Майте схвалення Бога попри зміни в житті

ЧИ У вашому житті відбуваються якісь зміни? Чи вам легко миритися з ними? Більшість з нас вже стикалися зі змінами або ще зіткнуться. Деякі реальні події з минулого покажуть, завдяки яким рисам ми зможемо приймати зміни.

Розгляньмо приклад Давида і проаналізуймо, що́ йому довелося пережити. Він був простим хлопчиком-пастухом, коли Самуїл помазав його на майбутнього царя. Ще в юності він відважно виступив проти філістимлянського велетня Ґоліята (1 Сам. 17:26—32, 42). Молодий Давид отримав запрошення жити в палаці царя Саула і став командувачем війська. Давид зовсім не міг собі уявити, що в його житті відбудуться всі ці зміни, і тим більше не міг знати, що́ станеться далі.

Стосунки між Давидом і Саулом ставали дедалі напруженішими (1 Сам. 18:8, 9; 19:9, 10). Щоб урятуватися, Давид мусив декілька років жити у вигнанні. Навіть коли він уже правив над Ізраїлем, його життя іноді докорінно змінювалось. Особливо це відбулось після того, як він вчинив перелюб і організував убивство, щоб приховати цей гріх. Через гріхи Давида його сім’я зазнавала численних лих. Наприклад, проти Давида повстав його власний син Авесалом (2 Сам. 12:10—12; 15:1—14). Після того як Давид розкаявся у своїх гріхах — перелюбі та вбивстві,— Єгова пробачив йому, і той знову мав Боже схвалення.

Наші обставини теж можуть змінюватися. Проблеми зі здоров’ям, економічні чи сімейні труднощі і навіть наші власні вчинки вносять зміни в життя. Які риси допоможуть нам ліпше долати такі проблеми?

Нам допомагає смиренність

Смиренність пов’язана з готовністю коритися. Справжня смиренність допомагає нам бачити, якими ми є насправді і якими є інші. Не применшуючи рис і успіхів інших осіб, ми краще зрозуміємо, хто вони і чому так поводяться. Завдяки смиренності ми також зможемо розуміти, чому з нами щось стається і як нам діяти.

Йонатан, син Саула, подав хороший приклад. Його обставини змінювалися незалежно від нього. Коли Самуїл повідомив Саулу, що Єгова забере в нього царство, то не сказав, що царем стане Йонатан (1 Сам. 15:28; 16:1, 12, 13). Бог обрав наступним царем над Ізраїлем Давида. У певному розумінні непослух Саула негативно вплинув на життя його сина. Хоча Йонатан не був відповідальним за вчинки свого батька, він не став спадкоємцем престолу (1 Сам. 20:30, 31). Як Йонатан зреагував на це? Чи він затаїв злобу, почавши заздрити Давиду, бо втратив таку нагоду? Ні. Незважаючи на те що Йонатан був набагато старшим і досвідченішим за Давида, він віддано підтримав його (1 Сам. 23:16—18). Смиренність допомогла йому зрозуміти, хто отримав Боже благословення, і він «не думав про себе більше, ніж належить» (Рим. 12:3). Йонатан усвідомив, чого Єгова очікував від нього, і погодився з його рішенням.

Звичайно, зміни нерідко призводять до труднощів. У певний момент Йонатан опинився в складних обставинах, які були пов’язані з двома близькими йому чоловіками. Один з них — обраний Єговою майбутній цар Давид, його друг, інший — його батько, Саул, якого Єгова відкинув, але який ще правив. Ця ситуація, мабуть, створювала напруження, адже Йонатан хотів і далі подобатись Єгові. Зміни, з якими стикаємося ми, іноді викликають у нас хвилювання і побоювання. Але якщо старатися зрозуміти погляд Єгови, нам вдасться продовжувати віддано служити йому попри труднощі.

Важливо виявляти скромність

Бути скромним — значить усвідомлювати свої обмеження. Скромність не слід плутати зі смиренністю. Смиренна людина може не повністю розуміти свої обмеження.

Давид був скромним. Єгова обрав цього чоловіка на царя, але він протягом років не міг правити. Біблія не говорить, що Єгова якось пояснив Давиду причину такого явного відстрочення. Хоча ця ситуація, здавалося б, мала пригнічувати його, він не засмучувався. Давид усвідомлював свої обмеження і розумів, що справа залишається в руках Єгови, який допустив це. Тому Давид не вбив Саула навіть заради власного порятунку і стримав від такого вчинку свого товариша Авішая (1 Сам. 26:6—9).

Іноді щось відбувається в нашому зборі, і ми не розуміємо цього або вважаємо, що справа вирішується не в найкращий спосіб. Чи ми скромно визнаємо, що Ісус — Голова збору і що він діє через раду старійшин, котрих призначено брати провід? Чи ми виявимо скромність, пам’ятаючи, що Єгова буде схвалювати нас, якщо ми чекатимемо на його керівництво через Ісуса Христа? Чи ми скромно чекатимемо, навіть коли це непросто? (Прип. 11:2).

Сумирність допомагає мислити позитивно

Сумирність — це лагідність і м’якість натури. Вона допомагає терпеливо зносити біль і при цьому не дратуватись, не обурюватися і не затаювати бажання відімстити. Розвивати цю рису нелегко. Цікаво, що Біблія спонукує «сумирних людей землі... шукати сумирності» (Зах. 2:3, НС). Сумирність пов’язана зі смиренністю і скромністю. Водночас вона включає в себе такі риси, як великодушність і лагідність. Сумирна людина готова вчитися і зрештою робить духовний поступ.

Як завдяки сумирності можна справлятися з новими обставинами в житті? Ви, напевно, не раз бачили, як негативно люди ставляться до змін. Насправді зміни варто сприймати як нагоди далі вчитися в Єгови. Це добре видно на прикладі Мойсея.

У 40-річному віці Мойсей уже мав чудові риси. Він був небайдужим до потреб Божого народу і виявляв саможертовність (Євр. 11:24—26). Але перш ніж отримати завдання від Єгови вивести Ізраїль з Єгипту, Мойсей мав пережити певні зміни, які допомогли б йому розвинути сумирність. Цьому чоловікові довелося втекти з Єгипту і 40 років жити в мідіянському краї. Там він був простим пастухом, непомітним для інших. Що це йому дало? Нові обставини зробили його ліпшою людиною (Чис. 12:3). Він навчився ставити духовні справи вище від власних.

Щоб краще зрозуміти, наскільки сумирним був Мойсей, розгляньмо ще одну ситуацію. Якось Єгова сказав, що хоче відкинути неслухняний Ізраїль і зробити Мойсеєвих нащадків могутнім народом (Чис. 14:11—20). Мойсей заступився за ізраїльтян. Слова Мойсея показують, що його більше турбувало добре ім’я Бога і благополуччя братів, ніж власні інтереси. Саме така сумирна людина була потрібна, щоб виконувати доручену Мойсеєві роль — бути провідником народу і посередником. Навіть коли Маріям і Аарон нарікали на Мойсея, він, за словами Біблії, залишався «найлагіднішим за всяку людину» (Чис. 12:1—3, 9—15). Схоже, Мойсей сумирно зніс їхні образи. А як би все склалось, якби він не був лагідним?

Іншого разу дух Єгови зійшов на деяких чоловіків, і вони почали пророкувати. Ісус Навин, Мойсеїв слуга, вважав, що ці ізраїльтяни діють неналежно. А Мойсей покірно дивився на це з погляду Єгови і не боявся втратити владу (Чис. 11:26—29). Якби Мойсей не був сумирним, чи змирився б він з цим нововведенням Єгови?

Сумирність допомогла Мойсею мудро послуговуватися великою владою і виконувати призначену йому Богом роль. Єгова сказав Мойсеєві піднятися на гору Хорив і пізніше стати перед народом. Бог говорив до Мойсея через ангела і призначив цього чоловіка посередником угоди. Завдяки сумирності він погодився зі значною зміною, отримавши більші повноваження, і далі мав схвалення Єгови.

А що сказати про нас? Сумирність вкрай необхідна нам для духовного росту. Усі, кому доручено брати провід серед Божого народу та виконувати важливі обов’язки, повинні бути сумирними. Так ми уникнемо гордості, коли відбуватимуться зміни, і зможемо належно справлятися з різними ситуаціями. Наше ставлення до змін має неабияке значення. Чи ми приймемо їх? Чи вважатимемо зміни нагодою поліпшитись? Нерідко це дає чудову можливість розвивати сумирність!

Ми постійно стикаємося зі змінами в житті. Іноді ми не розуміємо, чому вони відбуваються. Через обмеження й емоційну напругу буває нелегко зберігати духовний погляд. Все ж такі риси, як смиренність, скромність і сумирність, допоможуть нам миритися зі змінами і далі мати Боже схвалення.

[Вставка на сторінці 4]

Завдяки справжній смиренності ми можемо бачити, якими ми є

[Вставка на сторінці 5]

Для духовного росту нам необхідна сумирність

[Ілюстрація на сторінці 5]

Мойсей пережив певні зміни, які допомогли йому розвинути сумирність