

Давши поради стосовно відносної цінності матеріальних речей порівняно із цінністю духовних, Ісус сказав зберігати око «простим», тобто сфокусованим (Матвія 6:22, Левицький). Він пояснив, що головним у житті є духовні цінності й цілі, зосереджені на Божому імені та його Царстві (Матвія 6:9, 10). Інші справи — менш важливі або, так би мовити, не у фокусі.

Багато сучасних фотоапаратів автоматично фокусуються на далеких та близьких об’єктах водночас. Чи робите так само й ви? Чи у вашому полі зору «сфокусовано» майже все: і важливе, і омріяне, і те, що досяжне на перший погляд? Якщо навіть частково це так, то серед безлічі об’єктів, які намагаються заполонити вашу увагу, можна легко втратити важливіший для християн об’єкт — Царство. Ісус настійно радив: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди [«праведности», Ог., 1988] Його,— а все це вам додасться» (Матвія 6:33).

Безпечні тепер і назавжди

Усі ми, можливо, мріємо про ліпше життя для себе та своїх близьких. Але наша недосконалість, недосконалість цього світу та короткочасність людського життя змушують нас обмежуватися в тому, чого можна реалістично сподіватися. Тисячі років тому один біблійний письменник пояснив: «І ще довелось мені бачити під сонцем, що не прудкому добігти щастить, і не мужнім — у битві, і не мудрим — хліб, не розумним — багатство, і не знавцям — благословення, а час і випадок панують над усіма» (Екклезіяста 9:11, Москаленко).

Інколи ми настільки поглинуті клопотами буденного життя, що забуваємо про те, хто ми і чого нам дійсно потрібно, аби відчувати справжню безпеку. Візьмімо до уваги стародавні слова мудрості: «Хто любить гроші, не має їх досить; а хто любить достатки, ніякої користи з них не має. Це теж марнота. Солодкий сон робітника, чи з’їсть багато він, а чи мало; багатого ж пересит не дає йому заснути» (Екклезіяста 5:9, 11, Хом.). Отож, де можна знайти безпеку?

Якщо ваші мрії схожі де в чому з нереалістичними мріями Жозуе́, чи можете змінити свої плани? Ті, хто справді вас любить, будуть підтримувати вас, так само як і родина та друзі з християнського збору підтримали Жозуе́. У скромному оточенні осіб, які вас люблять, ви знайдете більшу безпеку, ніж посеред тих у місті, хто може намагатися вас обманути.

Якщо ви вже маєте достаток, як Ліз та її чоловік, чи могли б упорядкувати свій спосіб життя так, щоб приділяти більше часу та сил, аби допомагати багатим і бідним дізнатися про Царство — засіб здобуття справжньої безпеки?

Якщо сходинка за сходинкою ви піднімаєтесь по соціальній драбині чи тягнетесь до вищого становища на роботі, вам треба відверто подумати про свої спонуки. Щоправда, деякі особисті вигоди можуть приносити вам задоволення в житті. Але чи вам вдається бути зосередженими на Царстві — справжньому засобі здобуття довічної безпеки? Пригадайте Ісусові слова: «Більше щастя — давати, ніж брати» (Дії 20:35, Хом.). Якщо ви займетесь різними справами у християнському зборі, то відчуєте неабияку безпеку.

Ті, хто повністю покладається на Єгову та його Царство, вже тепер втішаються приємним почуттям безпеки і з нетерпінням чекають повної безпеки в майбутньому. Псалмоспівець сказав: «Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй,— й я не буду захитаний! Через те моє серце радіє та дух веселиться,— і тіло моє спочиває безпечно!» (Псалом 16:8, 9).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

Розказано в Беніні

Цю історію переповідають тисячі разів у різних версіях. Недавно один літній селянин у Беніні (Західна Африка) розповів її молодим людям так.

Рибалка повертається додому у своєму човні, і його зустрічає іноземний підприємець, який несе допомогу цій країні. Підприємець питає рибалку, чому той повернувся так рано. Рибалка відповідає, що міг би бути в морі трохи довше, але зловив достатньо риби, аби прогодувати свою сім’ю.

«А що ви робите цілий день?» — питає підприємець.

Рибалка відповідає: «Я трохи рибалю. Бавлюся з дітьми. Коли настає спека, ми спільно відпочиваємо. Пізніше разом вечеряємо. Потім я зустрічаюся з друзями, щоб помузичити, ну і так далі».

Підприємець перериває його: «Послухайте, я здобув університетську освіту і на те вчився, щоб допомогти вам. Перебуваючи в морі довше, ви заробили б більше і невдовзі могли б купити набагато більший човен. З більшим човном ви заробили б ще більше грошей і з часом могли б зібрати цілу флотилію траулерів».

— А що потім? — запитує рибалка.

— Потім, замість того щоб продавати рибу через посередника, ви самі могли б реалізувати товар виробникам або навіть заснувати власне рибопереробне підприємство. Ви могли б переїхати з цього села в Котону, Париж чи Нью-Йорк і вести справу звідтіль. Ви навіть могли б продавати акції свого підприємства на фондовій біржі та здобути мільйони.

— Скільки часу це займе? — питає рибалка.

— Приблизно 15—20 років,— відповідає підприємець.

— А потім? — веде рибалка.

— А потім почнеться цікаве життя,— пояснює підприємець.— Ви зможете піти на пенсію. Зможете втекти від міської штовханини й метушні в якесь далеке село.

— Але що ж далі? — запитує рибалка.

— Потім ви будете мати час рибалити, бавитися зі своїми дітьми, відпочивати, коли наставатиме спека, вечеряти цілою родиною та зустрічатися з друзями, щоб помузичити.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Чи кар’єра приносить безпеку?

[Ілюстрації на сторінці 8]

Християнські брати по-справжньому зацікавлені твоєю безпекою.