«Ім’я, яке не можна вимовляти»
У МІСТІ Сент-Луїс (штат Міссурі) на березі ріки височить майже 200-метрова арка Гейтвей. Неподалік від цієї найвищої в Сполучених Штатах арки стоїть Старий кафедральний собор.
Про деякі архітектурні особливості собору у виданій цією церквою брошурці сказано: «Портик споруди прикрашений чудовим фронтоном. У центрі фронтону великими позолоченими єврейськими літерами вирізьблено Боже ім’я, яке не можна вимовляти». На фотографії добре видно тетраграму Божого імені — чотири єврейські літери יהוה (ЙГВГ).
Собор був збудований 1834 року. Очевидно, єпархія Сент-Луїса вважала, що це ім’я має бути на найбільш помітному місці фасаду. Але чому ж у брошурці сказано, що «не можна вимовляти» Боже ім’я?
«Нова католицька енциклопедія» пояснює, що невдовзі після повернення з вавилонського вигнання (VI ст. до н. е.) «юдеї почали вважати ім’я Ягве [тетраграма з доданими голосними звуками] священним. Тому його стали заміняти словами АДОНАЙ [Господь] або ЕЛОГІМ [Бог]... і згодом забули правильну вимову імені Ягве». Ось чому люди припинили вживати Боже ім’я. З часом уже ніхто не знав, як правильно його вимовляти. Тому воно стало іменем, якого вже ніхто не вимовляв.
Хоча ми не знаємо, як точно вимовляється Боже ім’я, все ж його важливо вживати. Адже це наближає нас до Бога. Погодьтесь, що ви не хотіли б, аби ваші друзі називали вас «пан» чи «пані». Приємно, коли до вас звертаються по імені. Навіть якщо той, хто говорить іншою мовою, не зовсім правильно вимовляє ваше ім’я, ви волієте, щоб вас кликали по імені. Так само і Бог хоче, аби ми звертались до Нього по імені.
В українській мові найбільш поширена форма Божого імені — Єгова. Було б доречно усім, хто любить Бога, звертатись до Нього, вживаючи Його власне ім’я, і завдяки цьому наближатись до Нього. Біблія заохочує: «Наблизьтесь до Бога — і він наблизиться до вас» (Якова 4:8).