Беріть приклад з Ісусової пильності
«Пильнуйте й безупинно моліться» (МАТВ. 26:41).
ЯК БИ ТИ ВІДПОВІВ?
Як молитви свідчать про нашу пильність?
З чого видно, що ми пильнуємо в служінні?
Чому важливо пильнувати в час випробувань і як це робити?
1, 2. а) Які питання виникають стосовно пильності Ісуса? б) Чи може недосконала людина рівнятися на досконалого Ісуса? Поясніть на прикладі.
ТЕБЕ, мабуть, цікавить: «Чи нам під силу наслідувати пильність Ісуса? Адже він був досконалим! Більш того, іноді Ісус чітко знав, що станеться в майбутньому, навіть через тисячі років. Хіба йому потрібно було пильнувати?» (Матв. 24:37—39; Євр. 4:15). Розгляньмо ці питання, щоб побачити, наскільки важливо нам розвивати пильність.
2 Чи може недосконала людина рівнятись на досконалу? Так, оскільки в хорошого вчителя можна багато чого навчитись. Наприклад, уявімо собі чоловіка, який бере уроки стрільби з лука. Напочатку він не попадає в ціль, але докладає зусиль і продовжує вчитися. Щоб досягти кращих результатів, він ретельно наслідує приклад вчителя, досвідченого лучника. Чоловік приглядається, яку позу займає вчитель, як тримає руки і як пальцями захоплює тятиву. З часом наполегливий початківець дізнає́ться, з якою силою треба її натягувати, і навчається зважати на вітер. Він повторює рухи свого вчителя, і зрештою йому вдається влучати все ближче й ближче до цілі. Подібно і ми вдосконалюємо свою християнську особистість, якщо слухаємося вказівок Ісуса і наслідуємо його бездоганний приклад.
3. а) Якими словами Ісус підкреслив, що йому потрібно було пильнувати? б) Що ми розглянемо в цій статті?
3 А чи справді Ісусу необхідно було пильнувати? Звичайно, що так. Скажімо, в останню ніч свого життя на землі Ісус заохотив вірних апостолів: «Пильнуйте зі мною». Трохи пізніше він сказав: «Пильнуйте й безупинно моліться, щоб не впасти в спокусу» (Матв. 26:38, 41). Ісус виявляв пильність завжди, але в ті важкі години він особливо прагнув пильнувати і бути якомога ближчим до свого небесного Батька. Ісус знав, що його учні теж мають пильнувати і що ця риса буде необхідна християнам у майбутньому. Тож обговорімо, чому Ісус хотів, аби ми пильнували. Після цього ми проаналізуємо три сфери, в яких нам варто наслідувати пильність Ісуса.
ЧОМУ ІСУС ХОЧЕ, АБИ МИ ПИЛЬНУВАЛИ
4. Назвіть одну з причин того, чому нам слід пильнувати.
4 Ісус наголошував на потребі пильнувати з двох причин. Одна з них полягає в тому, що ми не знаємо всього про майбутнє. Коли Ісус був на землі, він також не знав усього, тому скромно визнав: «Про день той чи годину не знає ніхто: ні ангели небесні, ні Син, а тільки Батько» (Матв. 24:36). У той час Ісусові, Божому Сину, не було відомо, коли прийде кінець цього злого світу. А що сказати про нас? Наше знання обмежене; нам невідомо, коли Єгова накаже своєму Синові покласти край теперішній безбожній системі. Якби ми знали дату, нам непотрібно було б пильнувати. Ісус пояснив, що кінець настане раптово і несподівано. Тому нам треба постійно виявляти пильність. (Прочитайте Матвія 24:43).
5, 6. а) Як наші знання про Боже Царство пов’язані з пильністю? б) Чому те, що́ ми знаємо про Сатану, спонукує нас виявляти пильність?
5 Однак Ісус знав багато істин про майбутнє, які були невідомі більшості його сучасників. Звичайно, ми знаємо набагато менше, ніж Ісус. Але він відкрив нам чимало фактів про Боже Царство і про те, що́ він зробить у близькому майбутньому. Більшість людей, яких ми зустрічаємо в школі, на роботі чи в території для проповідування, нічого не знають про чудові обіцянки Єгови. І це друга причина того, чому нам потрібно пильнувати. Так само як Ісус, ми повинні завжди виявляти пильність, шукаючи можливості поділитися своїми знаннями про Боже Царство. Ми не хочемо втрачати жодної нагоди, адже під загрозою життя людей! (1 Тим. 4:16).
6 Божий Син постановив залишатись пильним, оскільки знав, що Сатана буде його спокушувати, переслідувати і намагатиметься зламати його непорочність. Цей жорстокий ворог пильно шукав «зручної нагоди», щоб випробувати його (Луки 4:13). Ісус постійно пильнував. Він хотів бути готовим до будь-якого випробування, спокуси, протидії чи переслідування. А хіба ми не перебуваємо в подібній ситуації? Сатана й досі «ходить довкола, немов рикаючий лев, і шукає, кого б пожерти». Тому Боже Слово закликає всіх християн: «Будьте тверезими й пильними» (1 Пет. 5:8). Як це робити?
ПИЛЬНІСТЬ І МОЛИТВИ
7, 8. Що Ісус порадив стосовно молитви і в чому він подав нам приклад?
7 У Біблії духовна пильність тісно пов’язана з молитвами (Кол. 4:2; 1 Пет. 4:7). Після того як Ісус попросив своїх послідовників пильнувати, він сказав: «Пильнуйте й безупинно моліться, щоб не впасти в спокусу» (Матв. 26:41). Чи слова Ісуса стосувалися лише небезпечної ситуації, в якій він опинився? Ні, його порада є принципом, за яким треба жити щодня.
8 Ісус подав бездоганний приклад щодо молитов. Ти, напевно, пригадуєш, що одного разу він молився до свого Батька цілу ніч. Спробуймо уявити, як це відбувалося. (Прочитайте Луки 6:12, 13). Весняний вечір. Ісус, скоріш за все, перебуває поблизу рибальського міста Капернаума, де часто зупинявся. Він піднімається на гору, з якої видно Галілейське море. Милуючись вечірнім краєвидом, Ісус, мабуть, бачить, як удалечині — в Капернаумі та довколишніх селах — мерехтять світильники. Ісус звертається до Єгови і повністю зосереджується на молитві. Минають хвилини, години. Ісус, напевно, не помічає, як один за одним гаснуть світильники, як місяць пропливає по небу чи як нічні тварини нишпорять у хащах. Перед Божим Сином лежить важливий вибір: він має обрати 12 апостолів. Очевидно, Ісус палко молиться про мудрість і провід, розповідаючи Батькові про свої думки й переживання щодо кожного з учнів.
9. Чого ми вчимося з того, що Ісус молився цілу ніч?
9 Чого ми вчимося в Ісуса? Чи того, що потрібно довго молитися? Ні, адже Ісус по-доброму сказав про своїх учнів: «Дух бадьорий, але тіло слабке» (Матв. 26:41). Все ж ми в стані наслідувати Ісуса. Подумаймо: чи ми звертаємося до нашого небесного Батька, перш ніж прийняти рішення, яке може позначитися на нашій духовності, на духовності нашої сім’ї чи збору? Чи ми молимося про своїх одновірців? Чи наші молитви йдуть від серця, чи ми просто повторюємо завчені фрази? Звернімо увагу, що Ісус надзвичайно цінував можливість щиро порозмовляти зі своїм Батьком. У теперішньому метушливому світі дуже легко піддатися стрімкому темпу життя і забути про найважливіше. Якщо ми виділяємо час на глибокі і палкі молитви, то зможемо ще ліпше пильнувати (Матв. 6:6, 7). Такі молитви допоможуть нам наближатись до Єгови, зміцнювати стосунки з ним і рішуче уникати всього, що могло б їм зашкодити (Пс. 25:14).
ПИЛЬНІСТЬ У ПРОПОВІДНИЦЬКІЙ ПРАЦІ
10. З якого випадку видно, що Ісус пильно шукав нагод для свідчення?
10 Ісус виявляв пильність у праці, яку доручив йому Єгова. Іноді працівники під час роботи можуть думати про щось стороннє, і це не впливає відчутно на результат. Але нерідко працівник мусить повністю зосередитися на своєму завданні. Подібне можна сказати про християнське служіння. Ісус завжди з пильністю ставився до своєї праці, шукаючи нагод ділитися з іншими доброю новиною. Якось Ісус та його учні з самого ранку вирушили до міста Сихар і зрештою прибули туди. Учні пішли купити їжі, а Ісус залишився перепочити біля міського колодязя. Проте він зберігав пильність і побачив можливість для свідчення. До колодязя прийшла самарянка набрати води. Ісус міг би в цей час трохи подрімати або знайти причину, щоб не говорити з жінкою. Однак він почав із самарянкою розмову і дав ґрунтовне свідчення, яке торкнулося сердець багатьох мешканців міста (Ів. 4:4—26, 39—42). Наслідуймо Ісусову пильність, уважніше шукаючи нагод для свідчення тим, кого зустрічаємо в повсякденному житті.
11, 12. а) Як Ісус реагував на спроби людей відвернути його увагу від проповідування? б) Що свідчить про врівноважений погляд Ісуса на служіння?
11 Інколи з найкращих спонук люди намагалися відвернути увагу Ісуса від проповідування. Жителів Капернаума настільки вразили його чудесні зцілення, що вони хотіли, аби він залишився з ними. І їх можна зрозуміти. Проте основне завдання Ісуса полягало в тому, щоб проповідувати «загубленим вівцям з дому Ізраїля», а не мешканцям лише одного міста (Матв. 15:24). Тому він сказав: «Ще й іншим містам я повинен звіщати добру новину про Боже царство, бо для того мене послано» (Луки 4:40—44). Життя Ісуса зосереджувалося на служінні, і ніщо не могло відвернути його увагу від проповідування.
12 Чи Ісус фанатично ставився до свого доручення і був аскетом? Чи був настільки поглинутий служінням, що не мав жодного уявлення про реальні потреби людей? Ні. Ісус подавав досконалий приклад урівноваженості. Він насолоджувався життям і охоче проводив час з друзями. Ісус шанував сімейний устрій та добре розумів, чого потребують сім’ї і з якими проблемами вони стикаються. Крім того, він виявляв щиру любов до дітей. (Прочитайте Марка 10:13—16).
13. Як нам наслідувати Ісусову пильність і врівноваженість у праці проповідування?
13 Як нам наслідувати Ісуса і виявляти не лише пильність, але й урівноваженість? Не дозволяймо світу відвернути нашу увагу від проповідницької праці. Друзі і родичі можуть доброзичливо радити нам не присвячувати стільки сил служінню і почати «нормальне» життя. Однак якщо ми наслідуємо Ісуса, то служіння для нас — немов їжа (Ів. 4:34). Проповідування підкріпляє нас духовно і приносить нам насолоду. А втім, не варто впадати в крайнощі і бути занадто праведними чи аскетами. Подібно до Ісуса, ми хочемо бути радісними, поміркованими служителями «щасливого Бога» (1 Тим. 1:11).
ПИЛЬНІСТЬ ПІД ЧАС ВИПРОБУВАНЬ
14. З якою схильністю нам треба боротись під час випробувань і чому?
14 Ти, мабуть, звернув увагу, що найбільш настійні заохочення щодо пильності Ісус дав своїм учням, коли зносив суворі випробування. (Прочитайте Марка 14:37). Стикаючись з труднощами, ми повинні старанно наслідувати його приклад. Під час випробувань багато хто забуває одну істину. Ця істина настільки важлива, що книга Приповістей згадує її двічі: «Буває, дорога людині здається простою, та кінець її — стежка до смерти» (Прип. 14:12; 16:25). Якщо ми покладаємось на свій розум, особливо зазнаючи серйозних проблем, то можемо наразити на небезпеку себе і наших рідних.
15. Яка спокуса може постати перед головою сім’ї в економічно важкий період?
15 Нерідко головам родин доводиться докладати неабияких зусиль, щоб забезпечувати своїх домашніх матеріально (1 Тим. 5:8). Уявімо, що чоловіку пропонують роботу, яка заважала б йому регулярно відвідувати зібрання, проводити сімейне поклоніння чи проповідувати. Якщо він буде покладатися на власне розуміння, то може погодитись на цю роботу і вважати, що зробив правильно. Але через таке рішення він міг би духовно занепасти, а то і взагалі відвернутися від Єгови. Набагато ліпше слухатися поради з Приповістей 3:5, 6. Соломон сказав: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки».
16. а) Який приклад подав нам Ісус, покладаючись на мудрість Єгови, а не на власне розуміння? б) Як багато чоловіків наслідують приклад Ісуса в скрутні часи?
16 Під час випробувань Ісус ніколи не надіявся на власний розум. Лише подумаймо: наймудріша людина на землі ніколи не давала відповідей, опираючись на свою мудрість. Наприклад, коли Сатана спокушував Ісуса, той неодноразово відповідав: «Написано» (Матв. 4:4, 7, 10). Щоб протистояти спокусам, він покладався на Божу мудрість і цим виявляв смирення — рису, якої Сатана не має і яку він ненавидить. Чи ми наслідуємо Ісуса? Якщо голова родини бере приклад з Ісусової пильності, він буде керуватися Божим Словом, особливо в скрутні часи. Тисячі чоловіків по цілому світі саме так і поводяться. Вони рішуче ставлять Боже Царство і чисте поклоніння на перше місце в житті, а матеріальним справам відводять другорядне. Це найліпше, що чоловік може зробити для своєї сім’ї. Єгова, як і обіцяє у своєму Слові, обов’язково допоможе йому забезпечувати рідних матеріально (Матв. 6:33).
17. Що спонукує тебе бути пильним, як Ісус?
17 Безумовно, Ісус подав унікальний приклад пильності — приклад, який зміцнює нас і може навіть врятувати нам життя. Пам’ятаймо, що Сатана хоче заколисати нас духовно, тобто послабити нашу віру, непорочність і ревність у поклонінні Богові (1 Фес. 5:6). Не дозвольмо йому цього! Пильнуймо, як Ісус. Виділяймо час на щирі молитви, будьмо запопадливі в служінні і покладаймось на Єгову під час випробувань. Це допоможе нам залишатись радісними і щасливими навіть тепер, в останні, похмурі дні сатанинської системи. Якщо збережемо пильність, то можемо бути впевнені: коли наш Господь прийде знищити цей старий світ, він побачить, що ми стоїмо на сторожі і ревно виконуємо волю його Батька. Наскільки ж приємно буде Єгові винагородити нас за вірне служіння! (Об’яв. 16:15).
[Ілюстрація на сторінці 6]
Ісус проповідував жінці біля колодязя. А які нагоди для свідчення створюєш ти?
[Ілюстрація на сторінці 7]
Турбуючись про духовний добробут рідних, ти виявляєш пильність