Своєчасна допомога
1 Апостол Петро турбувався про своїх співвіруючих. Коли бачив потребу зміцнити їх, то давав їм сердечне нагадування й підбадьорення (2 Пет. 1:12, 13; 3:1). Він заохочував «тих, хто одержав... віру» розвивати свої духовні риси, щоб не стати неактивними або «безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа» (2 Пет. 1:1, 5—8). Петро хотів допомогти їм, аби їхнє покликання і вибрання від Єгови було недаремне, так щоб вони «знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі» (2 Пет. 1:10, 11; 3:14). Для багатьох таке підбадьорення стало своєчасною допомогою.
2 Сьогодні християнські наглядачі подібно турбуються Божим народом. У наші «тяжкі часи» багато слуг Єгови мусять зносити нелегкі життєві обставини (2 Тим. 3:1). Через чимраз більші фінансові, родинні та особисті проблеми можна почуватись, як Давид: «Нещастя без ліку мене оточили, беззаконня мої досягли вже мене, так що й бачити не можу,— вони численнішими стали за волосся на моїй голові, і серце моє опустило мене» (Пс. 40:13). Проблеми могли навалитися з такою силою, що дехто занехаяв важливі духовні справи і перестав брати активну участь у християнському служінні. І все ж попри труднощі вони ‘не забувають заповідей’ Єгови (Пс. 119:176). Саме в такий час старійшини мусять надати їм допомогу (Ісаї 32:1, 2).
3 Для цього старійшини отримали заохочення докласти особливих зусиль, щоб допомогти вісникам, які перестали брати участь у праці проповідування. Така робота вже проводиться, і вона триватиме до кінця березня. Наглядачів книговивчення попросили відвідати всіх неактивних, щоб надати їм духовну допомогу, завдяки якій вони могли б відновити свою співпрацю зі збором. Якщо потрібно, з деякими навіть буде проводитися біблійне вивчення. Щоб надати необхідну допомогу, старійшини можуть теж залучити когось з вісників збору. Отож, коли попросять тебе, пам’ятай, що твої зусилля можуть принести дуже добрі результати, особливо якщо ти намагатимешся заохочувати таких вісників доброзичливо і з розумінням.
4 Коли неактивні відновлюють співпрацю зі збором, то всі радіють (Луки 15:6). Нехай наше заохочення буде для таких братів «словом, проказаним часу свого» (Прип. 25:11).