Місячний Новий рік. Чи це свято для християн?

ЩОРОКУ у січні або лютому в Азії починається рух. Сотні мільйонів людей повертаються у свої родини на свято місячного Нового рокуa.

Місячний Новий рік — найважливіша дата в азіатському календарі. Святкування починаються в перший день новомісяччя за китайським місячним календарем, або в період між 21 січня і 20 лютого. Свято триває від декількох днів до двох тижнів.

Свято Нового року символізує відродження, прощання з минулим і зустріч з майбутнім. Перед святкуванням люди прибирають і прикрашають свої будинки, купують новий одяг, готують страви, назви яких співзвучні зі словами «удача» або «добробут», повертають борги і залагоджують конфлікти. На Новий рік усі обмінюються подарунками, бажають доброго здоров’я і статків, дають на щастя червоні конверти з грошима, їдять особливі страви, пускають феєрверки. Багато хто ходить на маскарад, щоб подивитись танець вогняного дракона чи лева, або просто насолоджується спілкуванням з рідними та друзями.

Кожен звичай має глибоке значення. В одній книжці пояснюється: «Усі приготування зроблені в першу чергу для того, щоб забезпечити успіх своїй сім’ї, друзям та родичам, віддати шану богам і духам, а також для того, щоб наступний рік був вдалим» («Mooncakes and Hungry Ghosts: Festivals of China»). Місячний Новий рік увібрав у себе і традиції, і вірування. Тож як християнам ставитись до цього свята? Чи треба його святкувати?

«Звідки вона тече»

Відоме китайське прислів’я каже: «Коли п’єш воду, зважай на те, звідки вона тече». У цих словах відображається шанобливе ставлення до батьків і предків, яке глибоко вкоренилося в культурі народів Азії. Оскільки батьки дали дітям життя, вони повинні їх поважати, а святкування Нового року — це особлива нагода виразити свою вдячність.

Без сумніву, найважливішою частиною свята є новорічна вечеря, на яку збирається вся сім’я, і ніхто не хоче її пропустити. За святковим столом залишають вільні місця. Там, згідно з повір’ям, сидять душі померлих. Під час цієї вечері, як зазначається в одній енциклопедії, «сім’я спілкується з предками». В іншому довіднику сказано: «Зв’язок між світом живих і померлих відновлено, і тепер предки цілий рік захищатимуть родину». Чи цей звичай для християн?

Християни розуміють, що повинні любити і поважати батьків. Вони зважають на Божі слова: «Слухай батька свого,— він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя» (Приповістей 23:22). Крім того, вони слухаються наказу: «“Шануй батька і матір” — це перша заповідь, до якої було дано обітницю: “Щоб добре велося тобі та щоб довго ти жив на землі”» (Ефесян 6:2, 3). Правдиві християни щиро прагнуть виявляти любов і повагу до своїх батьків.

Як видно з Біблії, родинні зустрічі можуть бути джерелом відсвіження (Йова 1:4; Луки 15:22—24). Однак у ній також сказано: «Нехай не знайдеться між тобою такий, хто... викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих» (Повторення Закону 18:10, 11). Чому Бог Єгова дає таке застереження? У своєму Слові він розкриває правду про стан померлих: «Знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають» (Екклезіяста 9:5, 6, 10). Оскільки мертві перебувають у стані несвідомості, то не можуть ані допомогти, ані зашкодити нам — вони цілком бездіяльні. Божий Син, Ісус Христос, прирівняв смерть до глибокого сну, з якого він пробудить померлих під час воскресіння (Івана 5:28, 29; 11:11, 14).

До того ж Біблія показує, що духами предків прикидаються злі духовні створіння. Вони обманюють людей, аби мати над ними владу (2 Фессалонікійців 2:9, 10). Проте Божі накази захищають від такої небезпеки. Правдиві християни люблять Єгову і хочуть вберегтись від згубного демонічного впливу. Вони уникають будь-яких звичаїв, пов’язаних із вшановуванням так званих духів предків, і не шукають захисту в цих духів (Ісаї 8:19, 20; 1 Коринфян 10:20—22).

Християни насамперед прагнуть віддавати шану «Батькові, якому кожна родина на небі і на землі завдячує своїм ім’ям» (Ефесян 3:14, 15). Цим Батьком є наш Творець і Дарівник життя, Бог Єгова (Дії 17:26). Тож було б мудро дізнатись, як він ставиться до різних звичаїв, зокрема до святкування місячного Нового року (1 Івана 5:3).

Домашні божки

Святкування місячного Нового року пов’язане з вшануванням великої кількості домашніх божків, наприклад бога дверей, бога землі, бога грошей і фортуни, а також бога кухні та печі. Подивімось, як вшановують бога кухні та печіb. Вважається, що за кілька днів до Нового року він іде на небо до головного божества китайського пантеону, Нефритового імператора, щоб звітуватися про сім’ю, в якій він живе. Аби цей покровитель швидко піднявся на небо і дав хороший звіт, родина частує його особливою стравою, солодощами і глазурованими тістечками. За звичаєм вони знімають зображення цього божка, змащують його губи чимось солодким, а потім виносять його на двір і спалюють. У новорічний вечір сім’я кладе на піч нову картину із зображенням цього бога, запрошуючи його жити з ними протягом наступного року.

Хоча такі звичаї здаються невинними, християни стараються виконувати чіткі вказівки з Божого Слова щодо релігійних обрядів. Ісус Христос сказав: «Поклоняйся лише Єгові, Богу твоєму, і тільки йому одному віддано служи» (Матвія 4:10). Отже Бог хоче, аби ми поклонялись тільки йому, і це логічно, бо він є нашим небесним Батьком. Подумайте, як боляче батькові, коли його дитина нехтує ним і вважає своїм батьком когось іншого.

Ісус визнавав «єдиним правдивим Богом» лише свого небесного Батька. Сам Єгова дав наказ: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» (Івана 17:3; Вихід 20:3). Правдиві християни прагнуть догоджати Єгові. Вони не поклоняються іншим богам, бо не хочуть його розчаровувати (1 Коринфян 8:4—6).

Забобони і спіритизм

Місячний Новий рік тісно пов’язаний з астрологією. У місячному календарі кожен рік називають однією із дванадцяти тварин китайського зодіаку, наприклад, рік дракона, тигра, мавпи, кролика. Вважається, що тварина, в рік якої народилось дитя, визначає його характер та поведінку, а також вказує, які справи і заняття будуть успішними в тому році. Святкуючи Новий рік, люди вшановують бога грошей і фортуни, бо вірять, що завдяки цьому матимуть удачу. Як до цього повинні ставитись правдиві християни?

У своєму Слові Єгова засуджує «поклонників небес, тих, хто спостерігає за зірками і хто під час новомісяччя передрікає... майбутнє», а також поклонників «бога удачі» і «бога долі» (Ісаї 47:13, НС; 65:11, 12, НС). Бог не хоче, аби його служителі вірили у таємничий вплив духів та зірок на людське життя. Натомість Біблія заохочує: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки» (Приповістей 3:5, 6). У той час як забобони тримають людей в рабстві, біблійна правда дає свободу (Івана 8:32).

Засвідчуйте свою любов до Бога

Одна річ знати про походження новорічних звичаїв і вірувань, але зовсім інша — не брати в них участі. Якщо ви живете у місцевості, де прийнято відзначати місячний Новий рік, або це свято важливе для вашої сім’ї, вам буде нелегко зробити вибір.

Звичайно, щоб не піддатись тиску, потрібно сміливості та рішучості. Одна християнка з азіатської країни каже: «Мене лякала сама думка про те, що усі святкуватимуть Новий рік, а я ні». Що допомогло їй подолати страх? Вона продовжує: «Тільки глибока любов до Єгови допомагає мені залишатись йому вірною» (Матвія 10:32—38).

Чи ви так само глибоко любите Єгову? Бог заслуговує вашої любові, адже це він, а не якесь невідоме божество, подарував вам життя. У Біблії сказано: «В Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло» (Псалом 36:10). Саме Єгова, а не бог фортуни чи кухні, дає нам все необхідне, аби ми були щасливі (Дії 14:17; 17:28). Чи ви показуєте своїми ділами, що вдячні Богу за його любов? Якщо так, то він обов’язково щедро поблагословить вас (Марка 10:29, 30).

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 23]

Як зберегти хороші стосунки з родичами та друзями

Родичів і друзів часто шокує те, що близька їм людина вирішує не святкувати місячного Нового року. Вони можуть почуватись ображеними або навіть зрадженими. Втім, важливо зберегти хороші стосунки з членами своєї родини. Подивімось, що у таких випадках допомогло деяким християнам з різних частин Азії.

«Ще задовго до Нового року я приїхав до родичів і тактовно пояснив, чому більше не відзначатиму з ними цього свята. Я не засуджував їхніх поглядів і вірувань, а з повагою відповідав на запитання, послуговуючись Біблією. Таким чином мені вдалося кілька разів порозмовляти з ними на духовні теми» (Джіенґ).

«Перед святом місячного Нового року я лагідно і тактовно пояснила чоловікові, що буду щасливою тільки тоді, коли слухатимусь свого сумління. Я також пообіцяла, що не осоромлю його перед родиною. На моє здивування, у той день, коли уся його сім’я виконувала обряд поклоніння предкам, він повіз мене на християнське зібрання» (Лі).

«Я запевнила рідних у любові і пояснила, що мої нові переконання допоможуть мені стати кращою. Щоб підтвердити свої слова, довелося докласти неабияких зусиль. Я розвивала такі християнські риси, як лагідність, тактовність і любов. З часом родичі стали поважати мою релігію. Мій чоловік почав вивчати Біблію, і сьогодні ми разом служимо Єгові» (Шіе).

«Я розмовляв з батьками лагідно і з повагою. Замість побажання «нехай щастить», я сказав їм, що у молитві до Єгови завжди прошу, аби він, як наш Творець, поблагословив їх і дарував їм мир та щастя» (Мін).

«Я казав батькам, що не хочу чекати Нового року, аби побачитись з ними. Батькам приємно, що я часто приїжджаю до них, і вони більше не критикують мене. Згодом мій молодший брат також зацікавився біблійною правдою» (Фуонг).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 20]

Panorama Stock/age Fotostock