Будь задоволений з того, що маєш
1 Святе Письмо радить нам дбати про матеріальні потреби своєї сім’ї, але це не повинне бути головною метою в житті. На першому місці мусять стояти духовні речі (Матв. 6:33; 1 Тим. 5:8). У ці «тяжкі часи» нелегко знайти рівновагу у згаданих справах (2 Тим. 3:1). Що нам допоможе в цьому?
2 Прийми біблійний погляд. Боже Слово попереджає, що домагання багатства може привести до духовної загибелі (Еккл. 5:9; Матв. 13:22; 1 Тим. 6:9, 10). У цей вирішальний період для кожного з нас було б згубно зануритись у світську роботу або фінансові проблеми. Через це такі духовні справи, як зібрання, вивчення і служіння, можуть стати другорядними в нашому житті (Луки 21:34—36). Тому Біблія радить: «Як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тим. 6:7, 8).
3 Це не значить, що християни мусять добровільно прирікати себе на убогість. Скоріше, ця біблійна порада допомагає нам пам’ятати про свої справжні матеріальні потреби: їжу, одяг та відповідне житло. Якщо ми маємо ці речі першої необхідності, то не повинні без кінця прагнути досягти вищого рівня життя. Коли думаємо щось придбати або взятися за додаткову роботу, було б добре запитати себе: «Чи це мені дійсно потрібно?». Завдяки цьому ми зможемо зважати на натхнену пораду: «Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте» (Євр. 13:5).
4 Якщо надіємося на Єгову, він поблагословить нас (Прип. 3:5, 6). Хоча ми мусимо важко працювати, щоб придбати речі першої необхідності, наше життя зосереджується зовсім не на них. Незалежно від того, чи маємо мало, чи багато, ми покладаємося на Єгову, знаючи, що він задовольнить наші потреби (Фил. 4:11—13). Такий погляд приносить нам побожне задоволення та багато інших благословень.
5 Наслідуй віру інших. Одинока матір, яка виховувала доньку в правді, поступово спрощувала своє життя. Їй дуже подобався її просторий дім, але вона переїхала в менший дім, а ще пізніше — в квартиру. Завдяки цьому вона стала менше годин проводити на роботі, а більше часу присвячувати служінню. Коли її дочка виросла й вийшла заміж, мати пішла раніше на пенсію, хоча це було пов’язано з подальшим зменшенням її прибутку. Тепер сестра вже сьомий рік служить сталим піонером і зовсім не жалкує, що пішла на матеріальні жертви, поставивши справи Царства на перше місце у своєму житті.
6 Один старійшина та його дружина, хоча й виховували трьох дітей, піонерували впродовж багатьох років. Як сім’я вони навчилися з радістю задовольняти свої потреби, а не свої бажання. Брат сказав: «Ми повинні були вести скромніше життя. Незважаючи на те що в нас бували й важкі часи, Єгова завжди давав нам усе потрібне... Коли бачу, як моя сім’я ставить духовні справи на перше місце, то відчуваю, що все йде так, як треба, і це мене дуже втішає». Його дружина додає: «Коли бачу, як [мій чоловік] займається духовними справами, я відчуваю глибоке внутрішнє задоволення». Діти також радіють, що їхні батьки вирішили служити Єгові повночасно.
7 Усім, хто вибирає таке благочестиве життя, а не домагається здобути якомога більше матеріальних речей, Біблія обіцяє рясні благословення як тепер, так і в майбутньому (1 Тим. 4:8).