Чи це перешкода для проповідування?
1 Більшість людей веде дуже напружене життя. Серед найбільш зайнятих людей є Свідки Єгови, котрі вивчають Боже Слово, відвідують зібрання збору і беруть участь у польовому служінні. Крім того, у нас іде багато часу на світську роботу, хатню працю або домашні шкільні завдання, а також на виконання багатьох інших обов’язків. Особливо нелегко головам сімей.
2 Через несприятливі економічні умови в різних місцях головам сімей доводиться важко працювати впродовж багатьох годин, щоб заробити на життя. Коли напружена світська робота поглинає більшість їхнього часу й сил, то в них майже нічого не залишається для проповідницької діяльності. Оскільки такі брати зобов’язані забезпечувати матеріально свої сім’ї, то дехто з них може відчувати, що він не в стані до повної міри брати участь у служінні (1 Тим. 5:8). Безперечно, сьогодні, здобуваючи необхідне для життя, люди стикаються з багатьма труднощами. Але світська робота не повинна ставати перешкодою для проповідування доброї новини (Марка 13:10). Тому нам потрібно проаналізувати свою реальну ситуацію.
3 Оскільки стан цього світу завжди змінюється, можливо, голова сім’ї, аби мати певні заощадження на випадок непередбаченої кризи, витрачає надмірну кількість часу на світську роботу (1 Кор. 7:31). Хоча може здаватися, що більший уділ у світській роботі дозволить мати більше матеріальних речей або додаткових можливостей для відпочинку й розваг, але чи це принесе сім’ї більше щастя і задоволення, якщо досягається за рахунок часу, котрий варто присвятити духовним заняттям і регулярному відвідуванню зібрань? Звичайно, ми хочемо уникнути всього того, що піддасть небезпеці нашу духовність. Тому було б мудро зважати на Ісусові поради ‘складати скарби на небі’ і ‘багатіти в Бога’ (Матв. 6:19—21; Луки 12:15—21).
4 Шукайте найперш справ Царства. Ісус навчав своїх послідовників ставити духовні справи на перше місце в житті. Він радив їм: «Не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось?» Чому він казав це? Ісус пояснив: «Знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно». Якщо ми дійсно переконані в цьому, то ніщо не перешкодить нам робити те, про що далі сказав Ісус: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,— а все це [необхідні матеріальні речі] вам додасться». Бог про нас попіклується! (Матв. 6:31—33). Звичайно, тепер не час відволікатися від нашої мети через надмірне занепокоєння, викликане бажанням забезпечити себе необхідним у житті, або через прагнення зручно влаштуватися в цій скороминущій системі речей (1 Пет. 5:7; 1 Ів. 2:15—17).
5 Головна ціль світської роботи — забезпечити матеріальні потреби людини. Але скільки нам потрібно для життя? Апостол Павло написав: «Як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того». Чи ми намагаємося здобути більше ніж необхідно? Якщо так, то можемо пожати те, про що попереджав Павло: «Ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль» (1 Тим. 6:8, 9; Матв. 6:24; Луки 14:33). Як можна визначити, чи нам не перешкоджають такі надмірні бажання?
6 Якщо через світські заняття ми беремо лише мінімальну участь у польовому служінні або не бачимо потреби жертвувати собою заради доброї новини, то нам потрібно змінити свої пріоритети (Євр. 13:15, 16). Скромніший спосіб життя допоможе усунути цю перешкоду для проповідування. Якщо говорити про наш час та енергію, то справи Царства повинні завжди займати перше місце.
7 Праця не марнотна. Павлові слова заохочують нас завжди перебувати ‘в Господньому ділі [‘мати багато роботи у ділі Господньому’, НС], знаючи, що наша праця не марнотна у Господі!’ (1 Кор. 15:58). Найголовнішим «Господнім ділом» є праця проповідування про Царство та роблення учнів (Матв. 24:14; 28:19, 20, Хом.). Щоб брати якнайповнішу участь у такій праці, нам потрібно запланувати час на щотижневе польове служіння і намагатися не використовувати той час на жодні інші справи (Еф. 5:15—17). Тоді ні світська робота, ні щось інше не стане перешкодою для нашого служіння.
8 Коли ми охоче ділимося біблійними істинами з іншими, то відчуваємо надзвичайне щастя, яке походить від давання (Дії 20:35). Цілеспрямовано виконуючи працю проповідування про Царство, ми можемо впевнено дивитися в майбутнє, оскільки ‘не є Бог несправедливий, щоб забути діло наше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ми’ (Євр. 6:10).