Чому деякі молитви залишаються без відповідей?

Бог дуже доступний. Подібно до люблячого батька, якому приємно, коли його діти охоче спілкуються з ним, Бог Єгова хоче, щоб ми молились до нього. Водночас, як і мудрий батько, Бог має причини не відповідати на деякі наші прохання. Які ж це причини? Чи можемо ми дізнатися про них з Біблії?

Апостол Іван пояснив: «Коли звертаємось до Бога, маємо впевненість: про що тільки просимо згідно з його волею, він вислуховує нас» (1 Івана 5:14). Наші прохання повинні узгоджуватись з Божою волею. Дехто молиться про речі, які не мають з нею нічого спільного,— наприклад про те, щоб виграти парі чи лотерею. Інші моляться, маючи неналежні спонуки. Учень Яків попереджав про це, говорячи: «Коли й просите, не отримуєте, бо просите з неправильних спонук — щоб задовольнити свої прагнення тілесної насолоди» (Якова 4:3).

Уявімо, приміром, що перед футбольним матчем обидві сторони моляться про перемогу. Не слід очікувати, що Бог відповість на такі суперечливі молитви. Те саме можна сказати про сучасні збройні сутички, коли ворогуючі сторони моляться про Боже благословення.

Марними є також молитви тих, хто нехтує Божими законами. Якось Єгова сказав людям, які поклонялись йому лицемірно: «Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас,— ваші руки наповнені кров’ю» (Ісаї 1:15). У Біблії говориться: «Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того» (Приповістей 28:9).

На противагу цьому Єгова завжди слухає молитви своїх щирих служителів, які докладають усіх зусиль, щоб виконувати його волю. Чи це означає, що він відповідає на кожне їхнє прохання? Ні. Розгляньмо кілька прикладів з Писань.

Мойсей мав дуже близькі стосунки з Богом, але теж мусив просити «згідно з [Божою] волею». Наприклад, усупереч Божому наміру Мойсей благав дозволу увійти в ханаанський край: «Нехай перейду... я та побачу той хороший Край, що по тім боці Йордану». Раніше, коли Мойсей згрішив, Бог сказав, що він не ввійде в ту землю. Тож Єгова не задовольнив Мойсеєвого прохання, а відповів: «Досить тобі,— не говори більше до Мене в цій справі» (Повторення Закону 3:25, 26; 32:51).

Апостол Павло молився про звільнення від того, що він називав «колючкою в тілі» (2 Коринфян 12:7). Ця «колючка» могла стосуватись хронічної хвороби очей або постійної небезпеки з боку противників та «фальшивих братів» (2 Коринфян 11:26; Галатів 4:14, 15). Павло писав: «Я тричі благав Господа, щоб він цю колючку усунув». Однак, проповідуючи попри невідступну «колючку в тілі», Павло мав нагоду виявити цілковиту довіру до Бога, а Богу це давало нагоду показати повноту своєї сили. Тому Єгова не задовольнив прохання Павла, а сказав апостолу: «Саме тоді, коли ти слабкий, ти отримуєш усю повноту моєї сили» (2 Коринфян 12:8, 9).

Справді, Бог краще знає, коли доречно задовольняти наші прохання. Єгова відповідає на молитви лише нам на добро, а також у згоді зі своїми сповненими любові намірами, про які говориться в Біблії.