«Бог — джерело витривалості й потіхи»

ПРИБЛИЗНО 2000 років тому апостол Павло, один з письменників Біблії, сказав: «Бог — джерело витривалості й потіхи» (Римлян 15:5). Оскільки, за словами Біблії, Бог Єгова не змінюється, можемо бути певними, що він і сьогодні потішає своїх служителів (Якова 1:17). Зі Святого Письма ми довідуємось, як Єгова зміцнює людей. По-перше, він дає силу тим, хто у молитві просить його допомоги. По-друге, Бог спонукує правдивих християн нести розраду своїм одновірцям. І по-третє, у Божому Слові міститься багато зворушливих розповідей, з яких згорьовані батьки можуть черпати силу. Обговорімо це детальніше.

«Господь його вислухав»

Про нашого Творця, Бога Єгову, цар Давид написав: «Кожного часу надійтесь на Нього, серце своє перед Ним виливайте, Бог для нас — пристановище» (Псалом 62:9). Чому Давид цілковито покладався на Єгову? У Псалмі 34:7 він пояснює: «Цей убогий [так Давид сказав про себе] взивав,— і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив». За будь-яких скрутних обставин Давид молився до Бога. І Бог завжди йому допомагав. Давид не раз переконувався, що Єгова підтримує його і дає силу зносити різні труднощі.

Подібно до Давида, вбиті горем батьки можуть цілковито покладатись на Єгову, адже він дає силу зносити біль утрати. Бог вислуховує молитви, тому звертайтесь до нього, не сумніваючись у його допомозі (Псалом 65:3). Ось слова Вільяма, згаданого в першій статті: «Я багато разів відчував, що не можу більше жити без свого сина. Тоді просив Єгову полегшити мій біль. Бог завжди давав мені силу і мужність жити далі». Якщо ви також з вірою молитесь до Єгови, могутнього небесного Бога, то він підтримає вас. Єгова пообіцяв своїм служителям: «Я — Господь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Не бійся,— Я тобі поможу!» (Ісаї 41:13).

Підтримка від правдивих друзів

Батьки, які втратили дитину, нерідко прагнуть побути на самоті, щоб вилити свої почуття і втамувати біль. А втім, не добре відокремлюватись від інших часто і надовго. Згідно з Біблією, той, «хто відокремлюється», може завдати собі ще більше шкоди (Приповістей 18:1, Хом.). Тож намагайтесь не відособлюватись, не замикатись у собі.

Справжні друзі можуть неабияк допомогти в час горя. У Приповістей 17:17 сказано: «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом». Друзі з християнського збору дуже допомагали Люсі, про яку йшлося в першій статті. Вона каже: «Після смерті сина мене відвідували друзі. Вони дуже підтримували мене, хоча інколи майже нічого не говорили. Одна подруга знала, що коли я залишатимусь удома сама, то буду плакати. Тому вона приходила, сідала поруч і плакала разом зі мною. Інша подруга щодня телефонувала і втішала мене. Деякі брати й сестри запрошували мене з чоловіком у гості. Вони і тепер про нас не забувають».

Сильний біль від утрати дитини роками не покидає батьків. Проте їм може принести справжню розраду молитва і підтримка друзів з християнського збору. Чимало християн, в яких померла дитина, переконалися, що Єгова їх ніколи не полишає, адже «Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв’язує» (Псалом 147:3).

Розрада з біблійних розповідей

Ще одним джерелом розради є Боже Слово. Біблія показує, що Ісус прагнув і мав силу допомагати людям. Воскрешаючи померлих, він змінював безутішне горе на велику радість. Коли ми читаємо про це в Біблії, то знаходимо справжню розраду. Розгляньмо дві біблійні розповіді.

У 7-му розділі Євангелія від Луки описано, що зробив Ісус, коли побачив похоронну процесію біля міста Наїна. Хоронили єдиного сина вдови. У 13-му вірші читаємо: «Побачивши її, Господь пройнявся жалем і сказав: «Не плач».

Мало хто наважиться сказати матері на похороні її сина, щоб вона не плакала. А чому Ісус так зробив? Бо знав, що за хвилину її смуток зовсім зникне. «Після цього Ісус підійшов до нош і торкнувся їх. А як ті, що несли, зупинились, він промовив: «Юначе, кажу тобі: встань!» Тоді померлий сів та почав говорити, а Ісус віддав його матері» (Луки 7:14, 15). Вдова, напевно, знову розплакалась, але вже не від горя, а від безмежної радості.

А ось ще одна розповідь. Якось до Ісуса підійшов чоловік, на ім’я Яір, і попросив зцілити його 12-річну важкохвору дочку. Але зразу після того йому повідомили, що дівчинка померла. Ця новина завдала Яіру сильного болю, проте Ісус сказав: «Не бійся, а просто вір». У домі Яіра Ісус підійшов до мертвої дівчинки, взяв її за руку і промовив: «Дівчинко, кажу тобі, встань!» Що було далі? «Дівчинка зараз же піднялась і почала ходити». Яір з дружиною «прийшли у великий захват». Щасливі батьки обійняли свою донечку. Для них це був наче сон (Марка 5:22—24, 35—43).

Ці та інші біблійні розповіді показують, яку надію можуть мати батьки, котрі втратили дитину. Ісус сказав: «Надходить час, коли всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях, почують його голос і вийдуть» (Івана 5:28, 29). Єгова має намір, аби його Син повернув до життя померлих. Мільйони дітей, що заснули сном смерті, почують Ісусові слова: «Кажу тобі, встань!» Воскреслі діти знову зможуть розмовляти й ходити. А їхні батьки, подібно до Яіра з дружиною, будуть «у великому захваті».

Якщо ви втратили сина чи дочку, знайте — Єгова може змінити ваш глибокий смуток на безмежну радість. Це станеться, коли ваша дитина воскресне. Але щоб знову її побачити, вам потрібно відгукнутись на заохочення: «Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте! Пам’ятайте про чуда Його, які Він учинив» (Псалом 105:4, 5). Отже, постановіть уже тепер служити правдивому Богу Єгові так, як цього вчить Біблія.

Єгова через молитву даватиме вам силу, духовні брати й сестри щиро вас підтримуватимуть, а вивчення Біблії буде чудовим джерелом підбадьорення. Крім того, в недалекому майбутньому Єгова зробить дивовижні зміни заради людства. Тоді і ваша воскресла дитина, і ви зможете вічно насолоджуватись чудовими благословеннями від Бога.

[Рамка на сторінці 5]

«Приведіть до мене жінку, яка втратила двох дітей»

Кегінде і Бінту, подружжя Свідків Єгови з Нігерії, втратили в автокатастрофі двох дітей. Відтоді їх не покидає біль цієї жахливої втрати. Але завдяки довір’ю до Єгови вони мають силу і далі ділитися з людьми надією, яку черпають з Біблії.

Внутрішню силу і самовладання цього подружжя помічають інші. Одна жінка, місіс Уколі, якось попросила подругу Бінту: «Приведіть до мене жінку, яка втратила двох дітей в один день, але далі розповідає людям про Біблію. Я хочу знати, що допомагає їй зносити таке горе». Коли Бінту прийшла, місіс Уколі запитала її: «Скажіть, чому ви проповідуєте про Бога, який убив ваших дітей? Бог забрав мою єдину доньку, і відтоді я нічого не хочу чути про Нього». З допомогою Біблії Бінту пояснила жінці, чому люди помирають і чому можна мати тверду надію на воскресіння наших близьких (Дії 24:15; Римлян 5:12).

Під кінець розмови місіс Уколі сказала: «Раніше я вважала, що це Бог спричиняє смерть. Тепер я знаю правду». Вона вирішила вивчати Біблію зі Свідками Єгови, щоб більше дізнатись про Божі обіцянки.

[Рамка на сторінці 6]

«Хочу допомогти, але не знаю як»

Друзі й родичі співчувають батькам, братам і сестрам померлої дитини. Вони бажають підтримати їх, але бояться якимось учинком чи словом завдати ще більшого болю. Ось кілька порад для того, хто хоче допомогти, але не знає як.

❖ Не уникайте членів сім’ї померлого лише тому, що не знаєте, як повестись чи що сказати. Ваша присутність уже буде для них підтримкою. Коли не знаєте, що говорити, то просто обійміть їх і щиро промовте: «Я дуже співчуваю». Можливо, ви думаєте, що заплакавши, поглибите їхній смуток. У Біблії сказано: «Плачте з тими, хто плаче» (Римлян 12:15). Коли вони побачать, що ви поділяєте їхнє горе, то це буде для них розрадою.

❖ Першими запропонуйте свою допомогу. Можна приготувати для тої сім’ї щось поїсти, помити посуд або виконати якесь доручення. Уникайте фрази на зразок: «Скажіть мені, якщо буде потрібна якась допомога». Хоча ви можете говорити це щиро, так ви лише покажете, що є надто зайнятими, аби допомогти. Тож ліпше запитайте: «Чим вам допомогти?». І охоче виконайте їхнє прохання. Але не втручайтеся в особисте життя тієї родини і не заходьте в домі туди, де було б недоречно.

❖ Не кажіть: «Я розумію ваші почуття». Кожна людина по-різному реагує на смерть близьких. Навіть якщо ви також втратили дитину, ви не можете точно знати, як хтось почувається в тій ситуації.

❖ Пройде багато часу, перш ніж рідні померлого повернуться до звичного життя. Продовжуйте допомагати їм, чим можете. Пам’ятайте, вони потребують допомоги не лише в перші дні після трагедії, але і в наступні тижні чи навіть місяціa.

[Примітка]

[Ілюстрації на сторінці 7]

Біблія показує, що Ісус прагнув і мав силу воскрешати дітей.